- •Передмова
- •Глава 1. Поняття, мета і завдання експертизи товарів
- •1.1. Основні терміни та визначення в галузі
- •1.2. Мета і завдання експертизи товарів
- •1.3. Нормативна база проведення експертизи товарів
- •1.4. Засоби експертизи товарів в митній справі
- •Вимоги до маркування товарів
- •Загальні
- •Специфічні
- •Інформаційні знаки
- •Глава 2. Об’єкти, суб’єкти та методи експертизи
- •2.1. Об’єкти експертизи товарів та їх характеристика
- •2.2. Суб’єкти експертизи товарів в митній справі
- •Незалежність експерта. Експерт повинний бути незалежним від виробників (постачальників) і покупців (споживачів) продукції, а також організацій і підприємств, що є об'єктами їх діяльності.
- •Освіта і спеціальні знання. Експерт повинен мати закінчену вищу освіту в областях, що відповідають його діяльності, ясно, чітко висловлювати свої думки усно і письмово на державній і професійній мові.
- •Експерт повинен бути зрілим фахівцем, мати свою думку і володіти вмінням:
- •Підтримка компетентності. Кожен експерт, в тому числі й той, що працює в галузі митної справи, зобов'язаний піклуватися про підтримку своєї компетентності і підвищення кваліфікації.
- •2.3. Методи експертизи товарів в митній справі
- •Методи товарної експертизи
- •Глава 3. Класифікація та характеристика експертиз
- •3.1. Класифікація експертиз товарів
- •3.2. Види експертиз товарів, що здійснюються в митних
- •1. Вид перевірки:
- •2. Метод перевірки:
- •Глава 4. Експертна діяльність в системі митної
- •4.1. Центральне митне управління лабораторних
- •4.2. Завдання та функції Центрального митного управління
- •Глава 5. Організація та процедура проведення
- •5.1. Підстави та порядок призначення експертизи товарів
- •5.2. Порядок взяття проб і зразків для експертизи товарів
- •5.3. Основні етапи проведення експертизи товарів
- •Глава 6. Документальне оформлення результатів
- •6.1. Висновки експерта як структурний елемент висновку
- •6.2. Структура і зміст висновку з експертизи товарів
- •Література
- •Знаки догляду за одягом
- •Суб’єкти експертизи товарів
- •Суб’єкт експертизи
- •Висновок № _________________
- •9. Дослідження:
- •Висновок № 568
- •9. Дослідження:
- •9.3. Результати дослідження:
- •10. Висновок:
- •11. Список використаних джерел:
- •Висновків, виданих на запити митних органів,
- •Маркувальна етикетка
- •Державна митна служба україни постанова про призначення експертизи в справі про порушення митних правил № _____/______/____
- •Установив:
- •Постановив:
- •Державна митна служба україни постанова про взяття проб і зразків у справі про порушення митних правил № _____/_______/_____
- •Установив:
- •Постановив:
- •Державна митна служба україни протокол про одержання проб і зразків для проведення експертизи в справі про порушення митних правил № _____/_______/_____
- •Державна митна служба україни додаток № ______ до протоколу про одержання проб і зразків для проведення експертизи в справі про порушення митних правил № _____/_______/_____
- •Запит про проведення досліджень від « ___ » _________________ 20 ___ року № ____
- •Нормативи взяття проб (зразків) товарів для проведення дослідження (аналізу, експертизи)
- •Державна митна служба україни
- •Про взяття проб (зразків) товарів від « ___ » _________________ 20 ___ року
Глава 3. Класифікація та характеристика експертиз
товарів в митній справі
3.1. Класифікація експертиз товарів
Сучасна експертна діяльність передбачає здійснення експертиз у таких організаційних формах:
обов’язкова – що здійснюється за наявністю конфліктної ситуації, та на основі якої виносять рішення посадові особи;
добровільна – спрямована на розв’язання невизначеності, виконувана в ініціативному порядку на основі договорів.
Експертні дослідження за будь-якою із зазначених форм передбачають наявність підстав для їх здійснення. В залежності від підстав для проведення експертизи поділяють на:
первинна (підстава для проведення: заявка замовника);
додаткова (підстава для проведення: виявлення неповної або недостовірної інформації про об’єкт експертизи; експертиза за додатковими показниками);
повторна (підстава для проведення: виявлення додаткової інформації);
контрольна (підстава для проведення: виявлення необ’єктивності експертів; недостовірність, сумнівність результатів).
В залежності від характеру, часу та обсягів дослідження виділяють комплексні та оперативні експертизи.
Комплексна експертиза проводиться для всебічного вивчення і оцінки показників властивостей досліджуваного об’єкту. Проведення такої експертизи орієнтує експертів на системний, комплексний підхід до аналізу об'єкту оцінки. Оцінюваний об'єкт розглядається в складних і численних взаємозв'язках з людиною і його оточенням. В процесі експертизи формуються критерії оцінки, відбираються базові зразки і показники властивостей об’єкту. Тому комплексні експертизи дозволяють отримати не тільки науковий, пізнавальний, але і певний методичний і нормативний матеріал, необхідний для проведення інших видів експертизи.
Оперативна експертиза ґрунтується на результатах заздалегідь проведених комплексних експертиз, що дозволяє експертам різко скоротити терміни експертних робіт при збереженні необхідної глибини і обґрунтованості експертних висновків.
Оперативна експертиза передбачає:
використання (за можливістю) зібраних раніше даних про певні об’єкти;
скорочені терміни проведення;
можливість використання колективної думки експертів про властивості досліджуваного об’єкту.
Експертизи товарів в залежності від об’єкту, що підлягає експертному дослідженню, поділяють на експертизу продовольчих та непродовольчих товарів; експертизу товарів вітчизняного та закордонного виробництва; експертизи сировини, обладнання, напівфабрикатів, комплектуючих, готових виробів тощо. Джерелом інформації при цьому є первинні документи (контракти, угоди, специфікації); нормативні документи (стандарти, технічні умови, технічні завдання щодо виробництва, упакування, маркування, зберігання, транспортування продукції); законодавчі акти (Закон України « Про Митний тариф України»).
В залежності від мети та характеру знань, що необхідно отримати, експертизи товарів можна класифікувати таким чином:
економічні (встановлення фактичного стану справ і обставин для правильного вирішення питання, що виникає в процесі правовідносин):
визначення фактичної собівартості продукції (послуг, робіт);
визначення загальної суми приписок до виконаних завдань щодо випуску товарної продукції (надання послуг, виконання робі) на підприємстві і в його підрозділах; використовується під час розслідування справ про фальсифікацію товарів, виконання планів виробництва товарної продукції за видами, кількістю та якістю, дотримання умов збереження, транспортування, реалізації тощо;
контрактні (встановлення ступеню дотримання умов контракту/договору):
передвідвантажувальний контроль вантажів;
фіксація стану транспортних і пакувальних засобів;
оцінка відповідності зразків товарів встановленим вимогам;
оцінка відповідності товарів в партії, що поступила, умовам контракту/договору щодо кількості, упаковки, маркування тощо;
страхові:
оцінка заподіяного страхувальникові збитку у вартісному виразі з урахуванням втрати якості і/або фактичної кількості при настанні страхової події (страхового випадку), стихійного лиха, пожежі, аварії систем опалювання, розкрадання майна або його пошкодження та ін.;
банківські:
визначення кількості, якості і орієнтовної вартості майна, що передається під заставу, з урахуванням рівня якості, сезонності, терміну служби (придатності) та ін.;
митні (встановлення ступеню дотримання чинного митного законодавства):
ідентифікація товару;
визначення країни походження;
уточнення характеристики товару і визначення його коду згідно з УКТ ЗЕД;
фіксація стану товару, характеристики товару, упаковки, кількості у момент передачі (отримання) на склад(і) тимчасового зберігання на митній території;
розрахунки норм витрачання сировини і виходу продукту переробки та його ідентифікація;
судово-правові:
дослідження, що проводиться експертом в порядку, передбаченому процесуальним законодавством для встановлення за матеріалами кримінальної або цивільної справи фактичних даних і обставин.
консультаційні:
констатація причин виникнення дефектів товару, пошкодженого під час маркування, транспортування зберігання, експлуатації тощо;
споживчі:
визначення якості товару, вживаного за призначенням, виявлення причин виникнення дефектів і/або відсотка зниження якості за наявністю дефектів;
оцінка кількості, якості і ціни товару з урахуванням фактичних властивостей, гарантійного терміну його служби (придатності); ступеню зносу і технічного стану;
