
- •1. Загальні відомості про автомобільні
- •1.1. Принцип дії та основні поняття, пов'язані з роботою поршневих двигунів
- •1.2. Короткий історичний огляд розвитку двз
- •1.3. Класифікація автомобільних двз
- •1.4. Режими роботи автомобільних двз
- •1.5. Основні напрямки подальшого розвитку автомобільних двз
- •2. Термодинамічні цикли поршневих двигунів
- •2.1. Загальні відомості про цикли
- •2.2. Види термодинамічних циклів двз
- •2.3. Показники термодинамічних циклів
- •3. Робочі тіла у двз, IX властивості та реакції згоряння
- •3.1. Робочі тіла у двз
- •3.2. Палива та їх властивості
- •3.2.1. Рідкі палива
- •3.2.2. Газові палива
- •3.3. Склад та кількість свіжого заряду і продуктів згоряння
- •3.3.1. Двигуни, що працюють на рідкому паливі
- •3.3.2. Двигуни з іскровим запалюванням, що працюють на газовому паливі
- •Елементарний склад паливних газів
- •Залежності молярних теплоємкостей газів від температури
- •3.3.3. Газодизелі
- •4. Дійсні цикли автомобільних двигунів
- •4.1. Загальні відомості про дійсні цикли двз
- •4.2. Процес впуску
- •4.2.1. Особливості процесу впуску
- •4.2.2. Параметри процесу впуску
- •Особливості розрахунку процесу впуску при наддуві.
- •Значення параметрів газообміну
- •4.2.3. Вплив різних факторів на коефіцієнт наповнення
- •4.2.4. Особливості газообміну в двотактних двигунах
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •4.3. Процес стиску
- •Роль і місце процесу стиску в робочому циклі
- •Теплообмін у процесі стиску
- •4.3.3. Розрахунок процесу стиску
- •Параметри процесу стиску
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •4.4. Процеси сумішоутворення і згоряння
- •4.4.1. Сумішоутворення у бензинових і газових двигунах
- •4.4.2. Сумішоутворення в дизелях
- •4.4.3. Основи згоряння паливоповітряних сумішей
- •4.4.4. Процес згоряння уДвз з іскровим запалюванням
- •Фактори, що впливають на процес згоряння у двигунах з іскровим запалюванням
- •Експлуатаційні фактори
- •Конструкційні фактори
- •Фактори, що впливають на появу детонації Конструктивні фактори
- •Експлуатаційні фактори
- •4.4.5. Процес згоряння у дизелях
- •4.4.6. Розрахунок процесу згоряння
- •4.5. Процес розширення
- •4.5.1. Теплообмін між робочим тілом і стінками циліндра
- •Параметри процесу розширення
- •4.5.2. Розрахунок процесу розширення
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •4.6. Процес випуску
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •4.7. Показники робочого циклу і двигуна
- •4.7.1. Індикаторні показники робочого циклу
- •Індикаторні показники автомобільних двз
- •Вплив різних факторів на індикаторні показники циклу Двигуни з іскровим запалюванням
- •4.7.2. Механічні втрати
- •Значення коефіцієнтів a I b для двз різних типів
- •4.7.3. Ефективні показники двигуна
- •Ефективні показники автомобільних двз
- •Вплив різних факторів на ефективні показники двигунів
- •4.7.4. Питомі показники двигуна
- •4.7.5. Тепловий розрахунок та визначення основних розмірів автомобільного двигуна
- •Значення п і s/d для автомобільних двз
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •4.8. Тепловий баланс і теплова напруженість двигуна
- •4.8.1. Тепловий баланс
- •Значення складових теплового балансу в автомобільних двз
- •4.8.2. Теплова напруженість
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •4.9. Екологічні показники автомобільних двигунів
- •4.9.1. Основні шкідливі речовини, що виділяються при роботі двигунів
- •4.9.2. Нормування шкідливих викидів двз
- •4.9.3. Вплив різних факторів на токсичність двигунів
- •4.9.4. Основні напрями зниження токсичності та димності відпрацьованих газів
- •4.9.5. Шум двигунів
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •4.10. Режими роботи і характеристики автомобільних двигунів
- •4.10.1. Швидкісні характеристики
- •4.10.2. Навантажувальні характеристики
- •4.10.3. Регулювальні характеристики
- •4.10.4. Характеристики оптимального регулювання бензинових та газових двигунів
- •4.10.5. Характеристики холостого ходу
- •4.10.6. Багатопараметрова характеристика
- •4.10.7. Характеристики токсичності
- •4.10.8. Особливості роботи автомобільного двигуна на несталих режимах
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •5. Системи живлення
- •5.1. Системи живлення карбюраторних двигунів
- •5.1.1. Загальні відомості про карбюрацію
- •5.1.2. Робочий процес елементарного карбюратора
- •5.1.3. Системи компенсації складу суміші у головній дозуючій системі
- •5.1.4. Додаткові паливодозуючі системи і пристрої карбюраторів
- •5.1.5. Балансування карбюратора
- •5.1.6. Конструктивні особливості карбюраторів
- •5.1.7. Допоміжне обладнання системи живлення
- •5.1.8. Основні напрямки подальшого вдосконалення системи живлення карбюраторних двигунів
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •5.2. Системи живлення двигунів із впорскуванням бензину
- •5.2.1. Переваги і недоліки систем впорскування бензину в порівнянні з карбюрацією
- •5.2.2. Класифікація системи впорскування
- •5.2.3. Типи та особливості будови основних застосовуваних систем впорскування та їх елементів
- •Підсистеми визначення експлуатаційного режиму роботи двз
- •Елементи підсистеми опрацювання даних та керування системою впорскування палива
- •Функціонування системи на різних режимах роботи двигуна
- •Комбінована система "Мотронік"
- •5.2.5. Перспективи подальшого розвитку систем впорскування
- •Завдання і запитання для самоконтролю
- •5.3. Системи живлення дизелів паливом
- •5.3.1. Призначення й будова паливних систем
- •5.3.2. Класифікація паливних систем дизелів
- •5.3.3. Будова і дія основних агрегатів паливних систем Паливні системи безпосереднього впорскування розділеного типу
- •Акумуляторні паливні системи
- •5.3.4. Вибір основних конструктивних елементів систем живлення
- •Коефіцієнти для розрахунку паливних
- •5.3.5. Процес впорскування палива
- •5.3.6. Поняття про методи розрахунку процесу впорскування
- •5.3.7. Регулювання частоти обертання колінчастого вала дизеля
- •5.3.8. Відомості про матеріали для паливних систем дизелів
- •5.3.9. Відомості про допоміжні агрегати паливних систем
- •5.3.10. Основні напрямки удосконалення паливних систем дизелів
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •5.4. Системи живлення газових і бензогазових двигунів та газодизелів
- •5.4.1. Системи живлення газових двигунів
- •5.4.2. Системи живлення бензогазових двигунів
- •5.4.3. Система живлення газодизелів
- •5.4.4. Газові редуктори
- •5.4.5. Розрахунок газової апаратури
- •5.4.6. Основні напрямки розвитку газових систем живлення
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •5.5. Системи наддуву автомобільних двигунів
- •5.5.1. Мета, способи і схеми наддуву
- •5.5.2. Класифікація систем наддуву
- •5.5.3. Системи газотурбінного наддуву
- •5.5.4. Будова та робота турбокомпресора
- •5.5.5. Спільна робота двигуна з турбокомпресором
- •5.5.6. Система наддуву з хвильовим обмінником тиску
- •5.5.7. Система охолодження повітря після компресора
- •5.5.8. Динамічний наддув
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •Розділ другий динаміка, зрівноваженість та основи конструювання і розрахунку автомобільних двигунів
- •6. Кінематика і динаміка кривошипно-шатунного механізму
- •6.1. Кінематика кривошипно-шатунного механізму
- •6.1.1. Типи кривошипно-шатунних механізмів
- •6.1.2. Переміщення поршня
- •6.1.3. Швидкість поршня
- •6.1.4. Прискорення поршня
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •6.2. Динаміка кривошипно-шатунного механізму
- •6.2.1. Сили, які діють у кривошипно-шатунному механізмі
- •6.2.2. Сили тиску газів
- •6.2.3. Сили інерції
- •6.2.4. Сумарна сила, що діє на поршень
- •6.2.5. Сумарні сили і моменти, що діють у кривошипно-шатунному механізмі
- •6.2.6. Сумарні індикаторний і ефективний крутний моменти
- •6.2.7. Сили, що діють на шийки і підшипники колінчастого вала
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •6.3. Нерівномірність ходу двигуна
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •6.4. Розрахунок маховика
- •6.4.1. Розрахунок маховика за припустимим коефіцієнтом нерівномірності ходу двигуна
- •6.4.2. Розрахунок маховика з умови забезпечення зрушення автомобіля з місця
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •7. Зрівноваженість двигунів
- •7.1. Сили і моменти, які викликають незрівноваженість двз
- •7.2. Загальні умови зрівноваженості двз. Критерії зрівноваженості
- •7.3. Методи аналізу зрівноваженості сил інерції та моментів від них
- •7.4. Аналіз зрівноваженості автомобільних двигунів різних схем
- •7.4.7. Двигун одноциліндровий
- •7.4.2. Двигун рядний чотирициліндровий
- •7.5. Графічний метод аналізу зрівноваженості двз
- •7.5.1. Аналіз зрівноваженості відцентрових сил інерції і моментів від них
- •7.5.2. Аналіз зрівноваженості сил інерції мас, що рухаються зворотно-поступально, і моментів від них
- •7.5.3. Аналіз зрівноваженості рядного чотирициліндрового двигуна
- •7.6. Призначення противаг у двз
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •8. Основи конструювання і розрахунку автомобільних двз
- •8.1. Загальні принципи конструювання
- •8.2. Передумови для розрахунку. Розрахункові режими
- •Співвідношення між напруженнями для різних циклів
- •Значення масштабних факторів для конструкційних деталей
- •Значення технологічних при різних видах обробки поверхні
- •Коефіцієнти приведення
- •Механічні якості конструкційних сталей
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •8.3. Кривошипно-шатунний механізм
- •8.3.1. Корпусні деталі двигуна
- •8.3.2. Група поршня
- •Значення відносних конструктивних параметрів поршня
- •Розрахунок деталей поршневої групи
- •8.3.3. Група шатуна
- •8.3.4. Група колінчастого вала
- •Відносні розміри шатунних та корінних шийок
- •Поняття про коливання колінчастого вала
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •8.4. Механізм газорозподілу
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •8.5. Системи змащення
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •8.6. Системи охолодження
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •8.7. Системи пуску
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •8.8. Системи впуску і випуску
- •Питанняі завдання для самоконтролю
- •9.Принцип побудови систем автоматизованого проектування двз
- •9.1. Загальні підходи до проектування двз як складної технічної системи
- •9.2. Можливий ступінь автоматизації різних етапів розробки конструкції двз
- •9.3. Основні елементи системи сапр двз
- •9.4. Загальна схема сапр двз
- •Завдання і запитання для самоконтролю
- •10. Перспективи розвитку двигунів нетрадиційних схем
- •10.1. Адіабатні дизелі
- •10.2. Двигун зовнішнього згоряння
- •10.3. Роторно-поршневі двигуни
- •10.4. Газотурбінні двигуни
- •10.5. Парові двигуни
- •10.6. Електричні двигуни
- •10.7. Інерційні двигуни
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •Основні дані про зрівноваженість автомобільних двигунів найбільш вживаних схем
4.10.3. Регулювальні характеристики
Регулювальними характеристиками називають залежності енергетичних, економічних та інших показників роботи двигунів від того чи іншого параметра, оптимальне значення якого потрібно визначити. Найбільш часто визначають регулювальні характеристики за кутом випередження запалювання, впорскування палива і за складом суміші, хоча можливі й інші характеристики.
Регулювальна характеристика за кутом випередження запалювання бензинових та газових двигунів. Кутом випередження запалювання ϴ3 (град, п.к.в.) називають кут повороту колінчастого вала між моментом проскакування іскри і в.м.т. Тобто цей кут характеризує момент подачі іскри для запалювання суміші відносно положення поршня при його русі у процесі стиснення.
Для визначення оптимального значення кута випередження запалювання знімають регулювальну характеристику, при отриманні якої додержуються умов, щоб на показники двигуна впливав лише кут випередження запалювання. Для цього характеристику визначають при постійних частоті обертання і положенні дросельних заслінок. За цих умов витрата палива за одну годину залишається незмінною. Визначають характеристику шляхом зміни кута випередження запалювання і, відповідно, зовнішнього навантаження для підтримки постійної частоти обертання. Графічно така характеристика зображується як залежність потужності двигуна, витрати палива за одну годину та питомої витрати палива від кута випередження запалювання (рис. 4.62).
На цій характеристиці можуть бути зображені залежності і інших показників двигуна від кута ϴ3, які цікавлять дослідника. Оскільки
витрата палива за одну годину при визначенні цієї характеристики залишається постійною, то питома витрата палива є величиною, оберненою до потужності двигуна. Значення кута, при якому має місце максимальна потужність і мінімальна питома витрата палива, є оптимальним ϴ3опт для даного режиму роботи двигуна.
Визначають регулювальні характеристики при різних швидкісних та навантажувальних режимах. За серією цих характеристик будують сумарні характеристики ϴ3опт = f(Ne), ϴ3опт = f(n) (рис. 4.20, 4.21), за якими можна перевіряти правильність роботи регуляторів, що забезпечують зміну кута випередження запалювання при роботі двигуна, або визначити їх параметри на стадії розробки.
Регулювальна характеристика за кутом випередження впорскування палива в дизелях. Кутом випередження впорскування палива дизеля називають кут між моментом початку впорскування дизельного палива форсункою у циліндр і в.м.т., вимірюваний у градусах п.к.в.
Як і у попередній характеристиці, визначається потужність і витрата палива при різних взаємних положеннях колінчастого вала і кулачкового вала паливного насоса високого тиску. Зміна взаємного положення здійснюється за допомогою спеціального пристрою, що встановлюється у паливному насосі. Характеристики визначаються за різних постійнихчастот обертання і подач палива паливним насосом високого тиску, а за всією серією будується характеристика ϴВПРотп = f(п) або ϴВПРотп = f(mк) Підвищення частоти обертання призводить до необхідності збільшення оптимального кута випередження впорскування. Цю функцію у дизелях виконують муфти випередження впорскування, роботу яких і контролюють або настроюють за цими характеристиками.
У міру зростання Ne або Мк ϴВПРотп збільшується. В деяких двигунах це досягається застосуванням спеціальних коректорів.
Регулювальна характеристика за складом суміші бензинових та газових двигунів. Вже сама назва характеристики говорить про те, що незалежним параметром при її визначенні є склад суміші, який характеризується коефіцієнтом надміру повітря а. Графічні залежності енергетичних показників ї паливної економічності двигуна від а і називають регулювальною характеристикою за складом суміші. Щоб виключити вплив інших факторів, крім а, цю характеристику визначають при постійних частоті обертання та положенні дросельних заслінок. У цьому разі витрата повітря Gпов залишається постійною, а коефіцієнт надміру повітря а є величиною, оберненою витраті палива за одну годину Gпал.
Тому часто регулювальні характеристики за складом суміші будують у вигляді залежності енергетичних та економічних показників від витрати палива за одну годину. Зміна витрати палива може здійснюватися зміною перерізу паливного жиклера головної дозуючої системи або зміною тиску в поплавцевій камері карбюратора.
Регулювальні характеристики двигуна 449,2/9,2 (ЗМЗ-24), визначені при частковому відкритті дросельних заслінок і частоті обертання 2000 хв"1, побудовані у залежності від а і Gпал, показані на рис. 4.63 і 4.64 відповідно.
Аналіз зміни показників двигуна почнемо з роботи двигуна на дуже багатій паливоповітряній суміші (а ~ 0,8). У цьому випадку внаслідок недостатньої кількості повітря погіршується процес згоряння, знижується ηі і відношення ηі / a, яке входить у вираз індикаторного крутного моменту (див. 4.108), що приводить до низьких значень Ne і високих ge. Це відповідає точкам 1 на показаних характеристиках. У міру збіднення паливоповітряної суміші процес згоряння, зокрема швидкість горіння, поліпшується, що приводить до підвищення ηі, а відповідно, до зниження ge, а також внаслідок росту відношення ηі / a підвищується потужність двигуна. Така тенденція має місце до a = 0,85÷0,95 (точки 2), при якому швидкість горіння суміші досягає максимального значення, при цьому відношення ηі / a стає також максимальним, що і забезпечує отримання максимальної потужності двигуна. Проте у зв'язку із нестачею повітря має місце неповне згоряння і, таким чином, втрата палива. Тому при таких значеннях а питома витрата палива ge ще має тенденцію до зниження при збідненні суміші. Найменшого значення питома витрата палива досягає при дещо збідненій суміші (а = 1,05...1,1) (точки 3), при якій має місце повне згоряння палива і максимальне значення ηі. При подальшому збідненні суміші внаслідок погіршення згоряння ηі зменшується, відношення ηі / a також знижується, що приводить до збільшення питомої витрати палива і подальшого зниження потужності двигуна.
Визначений за регулювальною характеристикою склад суміші, що забезпечує максимальну потужність двигуна, призводить до значного збільшення питомої витрати палива. Тому на практиці при визначенні характеристики при повністю відкритих дросельних заслінках оптимальним вважається регулювання, коли потужність нижча на 1...2%, зате питома витрата палива також знижується, але на значно більше відносне значення порівняно з потужністю. За регулювальною характеристикою, де по осі абсцис відкладається Gпал, оптимальне регулювання приблизно визначають таким чином. Проводять до кривої потужності дві дотичні, одну з початку координат, другу - горизонтальну. Точка дотику першої дотичної 3 (рис. 4.64) відповідає економічному регулюванню, точка дотику горизонтальної дотичної 2 - регулюванню на максимальну потужність. Точка (4) перетину двох дотичних і відповідає приблизно оптимальному регулюванню двигуна, якщо характеристика визначалася при повному відкритті дросельних заслінок.
Якщо ж регулювальна характеристика визначалася при частковому відкритті дросельних заслінок, то у цьому випадку метою є найменша питома витрата палива. На такий склад суміші (точка 3) і потрібно регулювати карбюратор чи систему впорскування при частковому навантаженні.