
- •Загальні основи педагогіки вищої школи
- •Тема 1. 1. Предмет і завдання педагогіки вищої школи
- •Тезаурус педагогіки вищої школи
- •Тема 1. 2. Методологічні засади педагогіки вищої школи
- •Тема 1. 3. Логіка і методологія науково-педагогічного дослідження
- •Тема 1. 4. Система освіти України
- •Тема 1. 5. Болонський процес і освіта в Україні
- •Дидактика вищої школи
- •Тема 2. 1. Процес навчання у вищій школі
- •Структура процесу навчання у вищій школі
- •Закономірності і принципи навчання у вищому навчальному закладі
- •Тема 2. 2. Зміст освіти у вищій школі
- •Проектування змісту навчання у вищих навчальних закладах
- •Нормативні документи, що визначають зміст освіти
- •Тема 2. 3. Методи навчання у вищій школі
- •Методи та рівні навчання у вищій школі
- •Тема 2. 4. Форми організації навчального процесу у вищій школі
- •Навчальні заняття у вищих закладах освіти
- •Індивідуальні завдання з навчальної дисципліни
- •Самостійна робота студентів
- •Контрольні заходи
- •Тема 2. 5. Технології навчання у вищій школі
- •Види педагогічних технологій
- •Технологія дистанційного навчання
- •Кредитно-модульна технологія організації навчального процесу
- •Контроль успішності студента
- •В иховання студентів вищих навчальних закладів
- •Тема 3. 1. Виховний процес у вищих навчальних закладах
- •Принципи, методи, форми виховання у вищих навчальних закладах
- •Технологія виховання студентів вищих навчальних закладів
- •Основні напрями виховання студентської молоді
- •Складові виховного процесу та критерії його ефективності
- •Критерії вихованості особистості
- •Тема 3. 2. Студент і студентство як об’єкт і суб’єкт виховання
- •Права й обов’язки студентів
- •Староста як організатор і координатор діяльності академічної групи
- •Система виховної роботи куратора академічної групи
- •Тема 3.3. Студентське самоврядування у вищих навчальних закладах
- •Всеукраїнська студентська рада як представницький орган студентів на державному рівні
- •У правління вищим навчальним закладом
- •Тема 4.1. Наукові засади управління вищим навчальним закладом
- •Класифікація і типологія вищих навчальних закладів
- •Структурні підрозділи вищого навчального закладу
- •Система управління вищим навчальним закладом
- •Тема 4.2. Методична робота у вищому навчальному закладі
- •Методика організації навчально-методичної роботи на кафедрах
- •Л ітература
- •Сергій черняк Олександр рябуха педагогіка вищої школи
- •01004, Київ-4, вул. Терещенківська, 4
Індивідуальні завдання з навчальної дисципліни
Індивідуальне завдання — вид роботи студентів, які мають на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти отримують у процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці. Індивідуальні завдання виконують студенти самостійно під керівництвом викладачів. Як правило, індивідуальні завдання виконуються окремо кожним студентом. У тих випадках, коли завдання мають комплексний характер, до їх виконання можуть залучатися кілька студентів, у тому числі студенти, які навчаються на різних факультетах (відділеннях) і спеціальностях.
Відповідною інноваційним технологіям навчання різновидністю індивідуальних занять є індивідуальні навчально-дослідні завдання (ІНДЗ) – вид позааудиторної індивідуальної роботи студента навчального, навчально-дослідницького чи проектно-конструкторського характеру, яке використовується у процесі вивчення програмного матеріалу навчального курсу і завершується складанням підсумкового екзамену чи заліку. Мета ІНДЗ – самостійне вивчення частини програмного матеріалу, систематизація, поглиблення, узагальнення, закріплення та практичне застосування знань студента з навчального курсу та розвиток навичок самостійної роботи. Зміст ІНДЗ — це завершена теоретична або практична робота в межах навчальної програми курсу, яка виконується на основі знань, умінь і навичок, отриманих у процесі лекційних, семінарських, практичних та лабораторних занять, охоплює декілька тем або зміст навчального курсу в цілому.
Орієнтовна структура ІНДЗ:
вступ — зазначається тема, мета та завдання роботи та основні її положення;
теоретичне обґрунтування — виклад базових теоретичних положень, законів, принципів, алгоритмів тощо, на основі яких виконується завдання;
методи (при виконанні практичних, розрахункових, моделюючих робіт) — вказуються і коротко характеризуються методи роботи;
основні результати роботи та їх обговорення — подаються статистичні або якісні результати роботи, схеми, малюнки, моделі, описи, систематизована реферативна інформація та її аналіз тощо;
висновки;
список використаної літератури.
Види ІНДЗ:
конспект із теми (модуля) за заданим планом або планом, який студент розробив самостійно (як виняток, для студентів денної форми навчання з невеликих за обсягом навчальних курсів та для студентів заочної форми навчання);
реферат з теми (модуля) або вузької проблематики (як виняток, для студентів денної форми навчання з коротких навчальних курсів та для студентів заочної форми навчання);
розв’язування та складання розрахункових або практичних (наприклад, ситуативних) задач різного рівня з теми (модуля) або курсу;
розробка теоретичних або прикладних (діючих) функціональних моделей явищ, процесів, конструкцій тощо;
комплексний опис будови, властивостей, функцій, явищ, об’єктів, конструкцій тощо;
анотація прочитаної додаткової літератури з курсу, бібліографічний опис, історичні розвідки тощо;
розробка навчальних і діагностичних тестових завдань із навчальних курсів;
розробка тематики та планів навчальних курсів та конспектів занять.
Курсова робота — один із видів індивідуальних завдань навчально-дослідницького, творчого чи проектно-конструкторського характеру, який має на меті не лише поглиблення, узагальнення і закріплення знань студентів з нової навчальної дисципліни, а й застосування їх при вирішенні конкретного фахового завдання і вироблення вміння самостійно працювати з навчальною і науковою літературою, електронно-обчислювальною технікою, лабораторним обладнанням, використовуючи сучасні інформаційні засоби та технології. Курсова робота є окремим заліковим кредитом навчальної дисципліни і оцінюється (визначається рейтинг) як самостійний вид навчальної діяльності студента. За час навчання студент повинен виконати 2—3 курсові роботи з навчальних дисциплін, які є базовими для відповідної спеціальності, їх конкретна кількість визначається навчальним планом.
Дипломна робота — це індивідуальне завдання науково-дослідницького, творчого чи проектно-конструкторського характеру, яке виконує студент на завершальному етапі фахової підготовки і є однією із форм виявлення теоретичних і практичних знань, вміння їх застосовувати при розв'язуванні конкретних наукових, технічних, економічних, соціальних та виробничих завдань.
Магістерська робота — індивідуальне завдання науково-дослідницького, проектно-конструкторського характеру, яке виконує магістрант на завершальному етапі фахової підготовки і є однією із форм виявлення теоретичних і практичних знань, вміння їх застосовувати при розв'язуванні конкретних наукових, технічних, економічних, соціальних і виробничих завдань та містить елементи наукової новизни в певній галузі знань або напрямі практичної діяльності.
Наукові керівники курсових, дипломних і магістерських робіт призначаються з числа професорів і доцентів. У випадках, коли робота має прикладний характер, до керівництва її виконанням можуть залучатися висококваліфіковані фахівці відповідної галузі.
Тематика курсових, дипломних і магістерських робіт визначається кафедрами відповідно до змісту і завдань навчальної дисципліни. Вона повинна бути актуальною і тісно пов'язаною із вирішенням практичних фахових завдань. Студентам надається право вільного вибору теми роботи із запропонованого кафедрою переліку. Студентам також надається право запропонувати свої теми з обґрунтуванням доцільності її розробки. Керівництво курсовими, дипломними, магістерськими роботами здійснюють професори і доценти, (викладачі за рішенням завідувача кафедри) які мають досвід науково-педагогічної і практичної роботи. Захист зазначених робіт відбувається при комісії (курсової – у складі двох-трьох викладачів кафедри, дипломної, магістерської – перед державною екзаменаційною комісією; в усіх випадках на захисті присутній науковий керівник (може бути у складі комісії, може не бути). Якість виконання усіх науково-дослідницьких завдань та результати її захисту оцінюються. Виставляється одна спільна оцінка.