
- •1. Загальні відомості про автомобільні
- •1.1. Принцип дії та основні поняття, пов'язані з роботою поршневих двигунів
- •1.2. Короткий історичний огляд розвитку двз
- •1.3. Класифікація автомобільних двз
- •1.4. Режими роботи автомобільних двз
- •1.5. Основні напрямки подальшого розвитку автомобільних двз
- •2. Термодинамічні цикли поршневих двигунів
- •2.1. Загальні відомості про цикли
- •2.2. Види термодинамічних циклів двз
- •2.3. Показники термодинамічних циклів
- •3. Робочі тіла у двз, IX властивості та реакції згоряння
- •3.1. Робочі тіла у двз
- •3.2. Палива та їх властивості
- •3.2.1. Рідкі палива
- •3.2.2. Газові палива
- •3.3. Склад та кількість свіжого заряду і продуктів згоряння
- •3.3.1. Двигуни, що працюють на рідкому паливі
- •3.3.2. Двигуни з іскровим запалюванням, що працюють на газовому паливі
- •Елементарний склад паливних газів
- •Залежності молярних теплоємкостей газів від температури
- •3.3.3. Газодизелі
- •4. Дійсні цикли автомобільних двигунів
- •4.1. Загальні відомості про дійсні цикли двз
- •4.2. Процес впуску
- •4.2.1. Особливості процесу впуску
- •4.2.2. Параметри процесу впуску
- •Особливості розрахунку процесу впуску при наддуві.
- •Значення параметрів газообміну
- •4.2.3. Вплив різних факторів на коефіцієнт наповнення
- •4.2.4. Особливості газообміну в двотактних двигунах
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •4.3. Процес стиску
- •Роль і місце процесу стиску в робочому циклі
- •Теплообмін у процесі стиску
- •4.3.3. Розрахунок процесу стиску
- •Параметри процесу стиску
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •4.4. Процеси сумішоутворення і згоряння
- •4.4.1. Сумішоутворення у бензинових і газових двигунах
- •4.4.2. Сумішоутворення в дизелях
- •4.4.3. Основи згоряння паливоповітряних сумішей
- •4.4.4. Процес згоряння уДвз з іскровим запалюванням
- •Фактори, що впливають на процес згоряння у двигунах з іскровим запалюванням
- •Експлуатаційні фактори
- •Конструкційні фактори
- •Фактори, що впливають на появу детонації Конструктивні фактори
- •Експлуатаційні фактори
- •4.4.5. Процес згоряння у дизелях
- •4.4.6. Розрахунок процесу згоряння
- •4.5. Процес розширення
- •4.5.1. Теплообмін між робочим тілом і стінками циліндра
- •Параметри процесу розширення
- •4.5.2. Розрахунок процесу розширення
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •4.6. Процес випуску
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •4.7. Показники робочого циклу і двигуна
- •4.7.1. Індикаторні показники робочого циклу
- •Індикаторні показники автомобільних двз
- •Вплив різних факторів на індикаторні показники циклу Двигуни з іскровим запалюванням
- •4.7.2. Механічні втрати
- •Значення коефіцієнтів a I b для двз різних типів
- •4.7.3. Ефективні показники двигуна
- •Ефективні показники автомобільних двз
- •Вплив різних факторів на ефективні показники двигунів
- •4.7.4. Питомі показники двигуна
- •4.7.5. Тепловий розрахунок та визначення основних розмірів автомобільного двигуна
- •Значення п і s/d для автомобільних двз
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •4.8. Тепловий баланс і теплова напруженість двигуна
- •4.8.1. Тепловий баланс
- •Значення складових теплового балансу в автомобільних двз
- •4.8.2. Теплова напруженість
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •4.9. Екологічні показники автомобільних двигунів
- •4.9.1. Основні шкідливі речовини, що виділяються при роботі двигунів
- •4.9.2. Нормування шкідливих викидів двз
- •4.9.3. Вплив різних факторів на токсичність двигунів
- •4.9.4. Основні напрями зниження токсичності та димності відпрацьованих газів
- •4.9.5. Шум двигунів
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •4.10. Режими роботи і характеристики автомобільних двигунів
- •4.10.1. Швидкісні характеристики
- •4.10.2. Навантажувальні характеристики
- •4.10.3. Регулювальні характеристики
- •4.10.4. Характеристики оптимального регулювання бензинових та газових двигунів
- •4.10.5. Характеристики холостого ходу
- •4.10.6. Багатопараметрова характеристика
- •4.10.7. Характеристики токсичності
- •4.10.8. Особливості роботи автомобільного двигуна на несталих режимах
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •5. Системи живлення
- •5.1. Системи живлення карбюраторних двигунів
- •5.1.1. Загальні відомості про карбюрацію
- •5.1.2. Робочий процес елементарного карбюратора
- •5.1.3. Системи компенсації складу суміші у головній дозуючій системі
- •5.1.4. Додаткові паливодозуючі системи і пристрої карбюраторів
- •5.1.5. Балансування карбюратора
- •5.1.6. Конструктивні особливості карбюраторів
- •5.1.7. Допоміжне обладнання системи живлення
- •5.1.8. Основні напрямки подальшого вдосконалення системи живлення карбюраторних двигунів
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •5.2. Системи живлення двигунів із впорскуванням бензину
- •5.2.1. Переваги і недоліки систем впорскування бензину в порівнянні з карбюрацією
- •5.2.2. Класифікація системи впорскування
- •5.2.3. Типи та особливості будови основних застосовуваних систем впорскування та їх елементів
- •Підсистеми визначення експлуатаційного режиму роботи двз
- •Елементи підсистеми опрацювання даних та керування системою впорскування палива
- •Функціонування системи на різних режимах роботи двигуна
- •Комбінована система "Мотронік"
- •5.2.5. Перспективи подальшого розвитку систем впорскування
- •Завдання і запитання для самоконтролю
- •5.3. Системи живлення дизелів паливом
- •5.3.1. Призначення й будова паливних систем
- •5.3.2. Класифікація паливних систем дизелів
- •5.3.3. Будова і дія основних агрегатів паливних систем Паливні системи безпосереднього впорскування розділеного типу
- •Акумуляторні паливні системи
- •5.3.4. Вибір основних конструктивних елементів систем живлення
- •Коефіцієнти для розрахунку паливних
- •5.3.5. Процес впорскування палива
- •5.3.6. Поняття про методи розрахунку процесу впорскування
- •5.3.7. Регулювання частоти обертання колінчастого вала дизеля
- •5.3.8. Відомості про матеріали для паливних систем дизелів
- •5.3.9. Відомості про допоміжні агрегати паливних систем
- •5.3.10. Основні напрямки удосконалення паливних систем дизелів
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •5.4. Системи живлення газових і бензогазових двигунів та газодизелів
- •5.4.1. Системи живлення газових двигунів
- •5.4.2. Системи живлення бензогазових двигунів
- •5.4.3. Система живлення газодизелів
- •5.4.4. Газові редуктори
- •5.4.5. Розрахунок газової апаратури
- •5.4.6. Основні напрямки розвитку газових систем живлення
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •5.5. Системи наддуву автомобільних двигунів
- •5.5.1. Мета, способи і схеми наддуву
- •5.5.2. Класифікація систем наддуву
- •5.5.3. Системи газотурбінного наддуву
- •5.5.4. Будова та робота турбокомпресора
- •5.5.5. Спільна робота двигуна з турбокомпресором
- •5.5.6. Система наддуву з хвильовим обмінником тиску
- •5.5.7. Система охолодження повітря після компресора
- •5.5.8. Динамічний наддув
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •Розділ другий динаміка, зрівноваженість та основи конструювання і розрахунку автомобільних двигунів
- •6. Кінематика і динаміка кривошипно-шатунного механізму
- •6.1. Кінематика кривошипно-шатунного механізму
- •6.1.1. Типи кривошипно-шатунних механізмів
- •6.1.2. Переміщення поршня
- •6.1.3. Швидкість поршня
- •6.1.4. Прискорення поршня
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •6.2. Динаміка кривошипно-шатунного механізму
- •6.2.1. Сили, які діють у кривошипно-шатунному механізмі
- •6.2.2. Сили тиску газів
- •6.2.3. Сили інерції
- •6.2.4. Сумарна сила, що діє на поршень
- •6.2.5. Сумарні сили і моменти, що діють у кривошипно-шатунному механізмі
- •6.2.6. Сумарні індикаторний і ефективний крутний моменти
- •6.2.7. Сили, що діють на шийки і підшипники колінчастого вала
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •6.3. Нерівномірність ходу двигуна
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •6.4. Розрахунок маховика
- •6.4.1. Розрахунок маховика за припустимим коефіцієнтом нерівномірності ходу двигуна
- •6.4.2. Розрахунок маховика з умови забезпечення зрушення автомобіля з місця
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •7. Зрівноваженість двигунів
- •7.1. Сили і моменти, які викликають незрівноваженість двз
- •7.2. Загальні умови зрівноваженості двз. Критерії зрівноваженості
- •7.3. Методи аналізу зрівноваженості сил інерції та моментів від них
- •7.4. Аналіз зрівноваженості автомобільних двигунів різних схем
- •7.4.7. Двигун одноциліндровий
- •7.4.2. Двигун рядний чотирициліндровий
- •7.5. Графічний метод аналізу зрівноваженості двз
- •7.5.1. Аналіз зрівноваженості відцентрових сил інерції і моментів від них
- •7.5.2. Аналіз зрівноваженості сил інерції мас, що рухаються зворотно-поступально, і моментів від них
- •7.5.3. Аналіз зрівноваженості рядного чотирициліндрового двигуна
- •7.6. Призначення противаг у двз
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •8. Основи конструювання і розрахунку автомобільних двз
- •8.1. Загальні принципи конструювання
- •8.2. Передумови для розрахунку. Розрахункові режими
- •Співвідношення між напруженнями для різних циклів
- •Значення масштабних факторів для конструкційних деталей
- •Значення технологічних при різних видах обробки поверхні
- •Коефіцієнти приведення
- •Механічні якості конструкційних сталей
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •8.3. Кривошипно-шатунний механізм
- •8.3.1. Корпусні деталі двигуна
- •8.3.2. Група поршня
- •Значення відносних конструктивних параметрів поршня
- •Розрахунок деталей поршневої групи
- •8.3.3. Група шатуна
- •8.3.4. Група колінчастого вала
- •Відносні розміри шатунних та корінних шийок
- •Поняття про коливання колінчастого вала
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •8.4. Механізм газорозподілу
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •8.5. Системи змащення
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •8.6. Системи охолодження
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •8.7. Системи пуску
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •8.8. Системи впуску і випуску
- •Питанняі завдання для самоконтролю
- •9.Принцип побудови систем автоматизованого проектування двз
- •9.1. Загальні підходи до проектування двз як складної технічної системи
- •9.2. Можливий ступінь автоматизації різних етапів розробки конструкції двз
- •9.3. Основні елементи системи сапр двз
- •9.4. Загальна схема сапр двз
- •Завдання і запитання для самоконтролю
- •10. Перспективи розвитку двигунів нетрадиційних схем
- •10.1. Адіабатні дизелі
- •10.2. Двигун зовнішнього згоряння
- •10.3. Роторно-поршневі двигуни
- •10.4. Газотурбінні двигуни
- •10.5. Парові двигуни
- •10.6. Електричні двигуни
- •10.7. Інерційні двигуни
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •Основні дані про зрівноваженість автомобільних двигунів найбільш вживаних схем
5.4.4. Газові редуктори
Найбільш складними вузлами газової апаратури є газові редуктори.
Газові редуктори високого тиску. Для зниження тиску газів, що поступають із балонів, до заданого значення, що залежить від типу системи живлення, служать газові редуктори. Вони діляться на два класи: високого і низького тиску. Редуктори високого тиску застосовуються в системах живлення із стиснутим природним газом. У них високий тиск газу (до 20...25 МПа) знижується до тиску, при якому газ подається на вхід редуктора низького тиску. Принципова схема одноступеневого газового редуктора високого тиску показана на рис. 5.41.
Стиснутий газ із балонів потрапляє в камеру А високого тиску і через відкритий клапан 2 у камеру Б робочого тиску, з якої виходить у газовий редуктор низького тиску.
Якщо витрати газу з камери Б нема, то під тиском газу діафрагма 6 із штоком З переміщується догори, стискуючи задавальну пружину 4, і клапан 2 під дією зворотної пружини 1 закривається. В камері Б встановиться тиск, визначений розміром попередньої затяжки пружини 4. При наявності витрати газу з камери Б тиск у ній знижується, і під зусилля пружини 4, що передається через шток 3 на клапан 2, останній відкривається і перепускає газ з камери А в камеру Б. Внаслідок розширення газу при проходженні крізь клапан 2 тиск його знижується до значення, заданого пружиною 4.
Таким чином, у камері Б підтримується приблизно постійний тиск, який не залежить від витрати газу з неї. Потрібний тиск регулюється гвинтом 5.
Газові редуктори низького тиску. Редуктори низького тиску являють собою автоматичні дво- або трьохступеневі регулятори тиску мембранно-важільного типу. Вони виконують такі функції:
знижують тиск газу на виході з редуктора до трохи надлишкового значення 20...100 Па, необхідного для полегшення пуску двигуна та його стійкої роботи на перехідних режимах;
забезпечують необхідну витрату газу в залежності від режиму роботи двигуна;
перекривають подачу газу при зупинці двигуна.
На вітчизняних газобалонних автомобілях застосовуються однакові двоступеневі редуктори для зріджених нафтових і стиснутого природного газів (рис. 5.42).
У редукторі є два ступені: перший — високого тиску з порожниною А і другий - низького тиску з порожнинами Б, Б і Е. Крім того, є розвантажуючий пристрій із порожниною Г, діафрагмою 19 і пружиною 24 та дозуючий економайзерний пристрій 9 з вакуумною порожниною Д.
Зріджений газ із випарника або стиснутий газ із редуктора високого тиску потрапляє крізь сітчастий фільтр 1 і клапан 2 в порожнину А. Якщо двигун не працює і витрати газу з редуктора немає, то під дією тиску газу на діафрагму 3 клапан 2 закривається. При цьому в порожнині А встановлюється тиск 0,18...0,22 МПа, наданий попереднім стиском пружини 4. Клапан 6 другого ступеню, зв'язаний важелем 18 з діафрагмою 23, в цей час закритий під дією зусилля пружини 22, з яким складається зусилля пружини 24, що передається на діафрагму 23 через тарілчастий упор 20. Клапан 14 дозуючого економайзерного пристрою 9 відкритий тому, що зусилля пружини 11 більше зусилля зворотної пружини 13. У всіх порожнинах редуктора, крім порожнини А, тиск дорівнює атмосферному. Газовий редуктор у цьому випадку виконує роль автоматичного запірного пристрою.
Під час пуску двигуна по трубкам 7 і 12 в порожнини Г і Д передається розрідження до 800...900 Па з впускного колектора.
Внаслідок цього діафрагма 19 деформується, стискує пружину 24 і вивільняє клапан 6 другого ступеня від її дії, а клапан 74 економайзера під дією діафрагми 70 закривається.
Під дією тиску в порожнині А на пластинчастий клапан 6 другого ступеня він відкривається, долаючи зусилля пружини 22. Газ із порожнини А проходить через клапан 6 в порожнини Б,В\Е, натискуючи на діафрагму 23 у бік закриття клапана. Рівновага наступає при надлишковому тискові газу в порожнинах Б, 6, Е, що дорівнює 50...100 Па. Під цим тиском газ потрапляє в газоповітряний змішувач.
Під час роботи двигуна в режимі холостого ходу газ виходить з порожнини Б до газоповітряного змішувача за двома напрямками: через патрубок 17 і через дозуючий жиклер 8 економічного регулювання в порожнину Ж, а з неї - у патрубок 75.
При збільшенні навантаження на двигун і частоти обертання колінчастого вала витрата газу з редуктора зростає. При цьому надлишковий тиск газу в порожнинах Б, В, Е, (50... 100 Па) знижується до розрідження 150...200 Па. Під дією цього розрідження на діафрагму 23 клапан 6 другого ступеня відкривається більше. Одночасно клапан 2 першого ступеня теж більше відкривається, і витрата газу через нього збільшується. При більшому відкритті дросельних заслінок газоповітряного змішувача розрідження у впускному колекторі двигуна і в порожнині Д дозуючого економайзерного пристрою стає меншим. Унаслідок цього клапан 14 під дією пружини 11 відкривається і через жиклер 16 потужносного регулювання і клапан 14 у порожнину Ж і далі через патрубок 15 у газоповітряний змішувач додатково поступає газ, унаслідок чого пальна суміш збагачується, і двигун розвиває номінальну потужність.
Потрібний тиск у першому і другому ступенях редуктора регулюють, змінюючи попередній натяг пружин 4 і 22 за допомогою гвинта 5 і ніпеля 21.
На двигунах ЗІЛ-138А, які працюють на стиснутому природному газі, для полегшення пуску холодного двигуна передбачена пускова система, в яку входить електромагнітний запірний клапан із дозуючим жиклером. Клапан з'єднаний трубками з першим ступенем редуктора низького тиску і газоповітряним змішувачем При пуску двигуна через цей клапан газ під тиском 0,18. ..0,22 МПа поступає в змішувач безпосередньо з першого ступеня редуктора. Клапан вмикають при прокручуванні двигуна і вимикають через 10...15 с після початку його роботи. Завдяки цьому забезпечується надійний пуск двигуна при температурі до мінус 20 °С.
На газодизелях застосовується цей же редуктор, але без дозуючого економайзерного пристрою. Замість жиклерів економічного та потужносного регулювання встановлюється один жиклер, що обмежує максимальну подачу газу.
За кордоном велике розповсюдження набули двоступеневі газові редуктори — випарники, що являють собою звичайний газовий редуктор, об'єднаний в одному копусі з випарником газу.
Для зменшення коливань тиску на виході з редуктора, що виникають унаслідок перемінного вакууму, який передається з впускного колектора двигуна, розробляються конструкції трьохступеневих редукторів низького тиску. Вони відрізняються від двоступеневих редукторів наявністю проміжного ступеня.
Для спрощення газової апаратури застосовують конструкції трьохступевих редукторів, у яких газові редуктори високого і низького тиску об'єднані в одному корпусі, що має порожнини для підігріву рідиною з системи охолодження двигуна.