Контрольні запитання та завдання

1. Назвіть передумови зародження капіталізму вільної конкуренції.

2. Які основні шляхи здійснення так званого первісного нагромадження капіталу.

3. Що являє собою проста капіталістична кооперація?

4. Яку роль у виникненні капіталізму відіграла мануфактура?

5. В чому полягає суть машинного виробництва?

6. Яку роль відіграла конкуренція у розвитку капіталізму?

7. Назвіть основні види конкурентної боротьби.

8. Назвіть основні економічні ознаки монополістичного капіталізму.

9. Охарактеризуйте основні форми монополій.

10. Що таке олігополія?

11. Чим зумовлене виникнення антимонопольного законодавства?

12. Що являє собою фінансовий капітал і фінансова олігархія?

13. Що таке фінансово-промислова група?

14. Назвіть джерела монопольно-високого прибутку.

15. Які найбільш характерні методи використовує фінансова олігархія для одержання монопольно-високого прибутку?

16. Чим відрізняється монопольна ціна від ціни виробництва?

17. Назвіть причини та фактори переростання монополістичного капіталізму у державно-монополістичний.

18. Назвіть основні форми прояву державно-монополістичного капіталізму.

19. Яке місце посідає державно-монополістичний капіталізм в історичному розвитку?

Тема 27. Економічна система сучасного капіталізму

При вивченні економічних систем монополістичного та державно-монополістичного капіталізму було встановлено, що кожній з них поряд з формаційними рисами капіталізму властиві зародки елементів виробничих відносин соціалізму. В економічних системах нинішніх індустріально розвинутих капіталістичних країн таких елементів виявилось достатньо для того, щоб можна було говорити про систему змішаної економіки. З’ясування суті та характерних рис системи змішаної економіки варто здійснювати за таким планом:

1. Теорії та моделі змішаної економіки.

2. Відносини власності і державне регулювання в системі змішаної економіки.

3. Проблеми соціальної орієнтації змішаної економіки.

1. Теорія та моделі змішаної економіки

Теорія змішаної економіки зародилась в кінці ХІХ століття в умовах переростання капіталізму вільного підприємництва у монополістичний капіталізм та зростання економічної ролі держави. Саме тоді німецькі економісти Альберт Шеффлє та Адольф Вагнер в ряді економічних праць виступили з обґрунтуванням ідеї змішаної економіки. Будь-яке втручання держави в економічне життя А. Шеффлє називав “соціалізмом”, а А. Вагнер – “державним соціалізмом”.

Оскільки в умовах переходу до монополістичного капіталізму економічна роль держави зростала, то, на їх думку, економічна система капіталізму трансформувалася в нову систему, де є елементи і капіталізму, і соціалізму. Проте цілісну теорію змішаної економіки вони не створили і не могли створити, оскільки на той час недостатньо проявилися ті явища і процеси, які послужили об’єктивною основою виникнення даної теорії.

Цілісну теорію змішаної економіки розробив німецький економіст Вернер Зомбарт у 20-х роках ХХ століття. В працях “Соціалізм і соціальний рух”, “Сучасний капіталізм” та деяких інших він ототожнював соціалізм з будь-якими формами державних підприємств. Оскільки в цей період відбулося переростання монополістичного капіталізму у державно-монополістичний, що характеризувалось значним зростанням державного сектору в капіталістичній економіці та посиленням втручання буржуазної держави в господарське життя, остільки це дало підстави говорити про формування системи змішаної економіки.

Після другої світової війни активними прихильниками теорії змішаної економіки виступали буржуазні економісти С. Чейз, А. Хансен, Дж. Кларк, П. Самуельсон, Дж. Гелбрейт та деякі інші. На їх думку утвердження змішаної економіки відбувається в результаті того, що, по-перше, в розвинутих капіталістичних країнах держава і приватні інститути підпорядковують свою діяльність підвищенню добробуту народу, по-друге, що економічна та соціальна діяльність держави поступово усуває суперечності капіталізму, забезпечує безкризовий розвиток економіки та високі темпи її зростання.

Розвиваючи подібні ідеї американський економіст Дж. Гелбрейт навіть назвав “новим соціалізмом” ту частину економіки, яка зазнає впливу з боку держави.

Свій варіант теорії змішаної економіки розробили після другої світової війни лейбористські ідеологи Е. Кросленд і Дж. Стрейчі. Вони вважали, що після другої світової війни розпочалася трансформація капіталізму у зовсім іншу економічну систему, характерними рисами якої в галузі економіки є: перехід керівної ролі від власників капіталізму до менеджерів (революція управляючих), посилення економічної ролі держави, забезпечення повної зайнятості, постійне зростання виробництва.

Якщо не брати до уваги окремі неістотні розбіжності в тлумаченні суті змішаної економіки різними авторами, то можна сказати, що змішана економіка це така, яка поєднує в собі відносини власності та елементи господарських механізмів різних економічних систем. Тобто, це економіка, в якій функціонує не тільки механізм стихійного ринкового саморегулювання, а й механізм свідомого регулювання ринкових відносин на основі використання дії об’єктивних економічних законів. Хоча в умовах сучасного капіталізму панівною формою економічних відносин є ринкові, проте визначальною тенденцією виступає посилення ролі економічної та соціальної ролі держави. Іншими словами, в сучасних умовах вільна конкуренція доповнюється свідомим регулюванням суспільного відтворення з боку держави.

Як свідчить практика, співвідношення між формами власності та елементами господарського механізму капіталізму й соціалізму в різних країнах різне. З огляду на сказане, розрізняють консервативну, ліберальну і соціал-реформістську моделі змішаної економіки.

Консервативну модель змішаної економіки відстоюють американські економісти Л. Мізес, Ф. Хаєк, М. Фрідмен та деякі інші. Вони вважають, що втручання держави в економіку повинне обмежуватися лише створенням сприятливих умов для розвитку приватного сектора і активізації ринкових важелів, тобто забезпеченням правил гри на ринку і проведенням відповідної бюджетної та податкової політики. Цим вимогам в якійсь мірі відповідає економічна система США.

Ліберальну модель змішаної економіки розробляють знову ж таки американські економісти Дж. Гелбрейт, Д. Белл, А. Тофлер та інші. На їх думку, в сучасному суспільстві забезпечується раціональна взаємодія державного і приватного секторів економіки, впроваджуються системи макроекономічного планування, програмування і прогнозування, відбувається переорієнтація приватного сектора економіки на вирішення соціальних проблем. Згідно з цими ознаками до ліберальної моделі змішаної економіки можна віднести економічну систему, що має місце сьогодні в Японії, Німеччині та інших країнах.

Соціал-реформістська модель змішаної економіки представлена працями ідеологів лейборизму Е. Кросленда і Дж. Стрейчі, відомого голландського економіста Я. Тінбергена та інших. За їх твердженням, сучасна економіка вимагає існування різноманітних форм власності, поєднання планових та ринкових механізмів господарювання, скорочення майнової нерівності шляхом перерозподілу доходів на користь менш забезпечених верств населення. Цій моделі найбільш повно відповідає економічна модель, що відома під назвою “шведський соціалізм”, а також економічні системи Англії, Франції та деяких інших країн. Поділ змішаної економіки на згадані вище моделі багато в чому умовний, оскільки між ними, особливо між ліберальною та соціал-реформістською моделями, є чимало спільного.