Метро-ритмічні вправи

У межах Додаткового курсу «Елементи естрадної та джазової музики» вивчаються такі особливості метру та ритму:

Метр:

• пульсація;

• біт (beat) — акцентування:

фо біт (four beat) – акценти на кожну долю у розмірі ;

ту біт (two beat) – акценти на 1-у та 3-ю долі або на 2-у та 4-у долі у розмірі ;

оф біт (off beat) – акценти на 2-у та 4-у долі у розмірі _;

• мішані розміри , ;

• поліметрія;

• особливості групування тривалостей.

Ритмічні групи:

• пунктирний ритм у поєднанні з четвертними, восьмими та шістнадцятими тривалостями у розмірах , , ;

• shaffle = , , , ;

• особливі види дроблення долі (тріоль, квінтоль, септоль, дуоль);

• різні види синкоп ; ; ; ;

та інші у розмірах , , ;

• затакт , , у розмірах , ;

• ритмічні групи , , та інші у мішаних розмірах , ;

• ритмічні групи , в розмірі ;

• ритмічні моделі окремих танцювальних жанрів (регтайм, бугі-вугі, джаз-вальс та інші);

• поліметрія і поліритмія;

• позначення темпів – fast (швидко), not to fast (не так швидко), medium (помірно), slow (у повільному русі), double time (вдвічі швидше), half time (половина часу), та інші;

• тощо.

Кількість ритмічних груп, які вивчаються у Додатковому курсі, значно більша у порівнянні з обсягом навчального матеріалу Основного курсу програми. Для їх опанування доцільно застосовувати традиційні види роботи над ритмом.

Зазвичай музичне виховання починається з ритмічних вправ, які супроводжуються віршованим текстом або співом. Виконання саме ритмічних вправ є також самодостатньою формою роботи, в якій можуть відпрацьовуватися окремі ритмічні моделі.

У роботі над ритмом слід підбирати специфічні ритмосклади, які підготовлюють спів у манері «скет», наприклад, «шаб да-ба», «вап ту-да», «даб ду-бі», «па та-ба» ( ) тощо. Такі вправи можна промовляти, а в подальшому співати на одному-двох звуках із гармонічною підтримкою фортепіано. Таким чином ритмічні вправи поряд із вихованням відчуття ритму, розвивають в учня ладовий, гармонічний слух.

Разом із репродуктивними формами роботи слід використовувати творчі вправи, наприклад, ритмічна імпровізація як супровід до співу або гри на інструменті; створення та/або запис ритмічного акомпанементу до мелодії; складання ритмічної партитури тощо.

Вокальні вправи

Вправи для сольфеджування бажано добирати з кращих зразків вокальної та інструментальної естрадної і джазової музики, використовувати п’єси з репертуару учнів, класичні твори в джазовій обробці, адаптовані для виконання дітьми. Необхідно ознайомити учнів зі специфічними виконавськими прийомами джазового вокалу (ґлісандо, вібрація, фальцет тощо).

Рекомендовані форми роботи:

• розучування естрадних та джазових мелодій;

• спів мелодії із ритмічним акомпанементом;

• транспонування мелодії;

• спів мелодії у супроводі «крокуючого басу»;

• спів одно-, дво-, багатоголосних естрадних та джазових вправ і композицій із інструментальним супроводом, під фонограму, a’cappella;

• спів у манері «скет».

Особливого значення в контексті естрадно-джазової специфіки має розвиток навичок вокального імпровізування. Вокальна імпровізація є результатом і водночас засобом розвитку мелодичного слуху. Починати займатися даною формою роботи необхідно зі спонтанного імпровізування, яке згодом, за умови уміння учня відтворювати знайомі інтонаційні звороти та наповнювати їх власними емоціями та відчуттями, перетвориться на осмислене втілення своїх задумів.