
- •1. Загальні відомості про автомобільні
- •1.1. Принцип дії та основні поняття, пов'язані з роботою поршневих двигунів
- •1.2. Короткий історичний огляд розвитку двз
- •1.3. Класифікація автомобільних двз
- •1.4. Режими роботи автомобільних двз
- •1.5. Основні напрямки подальшого розвитку автомобільних двз
- •2. Термодинамічні цикли поршневих двигунів
- •2.1. Загальні відомості про цикли
- •2.2. Види термодинамічних циклів двз
- •2.3. Показники термодинамічних циклів
- •3. Робочі тіла у двз, IX властивості та реакції згоряння
- •3.1. Робочі тіла у двз
- •3.2. Палива та їх властивості
- •3.2.1. Рідкі палива
- •3.2.2. Газові палива
- •3.3. Склад та кількість свіжого заряду і продуктів згоряння
- •3.3.1. Двигуни, що працюють на рідкому паливі
- •3.3.2. Двигуни з іскровим запалюванням, що працюють на газовому паливі
- •Елементарний склад паливних газів
- •Залежності молярних теплоємкостей газів від температури
- •3.3.3. Газодизелі
- •4. Дійсні цикли автомобільних двигунів
- •4.1. Загальні відомості про дійсні цикли двз
- •4.2. Процес впуску
- •4.2.1. Особливості процесу впуску
- •4.2.2. Параметри процесу впуску
- •Особливості розрахунку процесу впуску при наддуві.
- •Значення параметрів газообміну
- •4.2.3. Вплив різних факторів на коефіцієнт наповнення
- •4.2.4. Особливості газообміну в двотактних двигунах
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •4.3. Процес стиску
- •Роль і місце процесу стиску в робочому циклі
- •Теплообмін у процесі стиску
- •4.3.3. Розрахунок процесу стиску
- •Параметри процесу стиску
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •4.4. Процеси сумішоутворення і згоряння
- •4.4.1. Сумішоутворення у бензинових і газових двигунах
- •4.4.2. Сумішоутворення в дизелях
- •4.4.3. Основи згоряння паливоповітряних сумішей
- •4.4.4. Процес згоряння уДвз з іскровим запалюванням
- •Фактори, що впливають на процес згоряння у двигунах з іскровим запалюванням
- •Експлуатаційні фактори
- •Конструкційні фактори
- •Фактори, що впливають на появу детонації Конструктивні фактори
- •Експлуатаційні фактори
- •4.4.5. Процес згоряння у дизелях
- •4.4.6. Розрахунок процесу згоряння
- •4.5. Процес розширення
- •4.5.1. Теплообмін між робочим тілом і стінками циліндра
- •Параметри процесу розширення
- •4.5.2. Розрахунок процесу розширення
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •4.6. Процес випуску
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •4.7. Показники робочого циклу і двигуна
- •4.7.1. Індикаторні показники робочого циклу
- •Індикаторні показники автомобільних двз
- •Вплив різних факторів на індикаторні показники циклу Двигуни з іскровим запалюванням
- •4.7.2. Механічні втрати
- •Значення коефіцієнтів a I b для двз різних типів
- •4.7.3. Ефективні показники двигуна
- •Ефективні показники автомобільних двз
- •Вплив різних факторів на ефективні показники двигунів
- •4.7.4. Питомі показники двигуна
- •4.7.5. Тепловий розрахунок та визначення основних розмірів автомобільного двигуна
- •Значення п і s/d для автомобільних двз
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •4.8. Тепловий баланс і теплова напруженість двигуна
- •4.8.1. Тепловий баланс
- •Значення складових теплового балансу в автомобільних двз
- •4.8.2. Теплова напруженість
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •4.9. Екологічні показники автомобільних двигунів
- •4.9.1. Основні шкідливі речовини, що виділяються при роботі двигунів
- •4.9.2. Нормування шкідливих викидів двз
- •4.9.3. Вплив різних факторів на токсичність двигунів
- •4.9.4. Основні напрями зниження токсичності та димності відпрацьованих газів
- •4.9.5. Шум двигунів
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •4.10. Режими роботи і характеристики автомобільних двигунів
- •4.10.1. Швидкісні характеристики
- •4.10.2. Навантажувальні характеристики
- •4.10.3. Регулювальні характеристики
- •4.10.4. Характеристики оптимального регулювання бензинових та газових двигунів
- •4.10.5. Характеристики холостого ходу
- •4.10.6. Багатопараметрова характеристика
- •4.10.7. Характеристики токсичності
- •4.10.8. Особливості роботи автомобільного двигуна на несталих режимах
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •5. Системи живлення
- •5.1. Системи живлення карбюраторних двигунів
- •5.1.1. Загальні відомості про карбюрацію
- •5.1.2. Робочий процес елементарного карбюратора
- •5.1.3. Системи компенсації складу суміші у головній дозуючій системі
- •5.1.4. Додаткові паливодозуючі системи і пристрої карбюраторів
- •5.1.5. Балансування карбюратора
- •5.1.6. Конструктивні особливості карбюраторів
- •5.1.7. Допоміжне обладнання системи живлення
- •5.1.8. Основні напрямки подальшого вдосконалення системи живлення карбюраторних двигунів
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •5.2. Системи живлення двигунів із впорскуванням бензину
- •5.2.1. Переваги і недоліки систем впорскування бензину в порівнянні з карбюрацією
- •5.2.2. Класифікація системи впорскування
- •5.2.3. Типи та особливості будови основних застосовуваних систем впорскування та їх елементів
- •Підсистеми визначення експлуатаційного режиму роботи двз
- •Елементи підсистеми опрацювання даних та керування системою впорскування палива
- •Функціонування системи на різних режимах роботи двигуна
- •Комбінована система "Мотронік"
- •5.2.5. Перспективи подальшого розвитку систем впорскування
- •Завдання і запитання для самоконтролю
- •5.3. Системи живлення дизелів паливом
- •5.3.1. Призначення й будова паливних систем
- •5.3.2. Класифікація паливних систем дизелів
- •5.3.3. Будова і дія основних агрегатів паливних систем Паливні системи безпосереднього впорскування розділеного типу
- •Акумуляторні паливні системи
- •5.3.4. Вибір основних конструктивних елементів систем живлення
- •Коефіцієнти для розрахунку паливних
- •5.3.5. Процес впорскування палива
- •5.3.6. Поняття про методи розрахунку процесу впорскування
- •5.3.7. Регулювання частоти обертання колінчастого вала дизеля
- •5.3.8. Відомості про матеріали для паливних систем дизелів
- •5.3.9. Відомості про допоміжні агрегати паливних систем
- •5.3.10. Основні напрямки удосконалення паливних систем дизелів
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •5.4. Системи живлення газових і бензогазових двигунів та газодизелів
- •5.4.1. Системи живлення газових двигунів
- •5.4.2. Системи живлення бензогазових двигунів
- •5.4.3. Система живлення газодизелів
- •5.4.4. Газові редуктори
- •5.4.5. Розрахунок газової апаратури
- •5.4.6. Основні напрямки розвитку газових систем живлення
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •5.5. Системи наддуву автомобільних двигунів
- •5.5.1. Мета, способи і схеми наддуву
- •5.5.2. Класифікація систем наддуву
- •5.5.3. Системи газотурбінного наддуву
- •5.5.4. Будова та робота турбокомпресора
- •5.5.5. Спільна робота двигуна з турбокомпресором
- •5.5.6. Система наддуву з хвильовим обмінником тиску
- •5.5.7. Система охолодження повітря після компресора
- •5.5.8. Динамічний наддув
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •Розділ другий динаміка, зрівноваженість та основи конструювання і розрахунку автомобільних двигунів
- •6. Кінематика і динаміка кривошипно-шатунного механізму
- •6.1. Кінематика кривошипно-шатунного механізму
- •6.1.1. Типи кривошипно-шатунних механізмів
- •6.1.2. Переміщення поршня
- •6.1.3. Швидкість поршня
- •6.1.4. Прискорення поршня
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •6.2. Динаміка кривошипно-шатунного механізму
- •6.2.1. Сили, які діють у кривошипно-шатунному механізмі
- •6.2.2. Сили тиску газів
- •6.2.3. Сили інерції
- •6.2.4. Сумарна сила, що діє на поршень
- •6.2.5. Сумарні сили і моменти, що діють у кривошипно-шатунному механізмі
- •6.2.6. Сумарні індикаторний і ефективний крутний моменти
- •6.2.7. Сили, що діють на шийки і підшипники колінчастого вала
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •6.3. Нерівномірність ходу двигуна
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •6.4. Розрахунок маховика
- •6.4.1. Розрахунок маховика за припустимим коефіцієнтом нерівномірності ходу двигуна
- •6.4.2. Розрахунок маховика з умови забезпечення зрушення автомобіля з місця
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •7. Зрівноваженість двигунів
- •7.1. Сили і моменти, які викликають незрівноваженість двз
- •7.2. Загальні умови зрівноваженості двз. Критерії зрівноваженості
- •7.3. Методи аналізу зрівноваженості сил інерції та моментів від них
- •7.4. Аналіз зрівноваженості автомобільних двигунів різних схем
- •7.4.7. Двигун одноциліндровий
- •7.4.2. Двигун рядний чотирициліндровий
- •7.5. Графічний метод аналізу зрівноваженості двз
- •7.5.1. Аналіз зрівноваженості відцентрових сил інерції і моментів від них
- •7.5.2. Аналіз зрівноваженості сил інерції мас, що рухаються зворотно-поступально, і моментів від них
- •7.5.3. Аналіз зрівноваженості рядного чотирициліндрового двигуна
- •7.6. Призначення противаг у двз
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •8. Основи конструювання і розрахунку автомобільних двз
- •8.1. Загальні принципи конструювання
- •8.2. Передумови для розрахунку. Розрахункові режими
- •Співвідношення між напруженнями для різних циклів
- •Значення масштабних факторів для конструкційних деталей
- •Значення технологічних при різних видах обробки поверхні
- •Коефіцієнти приведення
- •Механічні якості конструкційних сталей
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •8.3. Кривошипно-шатунний механізм
- •8.3.1. Корпусні деталі двигуна
- •8.3.2. Група поршня
- •Значення відносних конструктивних параметрів поршня
- •Розрахунок деталей поршневої групи
- •8.3.3. Група шатуна
- •8.3.4. Група колінчастого вала
- •Відносні розміри шатунних та корінних шийок
- •Поняття про коливання колінчастого вала
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •8.4. Механізм газорозподілу
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •8.5. Системи змащення
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •8.6. Системи охолодження
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •8.7. Системи пуску
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •8.8. Системи впуску і випуску
- •Питанняі завдання для самоконтролю
- •9.Принцип побудови систем автоматизованого проектування двз
- •9.1. Загальні підходи до проектування двз як складної технічної системи
- •9.2. Можливий ступінь автоматизації різних етапів розробки конструкції двз
- •9.3. Основні елементи системи сапр двз
- •9.4. Загальна схема сапр двз
- •Завдання і запитання для самоконтролю
- •10. Перспективи розвитку двигунів нетрадиційних схем
- •10.1. Адіабатні дизелі
- •10.2. Двигун зовнішнього згоряння
- •10.3. Роторно-поршневі двигуни
- •10.4. Газотурбінні двигуни
- •10.5. Парові двигуни
- •10.6. Електричні двигуни
- •10.7. Інерційні двигуни
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •Основні дані про зрівноваженість автомобільних двигунів найбільш вживаних схем
Коефіцієнти для розрахунку паливних
Діаметр (dп) і повний хід плунжера (hп) зв'язані відношенням [13]
Тоді
Звідки
При проектуванні паливних систем часто виходять не з повного, а з активного ходу плунжера hап. Тоді, якщо позначити hап / dn через т1, то отримаємо
Значення т1 наведені в табл. 5.2. При цьому повний хід плунжера
де т2 =2 + 4 [13].
Визначені dп і hп округлюють до найближчого за ГОСТом. За обчисленим dп
визначають: зовнішній діаметр втулки плунжера dв.п = (1,8...3,1) dп; довжину притертої поверхні плунжера lп.п =(4,5...6,5) dп; діаметри наповнюючого dнап і відсічного dвід отворів втулки: dнап = dвід = (0,2...0,35) dп [5; 13].
Конструктивні розміри нагнітального клапана (рис. 5.22, а) також доцільно визначити залежно від dп : dКЛг = (0,6÷l,2)dп ; dкл =(0,35÷0,85) dКЛг ; lкл(1,5…3,0)dкл [13].
Для забезпечення герметичності клапана ширина його ущільнювального пояска звичайно не перевищує 0,4...0,5 мм, що досягається різницею до одного градусу в кутах клапана (2а = 90°) і сідла (рис. 5. 10, а).
Площа перерізу під запираючим конусом клапана в робочому стані повинна в 1,5...3,0 рази перевищувати площу перерізу внутрішнього діаметра паливопроводу високого тиску [5; 13].
Площа перерізів соплових отворів розпилювача форсунки fp, мм2, може бути визначена з виразу
де п — частота обертання двигуна, хв-1; ʌφв — тривалість впорскування, °п.кул.в.,
ʌφв = ʌφгв/1,4 [13]; ʌφгв - геометрична тривалість впорскування, яка відповідає геометричному активному ходу плунжера; μр — коефіцієнт втрати розпилюючих отворів форсунки μр = 0,6 + 0,7 ; pФсер - значення середнього тиску впорскування палива, приблизно дорівнює (0,5 + 0,7) pФсер [13].
Внутрішній діаметр паливопровода високого тиску dпв, см, визначається за залежністю, що наведена у роботі [13]:
де uсер — середня швидкість палива в паливопроводі, високого тиску, см/с (для автомобільних дизелів uсер = 5000 + 8000 см/с).
Визначений за (5.21) dпн округлюється за ГОСТом.
Профіль кулачка проектується, виходячи з заданих кінематичних характеристик плунжера: повного його ходу hп ; швидкості Сп й прискорення jп руху. Методи розрахування різних профілей кулачків наведені в роботах [5; 7].
5.3.5. Процес впорскування палива
Проаналізуємо цей процес на прикладі роботи паливної системи безпосереднього впорскування розділеного типу з дозуванням палива відсічкою, з закритою форсункою з голчастим багатодірчатим розпилювачем.
Перед початком впорскування у нагнітальній магістралі тиск дорівнює pзал (Рис- 5.32).
Коли плунжер починає рухатись в такті нагнітання, в надплунжер-ному обсягу насоса, в паливопроводі високого тиску й у порожнинах форсунки підвищується тиск. Початку підвищення тиску у штуцері насоса pн відповідає точка φн.п на діаграмі, а у форсунці – φф.п. Інтервал ϴз.п між ними дорівнює часу, за який імпульс тиску, що створюється насосом, дійде до форсунки, а саме:
де lп — довжина паливопроводу високого тиску, м; а — швидкість звука у паливі, м/с.
Впорскування у циліндр починається, коли тиск перед форсункою pф перевищить рФп (точка 1 на діаграмі). На дільниці 2 — 3 відмічається зниження тиску перед форсункою, яке обумовлене зростанням об'єму порожнини при підійманні голки розпилювача і початком витікання палива у камеру згоряння. Періоду впорскування від часу, коли голка розпилювача досягне упора hГмакс , до початку її зворотнього руху до сідла відповідає відрізок 4-5-6. Після початку відсічки, тобто коли відсічна кромка плунжера починає відкривати відсічний отвір втулки, тиск в надплунжерному обсягу різко знижується, нагнітальний клапан починає рухатися до сідла, тиск в штуцері насоса падає. Після точки 5 діаграми починає знижуватись і тиск у форсунці, а на відрізку 6 — 7 голка рухається до сідла. Тиск палива в момент посадки голки на сідло (точка 7) менший, ніж на початку її підіймання (точка 1), що пояснюється, по-перше, збільшенням площі, на яку діє тиск після підіймання голки; по-друге, дією сил інерції рухомих мас форсунки; по-третє, опором, який виникає при терті голки об корпус розпилювача форсунки.
Загальна тривалість впорскування дорівнює ʌφв. За значенням тиску pф при використанні гідравлічної характеристики розпилювача можна достатньо надійно визначити диференціальну [dVвпр / dφкул. в) і інтегральну (Vвпр), або інтегральну відносну (Vм) характеристику впорскування.
де р — тиск у циліндрі МПа; nкул.в — частота обертання кулачкового вала насоса, хв-1; Vц — циклова подача палива, мм3/цикл.
Процес впорскування палива — хвильовий процес, при якому паливний насос високого тиску і форсунка можуть розглядатися як джерело і приймач коливань тиску і швидкості руху палива, а паливопровід високого тиску — як канал зв'язку. В цьому випадку дійсні значення тиску і швидкості руху палива у кожний момент часу за довжиною паливопро-вода є результатом дії прямої і відбитої хвиль тиску. Ось чому на рис. 5.32 значення рФмакс більше ніж рНмакс. На характер впорскування впливають конструктивні особливості насоса і форсунки, гідравлічні характеристики магістралі високого тиску, параметри паливопроводу високого тиску (dпв та lп), фізичні характеристики палива, параметри регулювання та режим роботи паливної системи. Вплив окремих з перелічених факторів на процес подачі палива може змінюватися, в тому числі і значно посилюватись у зв'язку зі стисливістю палива в об'ємах магістралі високого тиску і через дроселювання потоку палива в отворах втулки плунжера і розпилювача форсунки.
Так, завдяки дроселюванню палива у впускних отворах втулки (рис. 5.21, а) плунжера, початок підвищення тиску в надплунжерному об'ємі, рух нагнітального клапана і підвищення тиску в штуцері насоса можуть випереджувати початок геометричного ходу нагнітання. Аналогічно, через дроселювання палива у відсічних отворах втулки плунжера (рис. 5.21, г) тиск в системі високого тиску знижується повільніше, тому дійсний кінець впорскування запізнюється відносно геометричного. Вплив дроселювання посилюється із збільшенням діаметра і швидкості руху плунжера, а також при підвищенні частоти обертання кулачкового вала ПНВТ. Ось чому дійсна тривалість впорскування палива ʌφв при незмінному активному ході плунжера збільшується з підвищенням швидкісного режиму роботи двигуна.
Вплив стисливості палива позначається на характеристиці впорскування. Завдяки стисливості на початку впорскування частка палива акумулюється в об'ємах насоса і форсунки, що призводить до зниження у цей період швидкості впорскування; в кінці ж процесу, через розширення акумульованого палива, подача його, навпаки, затягується. Вплив стисливості тим більший, чим вищі швидкість зростання та загальний рівень тиску в системі і більше її об'єму. На характеристики впорскування значно впливає тиск початку впорскування pФп Позитивним є те, що підвищення його призводить до зростання загального рівня тиску в нагнітальній магістралі, більш чіткому закінченню впорскування палива у циліндр. Але при цьому збільшуються швидкості посадки нагнітального клапана і голки розпилювача форсунки на сідло, які прискорюють спрацювання запираючих конусів, що є негативним моментом. Значення pФп вибирають експериментально, враховуючи ці фактори. У процесі експлуатації pФп знижується через спрацювання запираючих конусів, поверхонь і деталей, що передають зусилля від пружини. При цьому встановлені характеристики впорскування змінюються. Ось чому при періодичному обслуговуванні систем живлення дизелів обов'язково передбачається регулювання форсунок.