9.7. Видатки бюджетів на розвиток інфраструктури країни

Найважливішою функцією бюджету країн з ринковою економікою є забезпечення потреб економічних суб’єктів у тих товарах і послугах, які не можуть бути надані підприємцями. Беручи до уваги те, що послугам окремих галузей інфраструктури притаманні риси суспільних благ, зобов’язання щодо їхнього надання покладаються на бюджет. Адже, незважаючи на те, що користування об’єктами інфраструктури зумовлює загальноекономічні вигоди, через значні обсяги коштів, необхідних для створення цих об’єктів, або через складність одержання плати за користування інфраструктурою, бюджетні ресурси є основним джерелом таких видатків. З огляду на зазначене, важливим напрямком бюджетних видатків, доцільність якого не викликає заперечень майже в жодного з економістів, є спрямування їх у розвиток інфраструктури країни. До інфраструктури зазвичай відносять галузі національної економіки, що обслуговують інші сфери економіки країни (транспорт, зв’язок, телекомунікації, інформатика і житлово-комунальне господарство).

Вигідне географічне розташування України сприяє розвитку транзитних потужностей, тому перспективним можна вважати спрямування бюджетних інвестицій у створення розвинутої транспортної інфраструктури. Формування сучасної потужної мережі трубопроводів, автомобільних доріг, залізниць, облаштування шляхів водного і повітряного сполучення суттєво покращить реалізацію транзитного потенціалу, що позитивно вплине як на бюджетні надходження, так і на стимулювання сукупного попиту.

Практиці формування бюджетних видатків на розвиток інфраструктури властиві значні проблеми, проявом яких є незадовільний стан основних фондів галузей інфраструктури, посилення невідповідності рівня бюджетних послуг потребі господарюючих суб’єктів, що призводить до перешкоджання подальшому економічному зростанню в країні. З огляду на зазначене, сьогодні особливої актуальності набуває питання радикального реформування бюджетних видатків на розвиток інфраструктури.

Зважаючи на обмеженість бюджетних ресурсів, їх доцільно концентрувати насамперед на тих інвестиційних проектах, які неможливо реалізувати без залучення коштів бюджету. Через це, інвестиційні потреби державних чи комунальних підприємств, які належать до галузей інфраструктури, здебільшого можливо забезпечувати за рахунок підвищення ефективності їхньої фінансово-господарської діяльності. Вирішити це завдання можна, зокрема, за допомогою встановлення тарифів на економічно обґрунтованому рівні, застосування яких дасть змогу одержувати доходи, які забезпечуватимуть не лише поточні витрати підприємств, але й їхню інвестиційну діяльність.

Необхідною умовою підвищення ефективності бюджетних видатків на розвиток інфраструктури є поліпшення бюджетного планування, ширше застосування формалізованих методик оцінювання доцільності бюджетних інвестицій, підвищення бюджетної прозорості. Як засвідчує досвід розвинених країн, оцінити економічну ефективність різних інвестиційних проектів можна за допомогою методу „вигоди-витрати”. Враховуючи складність застосування аналізу інвестиційних проектів „вигоди-витрати” та відсутність практичного досвіду, в найближчій перспективі повноцінне використання методу в Україні буде значно утрудненим. З огляду на зазначене поширення мають набути спрощені підходи до оцінювання ефективності бюджетних видатків, такі як застосування системи критеріїв визначення пріоритетності тих чи інших видатків.

Перспективним напрямком участі держави у фінансуванні інфраструктурних проектів є їхня реалізація спільно з приватним сектором. Про його перспективність свідчить досвід розвинутих країн, де в найважливіших сферах суспільної діяльності широко розповсюджене поєднання державного й приватного фінансування, особливо це стосується розвитку економічної інфраструктури. Переваги вищезгаданого способу, порівняно з традиційним стовідсотковим бюджетним фінансуванням, чітко демонструє практика здійснення інвестиційних проектів у Великобританії. При використанні цього способу набагато рідше трапляються випадки перевищення фактичної вартості виконання проекту над плановою, частіше дотримуються строки введення об’єктів в експлуатацію, істотно вищою є якість споруд.

Вирішення проблем фінансового забезпечення розвитку інфраструктури на місцевому рівні неможливо без реформування порядку надання інвестиційних субвенцій з державного бюджету між місцевими бюджетами. До пріоритетних напрямків удосконалення надання інвестиційних трансфертів місцевим бюджетам належать: консолідація багатьох видів субвенцій на розвиток інфраструктури та формулювання концептуальних підходів до їхнього використання; запровадження формалізованих методик їхнього розподілу; збільшення частки субвенцій у розвиток інфраструктури, що надається районним бюджетам і бюджетам міст районного значення; започаткування надання субвенцій на розвиток інфраструктури на умовах співфінансування з місцевими бюджетами.

Застосування запропонованих заходів у бюджетній сфері сприятиме вирішенню проблем раціонального формування бюджетних видатків на розвиток інфраструктури. Відтак це позитивно позначиться як на рівні добробуту населення, так і конкурентоспроможності національної економіки.