Заняття №6 «Самостійне рішення»

М ета: націлити батьків на підтримку будь-яких рішень дітей при виборі майбутньої професії.

Вправа «Повторення правил роботи в групі» (5 хв.)

Рольова гра «Переконай предків» (10 хв.)

Дати можливість батькам аргументувати свій вибір взагалі й професійний зокрема.

Завдання: програти сценку з таким сюжетом: за вечірнім чаєм син або донька пояснюють батькам своє рішення обрати ту або іншу професію. Провести бесіду з бесіду з батьками, переконавши їх у доцільності своїх професійних планів. Група об’єднуються у трійки: батько – мати – підліток. Тексти ролей заздалегідь не готують (кожен учасник виконуючи роль, практично говорить про самого себе, про свої проблеми).

Обговорення:

• Чи вдалося прийти до спільної думки «В колі родини».

• Хто зміг підтримати, допомогти у виборі професії.

• Чиї аргументи були найпереконливішими.

Обговорення у колі «Конверт одкровень» (5 хв.)

Усі сідають по колу. Тренер пропонує, як на іспиті, тягнути «білет» і прочитавши його в голос висловлювати свою думку щодо написаного. Заздалегідь заготовлюється запитання за темою тренінгу. Наприклад: «Що є для вас сенсом життя вашої дитини?», або: «Чому багатьом людям так і не вдається зробити професійну кар’єру? Назви кілька причин».

У конверті повинні бути і «напівсерйозні» запитання. Наприклад: «за людину якої професії ви хотіли би видати заміж свою доньку?»

Гра "Вибери пакет" (15 хв.).

Мета: навчити батьків пра­вильно приймати рішення, врахо­вувати всі "за" і "проти".

Вибирають 4-х учасників. їм пропонують виб­рати один із 4-х пакетів. Ніхто з батьків не знає, що знаходиться в пакетах. Спостері­гачі можуть давати поради учас­никам. Коли батьки зробили свій ибір, починається обговорення.

Слід запропонувати такі пи­тання:

1. Чому Ви обрали цей пакет?

2. Чого Вам не вистачало, щоб прийняти це рішення?

3. Що Ви відчули, коли від­крили пакет?

4. Які були наслідки і чи були вони приємними для Вас?

Після обговорення тренер під­водить підсумки і говорить, що для прийняття рішення потрібно мати достатню кількість інформа­ції, а учасники її не мали. Тому вони робили свій вибір, керую­чись тільки інтуїцією та порадами оточуючих. А це відповідно і при­водило до розчарування (в пакеті не було нічого, ручка без стержня - не те на що сподівалися батьки).

Слід наголосити, що для прий­няття правильного рішення по­трібна достатня кількість інформації та власне рішення.

Вправа "Порада" (15 хв.)

Мета: узагальнити знання батьків з даної теми, дати можливість їм самим частково намітити шляхи вибору професії своєї дитини, зробити цей процес продуманим та послі­довним.

Батькам пропо­нується скласти порадник "Як правильно націлити дітей на вибір майбутньої професії?" Батьки записують усі поради на ват­мані. Після цього вони роблять презентацію своїх робіт та обговорюють їх.

Вправа "Щасливої дороги" (5 хв.)

Мета: підведення загальних підсумків тренінгу.

Учасники за­писують на стікерах те, що вони взяли для себе з заняття (вкладають стікери в міні-кон­верти). Тренер підводить підсумки тренінгу.

Тренер: " Правильний вибір трудової діяльності - це над­звичайно важлива справа. Від цього залежить і продуктивність праці, і соціальна активність лю­дини, і життєва доля. Кажуть що вибір професії - це друге народ­ження людини. Від того, на­скільки вірно ваші діти оберуть свій життєвий шлях, залежить, яке місце в суспільстві вони будуть займати. Я впевнена, що ваші діти оберуть професію до душі, бо «Всяка людина є творцем своєї долі». Ці слова Саллюстія корисно запам’ятати".

Тренер дякує учасникам за співпрацю.

Література:

1. Климов Е.А. Психология профессионального самоопределения. - Москва: Академия, 2004.

2. Махаева О.А., Григорьева Е.Е. Я выбираю профессию: комплексная программа активного профессионального самоопределения школьников. - Москва: УЦ «Перспектива», 2000.

3. Професійна діагностика // упор. Т. Гончаренко. - К. : Шкільний світ, 2005.

4. Профільне навчання в старшій школі. Методичний посібник // упор. Крамар Н.К, Палійчук Н.Й та ін. - Чернівці : Технодрук, 2007.

5. Пряжников Н.С. Методы активизации профессионального и личностного самоопределения. - М. : Изд-во Московского психолого-социального института, 2003.

6. Резапкина Г.В. Секреты выбора профессии. - М. : Генезис, 2002.

7. Резапкина Г.В. Я и моя профессия: Программа профессионального самоопределения для подростков. - М. : Генезис, 2000.

8. Самоукина Н.В. Психология профессиональной деятельности. - Санкт-Петербург : Питер, 2004.

9. Смирнова Е.Е. На пути к вибору профессии. - Санкт-Петербург : КАРО, 2003.

10. Туріщева Л.В. Психологічне супроводження профільного навчання. - Харків : Основа, 2007.

11. Фадеева Е.И., Ясюкевич М.В. Выбирая профессию, выбираем образ жизни. - М. : ЦГЛ, 2004.

12. Чистякова С.Н., Лернер П.С. и др. Педагогическая піддержка профессионального самоопределения старшеклассников. - М. : Новая школа, 2004.

ФОРМИ ТА МЕТОДИ ПРОФЕСІЙНОЇ ОРІЄНТАЦІЇ СТАРШОКЛАСНИКІВ У ВИХОВНІЙ РОБОТІ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА

Ігнат Г.Х. практичний психолог Байраківської ЗОШ I-III ст.. Герцаївського району, Скріпкару О.Г. практичний психолог Тернавського НВК, Герцаївського району.

Педагог, класний керівник може ініціювати створення старшокласниками портфоліо вибору майбутньої професій. У «Портфоліо вибору майбутньої професії» узагальнюються навчальні та особистісні досягнення учня, результати його професійних спроб, індивідуальних та колективних творчих справ.

Головною метою ведення «Портфелю вибору майбутньої професії» є активізація профорієнтаційної діяльності кожного учня 10-11 класів, виховання у них ставлення до себе як суб'єкта майбутньої професійної діяльності, здатного до саморозвитку та самовдосконалення.

Складові блоки «Портфелю вибору майбутньої професії» відповідають змісту практичних робіт. Учні, досліджуючи під час практичних робіт свої професійно-важливі якості, виробля­ють уміння аналізувати професії та зосереджуватися на самоаналізі. Така побудова портфелю дає змогу зібрати дані щодо рівня розвитку індивідуально-психологічних особливостей кожного учня класу, навчальних та особистісних досягнень, фізичного розвитку та стану здоров'я. Зібрана таким чином інформація є підґрунтям для самостійного вирішення учнем проблем професійного самовизначення, побудови кар'єри й досягнення у перспективі професійного успіху.

Подана нижче структура «Портфелю вибору майбутньої професії є орієнтовною і може бути змінена залежно від можливостей вчителя та уподобань учнів.

Для виконання самостійної роботи учнів у «Портфоліо вибору майбутньої професії» передбачено «Робочий зошит» який може складатися з визначеної вчителем кількості підрозділів, які відповідають кількості завдань для самостійної роботи. Приблизно його структура може складатися із шести підрозділів:

1. Моє резюме.

2. Мої цілі, плани та аналіз їх виконання.

3. Мої професійні проби.

4. Мої досягнення.

5. Відгуки, рекомендації та консультації.

6. Важлива інформація.

Примірне портфоліо вибору учнем майбутньої професії

1. Прізвище, ім'я по батькові (повністю) _______________________________________

2. Домашня адреса (телефон та ін.) ___________________________________________

3. Число, місяць, рік народження _____________________________________________

4. Стать (підкреслити) чол. жін. ______________________________________________

5. Час і місце заповнення анкети _____________________________________________

6. Навчальний заклад та місце його знаходження _______________________________

7. Батьки (прізвище, ім'я, по батькові, освіта, професія, де працюють):

8. Батько _________________________________________________________________

9. Мати __________________________________________________________________

10. Яку професію рекомендує обрати мати _____________________________________

11. Яку професію рекомендує обрати батько ____________________________________

12. Яку професію рекомендують обрати брати та (чи) сестри_______________________

13. Яку професію рекомендують обрати дідусь, бабуся, друзі, знайомі, вчителі, класний керівник, хто ще? (допишіть)_______________________________________

14. Улюблені предмети, факультативи, гуртки (в порядку зна­чимості) ______________

15. Які предмети цікавлять Вас найбільше? _____________________________________

16. Які предмети Вам вивчати найлегше? _______________________________________

17. Які предмети не подобаються? _____________________________________________

18. Які предмети важко вивчати? ______________________________________________

19. Чи обрали Ви майбутню професію? ________________________________________

20. Чому Ви хочете обрати саме цю професію? __________________________________

21. Чи давно Ви вирішили обрати саме цю професію? ____________________________

22. Що змусило Вас обрати саме цю професію (думка батьків, друзів, книги, кінофільми, радіопередачі, поради вчителів, занят­тя в гуртках, ін.) (підкресліть).

23. Що Ви робите для успішного оволодіння майбутньою професією? ______________

24. Які професії, крім обраної, Вам подобаються ще? _____________________________

25. Як Ви оцінюєте стан свого здоров'я взагалі, і чи відповідає він обраній професії?

26. Скільки часу Ви витрачаєте на виконання домашнього за­вдання? _______________

27. Чим подобається Вам займатись у вільний час? ______________________________

28. Які риси характеру Ви цінуєте у товаришів? _________________________________

29. Які риси характеру Ви цінуєте або бажаєте змінити у себе? ____________________

30. Які, на Ваш погляд, необхідні знання та вміння потрібні для успішної діяльності за обраною професією? _____________________________________________________

31. Результати навчальних досягнень (успішність) _______________________________

32. Результати виконання тестових методик _____________________________________

33. Результати виконання вправ _______________________________________________

34. Результати виконання професійних проб ____________________________________

35. Інформація про стан здоров'я (заповнюється із медичної картки) ________________

36. Характеристика і рекомендації класного керівника, вчителів ___________________

37. Проектна діяльність «Я обираю цей профіль тому що...»

Рекомендовані форми та методи, які використовуються класним керівником у психолого-педагогічному проектуванні профорієнтаційної роботи є: диспути, вечори, вікторини, дис­кусійні клуби, круглі столи (за участю батьків, представників сучасних професій), зустрічі з професіоналами, творчі проек­ти, міні-твори, твори-роздуми, дослідницька робота, інтерв'ю, лекторії, усні журнали, виставки, щоденники саморозвитку, аналіз професійних ситуацій, ігри (ділові, рольові, імітаційні), інформаційні трибуни, прес-конференції, тематичні читання, тематична класна газета.

Для зручності психолого-педагогічного проектування виховної роботи класного керівника форми профорієнта­ційної роботи можна розподілити: за тривалістю (разові, ко­роткострокові, середньотривалі, довготривалі), за кількістю учасників (індивідуальні, групові, колективні), за напрямом допомоги (учні, батьки, вчителі), за характером допомоги (ін­формаційні, діагностичні, формуючі).

Разові форми профорієнтаційної роботи проводиться у тих випадках, коли необхідно актуалізувати проблему вирішення професійного самовизначення. їхня тривалість може сягати не більше однієї академічної години. Така форма роботи про­водиться тоді, коли у школярів виникає потреба, за досить високого рівня готовності до професійного самовизначення, з'ясувати окремі питання інформаційного або діагностичного характеру. Також ця форма профорієнтаційної роботи вико­ристовується в тих випадках, коли учень звертається за під­твердженням власного рішення про вибір того чи іншого на­пряму професійної підготовки.

Короткотривалі форми профорієнтаційної роботи реалі­зуються впродовж трьох-п'яти зустрічей, кожна з яких триває впродовж однієї академічної години. Як правило, таку форму

профорієнтаційної роботи доцільно використовувати із старшо­класниками, які потребують глибокої інформації професіографічного та діагностичного характеру для утвердження у власно­му професійному виборі. Здебільшого це учні, які потребують підтримки у власному професійному виборі та його узгодження з планами батьків щодо професійного майбутнього дітей. Саме короткотривалі форми профорієнтаційної роботи класного ке­рівника передбачають участь у них батьків, вчителів, майстрів виробничого навчання та інших зацікавлених осіб. Крім того, такі форми профорієнтаційної роботи, на відміну від разових, дають змогу класному керівникові більш ґрунтовно зупинитися на профорієнтаційній проблемі старшокласника і застосувати сукупність методів психолого-педагогічного впливу.

Середньотривалі форми профорієнтаційної роботи, як прави­ло, використовуються тоді, коли проблеми професійного само­визначення старшокласників глибші і супроводжуються іншими невирішеними протиріччями (діти з яскраво вираженою неадек­ватною самооцінкою, профнепридатні, з об'єктивними перешко­дами для адекватного самоствердження). Така форма роботи на­лічує 10-15 зустрічей профорієнтатора і учня.

Індивідуальна форма профорієнтаційної роботи - це глибо­ке й комплексне вивчення особистості (інтересів, нахилів, ста­ну здоров'я та фізичного розвитку, уваги, пам'яті, мислення) з метою виявлення її індивідуальності та неповторності і форму­вання на цій основі готовності до професійного самовизначення. Доброзичливість, наявність раніше підготовленої достатньої діа­гностичної інформації про школяра та відповідного довідкового матеріалу - умови, які позитивно впливають на ефективність означеної форми роботи.

Групова форма роботи - це взаємодія профорієнтатора та певної групи учнів. Група - обмежена в розмірах спільність лю­дей, які виділені з соціального цілого на основі певних ознак. Кількість, структура та склад групи визначаються метою та за­вданнями діяльності, для якої вона створена. Такі групи органі­зовуються для впливу в системі міжособистісних стосунків з ме­тою розвитку соціально-психологічної компетентності, навичок спілкування та взаємодії. Ці групи середньотривалі (від кількох днів до кількох місяців) і діяльність у них ненормована та нерегламентована. Головний метод роботи в групі - вільна дис­кусія без попередньо прийнятого плану в поєднанні з ігровими методами. Питання обговорюються відповідно до принципу «тут і зараз», тобто аналізуються проблеми безпосередніх учасників групової динаміки. Досить висока активність старшокласників у роботі групи уможливлює вирішення складних проблем про­фесійного самовизначення (формування адекватної самооцінки, ціннісних орієнтирів тощо).

Колективна форма профорієнтаційної роботи передбачає й використовується для проведення заходів (анкетування, роз­повідь, лекція), у яких бере участь значна кількість школярів. Домінуючою формою колективної профорієнтаційної роботи зі школярами є урок. Урок - це систематично застосовувана для вирішення завдань навчання, виховання і розвитку учнів форма організації діяльності постійного складу педагогів і учнів у ви­значений відрізок часу.

Залежно від напряму допомоги форми профорієнтаційної роботи, які можуть використовуватися класним керівником, по­діляються на інформаційні, діагностичні, формуючі. До них на­лежать: усний журнал, профорієнтаційні вечори, конференції, диспути, творчі конкурси, круглі столи, екскурсії тощо.

Рекомендовані теми

Теми для обговорення у психолого-педагогічному проек­туванні класним керівником профорієнтаційної роботи: «Про­фесійне самовизначення і життєвий вибір особистості», «Що я робитиму через 5, 10, 20 років?», «Що я можу?», «Що я хочу?», «Що зараз потрібно?», «Що я повинен?», «Моє дерево бажань», «Я і світ», «Я серед людей», «Хто я?», «Я і світ професій», «Я і вибір професії», «Я і моє здоров'я», «Я пізнаю себе», «Мій ха­рактер», «Мої бажання», «Моя позиція», «Моє життєве кредо», «Мій вибір», «Мій життєвий шлях», «Моя програма на майбут­нє», «Моя життєва стратегія», «Як досягти життєвого успіху?», «Кроки до професійного успіху» «Моя життєва програма», «Мій професійний проект», «Моя програма самовдосконалення».

РОЗДІЛ ІІІ. ТЕХНОЛОГІЇ ПСИХОЛОГО - ПЕДАГОГІЧНОГО СУПРОВОДУ ДОПРОФІЛЬНОЇ ПІДГОТОВКИ В УМОВАХ СУЧАСНОЇ ШКОЛИ

ОРГАНІЗАЦІЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО СУПРОВОДУ ПІДГОТОВКИ УЧНІВ ДО ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ У ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

Гончарюк І.Д., методист психолог РМК відділу освіти Путильської райдержадміністрації

Підготовка учнів до вибору профілю навчання – пер­ший серйозний етап вибору професії. Саме тому, обираючи профіль навчання у клaci, учні мають усвідомлювати, що реально визначається загальний профіль майбутньої трудової діяльності.

У зв'язку з цим готовність учня до профільного навчання має базуватись на орієнтації у світі професій та у вимогах з їx боку до власної особистості. У 9 класах слід активізувати проведення профорієнтаційної та профконсультативної роботи з учнями психологічною службою навчального закладу.

В психолого-педагогічній літературі розрізняються дві основ­ні моделі профорієнтаційної, профконсультативної роботи з учнями: рекомендаційну і розвивальну.

При рекомендаційній моделі вибір професії розгля­дається як пошук оптимальної відповідності особи­стості учня вимогам професії, активність учня зво­диться до виконання рекомендацій консультанта. Основне завдання профконсультації – дати на основі тестування прогноз того, яка професія при­несе конкретному учню найбільше задоволення і успішність в житті. Але існуючі методики не дають можливості зробити задовільний прогноз, що об­умовлено не тільки недосконалістю самих методик, але й мінливістю особистісних структур та профе­сійних вимог. Як об'єктивні, так і суб'єктивні умови професійного розвитку людини постійно зміню­ються, що і обумовлює багатоваріантність профе­сійного самовизначення, професійну мобільність.

При розвивальній моделі учень розглядається як суб'єкт вибору професії, а основний зміст профорі­єнтаційної допомоги – це активізація процесу фор­мування психологічної готовності учня до вибору професії, його особистісний розвиток як суб'єкта життєдіяльності. Особистість в цій моделі розгляда­ється як суб'єкт діяльності, суть якої полягає у під­готовці до професійного самовизначення.

Слід враховувати такі вимоги з боку профільної старшої школи до особистості учня:

• високий рівень самоорганізації, саморегуля­ції, самостійності у виконанні завдань навчальної діяльності, оскільки саме в період профільного навчання в старшій школі стають провідними особистісне і професійне самовизначення;

• активізація, інтенсифікація навчальної діяль­ності, необхідність розв'язання значно більшої кількості спеціалізованих, профільних навчальних завдань потребують розвитку вольових рис харак­теру, які сприяють напруженій навчальній діяльно­сті (самостійність, відповідальність, працелюбство, наполегливість тощо).

Для успішності вибору і засвоєння профілю навчання важливою слід вважати необхід­ність зміни відношення учня до навчальної діяльно­сті, його переходу від об'єктної до суб'єктної пози­ції, внутрішньої позиції дорослості, за якою учень стає організатором, суб'єктом своєї навчальної діяльності і поведінки.

В організованій на рівні школи системній роботі мають приймати участь адміністрація школи, практичні психологи, соціальні педагоги, педагоги, а також самі учні та їх батьки.

Профорієнтаційна робота має включати різноманітні і взаємодоповнюючі форми і методи, а не обмежуватись не тільки професійною психодіагностикою і видачею рекомендацій.

Профорієнтаційна робота має включати наступні напрямки:

• проінформацію (знайомство школярів зі світом професій, з учбовими професійними закладами, з конкретною ситуацією на ринку праці);

• діагностику (в ідеалі – допомогу підлітку в самопізнанні; важливо виявити не тільки його особисті недоліки, але й реальні можливості, які можна було б використати для досягнення професійних цілей);

• корекцію особистісного розвитку в плані підготовки до майбутньої професійної діяльності;

• оцінку можливих зовнішніх перешкод на шляху до професіональних цілей та визначення шляхів їх подолання;

• морально-емоційну підтримку підлітків: важливо сформувати впевненість та оптимізм по відношенню до їх професійного майбутнього;

• допомогу у конкретному професійному виборі і плануванні життєвих і професійних перспектив.

Проводячи в рамках профорієнтаційної роботи діагностику та корекцію особистісного розвитку, слід пам’ятати, що відповідно до Положення про експертизу психологічного і соціологічного інструментарію, який використовується в навчальних закладах Міністерства освіти і науки України (наказ від 20.04.2001 р. №330), практичні психологи і соціальні педагоги у своїй роботі можуть користуватися тільки тими діагностичними та корекційними методиками, розвивальними програмами, які пройшли експертизу. Також заборонено проведення тренінгів, обстежень, опитувань всіх учасників навчально-виховного процесу представниками сторонніх державних та громадських організацій без попередньої експертизи обласним науково-методичним центром практичної психології і соціальної роботи, на базі якого створена і діє обласна експертна комісія.

Методики, які рекомендовані до використання рішенням обласної експертної комісії, подані в додатку 1. «Профорієнтаційна діагностика» та додатку 2 «Психокорекція здібностей, нахилів учнів». При бажанні використання іншої методики необхідно в установленому порядку подати її керівнику психологічної служби району, який подає методику експертній комісії, що створена при ОЦППіСР ЧОІППО.

Одним із методів, що дають змогу цікавіше й результативніше провести профорієнтаційну роботу з класом , є гра.

Профорієнтаційні ігри (додаток 3) – це переважно моделі процесу професійного й життєвого самовизначення людини. Вирізняють ігри-загравання, ігри, що моделюють окремі аспек­ти професійної діяльності, ігри, що моделю­ють процес професійного й життєвого само­визначення, ціннісно-моральнісні ігри, що відображають світоглядну позицію школяра, на тлі якої здійснюється його професійне самовизначення.

Основними критеріями і показниками ефективності профорієнтацій­ної роботи є, насамперед:

• достатня інформація про професію й шляхи її здобуття. Без чітко­го уявлення про зміст і умови праці в обраній професії школяр не зможе зробити обгрунтованого вибору. Показником достатності інформації в цьому разі є чітке уявлення учня про вимоги професії до людини, конкретне місце її здобуття, потреб суспільства в цих фахівцях;

• потреба в обгрунтованому виборі професії. Показники сформованості потреби в обгрунтованому професійному виборі професії – це активність, яку самостійно проявляє школяр, з одержання необхідної інформації про ту або іншу професію, бажання (не обов'язково реалізоване, але виявлене) випробувати свої сили у конкретних сферах діяльності, самостійне складання свого про­фесійного плану;

• упевненість школяра в соціальній значущості праці, тобто сформо­ване ставлення до неї як до життєвої цінності. За даними дослід­жень життєвих цінностей учнів 8-11 класів, ставлення до праці як до життєвої цінності залежить від потреби в обґрунтованому виборі професії;

• ступінь самопізнання школяра. Від того, наскільки глибоко він змо­же вивчити свої професійно важливі якості, значною мірою залежа­тиме обґрунтованість його вибору. При цьому слід враховувати, що тільки кваліфікований фахівець може надати школяру досить повну й адекватну інформацію про його професійно важливі якості;

• наявність в учня професійно обгрунтованого плану.

Усе назване сприятиме розвитку професійної самосвідомості школярів на різних етапах їхнього особистісного розвитку.

Література:

1. Готовність учня до профільного навчання/ Упоряд.: В.Рибалка. Заг.ред. С.Максименка, О.Главник.– К.:Мікрос-СВС, 2003.

2. Психодіагностичний інструментарій практичного психолога освіти: методичні рекомендації.– Чернівці,2003.

3. Гірко Д.Д. Психологічний супровід підготовки до профільного навчання – запорука успішної соціалізації учнів школи ІІІ ступеня // Практична психологія та соціальна робота. – 2008.– №12.– с.52.

4. Листопад М.П. Професійне самовизначення старшокласників // Прак-тична психологія та соціальна робота. – 2009.– №5.– с.25.

5. Котик О.І. Роль рефлексії у формуванні готовності до вибору професії // Практична психологія та соціальна робота. – 2006.– №3.– с.67.

6. Ільченко А.А. Професійні інтереси 9-ти класників // Практична психо-логія та соціальна робота. – 2009.– №1.– с.52.

7. Дем’янчук Н. Програма тренінгу з професійної орієнтації для учнів 9-12 класів // Психолог. – 2009.– № 25-27. – с. 54.

8. Класні години з психологом / Уклад. О.В. Скворчевська, О.С. Нурєєва. ­– Х.: Вид група «Основа», 2008.