Тестові завдання до теми «Основи побудови фінансового обліку»

1. Хто несе відповідальність на підприємстві за організацію фінансового обліку?:

2. Головний бухгалтер

3. Керівництво підприємства

4. Працівники бухгалтерії

5. Працівники бухгалтерії і фінансового відділу

2. Метою фінансового обліку є:

1. Надання інформації тільки для прийняття рішень

2. Надання інформації користувачам про доходи, витрати та фінансові результати

3. Надання інформації користувачам про рух грошових коштів підприємства

4. Надання інформації про фінансове становище, резуль­тати діяльності та рух грошових коштів підприємства

3. Облікова політика це:

1. Документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення

2. Нормативно-правовий акт, затверджений Міністерст­вом фінансів в Україні

3. Сукупність принципів, методів і процедур, що викори­стовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності

4. Система обробки інформації про діяльність підприємс­тва для внутрішніх користувачів

4. Для забезпечення ведення фінансового обліку підприємство обирає форми його організації:

1. За допомогою податкової служби

2. За допомогою Національного банку України

3. За допомогою органів державної статистики

4. Самостійно

5. Що слід розуміти під планом рахунків:

1. Це систематичний перелік рахунків аналітичного облі­ку

2. Це план організації бухгалтерського обліку на підпри­ємстві

3. Це перелік рахунків і схем реєстрації та групування на них фактів фінансово - господарської діяльності у фі­нансовому обліку

4. Це сукупність принципів, методів і процедур, що ви­користовуються підприємством для складання фінан­сової звітності

6. Фінансовий облік ведеться з метою:

1. Надання інформації зовнішній і внутрішнім користу­вачам для прийняття рішень

2. Отримання статистичної інформації

3. Управління підприємством

4. Отримання оперативної інформації

Тема 2. Облік власного капіталу

1. Зміст і складові власного капіталу підприємства

2. Облік складових власного капіталу

1. Зміст і складові власного капіталу підприємства

На етапі створення підприємства ще не має зовнішньої заборгованості, тому його ВК=А, здійснюючи господарську діяльність А=ВК+З, звідси ВК=А-З.

Власний капітал – сума власних коштів підприємства, отримана від власників або учасників підприємства у вигляді внесків, придбаних акцій, паїв тощо,а також набутих в результаті його діяльності.

Власний капітал – це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань.

Залежно від джерела формування власний капітал під­приємства можна поділити на дві групи:

- вкладений капітал — це капітал, сформований за раху­нок внесків власників підприємства, а також унаслідок кон­вертування боргових зобов'язань підприємства в акції або частки (паї);

- накопичений капітал — це капітал, сформований внас­лідок господарської діяльності підприємства.

- статутний капітал - нерозподілений прибуток

(непокритий збиток)

- пайовий капітал - резервний капітал

- емісійний дохід - інший додатковий капітал

- додатково вкладений капітал

Вкладений капітал охоплює такі елементи:

- зареєстрований капітал (статутний капітал, пайовий капітал);

- додатково вкладений капітал (емісійний дохід, інші внески засновників понад зареєстрований статутний фонд).

До накопиченого капіталу належать такі елементи:

- нерозподілений прибуток (непокритий збиток);

- резервний капітал;

- інший додатковий капітал.

Головною ознакою елементів капіталу першої групи є наяв­ність реальних активів, що передані підприємству в обмін на корпоративні права і на можливість брати участь в управлінні, розподілі прибутків, майна підприємства. Із такого підходу до з «значення випливає заборона на збільшення власного капіта­лу за рахунок внесення фіктивних активів, штучного збіль­шення дебіторської заборгованості та ін. Вирішення суперечно­стей між юридичним оформленням внесків до капіталу та необхідністю виконувати де правило полягає у застосуванні в системі бухгалтерського обліку та фінансовій звітності кори­гуючих показників: неоплачений капітал, вилучений капітал.

Ці показники відображають рух власного капіталу у про­цесі його формування та управління ним. Вони є технічними, регулюючими стосовно суми сплаченого капіталу:

Сплачений капітал = зареєстрований капітал + додатково вкладений капітал – неоплачений капітал – вилучений капітал

Неоплачений капітал становить суму заборгованості власників (учасників) за внесками до статутного капіталу.

Вилучений капітал дорівнює фактичній собівартості ак­цій власної емісії або часток, викуплених товариством у його учасників.

Зареєстрований капітал — це юридично оформлена, офі­ційно оголошена і належно зареєстрована частина внесків власників до капіталу підприємства, у т. ч. виокремлюють:

- статутний капітал, тобто зафіксована в установчих до­кументах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства;

- пайовий капітал, а саме сукупність коштів фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених у товаристві для здійснення його господарської діяльності, а саме: суми пайо­вих внесків членів споживчого товариства, колективного сільськогосподарського підприємства, житлово-будівельного кооперативу, кредитної спілки та інших підприємств, що пе­редбачені установчими документами.

Додатково вкладений капітал (незареєстрований) фор­мує сума внесків засновників (які пов'язані з придбанням корпоративних прав) понад зареєстровану частину. У складі додатково вкладеного капіталу виокремлюють:

- емісійний дохід, пов'язаний з придбанням акцій за ціною, вищою за їх номінальну вартість, у акціонерних то­вариствах;

- інші внески засновників понад зареєстрований статут­ний фонд, які вносяться без рішень про зміну розміру статут­ного капіталу.

За економічним змістом внески до статутного капіталу пайовий капітал і додатково оплачений капітал є однорідними елементами, різниця між ними полягає лише у юридичній формі, яка обумовлює їх виникнення.

Накопичений (зароблений) капітал — це друга група елементів капіталу, що у той чи інший спосіб формуються внаслідок діяльності підприємства. Головними елементами накопиченого капіталу є:

- нерозподілений прибуток (непокритий збиток) (залишається у розпорядженні підприємства після сплати частини прибутку у вигляді дивідендів) — тобто частина чистого прибутку, що не була розподілена між влас­никами;

- резервний капітал, який утворює сума резервів, створених за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства відповідно до чинного законодавства або установчих доку­ментів.

Законом України «Про господарські товариства» (стаття 14 і встановлено мінімальний розмір:

- резервного фонду — 25% від статутного фонду;

- щорічних відрахувань до резервного фонду — 5% від суми чистого прибутку.

Фактичний розмір резервного фонду та щорічних відраху­вань до нього встановлюється в установчих документах, але він не може бути меншим за встановлений законом мінімум.

Інший додатковий капітал (безоплатно отримана підприємством у вигляді необоротних активів, у результаті дооцінки) містить такі види додатково­го капіталу:

- капітал від дооцінки необоротних активів, тобто капі­тал, сформований внаслідок дооцінки активів, яка здійсню­ється відповідно до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

- дарчий капітал, а саме вартість активів, безоплатно от­риманих підприємством від інших юридичних або фізичних осіб, та інші види додаткового капіталу.

Складові власного капіталу:

• статутний капітал,

• пайовий капітал,

• інший додатковий капітал,

• резервний капітал,

• нерозподілений прибуток (непокритий збиток),

• неоплачений капітал,

• вилучений капітал.