5. Інші договори у сфері інтелектуальної влас­ності.

Невичерпний перелік договорів у сфері інтелектуальної власності пояснюється неможливістю законодавчого закріп­лення усіх можливих договірних конструкцій у сфері інтелек­туальної власності. Зокрема, до інших договорів можна віднес­ти договори: 1) між співавторами; 2) між співвласниками охо­ронного документа (патенту чи свідоцтва); 3) про порядок роз­поділу прав на службові об'єкти інтелектуальної власності; 4) про передачу ноу-хау, 5) щодо управління майновими пра­вами автора або інших суб'єктів авторського права і суміжних прав тощо.

Потреба укладення перших двох із зазначених догово­рів пояснюється тим, що у випадку наявності прав кількох осіб щодо одного об'єкта необхідно урегулювати відносини між особами. Так, у випадку відсутності такого договору кожний правоволоділець може використовувати об'єкт за своїм розсу­дом, але жоден з них не має права давати дозвіл на викорис­тання та передавати майнові права інтелектуальної власності на об'єкт іншій особі без згоди інших правоволодільців.

Договір про порядок розподілу прав на службові об'єкти інтелектуальної власності - це цивільно-правовий договір, що укладається між роботодавцем і працівником сто­совно узгодження механізму розподілу прав на створені у зв'язку з виконанням трудового договору чи доручення роботодавця об'єкти інтелектуальної власності. У випадку відсут­ності такого договору застосовується загальне правило, перед­бачене ч. 2 ст. 429 ЦК: майнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового догово­ру, належать працівникові, який створив цей об'єкт, та юридичній або фізичній особі, де або у якої він працює, спільно.

Договір про передачу ноу-хау - це договір, за яким правовласник передає зацікавленим особам право на використання повністю або частково конфіденційних знань, що включають відомості технічного, виробничого, адміністративного, фінан сового характеру, використання яких забезпечує певні перева­ги особі, що їх одержала.

Ноу-хау (англ. - знаю як) - повністю або частково конфіденційні знання, що включають відомості технічноіо, виробни­чого, адміністративного, фінансового характеру, використання яких забезпечує певні переваги особі, що їх одержала.

Якщо за ліцензійним договором достатньо надати до­звіл на використання об'єкта інтелектуальної власності (тобто не забороняти його використання), то за договором про пере­дачу ноу-хау необхідно виконати активні дії - розкрити певні знання, що зберігаються в режимі секретності.

Договір щодо управління майновими правами автора або інших суб'єктів авторського права і суміжних прав - це договір, за яким володілець майнових авторських чи суміжних прав наділяє організацію колективного управління повнова­женнями щодо управління належними їм майновими правами інтелектуальної власності. На підставі цього договору органі­зації колективного управління укладають договори з зацікав­леними особами про використання прав, переданих в управ­ління, а також збирають, розподіляють і виплачують зібрану винагороду за використання об'єктів авторського права чи су­міжних прав суб'єктам авторського права і суміжних прав, правами яких вони управляють, а також вчиняють інші дії, пе­редбачені чинним законодавством, необхідні для захисту нада­них в управління прав (ст. 49 Закону України „Про авторське право і суміжні права").