Тема 3. Бюджетний дефіцит і джерела його фінансування

3.1. Стан бюджету та засади його балансування

У процесі збалансування бюджету шляхом співставлення дохідної і видаткової частин формується його баланс (стан бюджету), який визначається такими показниками як: рівновага доходів і видатків бюджету, бюджетний профіцит (перевищення доходів над видатками бюджету), бюджетний дефіцит (перевищення видатків над бюджетними доходами) (рис. 3.1).

Рис. 3.1. Стан бюджету і характер його балансування

Показник рівноваги доходів і видатків свідчить про збалансованість бюджету, тобто про достатність дохідних джерел для фінансування потреб держави у плановому періоді. Рівновага доходної і видаткової частини бюджету є його природнім станом, за якого усі планові видатки забезпечені відповідними джерелами фінансування. Стан рівноваги бюджету може вважатися оптимальним, а його досягнення – найважливішим завданням бюджетного планування. Його вагомість обумовлена складністю природи бюджету, де переплітається величезний спектр різнорівневих інтересів і суперечностей. В їх основі бажання суб’єктів отримувати якомога більше асигнувань і сплачувати якомога менше податків. Така суперечність максимально утруднює процес балансування бюджету.

Дефіцит і профіцит є складовою статті балансування бюджету і тією чи іншою мірою пов’язані з невідповідністю вхідних і вихідних фінансових потоків (рис. 3.2). Принциповим у даному випадку є розуміння бюджету як плану щорічних доходів і видатків держави, який розробляється урядом на наступний бюджетний період і затверджений законом. Складаючи бюджет, уряд використовує діючу законодавчу та нормативну базу. Опираючись на соціально-економічну доктрину держави, прогнозуються витрати на наступний бюджетний період. Під ці прогнозні витрати (ПрВ) вишукуються планові доходи (ПлД). Ті, в свою чергу, виступають основою для здійснення планових витрат (ПлВ).

Планові витрати дорівнюватимуть прогнозним тільки в тому випадку, якщо планові доходи відповідатимуть прогнозним витратам (ПлВ = ПрВ якщо ПлД = ПрВ). Якщо прогнозні витрати виявляються більшими планових доходів, то цілком ймовірним є профіцит бюджету.

Рис. 3.2. Баланс бюджету

Профіцит бюджету є рідкісним явищем, а від того вважається специфічним, адже інститут держави не діє на принципах комерційного розрахунку і не має на меті отримання додаткової фінансової вигоди. Більш допустимим є збалансований бюджет, коли видаткові і доходні статті є рівними. Затвердження профіцитного бюджету є виправданим з точки зору необхідності погашення державного боргу, утвореного в попередні періоди. Саме таке положення містить і Бюджетний кодекс України, який, окрім можливості направлення сум перевищення бюджетних доходів над видатками на погашення основної суми боргу, мету бюджетного профіциту вбачає у забезпеченні встановленого розміру оборотного залишку бюджетних коштів та придбання цінних паперів. Отже, затвердження бюджету з перевищенням доходної частини над видатковою в Україні має регламентований характер, що обмежує вплив профіциту на економічні процеси.

У будь якому разі бюджетний профіцит можна вважати доволі відносним показником, адже ситуацію, за якої відсутні напрями витрачання коштів уявити доволі важко. А якщо кошти на погашення основної суми боргу перевести в склад бюджетних видатків, то профіциту у бюджеті не спостерігатиметься.

Бюджетний дефіцит є складним явищем, що має вплив на увесь спектр економічних відносин у державі. Показник бюджетного дефіциту свідчить про перевищення величини бюджетних видатків над доходами, за рахунок яких вони здійснюються. Наявність дефіциту означає, що бюджет планового року містить такі статті видатків держави, які не мають грошового забезпечення за рахунок постійних доходів. Таке явище здебільшого є негативним, однак не свідчить про незбалансованість бюджету у цілому, оскільки у процесі його складання і затвердження визначаються необхідні джерела фінансування дефіциту. Таким чином, дефіцит є балансуючою статтею бюджету, що має власні джерела фінансування.