Питання і завдання для самоконтролю

1.Назвіть призначення і склад системи охолодження автомо­більного двигуна.

2.Укажіть особливості її роботи і вимоги, що до неї висуваються.

3.Наведіть класифікацію систем охолодження.

4.Які переваги і недоліки має рідинна система охолодження порів­няно з повітряною?

5.Наведіть основні характеристики роботи елементів систем охо­лодження автомобільних двигунів.

8.7. Системи пуску

Системи пуску призначені для запуску двигунів шляхом примусово­го обертання колінчастого вала допоміжним пристроєм від стороннього джерела енергії.

Системи пуску повинні: забезпечувати достатню пускову потуж­ність; бути експлуатаційно надійними, економічно доцільними, компакт­ними; мати мінімальну вагу.

У залежності від джерела енергії вони поділяються на: електричні, пневматичні, з пуском від допоміжного двигуна, гідропневматичні, інер­ційні, ручні.

Електричні системи пуску з живленням від акумуляторної бата­реї застосовують переважно на автомобільних двигунах. Вони зручні в експлуатації і потребують мінімальних витрат на обслуговування. Ці си­стеми складаються з електродвигуна постійного струму з послідовним збудженням (електростартера) і акумуляторної батареї. В середньому потужність електричних стартерів складає 1...2% потужності карбюратор­них двигунів та 10...15% потужності дизелів.

Системи пневматичного пуску приводять кривошипно-шатун­ний механізм до руху за допомогою стиснутого повітря, яке крізь пускові клапани подається у циліндри під час такту розширення. Стиснуте повітря зберігають у балонах, об'єм яких повинен бути достатнім для кіль­кох повторних пусків. Переваги цієї системи пуску - це створення вели­кого пускового моменту. Значні недоліки: велика вага і габаритні розміри пускових пристроїв, необхідність мати компресор для отримання стис­нутого повітря обмежують можливості їх широкого використання на ав­томобілях.

Пуск від допоміжного двигуна застосовується на дизелях, які працюють автономно, переважно в умовах низьких температур, напри­клад, на тракторах і комбайнах.

Ручний пуск потребує значних фізичних зусиль, тому використову­ється рідко, переважно на двигунах малого літража.

Пускові якості двигунів оцінюються потрібною мінімальною темпе­ратурою пуску; його тривалістю; часом підготовки двигуна до прийому навантаження.

Мінімальна температура пуску - це мінімальна температура атмо­сферного повітря, при якій можливий пуск холодного двигуна.

Тривалість пуску - це час обертання колінчастого вала до моменту відключення пускового пристрою і початку роботи двигуна на холостому ході.

Час підготовки до прийому навантаження складається із часу, ви­траченого на пуск і прогрів двигуна на холостому ходу.

Особливістю пуску двигунів у зимових умовах є знижена темпера­тура повітряного заряду, що у дизелях може викликати недостатню тем­пературу для самозапалювання суміші в кінці такту стиску. До того ж ускладнення з пуском холодного двигуна з'являються через значне збіль­шення моменту опору кривошипно-шатунного механізму при обертанні колінчастого вала внаслідок збільшення в'язкості масла та зменшення ємкості акумуляторної батареї.

Для надійного запалювання суміші при пуску іноді застосовують:

• збагачення суміші;

• різні способи збільшення температури заряду;

• використовування легкозаймистих рідин ("Холод Д-40" для дизелів і "Арктика" для карбюраторних двигунів);

• обігрів усього ДВЗ та ін.