Годування пацієнта через гастростому після формування каналу

1. ^{При тривалому постійному використанні гастростоми гумову трубку між харчуваннями видаляйте і вставляйте її у фістулу лише під час харчування пацієнта.}

2. ^{Запропонуйте пацієнту попередньо ретельно пережувати їжу, розвести її рідиною, а потім із рота сплюнути в лійку. Жування як складний рефлекторний акт сприяє виділенню шлункового соку, що поліпшує засвоювання їжі.}

3. ^{Не потрібно одноразово наливати в лійку велику кількість їжі, оскільки може статися спазм м'язів шлунка і їжа буде виходити на­зовні через стому.}

4. ^{Після харчування просвіт трубки промийте водою і видаліть її. Навчіть пацієнта вводити трубку самостійно і здійснювати харчу­вання через стому.}

5. ^{Здійсніть догляд за шкірою навколо стоми. Накладіть пов'язку.}

6. ^{Продезінфікуйте використане оснащення.}

7. ^{Вимийте і висушіть руки.}

8. ^{Здійсніть відповідний запис про виконання процедури.}

Годування пацієнта через єюностому (фістулу порожньої кишки)

^{Воно малочим відрізняється від такого при гастростомі, але пот­рібно дотримуватися нижченаведених правил.}

1. ^{Використовуйте суміші, що за хімічним складом наближають­ся до хімусу здорової людини. Спочатку в кишку вводять призначе­ний сольовий розчин з додаванням підігрітої глюкози.}

2. ^{Через 3—4 дні після адаптації кишок ентеральне харчування доповніть уведенням білкових гідролізатів (амінопептид, казеїну гід­ролізат).}

3. ^{Потім поступово до суміші додавайте жирові емульсії (інтраліпід, ліпофундин).}

^{Запам'ятайте! З метою запобігання подразненню шкіри тре­ба ретельно і систематично здійснювати туалет шкіри навколо стоми, обробляти її після висушування 70 % розчином етилового спирту, потім накладати індиферентну мазь (цинкову мазь або пасту Лассара) і стерильну пов'язку.}

Практична навичка № _____

Вимірювання температури тіла рєєстрація данних термометрії у температурному листку

^{ПОСЛІДОВНІСТЬ ДІЙ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ ПРОЦЕДУР}

^{Оснащення: медичний термометр, термометр "Термотест", температурний листок, ниркоподібний лоток, марлеві серветки, дез­інфекційний розчин.}

^{ВИМІРЮВАННЯ ТЕМПЕРАТУРИ ТІЛА В ПАХВОВІЙ ЯМЦІ І ПАХВИННІЙ СКЛАДЦІ}

1. ^{Перевірте рівень ртуті у термометрі і в разі потреби струсіть термометр, щоб вся ртуть опустилась у резервуар.}

2. ^{Запропонуйте пацієнту підняти руку. Якщо шкіра під пахвою волога, витріть її насухо, оскільки вологість охолоджує ртуть і показ­ники термометра будуть дещо нижчими.}

3. ^{У глибину пахвової ямки помістіть кінець термометра з резер­вуаром ртуті і запропонуйте пацієнту притиснути зігнуту в ліктьово­му суглобі руку до тіла і тримати термометр 8—10 хв.}

^{Ослабленим і непритомним пацієнтам підніміть руку, поставте термометр і під час вимірювання підтримуйте руку в потрібному положенні.}

4. ^{Результати занесіть у температурний листок, а термометр про­дезінфікуйте.}

5. ^{Дітям раннього віку вимірюйте температуру в пахвинній склад­ці перед годуванням. Для цього термометр помістіть у пахвинну складку, а ногу дитини дещо зігніть у кульшовому суглобі так, щоб термометр заховався в утвореній складці шкіри.}

^{Примітки:}

^{1. У ранньому дитячому віці спостерігається нестійка темпе­ратура тіла з великими коливаннями протягом дня.}

^{2. Підвищення температури тіла на 1 °С супроводжується збільшенням частоти пульсу на 10 за 1 хв.}

^{Запам'ятайте! При вимірюванні температури тіла трапля­ються випадки симуляції пацієнтом підвищеної температури тіла або, навпаки, приховування її, тому медична сестра повинна сте­жити за діями пацієнта під час вимірювання температури тіла.}