Заняття №9 Стратегія досягнення професійного успіху

Мета: привернути увагу до питання важливості вибору професії, вчити бачити свої реальні перспективи і можливості, нести особисту відпові­дальність за своє майбутнє, розвивати вміння планувати і досягати профе­сійних цілей,.

Обладнання: бейджі, папір, маркери, фломастери, декоративні камінці.

Вправа „Екран настрою"(5хв.)

Мета: визначення внутрішнього стану учасників та налаштування на роботу.

Пропонуємо на одну хви­лину закрити очі та відчути (про­стежити) свій внутрішній стан, настрій. Потім позначити його за допомогою схеми на стікері та при­кріпити до „екрану настрою".

Правила групи(5хв.)Методом мозкового штурму учасники повторюють правила роботи у тренінгових занятях.

Вправа „Гра в лотерею " або „Рука долі" (15 хв.)

Мета: показати учасникам на­слідки випадкового вибору професії; дати зрозуміти необхідність активних дій щодо вибору професії.

Інструкція учасникам: Вам потрібно на маленьких ар­кушах паперу записати професію, або вид діяльності, яким ви хотіли б займатися протягом життя. Запи­шіть від 1 до 3 папірців. Потім ми перемішуємо всі картки і кожен ви­тягує випадково одну (як лотерей­ний квиток). Потім обговорюємо результати.

Обговорення

- Підніміться ті, хто витягнув картки з професією, яку ж сам і оби­рав (записав на картці). (Як правило, таких учасників небагато (1-2 лю­дини), а можливо, що взагалі таких людей не буде. Тренер просить групу підраху­вати відсоток тих, кому пощастило, кому доля подарувала щасливий ви­падок).

Рефлексія

• Що ви відчули коли витяг­нули те, що записували?

• Що відчули коли витягли те, що вам не до вподоби.

В даному випадку ми можемо зробити лише один висновок: „на долю надійся, але й сам не сиди". Потрібно більш свідомо підходити до вибору професії.

Інформаційне повідомлення

Правильний вибір професії дозволить повністю реалі­зувати потенціал людини, уникнути розчарувань і невпевненості в собі та в своєму майбутньому. Вибір вва­жається правильним коли:

• майбутня робота буде прино­сити радість, а не розчарування;

• людина володіє певними якостями, які необхідні для цієї роботи інтелектуальними, фізичними, психологічними;

• професія користується попи­том на ринку праці.

Ці умови можна уявити у виг­ляді трьох концентрів - „хочу", „можу", „потрібно".

1. Бажання, можливості самої людини і запити ринку праці далекі один від одного. В даному випадку людина не стане професіоналом, а його праця на буде користуватися попитом.

2. Бажання. Можливості і запити ринку праці перетинаються, хоча і не співпадають. Можна прогнозу­вати більшу професійну успішність, ніж в першому випадку.

3. Всі фактори співпадають. Можна впевнено говорити про те, що людина буде отримувати задово­лення від своєї роботи, буде робити її краще, ніж інші і завжди буде ко­ристуватися попитом.

Все починається саме з „ХОЧУ". Бажання породжує мрію. Але ос­новним є перетворення мрії в ціль.

Вправа „Постановка цілей" (ЗО хв.)

Мета: вчити самостійно визна­чати цілі та складати план їх досяг­нення.

Перш, ніж виконувати вправу слід чітко розмежувати ціль і мрію. Між мрією і ціллю лежить певний інтелектуальний процес, який за­безпечує перетворення мрії в ціль. Цей процес нараховує сім кроків і кінцева його мета - досягнення цілі.

---------------------------

1 2 3 4 5 6 7

Кроки:

1. Визначаємо критерії досяг­нення цілі. (Як я дізнаюся, що моя ціль досягнута?)

2. Погоджуємося з ціною пи­тання. (Чим і скільки я готовий за­платити за це?)

3. Визначаємо точну дату досяг­нення цілі. (Коли я досягну того, чого хочу?)

4. Проводимо аналіз труднощів. (Зовнішні організаційні труднощі і внутрішні психологічні)

5. Шукаємо нагороду. (Який пам'ятник я побудую своїй пере­мозі?)

6. Укладаємо письмовий договір з самим собою.

7. Щоденно читаємо договір вго­лос.

А тепер розберемо кожен крок більш детально. Отже зараз вам по­трібно записати свою мрію, що сто­сується професійної сфери.

Крок 1. Як я дізнаюся, що моя ціль досягнута? (З хв.)

Запишіть, будь ласка, під номе­ром 1 критерії за якими ви зрозу­мієте, що ціль досягнута. (Тренер може навести приклад).

Крок 2. Чим і скільки я готовий заплатити за це? (З хв.)

Ми розуміємо, що в житті ніщо не дається безкоштовно. А чим, як правило, ми платимо за досягнення наших цілей? Спробуймо їх перера­хувати. Яка „валюта" є самою найдешевшою з названих? По можли­вості слід розраховуватися грошима і економити інші ресурси, оскільки є ДЕЩО, що за гроші купити не­можливо. Тренер просить записати плату за досягнення цілі за номером

Крок 3. Визначення точної дати досягнення цілі. (З хв.)

Тренер просить учасників не тільки записати точну дату, а й про­слідкувати як реагувало на це їх тіло. Можна попросити бажаючих розказати про свої тілесні відчуття в той момент, коли вони ручкою ви­водили свої цифри.

Крок 4. Аналіз перешкод на шляху. (З хв.)

Зрозуміло, що на шляху будуть зустрічатися перешкоди, які умовно можна розділити на 2 категорії: зов­нішні і внутрішні. Як правило, вну­трішні перешкоди це „алібі", які ми самі використовуємо для того, щоб не працювати над ціллю (внутріш­ній захисний механізм).

Історія для порівняння: Як можна дістатися на верхівку дуба?

• на гелікоптері

• на парашуті

• по драбині

• зрізати і сісти

• ризикнути і залізти по гілкам

• не ризикувати - потренуватися, підстрахуватися і поступово з гілки, на гілку...

• І НАКІНЕЦЬ - сісти на жо­лудь і ПОЧЕКАТИ, поки дуб виро­сте сам.

Крок 5. Підбір нагороди. (З хв.)

Чим ви себе нагородите, коли ваша мета буде досягнута? Це може бути конкретна річ, або ритуальна дія (похід до ресторану, подорож).

Крок 6. Договір з самим собою. (Зхв.)

Якщо уважно придивитись до кроків перетворення мрії на ціль, то ми зможемо знайти схожість із тру­довим договором. Тобто:

1. Містить пункти про предмет договору (критерії досягнення цілі);

2. В тексті договору завжди є до­мовленість про оплату (Розмір ви­нагороди);

3. Є вказівки щодо строків (дата виконання);

4. В багатьох договорах можна зустріти опис непередбачуваних си­туацій чи форс-мажорних обставин;

5. За успішне виконання пере­дбачені премії (бонуси);

6. І нарешті договір укладається в письмовому вигляді...

Цей 6 крок досить простий. По­трібно переписати на чистий папір результати попередніх кроків. Можна вважати, що чернетка дого­вору у нас вже є, тому можемо по­ставити підпис.

Крок 7. Щоденне читання дого­вору вголос для себе. (З хв.)

Як ви гадаєте, для чого потріб­ний цей крок?(..програмуємо себе; нагадуємо собі про ціль; заряджаємо себе впевненістю...)

Цей крок має два шляхи: або лю­дина починає щось робити. Або за­спокоюється і відмовляється (тим­часово чи назавжди) від своєї цілі. Суть 7 кроку - постійно підтриму­вати себе в тонусі і забезпечувати ЩОДЕННЕ просування (хоча й ма­ленькими кроками) до поставленої цілі.

Рефлексія вправи (5 хв.)

Учасники висловлюються з при­воду:

1. Як себе почувають в кінці вправи?

2. Що було найважчим в даній вправі?

3. Що було найлегшим?.

Психолог. Отже, вибір майбутньої професії — зав­дання справді складне. Але це — лише зав­дання, для якого ми з вами виробили алго­ритм рішення, поруч є люди, які готові допомогти, підтримати, надати важливу в такій ситуації інформацію. Головне — робити конкретні, активні кроки у цьому напрямі. Саме тоді ваш вибір буде правильним. А ви станете не лише акторами, а й режисерами свого життя. Щасти вам!

Вправа „Зняття внутрішніх обмежень" (10 хв.)

Мета: усвідомлення своїх вну­трішніх обмежень, опанування ін­струментами послідовного зняття внутрішніх обмежень.

Інструкція учасникам:

1. На шляху до досягнення наших цілей постійно зустрічаються перепони, їх можна умовно розді­лити на зовнішні і внутрішні. Вва­жають, що з внутрішніми перепонами справитися набагато важче, ніж з зовнішніми. Коли ми говоримо про свої внутрішні обме­ження, як правило, ми починаємо зі слів „Я не можу...". Зараз ми спро­буємо по крокам здолати деякі ваші внутрішні обмеження. Запишіть на аркуші 5 раз одну і ту ж фразу „Я не можу...", залишивши трохи місяця, щоб її завершити.

2. Допишіть фразу, що ви НЕ мо­жете зробити (робити).

3. Тепер у всіх реченнях закресліть слово „можу", а замість нього зверху запишіть „хочу". Що у вас вийшло? Прочитайте всі фрази з но­вими словами.

4. Наступний крок. Скрізь закресліть частку „не". Прочитайте, що у вас вийшло. Дуже важливе пи­тання, яке ви зараз маєте поставити собі „Ви дійсно цього хочете?" про­читайте ще раз фрази і зробіть наго­лос на слові „Хочу".

5. Завершальний крок. Допи­шіть після слова „Хочу" словоспо­лучення „І ЛЕГКО МОЖУ". Разом у вас вийде „Я хочу і легко можу...", а далі за вашим текстом. Тепер за­читайте свої нові фрази вголос.

(Примітка: головне в цій справі послідовність, неквапливість і делі­катність).

Що ви відчували коли читали останній запис?

Вправа «Дотягнися до зірок» (5 хв.)

Психолог: пропоную всім стати як завгод­но, заплющити очі, тричі глибоко й повільно вдихнути та видихнути повітря. Не розплю­щуючи очей, уявити, що над головою нічне небо, рясно всипане зірками, і зараз можна буде знайти особливо яскраву зірку, що символізуватиме якусь особисту мрію, бажання, мету. За сигналом треба розплющити очі, простягнути руки до неба якомога вище, щоб дотягтися до своєї зірки. Потім треба дістати її рукою, взяти з неба і дбайливо покласти перед собою. У такий самий спосіб треба обрати іншу зірочку і покласти нову зірку поруч із першою. Можна обговорити свої зіркові мрії.

Притча „Повний глечик"(5 хв.)

В одному невеликому поселенні жив мудрець і в нього був учень. Од­ного разу учитель вирішив показати йому одну істину. Він наказав учню принести глечик та підготувати каміння, гальку і пісок. Коли все було готове учитель попросив учня по­класти до глечика каміння. Той зди­вувався, але наказ виконав.

• Ще можеш покласти туди ка­міння? - запитав учитель.

• Ні, - відповів учень.

• А скільки там камінців?

• Мабуть, не більше десятка.

Потім учитель наказав насипати гальки в глечик. Учень так і зробив.

• А чи повний тепер глечик? - запитав мудрець.

• Так, повний.

• Скільки гальки ти насипав?

• Багато, десь штук 100, а той більше.

• А тепер візьми пісок і теж насип туди, - знову наказав учитель.

Учень почав насипати пісок. Пісчинки легко проходили між камінцями і невдовзі заповнили весь глек.

• Тепер він дійсно повний! - радісно повідомив учень.

• Добре, - відповів мудрець, - висипай все з глечика.

• А тепер, - сказав учитель, знову наповни глечик, але почни піску.

Учень так і вчинив.

• І гальку ще спробуй туди помістити, - далі продовжував мудрець

• Кілька маленьких камінчиків занурилось в пісок.

• А чи ввійде тепер в глечик хоч б один камінь?

• Ні, - впевнено відповів учень.

• Добре, висипай і це з глечика. Отже, дивись і слухай, - сказав тоді мудрець.

• Наше життя схоже ось на цей глечик; каміння - це справи великі, великі бажання і великі цілі; галька - не такі важливі, але необхідні справи й бажання; а пісчинки – це дрібниці життя. Якщо ми турбує­мося лише про дрібниці, гадаючи, що більше зачекає, то наше життя заповнюється дрібницями, як гле­чик піском. І в нашому житті не за­лишається місця для дійсно важливих речей. А насправді їх не гак багато, як насправді небагато великих камінців. Завжди турбуйся про головне. Не перетворюй своє життя на пісок! - сказав мудрець, по­вернувся і пішов геть, залишивши учня в роздумах.

Після завершення розповіді тренер пропонує кожному учаснику взяти на згадку про сьогоднішній тренінг декоративний камінець і не забувати про важливість великих цілей життя.