2. Принципи організації змісту Програми

1. Наукова, теоретична та практична база Програми

Програма з предмета «Сольфеджіо» створена на основі чинних Типових навчальних планів початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів (шкіл естетичного виховання)⁸.

Програма враховує зміст попередніх програм із предмета «Сольфеджіо», а саме: Сольфеджио: Программа для детских музыкальных школ, музыкальных отделений школ искусств, вечерних школ общего музыкального образования / сост. Т. Калужская (М., 1984); Сольфеджіо: Програма для дитячих музичних шкіл / укл. Н. Коленцева, І. Богачек (К., 1992).

Програма спирається на теоретичні та практичні досягнення різних гуманітарних наук, а саме на:

• теоретичні положення щодо національного виховання в контексті соціокультурного розвитку особистості, забезпечення єдності освіти і національної культури (І. Бех, І. Зязюн, В. Кремень, Л. Масол, Б. Ступарик, О. Сухомлинська);

• дослідження з проблем музично-естетичного виховання дітей на національній основі (А. Арісменді, Б. Барток, П. Вейс, Л. Венгер, В. Верховинець, Н. Ветлугіна Е. Жак-Далькроз, Д. Кабалевський, Л. Карен, А. Катінене, О. Кенеман, З. Кодай, П. Козицький, Ф. Колесса, Л. Коміссарова, М. Леонтович, Ф. Лисек, М. Монтессорі, К. Орф, М. Палавандишвілі, С. Русова, К. Стеценко, С. Сузукі (Ш. Судзукі), Л. Хлєбникова, В. Шацька, та ін.);

• теоретичні положення психології музичних здібностей (Д. Кірнарська, О. Комаровська, С. Майкапар, Є. Назайкінський, С. Науменко, С. Рубінштейн, Б. Теплов, Б. Яворський);

• теоретичний доробок музикознавців, учених-етнографів, фольклористів (М. Гайдай, В. Гнатюк, В. Гошовський, М. Дмитренко, А. Іваницький, К. Квітка, Ф. Колесса, М. Лисенко, Т. Онопа, Д. Ревуцький, Л. Ревуцький, В. Скуратівський, О. Смоляк, Ф. Ступницький, Г. Танцюра, В. Харькін, В. Шульгіна);

• сучасний музично-педагогічний досвід (Н. Бергер, Т. Боровик, В. Брайнін, М. Крафт, В. Подвала, Г. Смаглій, Т. Тютюннікова та ін.);

• концептуальні положення дошкільної педагогіки (О. Кононко, М. Метлов, Т. Поніманська, С. Русова, В. Сухомлинський);

• ідеї вальдорфської педагогіки (Р. Штайнер).

2. Організаційно-методичні умови реалізації змісту Програми

1. Навчальний матеріал Програми складається з Основного курсу та Додаткового курсу («Елементи естрадної та джазової музики»). Основний курс є обов’язковим.

2. Опанування змісту Основного курсу охоплює чотири етапи: Підготовчий, Перший, Другий та Третій. Кожен із етапів має чітку методичну спрямованість і характеризується конкретним комплексом завдань, зумовлених віковими особливостями психологічного розвитку дітей.

3. Кожен із етапів завершується контрольним заходом: для Підготовчого, Першого та Другого — це «рубіжний контроль»⁹, Третього — випускний іспит.

4. Програма передбачає варіативний принцип опанування навчального матеріалу відповідно до рівня сприймання та підготовки конкретної групи учнів. Цей підхід виражений у позначені частини навчального матеріалу вказівками «ознайомлення», «*» (матеріал, який вивчається за рішенням викладача).

5. У Програмі подано зміст навчального матеріалу для 0-го класу (Підготовчий етап). Зміст навчального матеріалу Підготовчого етапу відповідає змісту предмета «Сольфеджіо» і не підмінюється змістом предметів «Ритміка», «Слухання музики», «Музична грамота» тощо.

Особливості організації навчального процесу з учнями молодшого віку обумовлені загальним віковим розвитком особистості — насамперед психосоматичним, емоційним, соціальним і практичним.

6. У Програмі запропоновано єдиний алгоритм опанування ладу протягом Підготовчого та Першого етапів для восьмирічного та шестирічного строків навчання. В алгоритм закладено обов’язкове дотримання запропонованої послідовності дій при можливому варіюванні строків опанування кожного з елементів ладу (див. п. 4 «Орієнтовний розподіл навчального матеріалу, колонка «Розвиток ладового слуху. Одноголосся»).

7. Обсяг теоретичних знань учнів у межах Програми визначається змістом поняття «музична грамота», а не «елементарна теорія музики». Учні мають поступово, в процесі емоційно-образного сприймання творів мистецтва та практичної діяльності опановувати нове поняття, а не запам’ятовувати абстрактні терміни, відірвані від звучання музики. Недоречно (особливо протягом Підготовчого та Першого етапів вивчення предмета) вимагати від учнів заучувати формулювання не тільки тому, що це суперечить принципам педагогіки мистецтва, а й з огляду на вікові психологічні особливості дітей молодшого віку, яким притаманне домінування конкретно-образного, а не раціонального мислення. Отже, засвоєння спеціальної термінології відбувається винятково на основі сенсорно-перцептивної та художньо-творчої діяльності учнів і завдяки художньо-педагогічним технологіям стимулювання емоційно-почуттєвої сфери, асоціативного мислення, уяви, фантазії учнів.

Водночас, як свідчить практика, за умов ознайомлення учнів із поняттями на елементарному рівні, тобто на рівні пропедевтики, та в єдності з практичним застосуванням отриманих знань ефективність формування мистецького тезаурусу учнів помітно зростає, що у свою чергу збагачує їхній художньо-естетичний досвід, робить його осмисленим.