на вівторок (прочитати лекцію, підготуватися до семінару)

Змістовний модуль І.

Організація навчального процесу з історичних дисциплін у вищій школі та спеціальних навчальних закладах

Лекція1.

Предмет та завдання вивчення «Методики та технологій викладання фахових дисциплін у ВНЗ та спеціальних навчальних закладах»

1. Методика та технології викладання історичних дисциплін у ВНЗ як дисципліна, яка визначає задачі, структуру та зміст курсів історії у вищій школі, мето­ди, прийоми та засоби навчання.

2. Місце методики та технологій викладання історичних дисциплін у ВНЗ в системі педагогічних наук. Зв'язок їх з історією та спеціальними науками. Методи дослідження процесу навчання історії.

3. Задачі, зміст та структура «Методики та технологій викладання історичних дисциплін у ВНЗ».

Методика та технології викладання історичних дисциплін у внз як дисципліна, яка визначає задачі, структуру та зміст курсів історії у вищій школі, мето­ди, прийоми та засоби навчання

Слово «методика» в перекладі з давньогрецької означає «спосіб пізнання», «шлях дослідження». Метод — це спосіб досягнення якоїсь мети, рішення конкретной задачі. Це педагогічна наука про завдання, зміст і методи навчання історії. Саме тому, методика викладання фахових дисциплін у внз та спеціальних навчальних закладах досліджує питання про те, як викладати історію.

Навчальна технологія — поняття, яке відбиває конкретний засіб освоєння навчального матеріалу (історичного понят­тя) в межах конкретного історичного курсу, теми, питання. Потребує спеціальної організації навчального змісту, адекватних йому форм і методів навчання.

Суть педагогічних технологій - у попередньому проектуванні процесу навчання, і урахуванням дидактичних цілей і заданого рівня засвоєння.

На відміну від методичних розробок занять (лекцій, семінарів, тощо), які орієнтовані в основному на викладача, педагогічні технології орієнтовані на студентів і націлені на забезпечення успіху засвоєння за рахунок їх власної активної діяльності.

Центральною проблемою педагогічних технологій є забезпечення досягнення цілей навчання шляхом розвитку особистості; постановки і прийняття цілей, діагностики можливостей і рівня успіхів студентів, об'єктивного контролю за якістю засвоєння навчального матеріалу з фахових дисциплін.

Технологія дозволяє більш ефективно побудувати процес навчання фахових дисциплін у вищій школі, керувати ним, одержувати результати відповідно до запланованої мети.

Найбільш цілісним є підхід до визначення поняття «педагогічні технології» у Т. Назарової. (схема 1).

Освітні технології

Педагогічні технології

Навчальні технології

Виховні технології

Технології управління

І. Освітні технології відбивають загальну стратегію розвитку освіти, єдиного освітнього простору, їх призначення — прогнозування розвитку освіти, його кон­кретне проектування і планування, передбачення результатів, а також визначен­ня відповідних освітнім цілям стандартів.

Прикладами освітніх технологій можуть бути концепції освіти, освітні закони, освітні системи. На сучасному етапі — це гуманістична концепція освіти; Закон про вищу освіту; система освіти в Україні (дошкільна від 3-х до 6 років, шкільна від 6 до 18 років, вища, Болонська конвенція, післядипломна) та ін.

II. Педагогічні технології. Якщо освітні технології відбивають стратегію освіти, то педагогічні втілюють тактику її реалізації (за Т. Назаровою) у навчально-виховному процесі шляхом впровадження моделей останнього і тотожних йому моделей управління цим процесом.

Кожний освітній заклад можна розглядати як модель у підсистемі загальної системи освіти, що відповідає певній освітній концепції, посідає в ній відповідне місце, виконує чинний закон про освіту. Така модель включає сукупність змісту, форм, засобів (управлінських, дидактичних, розвивальних, матеріально-техніч­них, інформаційних та ін.), адекватних впроваджуваній педагогічній парадигмі.

На сьогодні вченими визначено чотири основних педагогічних парадигми, що реалізуються у навчально-виховному процесі: класична (акцентована на фор­мування знань, тому доречно її назвати знаннєвою, або авторитарною); маніпулятивна педагогіка; педагогіка підтримки; інформаційно-комп'ютерна педагогі­ка.

Оптимальними для розв'язання сучасних освітніх завдань учені вважають па­радигми педагогіки підтримки та інформаційно-комп'ютерної. Вони потребують спеціальної структуризації змісту, а до змісту — добору форм, засобів його реа­лізації. Завдання особистісно-орієнтованої освіти будуть вирішуватися за умови, коли управління вищим навчальним закладом, а також весь навчально-виховний процес з фахових дисциплін здійснюватимуться на однакових засадах особистісно-орієнтованого підходу.

3.Навчальна технологія — поняття близьке, але не тотожне поняттю педагогіч­на технологія. Відбиває конкретний засіб освоєння історичного навчального матеріалу (понят­тя) в межах предмета, теми, питання. Потребує спеціальної організації навчального змісту, адекватних йому форм і методів навчання.

Від методики технологія відрізняється відтворювальністю результатів, відсутністю безлічі "якщо". Технологія проектується з урахуванням конкретних умов та орієнтацією на заданий, а не передбачуваний результат.

Технологія не відміняє теорію і методику, вона ґрунтується на них, і її ефективність залежить від рівня їх розвитку. Всі вони збагачують одна одну. Технологія навчання характеризується таким:

1. "Технологія" розуміється як універсальний засіб, який включає в себе потреби, цілі і засоби їх досягнення, і як процес досягнення мети навчання.

2. На відміну від методики, технологія акцентує увагу на процесі створення, а не тільки застосуванні конкретних методів і організаційних форм навчання.

3. Технологія дозволяє розглядати процес навчання в системі, яка об'єднує особистісний і колективний пошук, враховуючи всі взаємозв'язані фактори.

4. Технологія відображає процесуальний динамічний характер навчання - в той час, як методика дає цілком конкретні рекомендації.