86

ЗМІСТ

Завдання на дипломну роботу…………………………………………………...2

Реферат………………………………………………………………………….....5

Зміст………………………………………………………………………………..7

Перелік умовних позначень, скорочень та термінів……………………………9

Вступ……………………………………………………………………………...11

Розділ 1 Літературний огляд……………………………………………………14

1. Загальна характеристика та типи нейроциркуляторної дистонії………..14

2. Фізіологічні особливості жіночого організму…………………………….18

3. Особливості протікання нейроциркуляторної дистонії у молодих

жінок……………………………………………………………………………...20

4. Методи та засоби, які використовуються при нейроциркуляторній дистонії…………………………………………………………………………...22

   1. Фітотерапія та лікування адаптогенами…………………………………23

   2. Лікувальна фізична культура…………………………………………….25

   3. Лікувальний масаж………………………………………………………..28

Розділ 2 Завдання, методи та організація дослідження……………………….33

2.1 Завдання дослідження……………………………………………………….33

2.2 Методи дослідження………………………………………………………...33

2.3 Організація дослідження……………………………………………………34

Розділ 3 Результати дослідження та їх обговорення………………………….44

Розділ 4 Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях……………….48

4.1 Аналіз потенційних небезпек……………………………………………….48

4.2 Заходи по забезпеченню безпеки…………………………………………...49

4.3 Заходи по забезпеченню виробничої санітарії та гігієни праці…………..51

4.3.1 Гігієна лікувально-профілактичних закладів……………………………51

4.3.2 Розрахунок освітлення в залі лікувальної фізичної культури………….55

4.4 Заходи з пожежної безпеки…………………………………………………57

4.5 Поведінка в надзвичайних ситуаціях у лікувально-профілактичних закладах…………………………………………………………………………..60

Висновки до розділу «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях»………………………………………………………………………...64

Висновки…………………………………………………………………………65

Рекомендації……………………………………………………………………...66

Перелік посилань………………………………………………………………...67

Додатки…………………………………………………………………………...71

Додаток 1 Комплекс основних фізичних вправ лікувальної гімнастики при нейроциркуляторній дистонії за гіпотонічним типом………………………...71

Додаток 2 Рекомендації до занять……………………………………………...77

Додаток 3 Протокол лікарсько-педагогічних спостережень на заняттях з лікувальної фізичної культури………………………………………………….78

Додаток 4 Приклади конфігурацій фізіологічних кривих. Шкала оцінки моторної щільності заняття з лікувальної фізичної культури………………..80

Додаток 5 Суб'єктивне визначення ступеня втоми…………………………....82

Додаток 6 Комплексна оцінка рівня здоров'я за Г.Л. Апанасенком………….84

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ

АТ – артеріальний тиск

В. п. – вихідне положення

Вт – вати

г – грами

ГОСТ – государственный стандарт

ДБН – державні будівельні норми

дих. – дихання

ДСанПин – державні санітарні правила і норми

ДСТУ – державні стандарти України

ЕКГ – електрокардіограма

ЖЄЛ – життєва ємність легень

кг – кілограми

кг/м – кілограм на метр

КХ – коефіцєнт Хільденбранта

ЛК – люкси

ЛМ – люміни

ЛПЗ – лікувально-профілактичний захід

ЛПО – лампы потолочные для общественных помещений

ЛФК – лікувальна фізична культура

МВС – Міністерство Внутрішніх Справ

м – метри

мл – мілілітри

НАПБ – нормативні акти з пожежної безпеки

НПАОП – нормативно-правові акти з охорони праці

НС – надзвичайна ситуація

НЦД – нейроциркуляторна дистонія

ОП – огнетушители порошковые

ОУ – огнетушители углекислотные

ПД – подвійний добуток

уд./хв – удари за хвилину

ум. од. – умовні одиниці

с – секунда

сист. – систолічний

см – сантиметри

ст. – стакан

т. д. – так далі

т. п. – тому подібне

хв. – хвилина

ЦЗ – цивільний захист

ЦНС – центральна нервова система

ЧД – частота дихання

ЧСС – частота серцевих скорочень

̋ - секунда

% - відсотки

ВСТУП

Несприятлива економічна й екологічна обстановка, нераціональна організація навчання, харчування, відпочинку, обмежені можливості для занять фізичною культурою та спортом, низька рухова активність привели до погіршення стану здоров'я молодих жінок у країні. Практично відсутній висококваліфікований лікарський контроль за учнями та студентами, що займаються фізкультурою. Практично немає систематичного лікарського спостереження, діагностики й клінічної оцінки передпатологічних станів, виникаючих при нераціональному використанні фізичних навантажень на уроках фізичного виховання [1].

Актуальність роботи полягає в тому, що в останні роки перше місце посідають хвороби нервової та серцево-судинної систем, серед яких особливо поширена нейроциркуляторна дистонія (НЦД) у жінок молодого віку.

Повноцінне функціонування сучасної людини, як соціально затребуваної особи, прямо залежить від її самопочуття та непереривного піклування про стан свого здоров’я.

Більш схильні до даного захворювання жінки молодого віку, стан здоров’я яких постійно зазнає безперервні пошкоджуючи дії. Тому це спонукало нас розробити програму фізичної реабілітації, завдяки якій можна об'єктивно передбачити ефективність відновних заходів і в цілому перебіг захворювання.

Мета роботи – науково обґрунтувати та розробити комплексну програму фізичної реабілітації для молодих жінок, хворих на НЦД.

Завдання роботи:

1. Вивчити та проаналізувати сучасну наукову літературу за темою фізичної реабілітації жінок з НЦД.

1. Визначити у молодих жінок з НЦД рівень фізичного стану за морфофункціональними показниками, стійкість до гіпоксії та функціональний стан вегетативної нервової системи.

2. Розробити на основі отриманої інформації та застосувати комплексну програму фізичної реабілітації для молодих жінок, хворих на НЦД, й порівняти результати фізичної реабілітації жінок, здійсненою за традиційною та розробленою програмами.

Об'єктом дослідження є рівень стану фізичного (соматичного) здоров'я молодих жінок.

Суб'єктом дослідження – молоді жінки, які хворіють на НЦД.

Методи дослідження: вивчення літературних джерел, аналіз і узагальнення літературних даних; клінічні методи дослідження: анамнез життя, анамнез хвороби, зовнішній огляд; параклінічні методи дослідження: функціональна проба серцево-судинної системи (проба Руф'є), дослідження функціонального стану вегетативної нервової системи (ортостатична проба, кліностатична проба, коефіцієнт Хільденбранта, індекс Кердо), дослідження функціонального стану дихальної системи (проба Штанге, проба Генчі, проба Серкіна), морфофункціональні показники (методика Г.Л. Апанасенка).

Наукова новизна роботи полягає в тому, що:

• у роботі проаналізовані і широко представлені сучасні підходи до комплексної фізичної реабілітації молодих жінок, хворих на НЦД;

• розроблена і обґрунтована комплексна програма фізичної реабілітації хворих на НЦД молодих жінок з використанням комплексу немедикаментозних дій, з метою позитивної динаміки перебігу захворювання, а також покращення роботи їх функціональних систем;

• отримані об'єктивні результати, доведена ефективність запропонованої комплексної програми фізичної реабілітації на основі вивчення динаміки показників функціональних системи.

Практична значимість дослідження полягає в розробці комплексної фізичної реабілітації, яка може бути використана в лікувально-профілактичних закладах (ЛПЗ) фахівцями з фізичної реабілітації, масажистами та інструкторами з лікувальної фізичної культури (ЛФК) для досягнення позитивної динаміки перебігу захворювання молодих жінок на НЦД, а також покращення роботи їх функціональних систем.

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження були доведені на науково-практичній конференції студентів, магістрів, аспірантів.

Публікація. Написана та подана стаття за темою «Комплексна фізична реабілітація молодих жінок, хворих на нейроциркуляторну дистонію» у збірник «Тиждень науки ЗНТУ».

РОЗДІЛ 1 ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД

1.1 Загальна характеристика та типи нейроциркуляторної дистонії

Термін "нейроциркуляторна дистонія" запропонований наприкінці 50-х рр. М.М. Савицьким (1956), виходячи з потреб лікарсько-експертної практики. Цим терміном об'єднані в умовну нозологічну форму патологічні стани, що позначаються в медичній літературі як "невроз серця", "нейроциркуляторна астенія", "синдром зусилля" і т. д., які відрізняються від інших клінічних форм вегетативної дисфункції рядом особливостей [2]. Серед цих особливостей до основних відносяться переважання в клінічних проявах порушень діяльності серцево-судинної системи, первинно-функціональний характер розладів регулювання вегетативних функцій і відсутність їх зв'язку з якою-небудь формою патології, включаючи невроз. Таким чином, НЦД може бути визначена як варіант первинно-функціональної вегетативної дисфункції, не пов'язаної з неврозом, яка в даному позначенні займає в сформованому діагнозі місце самостійного захворювання (нозологічної форми), а не його проявів, як це прийнято по відношенню до всіх інших варіантів вегетативної дисфункції [3].

НЦД – це захворювання, що відноситься до групи функціональних й проявляється серцево-судинними, респіраторними і вегетативними розладами, астенією, поганою переносимістю стресів і фізичних навантажень.

НЦД – це поліетіологічне функціональне нейрогенне захворювання серцево-судинної системи, в основі якої лежать порушення нейроендокринної регуляції, основними ознаками якого є нестійкість пульсу, АТ, кардіалгія, дихальний дискомфорт, вегетативні та психоемоційні порушення, порушення судинного тонусу, низька толерантність до фізичного навантаження та стресових станів при доброякісному перебігу та сприятливому прогнозі життя [4, 5].

До факторів, що викликають захворювання відносять:

а) психогенні (несприятливі соціально-економічні умови, нервово-емоційні стреси);

б) фізичного і хімічного впливу (жаркий клімат, вібрація);

в) хронічні інтоксикації (алкогольна й тютюнова);

г) інфекції верхніх дихальних шляхів і носоглотки;

д) гіподинамія;

е) психічна і фізична перевтома [6].

Також велике значення мають спадково-конституціональні особливості, особливості особистості, періоди гормональної перебудови (аборт, вагітність, клімактеричний період), спосіб життя.

Взаємодія цих факторів призводить до порушення нейрогормонально-метаболічного регулювання. Провідною ланкою стає, вочевидь, поразка гіпоталамічних структур, які здійснюють інтегративну роль. Гальмуються процеси мікроциркуляції, що призводить до гіпоксії тканин.

Розлад нейрогормонального регулювання серця призводить до неправильної реакції на подразники, що виражається в неадекватності тахікардії, коливанні тонусу судин (підвищення або зниження артеріального тиску), зростання хвилинного обсягу серця (гіперкінетичний тип кровообігу), спазми периферичних судин [7].

Порушення взаємин між центральною нервовою системою і внутрішніми органами під дією різних стресів призводить до появи НЦД. В результаті стресу відбувається порушення окремих структур нервової діяльності, що веде до порушення координації гіпофізарно-гіпоталамічної системи з подальшим порушенням нейроендокринних механізмів регуляції серцево-судинної системи.

Клінічна картина хвороби надзвичайно поліморфна, а вираженість симптоматики дуже варіабельна. З іншої сторони, симптоми при НЦД нагадують ознаки інших захворювань серцево-судинної системи, що в деяких випадках утрудняє її розпізнавання [8].

Скарги у хворих досить різноманітні: їх турбує біль у серці, який частіше локалізується в ділянці верхівки, трохи нижче лівої ключиці або парастернально. Біль може бути миттєвим, колючим чи тривалим (кілька годин або навіть днів), ниючим, тупим. Біль може іррадіювати в ліву руку та лопатку. Найчастіше біль виникає після хвилювання, перевтоми, прийому алкоголю, у жінок – перед менструаціями, а іноді без видимих причин.

Крім цього, хворі на НЦД скаржаться на серцебиття, відчуття посилених скорочень серця, які іноді супроводжуються відчуттям пульсації шиї, голови, підвищену пітливість, приступи загальної слабкості, відчуття нестачі повітря, задишку. Хворі не можуть довго перебувати в душному приміщенні, скаржаться на відчуття стискання в горлі. У багатьох хворих спостерігається астенічний синдром, що характеризується відчуттям слабкості, млявості, змінами настрою, погіршенням працездатності, сну. Частина хворих скаржиться на диспептичні розлади: блювання, гикавку, пронос [9].

Периферичні судинні порушення виявляються головним болем, запамороченням, охолоненням кінцівок, коливанням АТ.

У деяких хворих відзначаються періоди субфебрилітету (37,1—37,7°С), які тривають від кількох тижнів до багатьох місяців. Здебільшого цей стан виникає після перенесеного інфекційного захворювання. При цьому не виявляються будь-які ознаки запального процесу.

Під впливом несприятливих чинників у хворих НЦД виникають вегетосудинні кризи, які виявляються приступами пітливості, загальної слабкості, запаморочення, нудоти, відчуттям нестачі повітря, тахікардією, коливанням АТ, болем у ділянці серця. Такий стан триває від 30 хвилин до 2-3 годин і нерідко завершується виділенням великої кількості сечі. Криз виникає, як правило, вночі. Він може припинитися самостійно або після прийому седативних засобів [10].

Дихальні розлади при НЦД - один з найбільш яскравих і майже обов'язкових проявів. Респіраторний синдром характеризується тахіпное, прискореним поверхневим диханням при фізичних навантаженнях і хвилюванні, почуттям утрудненого вдиху, незадоволеності вдихом, бажанням і потребою періодично глибоко вдихати повітря. Іноді дихальні порушення досягають ступеня "задухи" або "невротичної астми", "дихального" криза зі збільшенням частоти дихання до 30-50 за хвилину.

У хворих на НЦД змінена структура дихального циклу: неповноцінний, уповільнений, ступінчастий вдих, дихальні аритмії, додаткові дихальні хвилі, додаткові глибокі вдихи [11].

НЦД класифікується за гіпертонічним, гіпотонічним, кардіальним й змішаним клінічним типами.

При гіпертонічному типі НЦД частими є наступні симптоми: підвищення АТ, що майже у половини хворих не поєднується із змінами самопочуття і вперше виявляється під час медичного огляду. У деяких випадках можливі скарги на головний біль, серцебиття, стомлюваність. Цей тип НЦД практично збігається зі станом визначеним як прикордонна артеріальна гіпертензія.

При гіпотонічному типі НЦД спостерігаються симптоми хронічної судинної недостатності (систолічний артеріальний тиск нижче 100 мм рт. ст.). Часті скарги на підвищену втомлюваність, м'язову слабкість, головний біль, мерзлякуватість кистей та стоп, запаморочення, схильність до непритомностей. Більшість хворих астенічної статури, шкіра бліда, кисті рук нерідко холодні, долоні вологі.

При кардиальному типі НЦД характерні наступні симптоми: скарги на серцебиття, задишку при фізичному навантаженні і відхилення в діяльності серця (виражена дихальна аритмія, надшлуночкова екстрасистолія, напади тахікардії).

Слід зазначити, що кардиальний тип часто поєднується з гіпотонічним або гіпертонічним типом, що характеризує змішаний тип [12].