Заняття № 5 Мої інтереси й вподобання

Мета: навчити визначати профіль, тип, провідні інтереси майбутньої професії на ос­нові самооцінки схильностей та інтересів; ознайомити з поняттями «здібність», «впо­добання», «інтерес»; сприяти формуванню стійких зацікавлень.

Організаційна хвилина. Гра «Це чудово» (5 хв.)

Учасники сидять півколом. Тренер пропонує кожному по черзі вийти у центр півкола і роз­повісти про будь-яку свою якість, уміння або талант до чого-небудь («я люблю танцювати» тощо). У відповідь на кожне таке висло­влювання, всі, хто сидять у пів­колі, повинні хором відповісти: «Це чудово!» і водночас підняти вгору великий палець.

Вступне слово. (15 хв.) У житті кожної людини настає момент, коли потрібно замислитися над пи­танням: «Хто я? Чим відрізняюсь від інших людей? Чим схожий на них? ». Відповіді мож­на шукати все життя, і немає ніякої гарантії їх знайти. Наука, покликана допомогти знайти ці відповіді, називається психологія. Ознайо­мившись з її основами, ви, крім задоволення від самого процесу самопізнання, зможете застосовувати ці знання у вирішенні прак­тичних питань.

Розглянемо актуальну для вас проблему. Аби уникнути помилок при виборі професії, про що ми будемо говорити докладніше, не­обхідно уявляти свої реальні інтелектуальні і психофізіологічні можливості, спеціальні здібності, інтереси і схильності. Ці знання не­обхідно співвіднести з вимогами професії до людини. Але цього зараз вже мало. Формаль­но, кожна людина нашої країни має право на вибір професії, роду занять і місця роботи. Однак ситуація на ринку праці складається таким чином, що навчання за обраною спе­ціальністю для багатьох стає недоступним через:

• високі вимоги, які ставлять перед абітурієнтами (це, в першу чергу, так звані «престижні» професії і ті, які передбачають особливу обдарованість, особливий талант).Як ви гадаєте, які це професії? Які вимоги вони ставлять перед людиною?

• Вартість навчання, яка часто вища за доходи більшої частини населення (йдеться про навчання на комерційній основі, тобто платне).

За цих умов особливо актуально правиль­но вибрати подальший профіль навчання, а потім професію, оскільки вимоги професії до людини повинні співпадати з її психофізіоло­гічними особливостями. Правильному вибору заважає дефіцит знань про самі професії, невміння оцінити власні здібності, інтереси, схильності і співвіднести їх з конкретною професією.

Пізнавати себе, вивчати щось нове — цікаве заняття. Кожен з вас не тільки неповторний, але й непізнаний до кінця, тому що складніше від людини природа нічого не створила. Для того, щоб зазирнути в себе, потрібна мужність. Імовірно, хтось злякаєть­ся нагоди виявити у собі щось нове.

Вправа «Мої здібності» (5 хв)

Інструкція: «Згадайте моменти у вашому житті, коли ви щось робили і це доставляло Вам відчуття гордості, дозволяло відчувати себе «на висоті», відчувати, що те, що ви робите - добре. Не обов'язково, щоб ваші досягнення були помічені іншими. Ви просто могли самі переживати їх як щось важливе для вас. Краще, якщо це буде не велика подія, а щось повсякденне, але що доставило вам задоволення від того, що ви самі це зробили. Напишіть свої досягнення на аркуші паперу звертаючи увагу на те, що допомагало Вам досягати результатів. Проаналізуйте цю ситуацію і виділіть ті навички і здібності, які ви застосували для досягнення результату.»

Картка здібностей:

• Моє досягнення

• Мої здібності, що виявились

Психолог. Здібності — це риса особистості. Від здіб­ностей залежить якість виконання діяльності, її успішність і рівень досягнень, залежить те, як ця діяльність виконується. Російський психолог Б. Тєплов виділив такі три основні ознаки поняття «здібності»:

• це індивідуально-психологічні особли­вості, які відрізняють одну людину від іншої;

• це не будь-які індивідуальні риси, а лише ті, які стосуються успішності виконання будь-якої діяльності або багатьох діяльнос­тей;

• «здібність» не зводиться до тих знань,навичок та вмінь, які вже вироблені в цієї лю­дини. Таким чином, можна сказати, що здіб­ності — це індивідуально-психологічні риси,які є умовами успішного здійснення певної діяльності та динаміки оволодіння знаннями,вміннями і навичками.

Як ви вважаєте, здібному учню все дається легко і швидко? Психологи довели, що діти з підвищеними розумовими здібностями — ве­ликі трударі. Той факт, що здіб­ному учню багато чого дається легко й швидко, не принижує схильності до праці. Недостат­ній потяг до діяльності є недолі­ком самої обдарованості. При одних і тих же розумових даних, але при стійкішій потребі в за­няттях, здібності розвиваються набагато повніше.

- Чому ж люди, докладаючи однакових зусиль у тій чи ін­шій галузі, досягають різних результатів?

Відмінності в здібностях не можна пояснити тим, що ті чи інші риси передаються від покоління до покоління, від батька до сина, від сина до онука, як естафета. Правда, деякі факти нібито свідчать на користь спадкової передачі здібностей. Особливо вражає історія родини Бахів. Вперше музичні здібності тут вияви­лися в 1550 році. Першим був пекар В. Бах, який після своєї роботи відводив душу музи­кою і співом. З його двох синів починається безперервний ряд музикантів Бахів, які були відомі в Німеччині протягом двох століть. У родині Бахів більше шістдесяти музикан­тів, з них більше двадцяти — видатні. Але світову славу цій родині приніс геніальний композитор Йоган Себастьян Бах. У родині Моцарів нараховувалося п'ять музикантів, серед Гайднів — два, в Йогана Штрауса, ав­тора прекрасних віденських вальсів, батько також був композитором.

Відомі династії артистів, художників, лікарів... Невже у всіх подібних випадках здібності спадкове передаються так, як колір очей чи форма носа? Звісно, ні. На кожен такий випадок можна навести сотню інших, коли здібності дітей чи батьків не співпада­ють. Швидше всього, тут діє не біологічна, а так би мовити, соціальна спадковість. Син лікаря стає лікарем, дочка вчительки всту­пає до педагогічного університету не через вроджену визначеність, а тому, що з дитин­ства вони пізнали і полюбили професії своїх батьків. Дитина не народжується з готовими здібностями, тобто такими особливостями будови мозку, органів чуттів і руху, які і є природними передумовами розвитку здіб­ностей. Задатки багатозначні. Це означає, що на їхній базі можуть виникнути різно­манітні здібності. Так, гостра спостереж­ливість, хороша зорова пам'ять може увійти в структуру здібностей і художника, і слід­чого, і геолога.

Вправа «Загадай три бажання» (10 хв.)

Уяви, що перед тобою раптом з’явився джин і сказав: «Привіт, загадай три бажання, не вагаючись». Швидко запиши те що спало на думку і після цього подумай і зроби нові три «хочу».Порівняй їх з першими та зроби висновок, наскільки вони відрізняються і що ти повинен зробити для їх втілення в життя. Хочу – це твої інтереси і нахили, які значною мірою впливають на вибір професії. Інтерес – це прагнення, бажання ознайомитись з новим предметом, явищем, вивчити його.

Вибирати професію за інтересом – означає вибирати те, що подобається та приваблює.

Вправа «Омріяна професія » (15 хв.)

З апиши кроки які потрібно зробити людині, аби здобути омріяну професію.

Психолог. Для правильного вибору професії необхід­но уявляти собі ті вимоги, які вона ставить пе­ред людиною, а також знати свої індивідуаль­но-психологічні особливості, щоб мати змогу порівняти їх із цими вимогами.

Інтереси мають велике значення в житті людини. Вони спонукають оволодівати знаннями, розширювати кру­гозір, допомагають перемагати перешкоди. Інтереси розрізняються за змістом (музичні, технічні), обширом (широкі, різнобічні або вузькі, спрямовані тільки на один предмет або його характеристику), за глибиною (глибокі або поверхневі), тривалістю (стійкі і нестій­кі). Інтереси можуть переходити в нахили — прагнення займатися певною діяльністю. Між інтересами і нахилами багато спільного, але є і відмінність.

— Як ви гадаєте, яка?

Нахили Інтереси

Інтереси виражаються формулою «ХОЧУ ВСЕ ЗНАТИ», а нахили «ХОЧУ РОБИТИ, ДІЯТИ».

Діагностування самооцін­ки схильностей та інтересів, ДДО за Є. Климовим. (10 хв.)

Вправа «Стійкість інтересів». (15 хв.)

Протягом 3 хв напишіть якомога більше слів. А тепер знову-таки протягом 3 хв на­пишіть якомога більше слів про улюблене заняття. Підрахуйте відсоткове співвідношення слів, які безпосередньо пов'язані з діяльністю або галуззю знань, яким ви надаєте перевагу до загальної кількості всіх написаних слів. Що вищий відсоток, то активніше ваше ставлення до обраного виду діяльності або галузі знань. Високий відсоток свідчить про те, що ваші професійні наміри справжні. Порівняй­те свої результати з результатами інших учасників. За результатами виконання завдання 2 можна зробити цілком конкретні висновки.

Методи­ка «Карта інтересів» (10 хв.) Немає неціка­вих або цікавих справ. Одній людині подобається будува­ти, іншій — водити машину, третій — навчати дітей. Те, що сьогодні людині цікаво, завтра може захопити всі її почуття й думки.

А людина може керувати своїми інтереса­ми? Якщо так, то як це зробити? Звернімося до епізоду із добре відомого роману Марка Твена «Пригоди Тома Соєра», коли тітка Поллі покарала головного героя за чергову прови­ну. Який же він знайшов вихід із ситуації?

«Том вийшов на вулицю із цеберком вап­на і довгим пензлем. Він окинув поглядом паркан, і радість тут-таки покинула його душу, й туга запанувала там. Тридцять ярдів дерев'яного паркану в дев'ять футів заввиш­ки! Життя здалося йому безглуздим, існуван­ня — тяжкою ношею... І раптом у ту чорну хвилю розпачу на Тома зійшло натхнення! Саме натхнення — блискуча, геніальна думка. Він узяв пензля і спокійно взявся до роботи. От удалині здався... той самий хлопчисько, глузувань якого він боявся найбільше.

• Що, брате, змушують працювати? —Том круто повернувся до нього.

• А, це ти, Бене! Я й не помітив.

• Слухай-но, я йду купатися... так, ку­патися! Мабуть, і тобі хочеться, а? Але тобі, звісно, не можна, будеш працювати! Ну, а як інакше!

• Том глянув на нього й кинув:

• Що ти називаєш роботою?

• А хіба це не робота?

• Може, робота, а може, і ні. Я знаю тільки одне: Тому Соєру вона до душі...

• Чи щодня дістається хлопчакам білити пар­кан?.. З тисячі, навіть, мабуть, із двох тисяч знайдеться хіба один, хто зумів би виконати це до ладу...

Перешкоди, які людина повинна подо­лати для досягнення мети, збуджують, зміц­нюють інтерес до неї.

Підсумки (5 хв)

Ведучий пропонує всім учасникам по колу висловити власні думки та враження з приводу заняття і відповісти на запитання:

• Як Ви почувалися сьогодні на занятті?

• Що нового дізналися про себе, про інших?

«Мій внутрішній стан». (5 хв.)

Учасники розводять руки в боки. Права долонь - донизу, ліва - доверху. Беруться за руки, заплющують очі і хвилину при­слухаються до свого внутрішнього стану.

Обмін враженнями, почут­тями, думками щодо роботи групи.