Тема 3.3. Студентське самоврядування у вищих навчальних закладах

Студентство в усі часи виступало своєрідним барометром соціально-економічного та політичного стану суспільства. Молодь є найменш консервативним за своїми ціннісними орієнтаціями соціальними прошарком населення, найбільш чутливо реагує на соціальні зміни, їй притаманне негативне ставлення до порушення демократичних норм, законів, моральних принципів.

Головним стратегічним резервом соціально-економічних реформ та духовно-культурних перетворень в Україні визначається молодь, озброєна високого рівня освітою та вихована на демократичних здобутках сучасної цивілізації.

В нових умовах переходу до постіндустріального розвитку України, формування інформаційного суспільства молодіжна політика української держави посідає пріоритетне місце. Студентське самоврядування є важливим фактором розвитку та модернізації суспільства, виявлення потенційних лідерів, вироблення у них навичок управлінської та організаторської роботи з колективом, формування майбутньої еліти нації. Опора на ініціативу, активну життєву позицію, ціннісні орієнтації студентства є реальним показником цивілізованості суспільства, утвердження в ньому демократичних начал. Важливо чітко усвідомити, що успішна розбудова української держави залежить від самостійності, самодостатності, незаангажованості, свободи мислення, наполегливої праці кожного молодого громадянина України. Саме цим пояснюється підвищена увага до проблеми студентського самоврядування з боку влади. Участь студентів в управлінні вищим навчальним закладом – це конкретний вияв демократизації вищої школи, утвердження її автономії.

З метою організаційного та науково-методичного забезпечен­ня впровадження студентського самоврядування у вищих навчальних закладах Міністерство освіти і науки України наказом від 03.04.01 р. № 166 затвердило "Положення про студент­ське самоврядування у вищих навчальних закладах" (визначається сутність студентського самоврядування, права та обов'язки студентів). Згідно з Положенням, самоврядування у вищому навчальному закладі — це самостійна громадська діяльність студентів із реалізації функцій управління вищим навчальним закладам, яка визначається ректоратом (адміністрацією), деканатами (відділеннями) і здійснюється студентами відповідно до мети і завдання, що стоять перед студентськими колективами.

Студентське самоврядування здійснюється на рівні академіч­ної групи, відділення, факультету, гуртожитку, вищого на­вчального закладу. Залежно від контингенту, типу та специ­фіки навчального закладу студентське самоврядування може здійснюватися на рівні курсу, спеціальності, студентського містечка, іншого структурного підрозділу.

Вищим органом студентського самоврядування є загальні збори (конференція). Виконавчий орган студентського самоврядування може мати різноманітні форми: студентська спілка, сенат, парламент, старостат, студентська навчальна (наукова) частина, студентський деканат, рада тощо. Незалежно від форм студентських об'єднань завдання їх од­накові.

Згідно зі статтею 38 Закону України "Про вищу освіту", основними завданнями органів студентського самоврядування є:

• забезпечення і захист прав та інтересів студентів, зокре­ма, стосовно організації навчального процесу;

• забезпечення виконання студентами своїх обов'язків;

• сприяння навчальній, науковій та творчій діяльності студентів;

• сприяння створенню відповідних умов для проживання та відпочинку студентів;

• сприяння діяльності студентських гуртків, товариств, об'єднань, клубів за інтересами;

• організація співробітництва зі студентами інших вищих навчальних закладів і молодіжними організаціями;

• сприяння працевлаштуванню випускників;

• участь у вирішенні питань міжнародного обміну студен­тами.

Студентське самоврядування сприяє задоволенню молодіж­них потреб, реалізації студентських інтересів, є середовищем спілкування і взаємодії молоді. Керівники студентських представницьких органів за посадою входять до складу вчених рад вищих навчальних закладів, ке­рівники студентських представницьких органів факультетів — до вчених рад факультетів.

Запровадження студентського самоврядування у вищих на­вчальних закладах є конкретною реалізацією громадянських прав студентів, формування у них почуття відповідальності, вміння вирішувати соціальні, економічні та культурно-освітні проблеми. Водночас студентське самоврядування є дієвою формою самовиховання.

Студентські організації є посередником між адміністрацією вищих навчальних закладів і студентськими колективами. Проте важливо враховувати, що студенти виявляють найбільшу довіру до органів студентського самоврядування. Нефор­мальна ініціатива студентства має значний вплив на молодь, сприяє розвитку здібностей, вирішенню різноманітних проблем у навчанні, проведенні дозвілля тощо.

Останнім часом в Україні відроджено рух студентських буді­вельних загонів (пройшло вже більше сорока років з часу його започаткування в Україні; за час їх існування у студентських загонах працювало близько 5 млн. студентів, які отримали можливість набути практичних професійних та управлінських навичок).

Студентське самоврядування регламентується Статутом університету і визначається Положенням про студентське самоврядування у вищому навчальному закладі, постановами вченої ради, наказами ректора.

Системний підхід до організації студентського самоврядуван­ня характеризується тим, що воно охоплює усі сфери життєдіяльності університету: навчально-виховну, науково-дослідну, спортивно-оздоровчу роботу, побут, відпочинок, дозвілля, участь у суспільно-громадському житті. Студентське самоврядування визначає основні форми і напрями своєї діяльності. Воно стало важливим фактором і умовою вдосконалення навчально-виховного процесу, спрямо­ваним на якісне навчання, сприяння діяльності студентських наукових гуртків, товариств, об'єднань, клубів за інтересами, працевлаштування випускників, виховання духовності та культури студентів, формування у студентської молоді національ­но-громадянської позиції, соціальної активності, оволодіння навичками організатора, керівника, формування громадянської політичної культури, становлення особистості нового типу. Самоврядування у вищому навчальному закладі є підґрунтям, на якому майбутні спеціалісти набувають організаторських і управлінських навичок.

Три українських вищих навчальних заклади, а саме Черкаський національний університет імені Б. Хмельницького, Вінницький національний технічний університет, Київський міжнародний університет спільно із Всеукраїнською студентською радою взяли участь у виконанні Європейського проекту за програ­мою Теmриs з метою вивчення та впровадження у вищих навчальних закладах України європейської практики студентського самоврядування. На основі виконаного проекту підготовлені методичні матеріали "Європейська практика студентського самоврядування в університетах України" під редакцією професора Т.Б. Буяльської (Вінниця, 2005 р.) висвітлено результати ознайомлення зі студентським самоврядуванням у вищих навчальних закладах Франції, Великої Британії та Північної Ірландії: Студентське самоврядування в основному зорієнтоване:

• на захист інтересів студентів на всіх рівнях вищої освіти;

• реалізацію студентських ініціатив у навчально-виховному процесі, а також в науковій, професійній, культурній та інших соціальних сферах діяльності;

• підвищення ефективності взаємодії між студентами та університетською адміністрацією;

• забезпечення студентських прав і свобод відповідно до громадянських норм, що діють у суспільстві;

• співпрацю з державними та місцевими органами влади;

• організацію побуту, різноманітних форм дозвілля, подорожей, працевлаштування студентів;

• створення нового інформаційного простору для студентів університету та зв'язок із світовими інформаційними джерелами.

З іншого боку, вищі навчальні заклади, їх академічна спільнота всебічно стимулюють залучення студентів до участі у формуванні навчального процесу, реалізації функцій управління закладами освіти, організації дозвілля та спортивно-культурної роботи.

У новій редакції Закону України "Про вищу освіту" передбачено норму про обов'язкову участь до 10 % представників органів студентського самоврядування у вчених радах і конфе­ренціях трудових колективів вищих навчальних закладів тощо.

Не повинно бути надмірного контролю та втручання в роботу органів студентського самоврядування з боку адміністрації вищого навчального закладу. Водночас студентам слід надавати допомогу щодо організаційних, психолого-педагогічних і методичних засад сту­дентського самоврядування.