- •11. Класифікація міжурядових організацій у сфері охорони праці у сфері охорони праці
- •12. Загальна характеристика моп
- •13. Загальна характеристика вооз.
- •14. Загальна характеристика магате.
- •15. Структура законодавства єс з охорони праці.
- •16. Основні напрямки міжнародного співробітництва в сфері охорони праці.
- •17. Міжнародні стандарти з охорони праці, розроблені та ухвалені моп
- •18. Загальна характеристика нормативно-правового забезпечення в сфері оп в юриспруденції.
- •19. Загальна характеристика законів в сфері оп
- •20. Загальна характеристика закону «Про оп»
- •22.Загальна характеристика підзаконних нормат.-прав.Актів.
- •24.Порядок опрацювання і затвердження роботодавцем нпа оп на підприємстві
- •25. Порядок розробки і, зміст і виклад інструкцій з охорони праці
- •26. Види інструкцій:
- •28.Державний реєстр з охорони нпа з питань оп.
- •29.Загальна характеристика Загальнодержавної соціальної програми поліпшення стану безпеки , гігієни праці та виробничого середовища на 2014-2018р.
- •30.Загальна характеристика положення про організацію системи управління охорони праці в галузі юриспруденції
- •31. Загальна характеристика Міжнародного стандарту моп-суоп 2001 «настанова з систем управління охороною праці»
- •32.Міжнародний стандарт ohsas серії 18000 з оцінки діяльності у сфері охорони здоров’я та забезпечення безпеки праці
- •33.Поняття та структура суоп
- •34.Поняття та функції суоп
- •35. Основні завдання управління оп
- •36.Поняття та рівні суоп
- •37. Суоп на загальнодержавному рівні. Суб’єкти
- •38.Суоп на галузевому рівні у сфері юриспруденції
- •39. Суоп на локальному рівні.Поняття, зміст
- •43. Загальна характеристика Положення про суоп у Вищому спеціалізованому суді з розгляду цивільних і кримінальних справ.
- •45.Концепція управління охороною праці спрямована на реалізацію
- •51.Порядок проведення спеціального розслідування нещасних випадків.
- •52.Загальний порядок розслідування та обліку професійного захворювання.
- •53.Правовий статус комісії з проведення розслідування причин виникнення професійного захворювання.
- •54.Поняття та категорії аварій на виробництві.
- •55.Правовий статус комісії із розслідування аварій на виробництві.
- •56. Загальна характеристика заходів, які проводяться роботодавцем за результатами розслідування аварій на виробництві.
- •57. Заходи профілактики нв на виробництві.
- •58. Поняття та ознаки професійного захворювання.
- •59. Поняття та класифікація умов праці.
- •60.Загальна характеристика умов праці в юриспруденції.
- •61. Загальна характеристика вимог безпеки до розміщення обладнання.
- •62. Загальна характеристика вимог безпеки до утримання робочих місць.
- •63. Загальна характеристика санітарно – гігієнічних вимог до умов праці в галузі юриспруденції.
- •64. Загальна характеристика психофізіологічних умов праці юридичних професій.
- •65. Загальна характеристика заходів безпеки у поводженні з табельною вогнепальною зброєю.
- •71. Характеристика загальнодержавних напб
- •72. Загальна характеристика галузевих і міжгалузевих напб
- •73. Пожежна профілактика:поняття та види
- •74. Загальна характеристика вимог щодо евакуації персоналу з зони надзвичайної ситуації
- •75.Поняття та види навчання з питань пожежної безпеки
- •77.Загальна характеристика державного пожежного нагляду.
- •79.Загальна характеристика державного нагляду(контролю) за оп.
- •81. Загальна характеристика з ядерної та радіаційної безпеки
- •82. Загальні принципи нагляду та контролю за оп
- •83. Завдання та структура Держгімпромнагляду України
- •85. Права та обов’язки посадових осіб Держгімпромнагляду України
- •86. Загальний порядок здійснення Держгімпромнагляду України планових перевірок
- •87. Загальний порядок здійснення Держгімпромнагляду України позапланових перевірок
- •88. Періодичність здійсненняпланових перевірок органами держгірпром нагляду
- •89. Підстави та порядок заборони виконання робіт або виробництва посадовими особами Дергірпромнагляду Укр
- •90. Загальна характеристика громадського контролю за станом оп
- •81. Загальна характеристика з ядерної та радіаційної безпеки
- •82. Загальні принципи нагляду та контролю за оп
- •83. Завдання та структура Держгімпромнагляду України
- •85. Права та обов’язки посадових осіб Держгімпромнагляду України
- •86. Загальний порядок здійснення Держгімпромнагляду України планових перевірок
- •87. Загальний порядок здійснення Держгімпромнагляду України позапланових перевірок
- •88. Періодичність здійсненняпланових перевірок органами держгірпром нагляду
- •89. Підстави та порядок заборони виконання робіт або виробництва посадовими особами Дергірпромнагляду Укр
- •90. Загальна характеристика громадського контролю за станом оп
45.Концепція управління охороною праці спрямована на реалізацію
положень конституції та законів України щодо забезпечення охорони життя й
здоров’я працівників у процесі трудової діяльності, створення безпечних і
нешкідливих умов праці на кожному робочому місці, належних умов для
формування у працівників свідомого ставлення до особистої безпеки та безпеки
оточуючих, запровадження нових і вдосконалення існуючих механізмів
управління в галузі охорони праці. Управління охороною праці – це підготовка,
прийняття та реалізація правових, організаційних, науково-технічних,
санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів, які спрямовані на
збереження життя, здоров’я і працездатності людини у процес її діяльності.
46.Травматизм - слово грецького походження (trauma - пошкодження, поранення). На виробництві травми (нещасні випадки) головним чином стаються внаслідок непередбаченої дії на робітника небезпечного виробничого фактору при виконанні ним своїх трудових обов'язків.
Травма - порушення анатомічної цілісності організму людини або його функцій внаслідок дії небезпечних виробничих факторів.
Виробнича травма - це раптове механічне (забої, переломи, рани тощо), фізичне (рухомі вузли машин, механізмів, інструмент, оброблюваний матеріал, ненормальні метеорологічні умови, недостатня освітленість робочої зони, шум та вібрація тощо), хімічне (хімічні опіки, загальнотоксичні гострі отруєння тощо), біологічне (мікроорганізми, бактерії, віруси, рослинні та тваринні макроорганізми), психофізіологічне (фізичне та нервове перевантаження організму людини), комбіноване та інше пошкодження людини у виробничих умовах. За ступенем важкості наслідків нещасні випадки поділяють на легкі (втрата працездатності на 1 день), важкі (втрата працездатності більше як на 1 день) і смертельні. Висновок про важкість травм дають лікарі медичних установ згідно з відповідними нормативними документами. Залежно від кількості потерпілих, нещасні випадки поділяються на поодинокі і групові. До останніх відносяться нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше потерпілими. Незалежно від важкості отриманих травм, такі нещасні випадки кваліфікують як важкі.
Механічні та фізичні фактори переважно викликають травми. Теплові, хімічні, біологічні та психофізіологічні у більшості випадків зумовлюють захворювання. Одначе, різкої межі за характером дії на організм людини між згаданими факторами немає.
Нещасний випадок - випадок з людиною внаслідок непередбаченого збігу обставин та умов, за котрих завдається шкода здоров'ю або настає смерть потерпілого. Нещасний випадок на виробництві пов'язується з дією на працівника небезпечного виробничого фактора.
Усі нещасні випадки відносяться до таких, що пов'язані з роботою, і до побутових. Віднесення травми до тієї чи іншої категорії являє собою юридичний акт і здійснюється на основі спеціальних правових норм і правил. Нещасний випадок на виробництві можна кваліфікувати як раптове пошкодження здоров'я працівника при виконанні трудових обов'язків або при обставинах, спеціально зумовлених законом. При цьому не має значення, чи працює робітник на підприємстві постійно, тимчасово або сезонно, є штатним чи позаштатним, працює на основній роботі чи за сумісництвом, оскільки у перерахованих випадках він вступив у трудові відносини з підприємством.
47.Розслідування проводиться у разі раптового погіршення стану здоров'я працівника або особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, одержання ними поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного та інших отруєнь, отримання теплового удару, опіку, обмороження, уразі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, у разі зникнення працівника під час виконання ним трудових обов'язків, а також у разі смерті працівника на підприємстві (далі — нещасні випадки).
До гострих професійних захворювань і гострих професійних отруєнь належать захворювання та отруєння, спричинені впливом небезпечних факторів, шкідливих речовин не більш ніж протягом однієї робочої зміни.
Гострі професійні захворювання спричиняються впливом хімічних речовин, іонізуючого та неіонізуючого випромінювання, значним фізичним навантаженням та перенапруженням окремих органів і систем людини. До них належать також інфекційні, паразитарні, алергійні захворювання.
Гострі професійні отруєння спричиняються, в основному, шкідливими речовинами гостроспрямованої дії.
48. Про кожний нещасний випадок потерпілий або працівник, які його виявили, чи інша особа — свідок нещасного випадку повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів щодо надання необхідної допомоги потерпілому.
У разі настання нещасного випадку безпосередній керівник робіт (уповноважена особа підприємства) зобов'язаний:
— терміново організувати надання першої медичної допомоги потерпілому, забезпечити, у разі необхідності, його доставку до лікувально-профілактичного закладу;
— повідомити про те, що сталося, роботодавця, керівника первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий, або уповноважену найманими працівниками особу з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки;
— зберегти до прибуття комісії з розслідування (комісії зі спеціального розслідування) нещасного випадку обстановку на робочому місці та устаткування в такому стані, у якому вони були на момент нещасного випадку (якщо це не загрожує життю чи здоров'ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів щодо недопущення таких випадків.
48.До складу комісії входять керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій з охорони праці (голова комісії), представник Фонду за місцезнаходженням підприємства, представник первинної профспілки (у разі наявності на підприємстві кількох профспілок - представник профспілки, членом якої є потерпілий, а у разі відсутності профспілки - уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці), а також представник підприємства, інші особи.
Якщо потерпілий є працівником іншого підприємства, до складу комісії входять також представники такого підприємства та його первинної організації профспілки, а у разі відсутності на підприємстві профспілки - уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці.
До складу комісії не може входити безпосередній керівник робіт.
Потерпілий або уповноважена ним особа, яка представляє його інтереси, не входить до складу комісії, але має право брати участь у її засіданнях, вносити пропозиції, подавати документи щодо нещасного випадку, давати відповідні пояснення, в тому числі викладати в усній і письмовій формі особисту думку щодо обставин і причин настання нещасного випадку та одержувати від голови комісії інформацію про хід проведення розслідування.
Голова комісії зобов’язаний письмово поінформувати потерпілого або уповноважену ним особу, яка представляє його інтереси, про його або її права і з початку роботи комісії запросити до співпраці.
49.Cпеціальному розслідуванню та обліку належать: нещасні випадки із смертельними наслідками; групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше працівниками, незалежно від ступеня тяжкості ушкодження їх здоров’я; випадки смерті працівників на підприємстві; випадки зникнення працівників під час виконання трудових (посадових) обов’язків; нещасні випадки з тяжкими наслідками, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого (за рішенням органів Держнаглядохоронпраці).
Порядок розслідування нещасних випадків поширюється і на аварії.
Існує два види аварії, що підлягають розслідуванню та обліку: аварії першої та другої категорії.
До першої категорії належать аварії, внаслідок яких:
• загинуло 5 чи травмовано 10 і більше осіб;
• спричинено викид отруйних, радіоактивних та небезпечних речовин за межі санітарно-захисної зони підприємства;
• збільшилася концентрація забруднюючих речовин у навколишньому природному середовищі більш як у 10 разів;
• зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об’єкта, що створило загрозу для життя і здоров’я працівників підприємства чи населення;
До другої категорії належать аварії, внаслідок яких:
• загинуло до 5 чи травмовано від 4 до 10 осіб;
• зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об’єкта, що створило загрозу для життя і здоров’я працівників цеху, дільниці підприємства з чисельністю працюючих 100 чоловік і більше.
50.Спеціальне розслідування нещасного випадку із смертельним наслідком, групового нещасного випадку, випадку смерті, а також випадку зникнення працівника під час виконання ним трудових обов'язків організовує роботодавець (якщо постраждав сам роботодавець, - орган, до сфери управління якого належить підприємство, а у разі його відсутності - відповідна місцева держадміністрація або виконавчий орган місцевого самоврядування).
Розслідування цього випадку проводиться комісією із спеціального розслідування, яка призначається наказом керівника територіального органу Держнаглядохоронпраці за погодженням з органами, представники яких входять до складу цієї комісії.
До складу комісії із спеціального розслідування включаються: посадова особа органу державного нагляду за охороною праці (голова комісії), представник відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду, представники органу, до сфери управління якого належить підприємство, а у разі його відсутності - відповідної місцевої держадміністрації або виконавчого органу місцевого самоврядування, роботодавця, профспілкової організації, членом якої є потерпілий, вищестоящого профспілкового органу або уповноважений трудового колективу з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки, а у разі розслідування випадків виявлення гострих професійних захворювань (отруєнь) також спеціаліст відповідної установи (закладу) державної санітарно-епідеміологічної служби.
Залежно від конкретних умов (кількості загиблих, характеру і можливих наслідків аварії тощо) до складу комісії із спеціального розслідування можуть бути включені спеціалісти відповідного органу з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, представники органів охорони здоров'я та інших органів.
Спеціальне розслідування нещасних випадків, що сталися на ядерних установках, підконтрольних Держатомрегулювання, проводиться комісією, яка ним призначається.
Спеціальне розслідування нещасних випадків, що сталися під час катастроф та аварій з повітряними, морськими та річковими суднами, рухомим складом залізничного транспорту, проводиться комісією, яка утворюється відповідними органами нагляду за безпекою польотів, судноплавства, руху (якщо не було прийнято спеціального рішення Кабінету Міністрів України), з обов'язковим включенням до її складу представників Держнаглядохоронпраці, відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду, профспілкової організації, членом якої є потерпілий, вищестоящого профспілкового органу. Головою цієї комісії призначається посадова особа відповідного органу нагляду за безпекою польотів (судноплавства, руху).
У разі коли нещасний випадок з працівниками авіаційного, морського, залізничного та автомобільного транспорту стався за кордоном і якщо представник Держнаглядохоронпраці, відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду, профспілкової організації, членом якої є потерпілий, вищестоящого профспілкового органу не може прибути на місце події, розслідування може бути доручено цими органами представникові роботодавця.
Потерпілий або його довірена особа має право брати участь у спеціальному розслідуванні нещасного випадку.
