Розділ II. Реалізація профорієнтаційної діяльності психологічної служби герцаївського району

ПРОГРАМА ПРОФЕСІЙНОГО ВИБОРУ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ

(За матеріалами ЦППСР ХОНМІБО)

Романовська Д.Д. завідувач НМЦППіСР Чернівецького ОІППО Аксентій Л.С. методист - психолог РМК відділу освіти Герцаївської райдержадміністрації

Професійна орієнтація молоді набуває все більшого значення в пpoцeci відтворення трудових pecypciв України.

Загальновідомо, що людина почуває себе успішною i впевненою в житті, досягає найвищого професійного рівня, якщо одержує задоволення від своєї роботи i може реалізувати в праці свій творчий i особистісний потенціал.

Тому вкрай необхідною є peaлiзaцiя системи послідовної i цілеспрямованої допомоги людині в її професійному самовизначенні.

На вcix етапах підготовки особистості до мотивованого професійного вибору найважливіше значення має формування професійних інтepeciв, підвищення інформованості про світ професій, i на цій ocнoвi - усвідомлення власних уподобань.

Найбільшої актуальне професійна орієнтація набуває в старших класах в період активного професійного самовизначення особистостей, основою якого є самопізнання та реалістична самооцінка індивідуальних особливостей, зіставлення своїх професійно важливих якостей i потенційних можливостей з вимогами професій та кон'юнктурою на ринку праці. I провідна роль в керуванні процесом підготовки молодої людини до вибору професії в цей період належить як шкільному психологу так і соціальному педагогу.

Професійне самовизначення - це не одноразовий вибір професій, а безперервний процес формування професійних інтересів, відчуття професійної перспективи, який проходить через вci етапи навчальної та трудової діяльності людини.

Ми впевнені, що дана програма професійної орієнтації учнівської молоді допоможе практичному психологу та соціальному педагогу ефективно працювати у цьому напрямку.

Пропонуємо пакет методичних матеріалів, які призначені для використання в практичній профорієнтаційній роботі з учнями 9-11 класів. Він містить методичні рекомендації для практичного психолога, соціального педагога з проведення тренінгових занять та саму Програму тренінгових профорієнтаційних занять.

В методичних рекомендаціях використовується сучасний підхід до проведення занять, тобто інтерактивні методи роботи: ділова гра, рольова гра, робота в парах, робота в групах, психогімнастика, тощо.

Ми вважаємо, що дані матеріали будуть знахідкою для вcix, хто працює зi старшокласниками у напрямку профорієнтації i націлений на ефективний результат та цікаву, активну роботу з ними.

Для практичних психологів, соціальних педагогів закладів освіти, а також ycix, хто працює у напрямку профорієнтації та володіє інтерактивними методами навчання.

Методичні рекомендації, щодо проведення профорієнтаційних тренінгових занять з учнями

Головне завдання професійного консультування в школі — допомогти учням самостійно знайти застосування своїх інтересам, цінностям та здібностям у світі професій. Ефективною формою надання допомоги учням в професійному самовизначенні є проведення циклу профорієнтаційних тренінгових занять.

Сформувати у старшокласників навички самопізнання для визначення індивідуальних психологічних складових професійного вибору допоможуть тренінгові заняття. Кожне з них присвячене конкретному напрямку самопізнання. а саме:

• визначенню навичок i здібностей

• визначенню професійних інтересів

• визначенню цінностей

• визначенню критеріїв вибору професії

В ході проведення тренінгових занять кожен з учнів самостійно формує індивідуальну картку вибору професії, в яку вносить отримані результати. На підставі даних цієї картки на підсумковому занятті старшокласник визначає варіанти професійного вибору.

Зрозуміло, що важливою умовою ефективного проведення тренінгових занять є надання учням можливості отримання якомога більше інформації про світ професій, що є інформаційною складовою професійного вибору i здійснюється за допомогою різних форм профорієнтаційної роботи в школі.

Проведення діагностичних професійних консультацій допоможе шкільному психологу, соціальному педагогу надати поради учням в їх професійному самовизначенні, враховуючи як результати i їх власного самопізнання, так i результати тестів професійної спрямованості i загальних здібностей.

Тренінг - це запланований процес, призначений надати, поновити знання та навички i перевірити ставлення, ідеї, поведінку з метою їхньої зміни чи оновлення.

Тренінг має свої особливості:

• наявність постійної групи учасників;

• дотримання певних принципів групової роботи;

• певні організаційні умови, за яких проходять заняття;

• використання активних та інтерактивних методів роботи;

• використання особистого досвіду та досвіду учасників.

Оптимальна група для проведення тренінгу складає 10-20 учасників. При більшій кількості учасників збільшується час виконання вправ, при меншій - не створюється відповідної робочої атмосфери. Бажано, щоб різниця у віцi учасників не була більшою, ніж два роки.

Програма профорієнтаційних тренінгових занять складається з 5 основних та 6-го (додаткового) заняття для учасників 14-17 років. Орієнтовна тривалість кожного заняття - 1,5 години.

Тренінгові заняття можуть проводитись 1-2 рази на тиждень в ході навчального року, або кожного дня під час канікул.

Micцем для проведення тренінгу може бути будь-яке приміщення, в якому можуть зручно розміститись:

• стільці, поставлені по колу (по кількості учасників тренінгу);

• столи для індивідуальної письмової роботи учасників та розміщення необхідних матеріалів;

• дошка або фліпчарт.

Kpiм того важливо, щоб в приміщенні було достатньо місця для проведення iгop-розминок та інших рухливих форм роботи. Також необхідно враховувати, що на стінах мають закріплюватись плакати та різноманітні напрацювання учасників групи.

Для проведення тренінгу необхідно мати:

• аркуші паперу формату А1;

• дошка або фліпчарт (спеціальна дошка, на якій кріпляться великі аркуші паперу для запитів);

• маркери або фломастери різних кольорів;

• скоч, кнопки;

• беджі (значки для написання імен учасників);

• стікери (невеликі аркуші кольорового липкого паперу).

Якщо виникають труднощі з коштами для придбання такого оснащення, то завжди можна знайти вихід:

• попросити учасників, щоб зошити i ручки принесли із собою;

• бейджі можна замінити листочками, які можна прикріпити шпилькою;

• ватман замінити недорогим рулонним папером чи старою шпалерою, плакатами, на звороті яких можна писати;

• замість фліп-чарту пристосувати навчальну дошку, або навіть перевернути на бік стіл;

• маркери, скоч, кнопки теж можуть знайтися у учасників i знайомих.

Структура тренінгового заняття складається з трьох основних частин:

• вступна частина

• основна частина

• заключна частина.

Вступна частина складається з таких етапів:

Відкриття тренінгу, вступного слова ведучого - етап, в який входить коротке привітання та представлення ведучого учасникам (якщо це перше заняття), а також його повідомлення про мету i зміст тренінгового заняття.

Знайомство - відбувається (продовжується) знайомство або презентація учасників тренінгового заняття.

Прийняття (повторення) правил роботи групи - етап, в ході якого на першому занятті учасники приймають, а надалі - повторюють, певні норми поведінки, яких мають дотримуватись під час тренінгового заняття вci його учасники.

Очікування - на цьому етапі учасники визначаються щодо своїх очікувань від тренінгового заняття. Важливо, щоб кожний учасник проговорив свої очікування вголос: висловлені очікування надають можливість учасникам усвідомити свої цілі взяти на себе відповідальність за їх peaлізацію.

Важливо відмітити, що вci цi етапи е обов'язковими для проведення на кожному занятті i мають проводитись з дотриманням зазначеної послідовності.

Основна частина включає:

Визначення рівня інформованості та актуалізація проблеми — на цьому етапі ведучий та учасники з'ясовують рівень знань i інформованості стосовно теми, що обговорюється.

Надання інформації - під час проведення заняття інформація надається на різних етапах i в різних формах. Це можуть бути інформації повідомлення ведучого, роздатков1 матеріали, результату напрацювань учасників в малих трупах, тощо.

Надбання практичних навичок - беручи участь в різноманітних формах роботи (рольові iгpи, участь у роботі малих груп, дискусії, обговорення тощо) в ході тренінгових занять, учасники отримують практичні уміння та навички.

До заключної частини тренінгового заняття входить:

Підведення підсумків - на цьому етапі ведучий разом з учасниками обговорюють результати роботи, діляться думками i враженнями, з'ясовують, чи реалізували вони свої очікування, закріплюють отримані знання.

Заключна частина так, як i вступна, є обов'язковим елементом кожного заняття.

Для того, щоб тренінг був успішним тренінгом, потрібні спеціальні правила.

Правила - це норми поведінки, про які учасники групи домовляються i за якими живуть під час проведення занять.

Правила приймаються всією групою разом із ведучим на самому початку роботи.

Вони потрібні для створення такої обстановки щоб кожен учасник:

• міг відкрито висловлюватися i виражати свої почуття i погляди;

• не боявся стати об’єктом глузування і критики (позитивність);

• був упевнений у тому, що все особисте, що обговорюється на занятті, не вийде за межі групи (конфіденційність);

• отримував інформацію сам i не заважав отримувати її іншим.

Тренеру необхідно ознайомити вcix учасників занять з правилами, за якими буде проводитись робота в групі. Важливою є процедура отримання згоди кожного учасника з визначеними нормами та зобов'язання їм слідувати. Доцільно розмістити плакати з груповими правилами в кабінеті таким чином, щоб під час проведення кожного з тренінгових занять учні мали можливість до них звернутись. Тренер під час занять постійно відслідковує додержання правил учасниками групи.

Загальні правила:

• Активність. Обов'язкова участь у ігровому процесів усіх членів групи.

• Відкритість. Кожен учасник мусить висловлювати свою точку зору, свою думку.

• Стисло висловлювати думки. Не перебивати.

• Не критикувати, аналізувати дії, а не особистість. Замість слів «Це погано!» казати «Можна зробити так!»

• Bci вправи робити вчасно.

• Зберігати конфіденційність.

Перелічені правила можливо розширити іншими нормами, за бажанням учасників, якщо їx використання (за оцінкою тренера) буде сприяти позитивній роботі.

Так, як людина в своєму житті має етапи розвитку, так i кожна група проходить впродовж свого існування через певні етапи формування – має свої етапи розвитку.

І етап. Знайомство. На цьому етапі учасники знайомляться один з одним, з ведучим, визначаються у власних очікуваннях, приймають правила роботи групи.

2 етап. Цей етап образно називають «штормом». На цьому етапі кожен член групи визначає своє місце в групі, оцінює свій внесок у результати спільної роботи групи. На цьому етапі визначаються ролі кожного учасника, що проявляється в активності бажання бути лідером, демонстрації компетентності, орган1заторських здібностей тощо. Саме в цей час яскраво проявляється індивідуальність кожного учасника, що, в свою чергу, може призводити до виникнення певних непорозумінь, конфліктів, спаду активності. Ведучому важливо не боятися виникнення такої ситуації, зберігати емоційну piвновary, заохочувати учасників до спілкування, акцентувати увагу на дотриманні правил i зберігати атмосферу доброзичливості. Пам'ятайте - вci шторми минають!

3 етап. Етап нормування та гармонічної співпраці. Це етап, на якому учасники вже визначили свої poлi та місце в гpyпі, знають, чого чекати один від одного та від участі в тренінгу взагалі. В стосунках між учасниками переважає довіра, партнерство, прагнення досягти результатів у спільній праці. Ефективно використовуються можливості й здібності кожного.

Ведучому важливо знати та враховувати етапи формування групи, зміни, які в ній відбуваються.

Досвідчений тренер-професіонал розуміє, що його професія споріднена з шаманом, гувернанткою, тамадою та ілюзіоністом; пам'ятає, що на відміну від сапера, помиляється не один раз, а на кожному тренінгу - необхідно навчитись керувати ситуацією.

Несприятливий nepe6ir подій на тренінгу може бути пов'язаний як з поведінкою тренера, так i зi змістом того, що в даний момент розглядається, або з якимось проблеми учасників, які непокоять їх незалежно від тренінгу.

Розглянемо найбільш типові складні ситуації та варіанти їх попередження або «швидкої допомоги» в тому випадку, коли ця ситуація вже відбувається.

Ситуація	Можливі причини	Методи попередження	Поведінка тренера
Зменшення уваги до змісту, смix, сторонні розмови	Занадто довго слухали лекцію	«Міні-лекції» - не більше 10 хвилин!	Дати вправу на обговорення та використання інформації
Стабільні, дещо ворожі одна до одної мікрогрупи	На тренінгу - учні різних класів, мало знайомих один з одним; сталі угрупування	Вправи по парах, а не по групах, правила зміни пари після кожної вправи	А чи треба щось робити. Якщо це не заважає засвоєнню інформації - то хай так i буде. Якщо заважає — більшість наступних вправ у парах.
Сутність, відчуженість учасників	Занадто авторитарна поведінка тренера, схожість з уроком	Тілесні вправи, дискусії, підтримка	Дати смішну, тілесно-орієнтовану вправу(типу «Штовхалки»)
Низька активність групи	Авторитарність тренера або відсутність у групі інформації для дискусії	Організація дискусій по підгрупам, письмовий варіант подачі запитань	Організація конкурсу (з призами) на найдурніше запитання по темі для тренера та іншої підгрупи
Втомленість групи	Швидкий або занадто повільний темп роботи, задушливе приміщення	Організація перерв на чай, каву двічі протягом дня тренінгу, провітрювання	Дати тілесну праву, випустити на перерву, попередивши, чим займатимемося після перерви