2. Облік операцій на рахунку банку

У бухгалтерському обліку грошові кошти на рахунках у банку обліковуються на рахунку 31 "Рахунки в банках", який має такі субрахунки:

311 "Поточні рахунки в національній валюті";

312 "Поточні рахунки в іноземній валюті";

313 "Інші рахунки в банку в національній валюті"

314 "Інші рахунки в банку в іноземній валюті".

Якщо існує впевненість, що грошовими коштами підприємство не зможе скористатися протягом року для проведення поточних розрахунків, такі активи відносять до складу необоротних. Приводом для цього є визнання грошових засобів як таких, що обмежені у використанні протягом року.

He можна вільно використовувати грошові кошти у випадку, коли вони є:

- компенсаційними залишками по довгострокових кредитах (цей залишок являє собою мінімальну суму коштів, що утримує підприємство на вимогу банку на своєму рахунку як забезпечення договору про надання кредиту);

- грошовими коштами на "замороженому" контролюючими органами на невизначений термін рахунку в банку.

Кореспонденція рахунку 31:

1. з каси підприємства надійшли кошти на поточний рахунок

Дт 311 Кт 301

2. кошти від покупця (погашення заборгованості) надійшли на рахунок

Дт 311 Кт 36

3. одержано короткостроковий (довгостроковий) кредит банку

Дт 311 Кт 60 (50)

4. отримано кошти на поточний рахунок внаслідок погашення дебіторської заборгованості

Дт 311 Кт 37

5. повернено кошти на поточний рахунок з бюджету

Дт 311 Кт 64

6. з поточного рахунку погашено короткостроковий (довгостроковий) кредит банку

Дт 60 (50) Кт 311

7. з поточного рахунку погашено заборгованість перед постачальниками

Дт 631 Кт 311

Тема 9. Облік дебіторської заборгованості

1. Визнання дебіторської заборгованості, її оцінка та класифікація

2. Поточна дебіторська заборгованість

3. Облік резерву сумнівних боргів

4. Довгострокова дебіторська заборгованість

1. Визнання дебіторської заборгованості, її оцінка та класифікація

Дебіторська заборгованість – це сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.

Дебітори – юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів.

Згідно з П(С)БО 10 дебіторська заборгованість поділяється на довгострокову та поточну. При цьому враховуються два критерії: строк погашення та зв’язок з нормальним операційним циклом.

Поточна дебіторська заборгованість – виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом 12 місяців з дати балансу. Тобто для віднесення дебіторської заборгованості до поточної, достатньо наявності хоча б одного з двох наведених критеріїв.

Довгострокова дебіторська заборгованість – не виникає в ході нормального операційного циклу і буде погашена після 12 місяців з дати балансу, тобто для віднесення заборгованості до довгострокової, необхідна одночасна наявність двох наведених критеріїв.

Критерієм класифікації заборгованості на поточну і довгострокову є операційний цикл. Операційний цикл - це проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності і отриманням коштів від реалізації виготовленої з них продукції або товарів та послуг (П(С)БО 2, п.4)

Крім того у П(С)БО №3 "Звіт про фінансові результати" термін "операційна діяльність" визначається як основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною або фінансовою діяльністю. Довгострокова дебіторська заборгованість виникає при здійсненні інвестиційної, фінансової діяльності, а також внаслідок надзвичайних подій.

Дебіторська заборгованість також класифікується за об’єктами щодо яких вона виникла. Згідно з цим виділяють такі види дебіторської заборгованості:

 заборгованість орендаря за фінансовою орендою, яка відображається в балансі орендодавця;

 заборгованість забезпечена векселями;

 надані позики;

 дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги;

 дебіторська заборгованість за розрахунками (з бюджетом, за виданими авансами, з нарахованих доходів, із внутрішніх розрахунків);

 інша дебіторська заборгованість.

Залежно від своєчасності погашення дебіторська заборгованість поділяється на:

 дебіторську заборгованість, строк оплати якої не настав (строкова дебіторська заборгованість);

 дебіторська заборгованість не сплачена в строк (прострочена). В тому числі:

 сумнівна дебіторська заборгованість;

 безнадійна дебіторська заборгованість.

Сумнівний борг – поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги щодо якої існує невпевненість її погашення боржником.

Безнадійна дебіторська заборгованість – поточна дебіторська заборгованість щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності.

Можна виділити ще два особливі види дебіторської заборгованості:

- відстрочені податкові активи – сума податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню у наступних періодах і виникає у випадку, коли обліковий прибуток менший за податковий прибуток.

- витрати майбутніх періодів – витрати, здійснені у звітному періоді, але які будуть визнані витратами у Звіті про фінансові результати у майбутніх звітних періодах згідно з принципом відповідності доходів та витрат. До витрат майбутніх періодів відносяться витрати, пов’язані з підготовчими до виробництва роботами в сезонних галузях промисловості; з освоєнням нових виробництв та агрегатів; сплачені авансом орендні платежі; оплата страхового поліса.

Крім того, для обліку дебіторської заборгованості використовується позабалансовий рахунок 071 “Списана дебіторська заборгованість”. На цьому рахунку обліковується списана дебіторська заборгованість протягом не менше трьох років з дати списання для спостереження за можливістю її стягнення у разі зміни майнового становища боржника.