Контрольні запитання та завдання

1. Що являє собою домогосподарство?

2. Які основні функції домогосподарства?

3. Що являє собою бюджет домогосподарства?

4. Назвіть основні джерела формування бюджету домогосподарства.

5. Назвіть основні тенденції у зміні структури витрат бюджету домогосподарства розвинутих країн.

6. Охарактеризуйте суть прожиткового мінімуму.

7. Що являє собою мінімальний споживчий бюджет?

8. Яку роль відіграє держава щодо формування бюджету домогосподарства?

9. Охарактеризуйте структуру витрат домогосподарства.

10. Чому необхідно вивчати сукупний попит, який формують домогосподарства?

Тема 16. Держава та її економічні функції

В сучасних умовах в кожному суспільстві велику роль в економічному житті відіграє держава. Причому сказане в однаковій мірі стосується розвинутих капіталістичних країн, країн, що розвиваються, країн з перехідною економікою та соціалістичних. Для того, щоб краще зрозуміти місце та роль держави передусім в ринковій економіці, вивчення даної теми слід здійснювати за таким планом:

1. Основні причини зростання економічної ролі держави.

2. Економічні функції держави в ринковій економіці.

3. Соціально-економічні наслідки посилення економічної ролі держави.

1. Основні причини зростання економічної ролі держави

Держава виникла на певному етапі еволюції суспільства, зокрема з появою приватної власності і класів. Держава – це політична організація економічно пануючого класу, основна мета якої полягає в захисті цього інтересів. Процес утворення держави полягав у появі особливої публічної влади з її військовими формуваннями, поліцією, тюрмами та різноманітними примусовими установами. В суспільствах, що засновані на приватній власності, держава завжди була, є і буде знаряддям панівного експлуататорського класу, особливою силою для придушення експлуатованих мас незалежно від тих чи інших форм правління. В умовах соціалізму, зазначали К. Маркс та Ф. Енгельс, держава також є знаряддям класової диктатури, але диктатури пролетаріату в інтересах всіх трудящих.

Через свою особливу роль у суспільстві держава з часів свого виникнення втручається в економічні процеси. Але спочатку це втручання було зумовлене її власною необхідністю. На свою користь вона вилучала певну частину суспільного продукту для утримання апарату чиновників державної влади, армії, поліції, судів та ін. Таке вилучення і перерозподіл доходів вимагали від держави створення відповідного законодавства, яке б стояло на сторожі державних інтересів і визначало обов'язки всіх членів суспільства. Зазначені суто утриманські інтереси держави визначали її обмежену діяльність в економіці.

З часом держава розпочала контроль за обміном всередині країни, генерувала нові торговельні шляхи. Торгове суперництво між країнами призводило до військових конфліктів і застосування владою заходів протекціонізму. На ранньому етапі державна скарбниця була одночасно й особистою скарбницею князя чи короля.

З виникненням централізованих монархій економічна діяльність держави дещо посилилась. Державна скарбниця відокремилась від особистої скарбниці монарха. Джерелом її поповнення ставали постійні податки. Основний податковий тягар лягав, зазвичай, на низові верстви суспільства. З’являлися постійні внутрішні і зовнішні позики, запроваджувалися паперові гроші.

Економічна діяльність держави значно посилилась із зародженням капіталістичних відносин. У країнах Західної Європи ця діяльність була пов'язана з найбільш грубими формами насильства: розоренням дрібних виробників, поневоленням колоній, работоргівлею тощо. На етапі первісного нагромадження торгові і колоніальні компанії мали економічні відносини з монархічною державою, що допомагала в централізації та концентрації грошей, готувала їх перетворення в капітал.

З виникненням капіталізму вільної конкуренції в економіці багатьох країн почали все частіше виявлятися негативні процеси: економічні кризи, падіння промислового виробництва, масове безробіття та ін. Ставало все більш очевидним, що природний, стихійний розвиток товарно-грошових відносин у нових умовах сам по собі не може справитися з різкими загостреннями суспільного відтворення, не може забезпечити відносну економічну рівновагу, стабільність, соціальну захищеність населення. Процес розвитку суспільства об'єктивно вимагав посилення втручання в економіку держави з метою регулювання діяльності господарських суб'єктів, оскільки в умовах капіталізму вільного підприємництва економічна роль буржуазної держави полягала головним чином в тому, щоб, по-перше, збирати податки і, по-друге, щоб забезпечувати конкурентноздатність національної буржуазії на світовому ринку шляхом здійснення відповідної зовнішньоторговельної політики. Говорячи словами Ф. Енгельса, в цей період роль держави в економіці зводилася у значній мірі до ролі “нічного сторожа”. В умовах монополістичного капіталізму ці функції держави зберігаються і посилюються.

Разом з тим К. Маркс і Ф. Енгельс передбачали, що прийде час, коли засоби виробництва переростуть рамки акціонерних товариств і їх одержавлення буржуазною владою стане економічно неминучим. Проте за життя К. Маркса і Ф. Енгельса процеси, пов’язані з посиленням економічної ролі буржуазної держави, перебували у стадії розвитку. Тому зробити всебічний аналіз їх було неможливо.

Коли ж вони проявили себе достатньо повно, а це відбулося на початку ХХ століття, то їх всебічний аналіз був зроблений В. І. Леніним головним чином в таких працях, як “Загрожуюча катастрофа і як з нею боротися” та “Держава і революція”. В. І. Ленін вперше розкрив суть, причини виникнення та історичні перспективи державно-монополістичного капіталізму.

Посилення економічної ролі держави характеризується посиленням особистої унії високопоставлених чиновників буржуазної держави з магнатами фінансового капіталу. Ця унія здійснюється шляхом посідання урядовими чиновниками важливих постів у монополіях та шляхом висунення представників монополій на керівні пости в державному апараті. Вплив монополій на буржуазну державу і її політику здійснюється також через союзи монополістів, які об’єднують представників монополій як в межах однієї галузі чи кількох галузей, так і в загальнонаціональному масштабі. На чолі таких союзів монополістів стоять представники найбільшого монополістичного капіталу, які водночас є керівниками різноманітних урядових комітетів, членами уряду.

Зростання економічної ролі держави зумовили такі причини: економічне панування монополій, загострення суперечностей капіталізму і передусім основної.

Вихідним пунктом цього зростання було економічне панування монополій. Панування монополій, з одного боку, засвідчило той факт, що продуктивні сили переросли приватнокапіталістичні способи привласнення і дедалі наполегливіше вимагають їх заміни. З іншого – створило матеріальну передумову ширшого втручання держави в процес капіталістичного відтворення з метою його регулювання в інтересах збагачення монополій.

З виникненням монополій економічні суперечності буржуазного суспільства, які випливають із самої природи капіталістичного нагромадження, настільки загострилися, що вільна гра ринкових сил і руйнівна стихія економічних криз вже не могли автоматично, без державного втручання, відновлювати пропорції, необхідні для розвитку капіталістичного виробництва. В таких умовах втручання держави в економіку стає абсолютно необхідним.

Крім причин, існували ще й фактори, які на певних етапах розвитку прискорювали зростання державно-монополістичних процесів. До таких факторів належать: розкол світу на дві системи і розвиток суперечностей між ними; загострення суперечностей між метрополіями і колоніями; перша і друга світові війни; розвиток НТР.

З розколом світу на дві протилежні системи правлячі кола капіталістичних країн, по-перше, у зрощенні сили монополій з силою держави почали шукати можливість мобілізації сил і ресурсів з метою протистояння соціалізму на світовій арені. По-друге, почали запозичувати і впроваджувати у процес відтворення елементи економічного і соціального регулювання як засобу забезпечення внутрішньої стабілізації.

З кризою, розпадом, а далі і крахом колоніальної системи імперіалізму монополії за допомогою державно-монополістичних заходів намагалися зберегти в молодих національних державах в нових формах своє економічне і політичне панування.

Перша світова війна поклала початок створенню військового механізму державно-монополістичного капіталізму. В цей час відбулось посилення концентрації фінансового капіталу й суттєво зросла роль державних монополій. Втручання держави в економіку ставало більш частим, систематичним.

В період між двома світовими війнами найбільший вплив на посилення економічної ролі держави зробила світова економічна криза 1929-1933 рр. Щоб врятувати від краху приватні банки, промислові концерни, залізничні компанії, держава вимушена була пускати в дію свої фінансові та економічні ресурси. Саме в цей період у США було започатковано так званий “новий курс” Ф.Рузвельта, який включав цілу низку заходів державного втручання з метою виведення американської економіки з кризи. В цей час у Німеччині у зв’язку з підготовкою до війни посилилось втручання держави в економіку з метою її мілітаризації.

В період другої світової війни економічна роль держави досягла нового ступеня. Він проявився у зростанні державних інвестицій в промисловість та будівництво військових підприємств, у зростанні урядових позик та пільг монополіям, які працювали на війну. Крім того, зріс економічний контроль з боку держави за випуском військової продукції і розвитком державного ринку. Тобто, саме в цей період склалася розгалужена система державного регулювання економіки.

Активізацію економічних функцій держави обумовила також НТР, яка висунула складні завдання не тільки в галузі наукових досліджень, але й при впровадженні їх результатів у виробництво. Фінансування наукових досліджень, розвиток нових не завжди прибуткових, але потрібних для економіки галузей виробництва, вирішення проблем безробіття і перекваліфікації робітничих кадрів, що загострилися в процесі НТР, – всі ці завдання неспроможні вирішити окремі, навіть великі монополії. Вони вимагали активного втручання держави.