6.2. Структура і зміст висновку з експертизи товарів

в митній справі

Результати експертизи оформлюються на підставі записів, зроблених експертом у робочому зошиті в процесі проведення експертизи.

Висновок за результатами експертизи складається з трьох частин: загальної (протокольної), констатуючої і заключної (висновку).

Для кожної частини характерний перелік відомостей, які визначаються метою експертизи. Перелік відомостей, які і повинні бути в акті експертизи, наведено у додатку М.

У пунктах загальної (протокольної) частини висновку експерт зазначає відомості, згідно з найменуванням пунктів 1 – 8 (додаток Ж). За відсутності необхідних даних по конкретному пункту він не заповнюється, про що в констатуючій частині акта робиться відповідний запис.

У констатуючій частині висновку експертизи повинні бути:

• описаний хід вивчення пред’явлених документів;

• аргументовано викладені методи та фактично встановлені відповідно до поставленого завдання результати експертизи (огляду і/або дослідження об’єкту експертизи, зроблених розрахунків тощо);

• проставлені дати та, за необхідності, години початку та закінчення експертизи товару (наприклад, при експертизи харчових продуктів, квітів, лісоматеріалів і т. п.);

• обґрунтування та наукове пояснення встановлених фактів.

У вступній частині висновку вказують: найменування експертизи, її номер, чи є вона додатковою, повторною, комісійною або комплексною; найменування органа, що призначив експертизу; відомості про експерта (експертів): посаду, прізвище, ім'я, по батькові, освіту, спеціальність (загальний і експертну), вчену ступінь; дату надходження матеріалів на експертизу в ЕО і дату підписання висновку, підстава для виробництва експертизи (доручення, постанова або визначення, коли і ким воно складено або винесене); найменування матеріалів, що надійшли на експертизу, і інших об'єктів дослідження, спосіб їхньої доставки в митну лабораторію і вид упакування, а також наявність або відсутність на пакуванні ярлика забезпечення, схоронність упакування об'єктів дослідження і їхніх реквізитів; обставини справи і вихідних даних, що мають значення для дачі висновку, з обов'язковою вказівкою джерела їхнього одержання; клопотання про надання додаткових матеріалів, заявлені експертом, результати їхнього розгляду; відомості про особах, що були присутнім при проведенні експертизи (прізвище, ініціали, процесуальне положення); місце виробництва експертизи; питання, поставлені на дозвіл експерта.

Питання експертом приводяться в тім формулюванні, у якій вони дані в дорученні, постанові (визначенні) про призначення експертизи; зміна формулювань не допускається. При необхідності їхнього уточнення експерт повинен викласти питання посадової особи митного органа, слідчого (суду), а потім указати, як він розуміє завдання у відповідності зі своєю компетенцією. Якщо експерт вважає деякі з питань вихідними (повністю або частково) за межі його спеціальних пізнань, він відзначає це у висновку. Експерт вправі також згрупувати питання, викласти їх у тій послідовності, що забезпечує найбільш доцільний порядок дослідження. Якщо питання ставиться з ініціативи експерта, він викладається також у вступній частині.

При проведенні повторної або додаткової експертизи у вступній частині викладаються також відомості про первинні (попередніх) експертизах: ким і де вони проведені; номер і дата висновку; висновки первинної експертизи з питань, які поставлені перед експертом на повторний розгляд, а також мотиви призначення повторної або додаткової експертизи, зазначені в постанові (визначенні) про її призначення.

Якщо комплексній експертизі передувало проведення окремих експертиз, результати яких мають значення для рішення загального питання, у вступній частині висновку наводяться дані про ці експертизи.

У пунктах протокольної частини акту експертизи експерт указує відомості, відповідні найменуванням пункту. За відсутності даних для заповнення якого-небудь пункту вказаний пункт не заповнюється, про що в констатуючій частині акту робиться відповідний запис.

Констатуюча частина контрактного акту експертизи підписується експертом і представниками організації, що брали участь в проведенні експертизи. При незгоді представників організацій із змістом акту останні повинні підписати його з посиланням на те, що додається до акту експертизи особлива думка. У разі відмови представників замовника від підпису і дачі особливої думки у письмовій формі експерт має право оформити акт експертизи без їх підписів, зробивши при цьому в акті експертизи відповідний запис.

Загальну та констатуючу частини експертизи перевіряють представники зацікавлених сторін, які присутні при експертизі. Якщо при перевірці вони знайдуть помилки чи неточності, то мають право вимагати від експерта їхнього виправлення.

Надалі експерт не має права вносити зміни без згоди цих осіб у загальну та констатуючу частини.

У дослідницькій частині висновку описують процес дослідження і його результати, а також дають наукове пояснення встановленим фактам.

Кожному питанню, що дозволяється експертом, повинен відповідати певний розділ дослідницької частини. При необхідності одночасного дослідження двох і більше питань, тісно пов'язаних між собою, результати викладають в одному розділі, у дослідницькій частині викладаються: стан об'єктів експертного дослідження; методи і прийоми досліджень, які описують доступно для розуміння особами, що не мають, спеціальних пізнань, докладно, щоб при необхідності можна було перевірити правильність висновків експерта, повторивши: дослідження; довідково-нормативні матеріали (інструкції, постанови, накази), якими експерт керувався при рішенні поставлених питань, із вказівкою дати і місця їхнього видання; результати процесуальних дій (опитувань, допитів, обстеження, оглядів, експериментів і ін.), прийняті в якості вихідних даних, а також результати інших експертиз, якщо вони використовувалися для обґрунтування висновків, з посиланням на аркуші справи; посилання на додатки і необхідні пояснення до них; експертна оцінка результатів дослідження з розгорнутим мотивуванням судження, що обґрунтовує висновок по розв'язуваному питанню.

Спеціальні терміни повинні роз'яснятися. Якщо на деякі з поставлених питань не представилося можливості дати відповідь у дослідницькій частині, експерт (експерти) указує причини цього. У дослідницькій частині висновку повторної експертизи вказуються причини розбіжностей висновків з результатами попередніх експертиз, якщо такі мали місце (відступ від методики дослідження, прийняття інших кількісних і вартісних величин, помилки в розрахунках і т.п.).

У дослідницькій частині висновку комплексної експертизи дослідження, проведені експертами різних спеціальностей, викладають у формі окремих розділів із вказівкою прізвищ експертів. За результатами досліджень можуть бути сформульовані проміжні висновки, які підписують експерти (експерт), що проводили дану частину дослідження. Узагальнення і спільна оцінка результатів, зроблені на підсумковій нараді комісії експертів, приводяться в синтезуючому розділі дослідницької частини. Тут вказується обґрунтування загального висновку (висновків).

Висновок експерта. В заключній частині експерт у відповідь на поставлене завдання повинен сформулювати виводи. Висновок складається стисло, конкретно і обґрунтовано, виходячи з безперечних і об'єктивних даних, і настільки чітко, щоб не було потрібно додаткові пояснення експерта, воно повинне кореспондуватися з констатуючою частиною акту.

Висновок підписує тільки експерт.

Акти експертизи друкуються (на машинці під копірку або на комп'ютері); кількість екземплярів узгоджується із замовником; всі екземпляри акту повинні бути читані.

Оформлений акт експертизи і додатку до нього завіряються друком (круглим штампом).

Виправлення в протокольній або констатуючій частині контрактного акту експертизи повинні бути завірені підписом експерта і підписами представників замовника; інших актів експертизи — підписом експерта.

Виправлення, що вносяться на закінчення акту експертизи, повинні бути обумовлені і завірені підписом тільки експерта

Висновок за результатами експертизи експерт оформляє самостійно. При цьому зацікавлені сторони не повинні бути присутні, щоб не впливати на об’єктивність експерта. До висновку висуваються такі вимоги: об’єктивність, достовірність та обґрунтованість. Експерт повинен проаналізувати та об’єктивно оцінити результати експертизи, аргументувати дану оцінку, що і обумовлює достовірність висновків. У висновку експерт повинен чітко відповісти на поставлені питання, сформулювати висновки.

При оформленні висновку експерт повинен вказати найменування документів, дату та номер їхнього затвердження, якщо під час експертизи ці документи були використані. У завершенні враховуються як результати проведених експертом досліджень, так і результати, одержані в дослідній лабораторії. При цьому експерт повинен перевірити достовірність результатів досліджень шляхом установлення наявності у дослідній лабораторії акредитації в конкретній сфері, а також проведення лабораторних досліджень арбітражними чи іншими прийнятими методами.

Підписується висновок тільки експертом чи групою експертів, які проводили експертизу. До акта додаються акти відбору зразків, протоколи досліджень, за необхідності фотографії (наприклад, дефектів товарів), розрахунки, експлуатаційні документи, контрольні зразки з характерними дефектами, копії документів про виклик постачальника та інші документи, які підтверджують достовірність проведення експертизи.

Висновок має бути складений експертом коротко, конкретно та обумовлено, виходячи з безперечних та об’єктивних даних. Чіткість викладення попереджує надалі необхідність додаткових пояснень експерта. Висновок повинен кореспондуватися з констатуючою частиною акта експертизи.

Висновки експерта (експертів) викладаються у вигляді відповідей на поставлені питання в тій послідовності, у якій питання викладені у вступній частині висновку. На кожне з поставлених питань повинен бути даний відповідь по суті або зазначено на неможливість його рішення по тим або інших причинах.

Висновки про обставини, по яких експертові (експертам) не були поставлені питання, але які були встановлені їм (ними) у процесі дослідження, викладаються наприкінці висновку.

Висновки викладають чіткою і ясною мовою, що не допускає різних тлумачень. У виняткових випадках, якщо висновок не може бути сформульований без докладного опису результатів дослідження, викладених у дослідницькій частині, допускається посилання на дослідницьку частину висновку.

При виробництві комплексної експертизи загальний висновок (висновки) підписують експерти, що приймали участь у спільній оцінці результатів досліджень і прийшли до єдиної думки. Якщо експерти не прийшли до загального висновку, вони формулюють самостійні висновки в загальному висновку. Кожний експерт зобов'язаний обґрунтувати причини своєї незгоди з думкою інших членів комісії. При формулюванні самостійних висновків експерти вправі враховувати результати, отримані іншими членами комісії, указавши на це в обґрунтуванні своїх висновків. Висновок підписує експерт (експерти), що проводив (проводили) експертизу, що засвідчує печаткою ЕО, і направляється органу або особі, що призначила експертизу, керівником ЕО (структурного підрозділу).

При проведенні комісійної експертизи висновок підписують всі експерти.

Якщо до висновку дається додаток у вигляді таблиць, графіків і т.п., вони також підписуються експертом (експертами) і засвідчуються печаткою ЕО. На них проставляються номер і дата висновку, до якого вони складені.

Висновок за наслідками експертизи експерт оформляє самостійно. При цьому зацікавлені сторони не повинні бути присутніми, щоб не впливати на об'єктивність експерта. До висновку пред'являються вимоги: об'єктивність, достовірність і обгрунтованість. Експерт повинен проаналізувати і об'єктивно оцінити результати експертизи, дати аргументацію приведеної оцінки, що і обумовлює Достовірність висновку. В ув'язненні експерт повинен відповісти на поставлені завдання, сформулювати виводи.

При оформленні висновку експерт повинен вказати найменування документів, дату і номер їх твердження, якщо в ході експертизи ці документи були використані. В ув'язненні враховуються як результати проведених експертом досліджень, так і результати, отримані у випробувальній лабораторії. При цьому експерт повинен перевірити достовірність результатів випробувань шляхом встановлення наявності у випробувальної лабораторії акредитації в конкретній сфері, а також проведення лабораторних випробувань арбітражними або іншими прийнятими методами.

Протокол випробувань, якщо вони проводилися, є невід'ємною частиною акту експертизи.

Якщо протокол випробувань оформлений невірно або порушені методики, то експерт має право запитати у випробувальній лабораторії відомості, що цікавлять його. Експерт при відповіді лабораторії, що не задовольнила його, має право відхилити результати випробувань як невірні. В цьому випадку або відбираються нові зразки, якщо це можливо, і прямують на повторні випробування, або в акті експертизи указуються причини, чому не можна привести дані лабораторних випробувань.

Підписується висновок тільки експертом або групою експертів, провідних експертизу. Зацікавлені сторони акт експертизи не підписують, оскільки інакше оформлений акт буде регламентований не як акт експертизи, а як акт комісії. Це пояснюється суттю експертизи як оцінки, що проводиться незалежними суб'єктами.

Типова помилка недосвідчених експертів полягає в тому, що вони складають висновок в присутності і за участю зацікавлених сторін, дають підписувати їм акт. Слід врахувати, що зацікавлені сторони можуть підписати лише загальну і констатуючу частини акту на підтвердження згоди з вказаними в них відомостями.

Експерт не має права знайомити сторони, що сперечаються, з висновком до реєстрації акту у вищестоящій організації. Це необхідно щоб уникнути тиску на експерта зацікавлених сторін.

Виправлення в протокольній і констатуючій частинах повинні бути завірені підписами експерта і представників замовника. Виправлення, що вносяться на закінчення акту експертизи, повинні бути обумовлені і завірені підписом тільки експерта.

При підготовці і проведенні товарної експертизи іноді можуть бути допущені помилки, які надалі впливають на її результативність і служать причиною виникнення розбіжностей між експертами і замовником, а також підставами для відміни результатів експертизи і/або призначення повторної експертизи. Далі приведені найбільш типові помилки, що допускаються експертами.

1. При неповних або розпливчатих формулюваннях завдання в заявці і/або наряді експерт не вимагає його уточнення і доповнення.

2. Товарна експертиза проводиться експертом без письмового оформлення заявки, переданої по телефону.

3. Проведення експертизи без достатніх підстав.

4. За наявності розбіжностей між постачальником і одержувачем ач перт не вимагає від замовника виклику постачальника.

5. Використання застарілих і/або скасованих нормативних або технологічних документів при проведенні товарної експертизи або написанні висновку.

6. Узгодження і підписання висновку експерта представниками зацікавленої сторони.

7. Використання неповної або недостовірної інформації, представленої одній із зацікавлених сторін без всесторонньої перевірки, у тому числі і перехресної перевірки технічних документів.

8. Передача частині своїх повноважень представникові однієї із зацікавлених сторін (наприклад, зважування або відбір зразків без участі експерта).

9. Орієнтація в експертній оцінці на думки інших експертів або представників зацікавлених сторін.

10. Неправильне (неточне або неповне) оформлення актів експертизи, актів відбору зразків і тому подібне без вказівки всього необхідного переліку відомостей про товар, його виготівника, постачальника, одержувача і ін.

До акту додаються: акти відбору зразків, протоколи випробувань, при необхідності фотографії (наприклад, дефектів товарів), розрахунки, експлуатаційні документи, контрольні зразки з характерними дефектами, копії документів про виклик постачальника і інші документи, підтверджуючі достовірність проведеної експертизи.

Кожен експерт несе особисту відповідальність за прийнятий висновок.

Після оформлення (друкування, читання, підписування експертом) друковані примірники передаються або пересилаються замовнику в погоджені строки, а оригінал акта здається в архів. Результати експертизи товарів, оформлені у вигляді зареєстрованого акта експертизи з урахуванням вищевказаних правил, є остаточними для зацікавлених сторін, якщо вони згодні з висновком експерта. У випадку виникнення незгод між експертом і зацікавленими сторонами висновок може бути оскаржений в експертній організації, в якій працює експерт.

Висновок експерта може бути скасовано. Підставами для відмінення (скасування) висновку є:

• недостовірність, неповнота та нечіткість зазначених відомостей в загальній та констатуючих частинах акта;

• посилання в основній частині на думки чи результати оцінки, зроблені не експертом, а іншими особами;

• використання неробочих або неперевірених засобів вимірювання при проведенні експертної оцінки;

• застосування неприйнятої методики досліджень і /чи таких, що допускають значні огріхи, що може призвести до одержання недостовірних даних;

• необ’єктивність, недоказовість, сумнівність висновку експерта;

• використання при проведенні експертної оцінки і у висновку документів, які відмінені або недійсні;

• недотримання чинних методик, положень, регламентуючих правила проведення експертизи [13, 14].

Повідомлення (акт) про неможливість дачі висновку складається із трьох частин: вступної, мотивувальної і заключної.

У вступній частині викладаються ті ж відомості, що і у висновку, у мотивувальній частині - причини неможливості дачі висновку.

У заключній частині вказується на неможливість дати відповідь по кожному питанню, поставленому перед експертом.

Повідомлення про неможливість дачі висновку підписує експерт (експерти), підпис засвідчує печаткою ЕО, після чого один екземпляр керівник ЕО (структурного підрозділу) направляє органу, що призначив експертизу, а іншої залишає в ЕО.

Питання для самоконтролю:

1. Структура і зміст висновку з експертизи товарів в митній справі

2. Висновки експерта як структурний елемент висновку з експертизи товарів та вимоги, що до них висуваються

3. Принципи складання висновків експерта: компетентність, визначеність, вірогідність, доступність

4. Класифікація висновків експерта за ступенем підтвердженості, реальності, умовності, однозначності

5. Нормативно-правові акти щодо документального оформлення результатів експертизи товарів в митній справі

6. Оцінювання якості висновку з експертизи товарів за обґрунтованістю, вірогідністю, інформативністю