Пояснювальна записка

1. Вступ

1. Предмет «Сольфеджіо» у світлі сучасного бачення змісту художньо-естетичного виховання

У Законах України «Про освіту», «Про позашкільну освіту», «Про культуру» виокремлюються головні завдання виховання духовного світу людини третього тисячоліття: формування національної самосвідомості на засадах культурних традицій українського народу; збереження етнічної пам’яті, яка відтворює досвід поколінь на міфологічному, фольклорному й історичному рівнях; набуття умінь розкривати перспективи подальшого розвитку рідної культури в сучасних умовах тощо. Пріоритетними напрямами педагогічної науки й освіти визначаються становлення національної навчально-виховної системи та розроблення нових технологій реалізації сучасного змісту освіти, що зумовлюється соціокультурними змінами і висуває нові принципові вимоги до особистості як суб’єкта цих змін.

Реалізація цих завдань потребує творчої, креативної особистості (homo creativus), людини з нестандартним мисленням, здатної генерувати та впроваджувати успішні ідеї у найрізноманітніших сферах діяльності — від мистецтва до управління та технологічних розробок. Тому стрижневою ідєю створення даної програми є ідея особистісно-орієнтованого навчання та виховання (І. Бех).

Головні завдання сучасної позашкільної музичної освіти окреслюють Концепція художньо-естетичного виховання та Комплексна програма художньо-естетичного виховання¹, які націлюють навчальний процес на стратегію діалогово-педагогічної взаємодії (О. Комаровська, Л. Масол, В. Рогозіна та ін.), висувають задачу формування в учнів ціннісних орієнтирів, створення компетентної особистості, такої, яка здатна осмислювати набуті «знання, вміння, навички», та прагне усвідомлено застосовувати їх у виконавській практиці, сприйманні й оцінюванні мистецтва тощо. Сприймання та розуміння мистецтва — це творчий процес співпереживання та інтерпретації, що носить активно діалогічний характер. Саме «діалог культур» дає змогу особистості не тільки долучитися до вітчизняних і загальнолюдських цінностей, а й самовизначитися у світі культури, включитися в її творення, удосконалюючи насамперед власний духовний світ (М. Бахтін, В. Біблер, Н. Миропольський).

Предмет «Сольфеджіо» у школах естетичного виховання є невід’ємною складовою системи музичної освіти; з одного боку, інтегрує в єдину цілісну систему знання, уміння та навички, здобуті учнями у процесі опанування інших навчальних дисциплін, забезпечує їх усвідомлення, а з іншого боку, його зміст спрямовується на здобуття учнями такого досвіду, який сприяє становленню художнього сприймання, розуміння внутрішньої логіки побудови музичних творів, зростанню виконавської майстерності через готовність до власної інтерпретації виконуваних творів тощо.

На сучасному етапі розвитку початкової мистецької освіти, актуальним є переосмислення сутності предмета «Сольфеджіо» як навчальної дисципліни. Зміст предмета «Сольфеджіо» має бути спрямований не тільки на формування в учня уміння репродукувати навчальний матеріал, а й, передусім, на активне залучення до пізнання закономірностей музичної мови через виявлення і реалізацію творчого потенціалу дитини, розвиток її музичності та обдарованості, виховання цінностей. Універсальним способом особистісного розвитку учнів є безпосереднє включення у творчу діяльність. Тому одним із пріоритетних завдань предмета «Сольфеджіо» укладачі Програми вважають формування Homo musicalis — людини, яка музикує (О. Афоніна, Н. Бергер, І. Земцовський, М. Карасьова, Д. Кірнарська, А. Торопова) і розуміє музичення² як невід’ємну складову свого життя.