Критерії оцінювання знань студентів

Завдання викладача і студента полягають у тому, щоб у процесі перевірки, оцінювання знань виявити справжній стан знань, вмінь і навичок і тим самим допомогти студенту раціонально організувати навчальну роботу. Успіх вирішення цього завдання безпосередньо залежить від суворого дотримання викладачем дидактичних принци­пів контролю знань: дієвості, систематичності, індивідуальності, диференціювання, об’єктивності й єдності вимог.

Усі принципи контролю знань студентів тісно пов’язані між собою і у сукупності визначають вимоги до форм і методів перевірки і оцінювання знань.

Критеріями оцінювання знань студентів з дисципліни є:

при усних відповідях:

• повнота розкриття питання,

• використання основної та додаткової літератури (підручників, навчальних посібників, журналів, періодичного друку тощо),

• аналітичні міркування, вміння робити порівняння, висновки,

• логіка викладання, культура мови, емоційність та переконаність;

при виконанні письмових завдань:

• повнота розкриття питання,

• цілісність, системність, логічна послідовність, вміння формулю­вати висновки,

• акуратність оформлення письмової роботи ,

• підготовка матеріалу за допомогою комп’ютерної техніки, різних технічних засобів (плівок, слайдів, приладів, схем тощо).

Критерії оцінювання знань доводяться до студентів на початку викладання навчальної дисципліни.

За підсумками вивчення даного курсу виставляється комплекс­на оцінка, яка враховує не лише оцінку виконання екзаменаційного завдання, але й кількість балів, отриманих на семінарських заняттях, під час контролю самостійної роботи студентів та за проведення індивідуального наукового дослідження.

В основу комплексної діагностики знань студентів з курсу по­кладено бальну систему, яка послідовно переводить бали у звичайну шкалу оцінок. Така система:

• дає більш точну й об’єктивну оцінку рівня знань студента;

• покращує результативність самостійної роботи;

• стимулює дотримання навчальної дисципліни;

• ранжує студентів у групі за рівнем знань.

Максимальна сума балів з навчальної дисципліни, яку отримує студент протягом семестру, складає 100. При підрахунку балів види робіт групуються таким чином (табл. 1).

Таблиця 1

Оцінка за видами робіт

№ пор.	Вид роботи	Оцінка у балах
1.	Аудиторні заняття (відповіді при опитуванні, тестування, підготовка та виступ з доповіддю чи рефератом, дайджестом, цікавою додатковою інформацією, есе, розв’язання задач, вико­нання практичних, контрольних робіт та ін.)	60
2.	Самостійна робота студентів (виконання індивідуальних та колективних завдань, творчих робіт, складання конспекту, написання реферату, перекладу, звіту, огляду додаткової літера­тури або матеріалів періодики та ін.)	40
	Усього	100

Вид та обсяг навчальних завдань визначаються з урахуванням:

• вимог освітньо-професійної характеристики;

• міждисциплінарних зв’язків;

• знань, на яких базується дана навчальна дисципліна;

• професійної орієнтації та рівня складності (репродуктивні, пізна­вально-пошукові, пізнавально-практичні, творчі, дослідницькі), варіативності завдань;

• методів контролю.

Контроль в умовах системи комплексної діагностики знань передбачає:

• визначення ступеня засвоєння матеріалу та якості навчальної роботи студентів;

• оцінку знань, здобутих у результаті самостійної навчальної діяль­ності.

Для проведення поточного контролю, який є основним, розроб­лений комплект навчально-методичних матеріалів (перелік контроль­них питань, тести та ключ до них, комплект завдань з тем, питання для індивідуального або для колективного виконання та захисту, перелік нормативно-інструктивних, довідкових матеріалів тощо).

Контроль знань студентів має систематичний характер. Види робіт та кількість балів за кожний вид визначає викладач перед початком викладання дисципліни і доводить до відома студентів. Для посилення зацікавленості у навчанні, розвитку здібностей, підвищен­ня дисциплінованості студентів використовується система стимулів та санкцій.

Залежно від кількості балів, отриманих за кожний вид навчаль­них робіт, студент одержує сукупну суму балів за поточну навчальну роботу, яка при проведенні іспиту враховується для виставлення загальної оцінки з навчальної дисципліни. Підсумкова кількість балів після закінчення вивчення навчальної дисципліни переводиться в оцінку за національною системою та шкалою ECTS (табл. 2)

Таблиця 2