
- •Загальні основи педагогіки вищої школи
- •Тема 1. 1. Предмет і завдання педагогіки вищої школи
- •Тезаурус педагогіки вищої школи
- •Тема 1. 2. Методологічні засади педагогіки вищої школи
- •Тема 1. 3. Логіка і методологія науково-педагогічного дослідження
- •Тема 1. 4. Система освіти України
- •Тема 1. 5. Болонський процес і освіта в Україні
- •Дидактика вищої школи
- •Тема 2. 1. Процес навчання у вищій школі
- •Структура процесу навчання у вищій школі
- •Закономірності і принципи навчання у вищому навчальному закладі
- •Тема 2. 2. Зміст освіти у вищій школі
- •Проектування змісту навчання у вищих навчальних закладах
- •Нормативні документи, що визначають зміст освіти
- •Тема 2. 3. Методи навчання у вищій школі
- •Методи та рівні навчання у вищій школі
- •Тема 2. 4. Форми організації навчального процесу у вищій школі
- •Навчальні заняття у вищих закладах освіти
- •Індивідуальні завдання з навчальної дисципліни
- •Самостійна робота студентів
- •Контрольні заходи
- •Тема 2. 5. Технології навчання у вищій школі
- •Види педагогічних технологій
- •Технологія дистанційного навчання
- •Кредитно-модульна технологія організації навчального процесу
- •Контроль успішності студента
- •В иховання студентів вищих навчальних закладів
- •Тема 3. 1. Виховний процес у вищих навчальних закладах
- •Принципи, методи, форми виховання у вищих навчальних закладах
- •Технологія виховання студентів вищих навчальних закладів
- •Основні напрями виховання студентської молоді
- •Складові виховного процесу та критерії його ефективності
- •Критерії вихованості особистості
- •Тема 3. 2. Студент і студентство як об’єкт і суб’єкт виховання
- •Права й обов’язки студентів
- •Староста як організатор і координатор діяльності академічної групи
- •Система виховної роботи куратора академічної групи
- •Тема 3.3. Студентське самоврядування у вищих навчальних закладах
- •Всеукраїнська студентська рада як представницький орган студентів на державному рівні
- •У правління вищим навчальним закладом
- •Тема 4.1. Наукові засади управління вищим навчальним закладом
- •Класифікація і типологія вищих навчальних закладів
- •Структурні підрозділи вищого навчального закладу
- •Система управління вищим навчальним закладом
- •Тема 4.2. Методична робота у вищому навчальному закладі
- •Методика організації навчально-методичної роботи на кафедрах
- •Л ітература
- •Сергій черняк Олександр рябуха педагогіка вищої школи
- •01004, Київ-4, вул. Терещенківська, 4
Самостійна робота студентів
Система вищої освіти покликана не лише давати студентам певну суму знань (заповнювати голову як посудину), формувати в них професійні вміння та навички, розвивати логічне, творче мислення, але й навчати здійснювати самостійно науковий пошук (здобувати інформацію, необхідну в конкретній ситуації). Самостійна робота студентів є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом, у час вільний від обов¢язкових навчальних занять; системою спільних дій викладача та студента, у процесі реалізації якої активну детермінуючу роль виконує сам студент. Вона є необхідною складовою навчально-виховного процесу, істотно впливає на його результативність і ефективність. Роль самостійної роботи студентів постійно зростає, а з часом її роль буде домінуючою. Навчити студента працювати самостійно – це нелегка справа. Організація такої роботи вимагає спільних зусиль, узгоджених дій всього професорсько-викладацького колективу вищого навчального закладу.
Виховна мета самостійної роботи студентів – виховання самостійності як риси особистості та стереотипу пізнання, тобто потреби до поповнення та оновлення своїх знань.
Навчальна мета самостійної роботи студентів – набуття вмінь і навичок техніки самостійної роботи; розвиток вмінь приймати рішення, формувати конкретні завдання залежно від загального напряму діяльності, визначати методи та засоби розв’язання проблем, які виникають у процесі виробництва та повсякденному житті.
Освітня мета самостійної роботи студентів – надбання студентами загально професійних умінь, знань і навичок. Якість та ефективність досягнення мети самостійної роботи студентів прямо пропорційна якості управління навчальним процесом.
Зміст самостійної роботи з кожної навчальної дисципліні визначається робочою навчальною програмою дисципліни та методичними рекомендаціями викладача.
Самостійна робота студентів забезпечується всіма навчально-методичними засобами, необхідними для вивчення конкретної навчальної дисципліни чи окремої теми: підручниками, навчальними та методичними посібниками, конспектами лекцій, навчально-лабораторним обладнанням, інтерактивними навчально-методичними комплексами дисциплін, електронно-обчислювальною технікою тощо. Методичне забезпечення самостійної роботи студентів повинне передбачати й засоби самоконтролю (тести, пакет контрольних завдань та ін.). Викладач здійснює діагностику якості самостійної роботи студента (як правило, на індивідуальних заняттях), аналізує результати самостійної навчальної роботи кожного студента.
Співвідношення обсягів аудиторних занять і самостійної роботи студентів визначається з урахуванням специфіки та змісту конкретної навчальної дисципліни, її місця, значення і дидактичної мети в реалізації освітньо-професійної програми, а також питомої ваги в навчальному процесі практичних, семінарських і лабораторних занять. Час, відведений для самостійної роботи студента, повинен становити біля ¼ частини академічного кредиту.
Види самостійної роботи:
опосередкована та безпосередня (характер керівництва з боку викладача);
обов’язкова, за бажанням (прояв студентами самостійних дій);
короткочасна, довготривала (тривалість виконання);
навчально-пізнавальна, професійна (види діяльності);
фронтальна, групова, індивідуальна (форма організації);
аудиторна, поза аудиторна (місце у навчальному процесі);
за зразком, контрольно-варіативні, евристичні, дослідницькі або репродуктивні (коментування тексту тощо; читання підручника; відтворення систем, концепцій того чи іншого дослідника, практика; первинна систематизація й упорядкування вивченого матеріалу), пізнавально-пошукові (аналіз, синтез, порівняння явищ, подій; групування матеріалу, співставлення фактів, явищ і подій, установлення зв’язків між ними; виділення головного та другорядного; спостереження та констатація фактів), дослідницькі (підготовка доповіді або повідомлення; опрацювання документів; вивчення допоміжної літератури); творчі (рівень складності, прояв творчості).
Викладач, як правило, не може регулювати сам процес самостійної роботи студентів, але він зобов¢язний правильно її організувати. Студентам конкретного факультету завдання для самостійної роботи доречно підбирати з урахуванням специфіки обраного фаху.