Контрольні запитання та завдання

1. В чому суть саморегулювання ринку?

2. Як впливає на саморегулювання ринку існування монополій та олігополій?

3. Як впливає на регулювання виробництва ринкова інфраструктура?

4. В чому полягає обмеженість ринкового саморегулювання?

5. Які основні напрями державного втручання в ринкову економіку?

6. В чому полягає обмеженість державного втручання в економіку при капіталізмі?

7. В чому полягає особливість державного втручання в економіку в Україні?

8. Що стримує ефективність регулюючої діяльності місцевих органів влади в Україні?

Тема 20. Суспільний продукт і його форми в процесі відтворення

В попередніх темах розглядалися виробничі відносини і властиві їм економічні категорії та закони в рамках окремих підприємств і окремих фаз відтворення, тобто у фазах виробництва, розподілу, обміну та споживання. В даній темі процес відтворення буде розглянуто на макроекономічному рівні і в єдності всіх його моментів. Це дасть можливість з’ясувати конкретні форми руху суспільного продукту в процесі його відтворення в масштабі всього суспільства. Для засвоєння основних проблем даної теми вивчення її доцільно здійснювати за таким планом:

1. Суть та види відтворення.

2. Суспільний продукт і його форми.

3. Умови реалізації сукупного суспільного продукту.

1. Суть та види відтворення

Як вже зазначалося, процес постійного відновлення і повторення виробництва називається відтворенням. Відтворення здійснюється на основі органічної єдності всіх його чотирьох фаз – виробництва, розподілу, обміну та споживання. Процес відтворення включає в себе відтворення продуктивних сил (засобів виробництва і робочої сили) та виробничих відносин. Складовою частиною процесу відтворення є відтворення природних умов економічного зростання (родючість ґрунту, лісові ресурси, рибні запаси і т. ін.), а також збереження і поліпшення середовища проживання людини. За умов сучасного етапу розвитку продуктивних сил важливу роль для процесу відтворення відіграє наука. Разом з відтворенням продуктивних сил відтворюються і техніко-економічні відносини – відносини спеціалізації, кооперування та комбінування виробництва, його концентрація, обмін діяльністю між людьми тощо. Водночас відтворюється суспільна форма виробництва – виробничі відносини, в тому числі їх основа – відносини власності.

Відтворення може бути простим і розширеним. При простому відтворенні процес виробництва відновлюється у незмінних масштабах і увесь додатковий продукт використовується на особисте споживання.

Просте відтворення зустрічається дуже рідко.

Для сучасних суспільств властиве розширене відтворення. Розширене відтворення – це таке, при якому частина додаткового продукту систематично перетворюється у фонд нагромадження і процес виробництва відбувається у розширених масштабах.

В сучасних умовах процес відтворення має певні особливості.

По-перше, відбувається зближення темпів росту виробництва засобів виробництва (І підрозділу) і виробництва предметів споживання (ІІ підрозділу). По-друге, змінюється співвідношення між промисловою і сільськогосподарською продукцією в сукупному суспільному продукті і національному доході: частка промислової продукції зростає, а частка сільськогосподарської продукції падає. По-третє, швидкими темпами зростає чисельність зайнятих у невиробничій сфері. По-четверте, зростає необхідність активного втручання держави у процес відтворення.

Результатом функціонування суспільного виробництва є сукупний суспільний продукт. Сукупний суспільний продукт (ССП) – це всі матеріальні блага вироблені в суспільстві протягом певного періоду, як правило, протягом року. Він має натурально-речову і вартісну форми. За натурально-речовою формою він включає в себе засоби виробництва і предмети споживання. Відповідно до цього і суспільне виробництво поділяється на два підрозділи: І підрозділ – виробництво засобів виробництва і ІІ підрозділ – виробництво предметів споживання. За вартісною формою ССП включає в себе вартість спожитих засобів виробництва (С), вартість необхідного продукту (V) і вартість додаткового продукту (m).

Сукупний суспільний продукт створюється лише в сфері матеріального виробництва: в промисловості, в сільському господарстві та будівництві. В цих галузях ССП створюється як за натуральною, так і за вартісною формою. На транспорті, у зв’язку, торгівлі та громадському харчуванні в тій мірі, в якій тут відбувається продовження процесу виробництва, ССП створюється лише у вартісній формі. Тобто в цих галузях відбувається лише зростання вартості ССП, а кількість вироблених матеріальних благ залишається незміною.

У невиробничій сфері суспільний продукт не створюється, хоча праця, задіяна, скажімо, в освіті, системі охорони здоров’я, відпочинку тощо, сприяє збільшенню виробництва матеріальних благ, тобто відтворенню ССП.

З врахуванням ролі названих галузей у створенні ССП прийнято поділяти працю на продуктивну і непродуктивну. Праця, яка створює матеріальні блага, є продуктивною. Праця, затрачена з метою надання виробничих та особистих послуг є суспільно корисною.

Для продуктивної праці в умовах капіталізму характерним є те, що вона створює додаткову вартість. Ряд авторів і самі підприємці вважають продуктивною будь-яку працю, якщо вона приносить прибуток. Скажімо, антрепренер вважає, що праця найманих артистів є продуктивною, оскільки вона приносить йому прибуток. Хоча насправді заробітна плата артистів і прибуток антрепренера є вирахуванням з доходу публіки, тобто він може бути похідним і від заробітної плати робітників, зайнятих у сфері матеріального виробництва, і від створеної ними додаткової вартості.

Торговий капіталіст і банкір також вважають продуктивною працю своїх найманих службовців, оскільки вона приносить одному торговий прибуток, іншому – позичковий процент. В дійсності праця торгового службовця, якщо вона не пов’язана з продовженням процесу виробництва в сфері обігу, і праця банківського службовця є непродуктивною.

Отже, коли мова йде про продуктивну працю в умовах капіталізму, то необхідно розрізняти продуктивну працю за суттю і за формою. За суттю продуктивна праця – це праця, яка створює додаткову вартість і цим самим збільшує вартість капіталу. Ця праця є матеріальною основою відтворення капіталістичних виробничих відносин.

За формою продуктивною працею є будь-яка наймана праця, що обмінюється на капітал і збільшує його вартість. Ця праця також відтворює капіталістичні виробничі відносини.