
- •1. Загальні відомості про автомобільні
- •1.1. Принцип дії та основні поняття, пов'язані з роботою поршневих двигунів
- •1.2. Короткий історичний огляд розвитку двз
- •1.3. Класифікація автомобільних двз
- •1.4. Режими роботи автомобільних двз
- •1.5. Основні напрямки подальшого розвитку автомобільних двз
- •2. Термодинамічні цикли поршневих двигунів
- •2.1. Загальні відомості про цикли
- •2.2. Види термодинамічних циклів двз
- •2.3. Показники термодинамічних циклів
- •3. Робочі тіла у двз, IX властивості та реакції згоряння
- •3.1. Робочі тіла у двз
- •3.2. Палива та їх властивості
- •3.2.1. Рідкі палива
- •3.2.2. Газові палива
- •3.3. Склад та кількість свіжого заряду і продуктів згоряння
- •3.3.1. Двигуни, що працюють на рідкому паливі
- •3.3.2. Двигуни з іскровим запалюванням, що працюють на газовому паливі
- •Елементарний склад паливних газів
- •Залежності молярних теплоємкостей газів від температури
- •3.3.3. Газодизелі
- •4. Дійсні цикли автомобільних двигунів
- •4.1. Загальні відомості про дійсні цикли двз
- •4.2. Процес впуску
- •4.2.1. Особливості процесу впуску
- •4.2.2. Параметри процесу впуску
- •Особливості розрахунку процесу впуску при наддуві.
- •Значення параметрів газообміну
- •4.2.3. Вплив різних факторів на коефіцієнт наповнення
- •4.2.4. Особливості газообміну в двотактних двигунах
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •4.3. Процес стиску
- •Роль і місце процесу стиску в робочому циклі
- •Теплообмін у процесі стиску
- •4.3.3. Розрахунок процесу стиску
- •Параметри процесу стиску
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •4.4. Процеси сумішоутворення і згоряння
- •4.4.1. Сумішоутворення у бензинових і газових двигунах
- •4.4.2. Сумішоутворення в дизелях
- •4.4.3. Основи згоряння паливоповітряних сумішей
- •4.4.4. Процес згоряння уДвз з іскровим запалюванням
- •Фактори, що впливають на процес згоряння у двигунах з іскровим запалюванням
- •Експлуатаційні фактори
- •Конструкційні фактори
- •Фактори, що впливають на появу детонації Конструктивні фактори
- •Експлуатаційні фактори
- •4.4.5. Процес згоряння у дизелях
- •4.4.6. Розрахунок процесу згоряння
- •4.5. Процес розширення
- •4.5.1. Теплообмін між робочим тілом і стінками циліндра
- •Параметри процесу розширення
- •4.5.2. Розрахунок процесу розширення
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •4.6. Процес випуску
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •4.7. Показники робочого циклу і двигуна
- •4.7.1. Індикаторні показники робочого циклу
- •Індикаторні показники автомобільних двз
- •Вплив різних факторів на індикаторні показники циклу Двигуни з іскровим запалюванням
- •4.7.2. Механічні втрати
- •Значення коефіцієнтів a I b для двз різних типів
- •4.7.3. Ефективні показники двигуна
- •Ефективні показники автомобільних двз
- •Вплив різних факторів на ефективні показники двигунів
- •4.7.4. Питомі показники двигуна
- •4.7.5. Тепловий розрахунок та визначення основних розмірів автомобільного двигуна
- •Значення п і s/d для автомобільних двз
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •4.8. Тепловий баланс і теплова напруженість двигуна
- •4.8.1. Тепловий баланс
- •Значення складових теплового балансу в автомобільних двз
- •4.8.2. Теплова напруженість
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •4.9. Екологічні показники автомобільних двигунів
- •4.9.1. Основні шкідливі речовини, що виділяються при роботі двигунів
- •4.9.2. Нормування шкідливих викидів двз
- •4.9.3. Вплив різних факторів на токсичність двигунів
- •4.9.4. Основні напрями зниження токсичності та димності відпрацьованих газів
- •4.9.5. Шум двигунів
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •4.10. Режими роботи і характеристики автомобільних двигунів
- •4.10.1. Швидкісні характеристики
- •4.10.2. Навантажувальні характеристики
- •4.10.3. Регулювальні характеристики
- •4.10.4. Характеристики оптимального регулювання бензинових та газових двигунів
- •4.10.5. Характеристики холостого ходу
- •4.10.6. Багатопараметрова характеристика
- •4.10.7. Характеристики токсичності
- •4.10.8. Особливості роботи автомобільного двигуна на несталих режимах
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •5. Системи живлення
- •5.1. Системи живлення карбюраторних двигунів
- •5.1.1. Загальні відомості про карбюрацію
- •5.1.2. Робочий процес елементарного карбюратора
- •5.1.3. Системи компенсації складу суміші у головній дозуючій системі
- •5.1.4. Додаткові паливодозуючі системи і пристрої карбюраторів
- •5.1.5. Балансування карбюратора
- •5.1.6. Конструктивні особливості карбюраторів
- •5.1.7. Допоміжне обладнання системи живлення
- •5.1.8. Основні напрямки подальшого вдосконалення системи живлення карбюраторних двигунів
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •5.2. Системи живлення двигунів із впорскуванням бензину
- •5.2.1. Переваги і недоліки систем впорскування бензину в порівнянні з карбюрацією
- •5.2.2. Класифікація системи впорскування
- •5.2.3. Типи та особливості будови основних застосовуваних систем впорскування та їх елементів
- •Підсистеми визначення експлуатаційного режиму роботи двз
- •Елементи підсистеми опрацювання даних та керування системою впорскування палива
- •Функціонування системи на різних режимах роботи двигуна
- •Комбінована система "Мотронік"
- •5.2.5. Перспективи подальшого розвитку систем впорскування
- •Завдання і запитання для самоконтролю
- •5.3. Системи живлення дизелів паливом
- •5.3.1. Призначення й будова паливних систем
- •5.3.2. Класифікація паливних систем дизелів
- •5.3.3. Будова і дія основних агрегатів паливних систем Паливні системи безпосереднього впорскування розділеного типу
- •Акумуляторні паливні системи
- •5.3.4. Вибір основних конструктивних елементів систем живлення
- •Коефіцієнти для розрахунку паливних
- •5.3.5. Процес впорскування палива
- •5.3.6. Поняття про методи розрахунку процесу впорскування
- •5.3.7. Регулювання частоти обертання колінчастого вала дизеля
- •5.3.8. Відомості про матеріали для паливних систем дизелів
- •5.3.9. Відомості про допоміжні агрегати паливних систем
- •5.3.10. Основні напрямки удосконалення паливних систем дизелів
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •5.4. Системи живлення газових і бензогазових двигунів та газодизелів
- •5.4.1. Системи живлення газових двигунів
- •5.4.2. Системи живлення бензогазових двигунів
- •5.4.3. Система живлення газодизелів
- •5.4.4. Газові редуктори
- •5.4.5. Розрахунок газової апаратури
- •5.4.6. Основні напрямки розвитку газових систем живлення
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •5.5. Системи наддуву автомобільних двигунів
- •5.5.1. Мета, способи і схеми наддуву
- •5.5.2. Класифікація систем наддуву
- •5.5.3. Системи газотурбінного наддуву
- •5.5.4. Будова та робота турбокомпресора
- •5.5.5. Спільна робота двигуна з турбокомпресором
- •5.5.6. Система наддуву з хвильовим обмінником тиску
- •5.5.7. Система охолодження повітря після компресора
- •5.5.8. Динамічний наддув
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •Розділ другий динаміка, зрівноваженість та основи конструювання і розрахунку автомобільних двигунів
- •6. Кінематика і динаміка кривошипно-шатунного механізму
- •6.1. Кінематика кривошипно-шатунного механізму
- •6.1.1. Типи кривошипно-шатунних механізмів
- •6.1.2. Переміщення поршня
- •6.1.3. Швидкість поршня
- •6.1.4. Прискорення поршня
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •6.2. Динаміка кривошипно-шатунного механізму
- •6.2.1. Сили, які діють у кривошипно-шатунному механізмі
- •6.2.2. Сили тиску газів
- •6.2.3. Сили інерції
- •6.2.4. Сумарна сила, що діє на поршень
- •6.2.5. Сумарні сили і моменти, що діють у кривошипно-шатунному механізмі
- •6.2.6. Сумарні індикаторний і ефективний крутний моменти
- •6.2.7. Сили, що діють на шийки і підшипники колінчастого вала
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •6.3. Нерівномірність ходу двигуна
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •6.4. Розрахунок маховика
- •6.4.1. Розрахунок маховика за припустимим коефіцієнтом нерівномірності ходу двигуна
- •6.4.2. Розрахунок маховика з умови забезпечення зрушення автомобіля з місця
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •7. Зрівноваженість двигунів
- •7.1. Сили і моменти, які викликають незрівноваженість двз
- •7.2. Загальні умови зрівноваженості двз. Критерії зрівноваженості
- •7.3. Методи аналізу зрівноваженості сил інерції та моментів від них
- •7.4. Аналіз зрівноваженості автомобільних двигунів різних схем
- •7.4.7. Двигун одноциліндровий
- •7.4.2. Двигун рядний чотирициліндровий
- •7.5. Графічний метод аналізу зрівноваженості двз
- •7.5.1. Аналіз зрівноваженості відцентрових сил інерції і моментів від них
- •7.5.2. Аналіз зрівноваженості сил інерції мас, що рухаються зворотно-поступально, і моментів від них
- •7.5.3. Аналіз зрівноваженості рядного чотирициліндрового двигуна
- •7.6. Призначення противаг у двз
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •8. Основи конструювання і розрахунку автомобільних двз
- •8.1. Загальні принципи конструювання
- •8.2. Передумови для розрахунку. Розрахункові режими
- •Співвідношення між напруженнями для різних циклів
- •Значення масштабних факторів для конструкційних деталей
- •Значення технологічних при різних видах обробки поверхні
- •Коефіцієнти приведення
- •Механічні якості конструкційних сталей
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •8.3. Кривошипно-шатунний механізм
- •8.3.1. Корпусні деталі двигуна
- •8.3.2. Група поршня
- •Значення відносних конструктивних параметрів поршня
- •Розрахунок деталей поршневої групи
- •8.3.3. Група шатуна
- •8.3.4. Група колінчастого вала
- •Відносні розміри шатунних та корінних шийок
- •Поняття про коливання колінчастого вала
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •8.4. Механізм газорозподілу
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •8.5. Системи змащення
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •8.6. Системи охолодження
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •8.7. Системи пуску
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •8.8. Системи впуску і випуску
- •Питанняі завдання для самоконтролю
- •9.Принцип побудови систем автоматизованого проектування двз
- •9.1. Загальні підходи до проектування двз як складної технічної системи
- •9.2. Можливий ступінь автоматизації різних етапів розробки конструкції двз
- •9.3. Основні елементи системи сапр двз
- •9.4. Загальна схема сапр двз
- •Завдання і запитання для самоконтролю
- •10. Перспективи розвитку двигунів нетрадиційних схем
- •10.1. Адіабатні дизелі
- •10.2. Двигун зовнішнього згоряння
- •10.3. Роторно-поршневі двигуни
- •10.4. Газотурбінні двигуни
- •10.5. Парові двигуни
- •10.6. Електричні двигуни
- •10.7. Інерційні двигуни
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •Основні дані про зрівноваженість автомобільних двигунів найбільш вживаних схем
4.9.2. Нормування шкідливих викидів двз
Нормування шкідливих викидів з відпрацьованими газами ДВЗ має місце у процесі виробництва ДВЗ і автомобілів і в умовах експлуатації.
У процесі виробництва визначення викидів двигунів легкових автомобілів і автомобілів невеликої вантажопідйомності здійснюється у процесі випробування автомобіля. Викиди двигунів великовантажних автомобілів визначаються в процесі випробування двигуна.
В умовах експлуатації нормується вміст шкідливих речовин у відпрацьованих газах двигуна, встановленого на автомобілі.
Нормування викидів шкідливих речовин у процесі виробництва розпочалося в 1970 р. після прийняття Правил ЄЕК ООН № 15 та ідентичної їм Директиви ЄС 70/220.
Згідно з цими документами обмежувалися викиди оксиду вуглецю СО та СпНт з відпрацьованими газами автомобілів для перевезення
до восьми пасажирів та автомобілів для перевезення вантажів максимальною масою до 3,5 т, оснащених бензиновими двигунами.
Випробування згідно з Правилами ЄЕК ООН № 15 здійснюється на стенді з біговими барабанами при умовному русі автомобіля за міським їздовим циклом. Цикл складається з чотирьох однотипних режимів. При виконанні цих режимів автомобіль умовно проїжджає 4,052 км за 820 с. Максимальна швидкість - 50 км/год, середня швидкість - 18,7 км/год. Нормувалися викиди СО і СпНт в г/км умовного шляху.
Протягом наступних років до названих Правил та Директиви вносилися поправки, якими більш жорстко обмежувалися викиди СО і СпНт та введені обмеження викидів оксидів азоту NОх, при цьому обмеження введені на викиди автомобілів з дизелями.
Із 1989 року для названих категорій автомобілів були введені Правила ЄЕК № 83, які діють до теперішнього часу. В ці Правила постійно вносяться поправки, які змінюють процедуру випробувань та встановлюють більш жорсткі норми викидів.
Нормування шкідливих викидів двигунів автомобілів більших пасажиромісткості і вантажопідйомності розпочалося в 1982 році після прийняття Правил ЄЕК ООН № 49. Згідно з цими Правилами випробування проводяться на двигуні, встановленому на гальмівному стенді за тринадцятиступінчастим циклом, який включає різні сталі навантажувальні і швидкісні режими. Останнім часом у процедуру випробувань великона-вантажувальних автомобілів і їх двигунів внесені значні зміни. Випробування проводяться на двигуні за двома циклами, які включають сталі режими, і за їздовим циклом, який включає режими, характерні для різних умов експлуатації, у тому числі і несталі режими.
Нормуються викиди СО, СпНт, NОх та твердих частинок у
г/(кВт- год) виробленої двигуном енергії.
Крім того, автомобілі з дизелями згідно Правил № 24, прийнятих у 1972 р., перевіряються на димність відпрацьованих газів у шести режимах повних навантажень та режимі вільного прискорення. Нормованим параметром димності є коефіцієнт поглинання, який характеризує оптичну густину відпрацьованих газів і вимірюється у м-1.
Україна в 2000 році приєдналася до Женевської Угоди від 20 березня 1958 року про прийняття єдиних технічних приписів для коліісних транспортних засобів, тому, починаючи з 2003 року, автомобілі, що виробляються в Україні, повинні відповідати вимогам Правил ЄЕК ООН.
Як вказувалось вище, перевірка автомобілів на шкідливі викиди з відпрацьованими газами їх двигунів передбачається не тільки на стадії виробництва, але й у процесі експлуатації. Згідно з Директивою ЄС 77/143 та змінами до неї, зареєстрованими за номером 96/96/ЄС, автомобілі з двигунами з іскровим запалюванням без систем нейтралізації перевіряються на вміст оксиду вуглецю у відпрацьованих газах під час роботи двигуна в режимі мінімальної частоти обертання холостого ходу. Граничні значення вмісту СО становлять для автомобілів випуску до 1986 р. - 4,5%, після 1986 р. - 3,5%. Для автомобілів з системою нейтралізації перевірка здійснюється в режимах мінімальної і підвищеної частот обертів на холостому ходу. Граничні значення вмісту СО при мінімальній частоті обертів - 0,5%, на підвищеній (не менше 2000 хв-1) -0,3%.
Для автомобілів з дизелями контроль за димністю відпрацьованих газів здійснюється в режимі вільного прискорення. Значення димності повинно відповідати рекомендаціям заводу-виробника. Якщо такі рекомендації відсутні, або контрольна служба вважає їх неприйнятними, граничні значення димності становлять для дизелів без наддуву 2,5 м-1, з наддувом — 3,0 м-1.
В Україні поки що автомобілі з бензиновими двигунами в режимі експлуатації на вміст шкідливих викидів перевіряються за ГОСТ 17.2.2.03-87 з змінами. Згідно з ними перевіряється і обмежується вміст оксиду вуглецю і вуглеводнів у двох режимах роботи двигуна: при мінімальній і підвищеній частотах обертання на холостому ходу. Підвищена частота приймається на рівні 2000 хв-1 - 0,8 номінальної частоти обертання колінчастого вала. В режимі мінімальної частоти обертання вміст оксиду вуглецю не повинен перевищувати 1,5%, вуглеводнів для автомобілів з двигунами, які мають до 4 циліндрів, - 1200 млн-1, з більшою кількістю циліндрів - 3000 млн-1. У режимі підвищеної частоти обертання вміст оксиду вуглецю обмежується 2%, вміст вуглеводнів - 600 млн-1 для автомобілів, двигуни яких мають до 4 циліндрів, та 1000 млн-1 для автомобілів з більшою кількістю циліндрів. Для автомобілів з каталітичними нейтралізаторами в першому режимі вміст оксиду вуглецю не повинен перевищувати 1%, в другому - 0,7%. Вміст вуглеводнів у першому режимі для автомобілів з двигунами до 4 циліндрів повинен бути до 400 млн-1, більше 4 циліндрів - до 600 млн-1, у другому режимі - до 200 і 300 млн-1 відповідно.
Автомобілі з дизелями в процесі експлуатації перевіряються згідно з ГОСТ 21393-75, який встановлює допустиму димність відпрацьованих газів. Перевірка димності здійснюється в двох режимах - вільного прискорення і максимальної частоти обертання на холостому ходу. В режимі вільного прискорення здійснюється 6-разовий розгін дизеля без зовнішнього навантаження від мінімальної до максимальної частоти обертання. За результат приймається середнє арифметичне значення димності в процесі чотирьох останніх розгонів. Параметром димності може бути прийнята оптична густина газів, яка оцінюється у відсотках за стовідсотковою шкалою. Димність відпрацьованих газів в режимах вільного прискорення не повинна перевищувати для дизелів без наддуву 40% або 1,2 м-1, з наддувом - 50% або 1,6 м-1, у режимі максимальної частоти обертання холостого ходу - 15% або 0,4 м-1.
Зараз в Україні розроблені і підготовлені до видання Державні стандарти України (ДСТУ), що визначають норми вмісту оксиду вуглецю і вуглеводнів у відпрацьованих газах автомобілів із двигунами, які працюють на бензині або газовому паливі, та норми димності відпрацьованих газів автомобілів із дизелями або газодизелями. Ці стандарти гармонізовані з нормативними документами, прийнятими в інших європейських країнах.