Приклад 5

Плановий випуск продукції — 50 000 одиниць. Виробнича ставка амортизації вантажного автомобіля (див. попередній приклад) визначається так:

Якщо передбачити, що за перший рік випуск продукції становитиме 10 000, за другий — 11 000, за третій — 10 100, за четвертий — 9000 і за п’ятий — 9900 од., то нарахування амортизації за виробничим методом протягом п’яти років можна відобразити оформленням (табл. 5.5).

Таблиця 5.5

Роки	Первісна вартість	Випуск продукції, од.	Річна сума амортизації	Накопичений знос	Залишкова вартість
1	2	3	4 = 3Ч Коеф.	5	6 = 2 – 5
1	10 000	10 000	1800	1800	8200
2	10 000	11 000	1980	3780	6220
3	10 000	10 100	1818	5598	4402
4	10 000	9000	1620	7218	2782
5	10 000	9900	1782	9000	1000

Тема 6. Облік виробничих запасів

1. Поняття, визнання та класифікація виробничих запасів

2. Облік виробничих запасів при їх надходженні

3. Оцінка виробничих запасів

1. Поняття, визнання та класифікація виробничих запасів

Для здійснення процесу виробництва та іншої господарської діяльності необхідні предмети праці — сировина, матеріали, комплектуючі вироби, паливо тощо, з яких або за допомогою котрих виготовляється продукція, виконуються роботи, надаються послуги. Такі предмети праці називаються запасами.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси регулюються П(С)БО 9 “Запаси”.

Запаси — це активи, які утримуються підприємством для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності, перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва.

Розрізняють такі групи виробничих запасів:

• сировина й матеріали;

• напівфабрикати та комплектуючі вироби;

• паливо;

• тара й тарні матеріали;

• будівельні матеріали;

• запасні частини, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг та для обслуговування виробництва;

• інші матеріали.

Запаси визнаються активом, якщо існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов’я­зані з їх використанням, та коли їхня вартість може бути достовір­но визначена.

Наведеним групам відповідають субрахунки активного рахунка 20 “Виробничі запаси”.

Для ведення аналітичного обліку групи запасів підрозділяються на підгрупи, а потім — на види, сорти, марки, типорозміри. На підприємстві для відповідної класифікації розробляють номенклатуру — цінник, тобто систематизований перелік використовуваних запасів, у якому кожному найменуванню, розміру, сорту встановлено номенклатурний номер (шифр), одиниця виміру та облікова ціна.

Номенклатурний номер проставляється в усіх первинних документах і регістрах аналітичного обліку, що дає можливість вести облік їх наявності та руху.

Таким чином, одиницею обліку виробничих запасів є їхній номенклатурний номер.