6. Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі — єдиний внесок, ЄСВ) — консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється згідно з Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі - Закон № 2464). Єдиний внесок не входить до системи оподаткування, і податкове законодавство не регулює порядок нарахування, обчислення і сплати ЄСВ (п. 2 ст. 8 Закону № 2464).

Платниками єдиного внеску згідно з ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 є, зокрема, такі особи:

1) роботодавці:

— підприємства та інші юридичні особи, а також фізичні особи — підприємці, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою — підприємцем).

2) працівники, які працюють:

— на підприємствах, в інших юридичних осіб;

— у фізичних осіб — підприємців на умовах трудового договору (контракту).

Підприємства та фізичні особи — підприємці, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту), нараховують єдиний внесок на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати. Нараховані за свій рахунок суми єдиного внеску, а також утримані суми єдиного внеску із заробітної плати працівників підприємства та підприємці у встановлені строки перераховують до Пенсійного фонду.

Розглянемо, у якому розмірі слід нараховувати єдиний внесок. Наприклад, якщо підприємство або фізична особа — підприємець нарахували своїм працівникам заробітну плату, то розмір єдиного внеску для роботодавців встановлюється у відсотках до такої бази нарахування відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності. Отже, чим вищий клас професійного ризику виробництва у конкретного підприємства, тим більшу суму єдиного внеску воно за свій рахунок нараховуватиме на кожну гривню зарплати, що буде виплачена працівникам.

Якщо підприємство відноситься до найнижчого класу професійного ризику виробництва 1, то воно повинне нараховувати єдиний внесок у розмірі 36,76% визначеної бази нарахування. Якщо ж підприємство віднесено до найвищого класу професійного ризику виробництва 67, то воно має нараховувати єдиний внесок у розмірі 49,7% бази нарахування (всього є 67 класів професійного ризику).

Єдиний внесок утримується також із суми виплат, які є базою нарахування цього внеску (наприклад, утримується із заробітної плати працівника за рахунок такої зарплати). Підприємства та фізичні особи — підприємці, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту), при нарахуванні заробітної плати працівникам у загальному випадку повинні утримати з неї єдиний внесок у розмірі 3,6% такої бази нарахування.

Нарахування ЄСВ здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, що дорівнює сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом (ч. 3 ст. 7 і п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464). Сума доходу працівника, що перевищує зазначену максимальну величину, ЄСВ ані в частині нарахувань, ані в частині утримань не обкладається.

У 2012 році максимальна величина бази для нарахування ЄСВ складає:

— у січні — березні — 18241 грн.;

— у квітні — червні — 18598 грн.;

— у липні – вересні — 18734 грн.;

— у жовтні — листопаді — 19006 грн.;

— у грудні — 19278 грн.

У 2013 році максимальна величина бази для нарахування ЄСВ складає:

— у січні — листопаді — 19499 грн.;

— у грудні — 20706 грн.