Популяційна екологія екологічна характеристика виду

Вид – сукупність особин, які мають спадкову подібність морфологічних, фізіологічних, біохімічних особливостей, вільно схрещуються, дають плодюче потомство, пристосовані до певних умов життя, займають в природі певну територію (ареал).

Популяція – сукупність особин одного біологічного виду, які тривалий час мешкають у певній частині свого ареалу частково чи повністю ізольовано від інших подібних угруповань.

Екологічна ніша – це просторове і трофічне положення популяції певного виду у біогеоценозі, комплекс взаємозв’язків з популяціями інших видів і вимог до умов довкілля.

Місцеіснування виду – це частина простору в екосистемах (біогеоценозах), яка заселена популяціями даного виду та забезпечує їх необхідними ресурсами.

Життєва форма – це сукупність подібних адаптацій будови і функцій організмів до певних умов середовища незалежно від їхнього систематичного положення (у рослин: дерева, кущі, трави; у тварин – за типом живлення: автотрофи, гетеротрофи, хижаки, фітофаги, паразити і т.д.; за характером середовища існування: наземні, підземні, землериї, деревні, повітряні, водяні і т.д.).

Популяційна структура виду

Існування виду у формі популяцій пов’язане з нерівномірністю розподілу сприятливих умов існування за його ареалом.

Популяція як структурна одиниця виду має певні особливості (популяційні параметри):

1. чисельність – загальна кількість особин, що входять до складу популяцій;

2. густота – середнє число особин, що припадає на одиницю площі чи об’єму, який займає популяція;

3. біомаса – маса особин популяції, що припадає на одиницю площі чи об’єму, який займає популяція;

4. народжуваність – число особин популяції, що народились за одиницю часу;

5. смертність – кількість особин, що гине у цей самий час;

6. приріст популяції – співвідношення між народжуваністю і смертністю (якщо інтенсивність народжуваності перевищує смертність – позитивний приріст, навпаки – негативний).

Особливості структури популяцій

1. Статева структура – співвідношення особин різних статей.

2. Вікова – розподіл особин за віковими групами.

3. Просторова – розподіл особин по території, яку займає популяція (рівномірний, нерівномірний; у тварин популяції: осілих видів – тривалий час займають одну й ту саму територію; кочових видів – переміщуються недалеко у пошуках корму, місць розмноження, зимівлі; мігруючих видів – закономірно змінюють місця існування).

4. Етологічна – система взаємозв’язків між особинами, що проявляється у поведінці.

Способи життя в популяціях:

• поодинокий – коли окремі особини більш-менш відокремлені просторово і збираються групами лише на період розмноження (скорпіони, павуки).

• груповий – пов’язаний з утворенням груп:

а) родини – коли зберігаються зв’язки між батьками та потомством (тигри, терміти, мурашки, бджоли, джмелі, деякі оси);

б) прайди – включають одного самця, двох-трьох самиць та декілька особин молодняку (леви);

в) колонії – групові оселення тварин різного віку та статі (губки, коралові поліпи, берегова ластівка);

г) зграї – тимчасові рухомі групи тварин (сарана, вовки);

д) табуни – постійні рухомі групи тварин ( китоподібні, мавпи, копитні тварини).

У родинах, прайдах, зграях, табунах спостерігається особлива система зв’язків – ієрархія – коли визначаються лідери, які виконують свої функції та мають певні привілеї. Лідер – це тварина, найбільш пристосована до умов існування.