17. Міжнародні стандарти з охорони праці, розроблені та ухвалені моп

Завдання МОП – забезпечення гігієни праці і безпеки праці. Декларація МОП про цілі та завдання визначає обов’язок МОП прияти прийняттю країнами програм, що мають на меті забезпечення необхідного захисту життя і здоров’я працівників усіх професій.

Міжнародні трудові стандарти й інші інструменти, присвячені регулюванню ОП, встановлюються у конвенціях, рекомендаціях, зводах, протоколах, настановах МОП.

Конвенції поділяються на фундаментальні та управлінські.

Фундаментальні – 8 конвенцій, предметом регулювання яких є фундаментальні принципи і права у сфері праці. Уе конвенції щодо (ратифіковані Україною):

а) принципу свободи обєднання та дієого визнання права на ведення колективних переговорів.

б) принципу скасування всіх форм примусової та обов’язкової праці.

в) принципу недопущення дискримінації ц сфері праці та зайнятості.

г) дієвої заборони дитячої праці.

Для ефективного застосування конвенцій, держави повинні систематично вітувати про їх виконання.

1950-2013 рр. розробила МОП низку зводів практичних правил з охорони праці, які містять практичні, технічні та наукові обґрунтовані детальні рекомендації, що розроблені на тристоронній основі.

Настанови, ще один із інструментів. 2001 р. – Настанова про систему управління охороною праці (заходи, способи, підходи покращення системи управління ОП)

Конвенція 1977 року про виробниче середовище та супроводжуюча її Рекомендація.

Конвенція про основи, що сприяють безпеці та гігієні праці та супроводжуюча її Рекомендація.

18. Загальна характеристика нормативно-правового забезпечення в сфері оп в юриспруденції.

Як і будь – який вид суспільно-корисної діяльності, що побудований на трудових відносинах, ОП осіб,що працюють у юриспруденції також потребує регламентації.

Крім міжнародних договорів, важливу роль відіграють акти, що ухвалені компетентними органами України.

Види таких актів:

1) Акти загального характеру – стосуються регулювання охорони праці в усіх галузях і поширюють свою чинність на на всі газузі права, зокрема і на юриспруденцію.

2) Спеціальні – регулюють правовідносини безпосередньо у сфері охорони праці в галузі юриспруденції, і поширюються на працівників суду, прокуратури, нотаріату.

Як загальні, так і спеціальні акти поділяють на :

А) закони

Б) підзаконні акти (централізованого характеру та локальні акти).

Мають значення акти відомчого законодавства, це так звані акти профільних міністерств і відомств, що спрямовані на виконання вимог з ОП у відповідній сфері людської діяльності.

Менше значення мають акти договірного характеру. Колективні договори, як правило, не укладаються, а в індивідуальних трудових договорах лише на рівні «забезпечення належних умов праці».

19. Загальна характеристика законів в сфері оп

1) Конституція. Право на безпечні та належні умови праці (ст. 43) – одне із конституційних прав держави, яке здійснюється за допомогою системи правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профіктичних заходів та засобів.

Це право на обєднання, і участь у профспілках з метою захисту своїх трудових та соціальних відносин, право на відпочинок, на інформацію, на охорону здоровя, на страйк.

2) КЗПП – Зокрема глава 11, що називається «Охорона праці», а також інші глави «трудовий договір», «прація жінок», «праця молоді», «робочий час».

3) Кримінальний кодекс України, кодекс про адмін. правопорушення, зокрема у частині, що передбачають відповідальність за порушення законодавства про охорону праці.

4) ЗУ «Про охорону праці» - 9 розділів, що містять загальні положення з ОП, державне управління ОП, державний нагляд і громадський контроль, відповідальність за порушення законодавства в сфері ОП. Окремий розділ присвячений міжгалузевим та галузевим нормативним актам про ОП, що передбачає види, порядок опрацювання та скасування таких актів.

Закон поширює свою дію на всіх ю.о. та ф.о., які відповідно до законодавства використовують найману працю.

Щодо нормативно-правового забезпечення ОП на підприємствах, установах, організаціях, закон зобов’язує розробляти і затверджувати положення, інструкції та інші акти з ОП, яким встановлюються правила поведінки працівників безпосередньо на робочих місцях. Крім того, роботодавець зобов’язаний безоплатно забезпечувати працівників НПА та актами підприємства з ОП.

Працівники зобов’язані суворо дотримуватися вимог НПА з ОП, дбати про свою безпеку і здоровя, оточуючих, проходити у порядку попередні та періодичні медичні огляди.

5) ЗУ «Про загальнообов’язкове держ. соц. страхування від нещасного випадку на виробництві та проф. захворювання, які спричинили втрату працездатності». Визначає правові основи, механізм та організаційну структуру загальнообов’язкове держ. соц. страхування від нещасного випадку, які призвели до втрати працездатності.

6) Основи законодавства України про охорону здоров’я. Передбачають єдині санітарно-гігієнічні вимоги до організації виробничих та інших процесів, пов’язаних із діяльністю людей, а також до машин, устаткування, будинків, та таких об’єктів, що можуть шкідливо впливати на здоров’я людей. Вони встановлюють вимоги щодо проведення обов’язкових медичних оглядів осіб певних категорій, зокрема працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці, а також закладають основи медико-соціальної експертизи працездатності.

7) Кодекс цивільного захисту України. Відносини, що пов’язані із захистом населення, територій, навколишнього природнього середовища та майна від надзвичайних ситуацій та порядок регулювання на них.

8) ЗУ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»

9) ЗУ «Про об’єкти підвищеної небезпеки»

10) ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища»

11) ЦКУ

12) ЗУ «Про прокуратуру», «Про нотаріат», «Про міліцію», «Про судоустрій та статус суддів».