
- •Розділ 1. Вступ до охорони праці як нормативної дисциплни
- •1.1. Охорона праці, її предмет, об’єкт, методологічні основи
- •«Охорона праці»
- •1.2. Економічне та соціальне значення охорони праці
- •1.3. Основні етапи розвитку вчення про охорону праці.
- •1.4. Стан охорони праці, виробничого травматизму і професійної захворюваності в Україні
- •1.5. Основні принципи державної політики
- •1.6. Основні поняття в галузі охорони праці
- •Питання до розділу 1 «Охорона праці як нормативна дисципліна»
- •Розділ 2. Правові та організаційні питання охорони праці
- •2.1. Гарантії прав на охорону праці
- •2.1.1. Законодавча база з охорони праці в Україні
- •2.1.2. Права працівників при укладанні трудових договорів що-
- •2.1.3. Обов’язки роботодавця (керівника)щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці та обов’язки працівника за трудовим договором
- •2.1.4. Тривалість робочого часу на підприємстві, тривалість відпочинку
- •2.1.5. Право працівників на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •2.1.6. Особливості охорони праці жінок
- •2.1.7. Особливості охорони праці неповнолітніх
- •2.1.8. Охорона праці інвалідів
- •2.1.9.Нормативні акти з охорони праці
- •2.1.9.1. Загальне поняття про нормативно - правові акти з охорони праці. Система стандартів безпеки праці
- •2.1.9.2. Міжгалузеві та галузеві акти з охорони праці
- •2.1.9.3. Нормативні акти з охорони праці на окремих об’єктах
- •2.1.10. Відповідальність за порушення вимог щодо охорони праці
- •2.2. Організаційні питання з охорони праці
- •2.1.2.Поняття управління охороною праці
- •2.2.2.Державне управління охороною праці
- •2.2.2.1. Повноваження Кабінету Міністрів України щодо охорони праці
- •2.2.2.2.Повноваження Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду ( Держгірпромнагляд )
- •2.2.2.3. Повноваження міністерств та центральних органів державної виконавчої влади щодо охорони праці
- •2.2.2.4. Повноваження місцевих державних адміністрацій,
- •2.2.3.Управління охороною праці на виробництві
- •2.2.3.1.Система управління охороною праці на виробництві
- •2.2.3.2. Задачі управління охороною праці
- •2.2.3.3. Планування робіт з охорони праці та контроль за її без- пекою
- •2.2.3.4. Методи управління в суоп
- •2.2.3.5. Управління охороною праці на підприємстві
- •2.2.3.6 .Основні функції служби охорони праці на підприємстві
- •2.2.3.7. Повноваження служби охорони праці на підприємстві
- •2.2.3.8. Комісія з питань охорони праці на підприємстві
- •2.2.4. Навчання та інструктажі з питань охорони праці
- •2.2.4.1. Навчання з питань охорони праці
- •2.2.4.2. Інструктажі з питань охорони праці
- •2.2.5. Стажування, дублювання і допуск працівників до роботи
- •2.2.6. Професійний добір та його медичне забезпечення
- •2.2.7. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •2.2.7.1. Державний нагляд за охороною праці
- •2.2.7.2. Громадський контроль за охороною праці
- •2.2.8. Економічні методи управління охороною праці
- •2.2.8.1. Фінансування охорони праці
- •2.2.8.2. Застосування матеріальних і моральних стимулів охорони праці
- •2.2.8.3. Відшкодування підприємствам і громадянам збитків,
- •2.2.8.4. Відшкодування громадянам моральної шкоди,
- •2.2.9. Виробничий травматизм, професійні захворювання,аварії, їх розслідування та облік.
- •2.2.9.1. Основні групи причин виробничого травматизму і профзахво- рюваності.
- •Види робіт
- •2.2.9.2.Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, профе-
- •2.2.9.3. Розслідування та облік нещасного випадку
- •2.2.9.4. Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •2.2.9.5. Розслідування та облік випадків хронічних професійних захворювань і отруєнь
- •2.2.9.6. Розслідування та облік аварій
- •2.2.9.7. Визначення збитків, пов’язаних із втратою працездатності працівників, та доцільності проведення заходів з охорони праці
- •2.2.9.8. Аналіз і прогнозування травматизму та професійних захворювань
- •2.2.10. .... Колективні та індивідуальні засоби захисту від дії небезпечних і шкідливих факторів виробничого середовища
- •Питання до розділу 2 «Правові та організаційні питання охорони праці»
- •Розділ 3. Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії
- •3.1. Фізіологічні основи праці
- •3.1.1. Характеристика основних форм діяльності людини
- •3.1.2. Працездатність людини
- •3.1.3. Монотонія й гіпокінезія. Їх вплив на психофізіологічний стан людини
- •3.1.4. Стомлення, його причини та психофізіологічні механізми
- •3.1.5. Перевтома, її механізми, ступені розвитку та профілактика
- •3.2. Поняття та основні завдання гігієни праці та виробничої санітарії
- •3.2.1. Фактори трудової діяльності та умови праці
- •3.2.2.Мікроклімат виробничого середовища та його значення для здоров’я і працездатності людини
- •3.2.2.1. Загальне уявлення про мікроклімат,
- •3.2.2.2.Режим праці і жорсткість погоди
- •3.2.2.3. Заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату
- •3.2.3.Хімічні фактори повітряного середовища робочого місця та основні джерела його забруднення
- •3.2.3.1. Шкідливі речовини та їх класифікація залежно від дії на організм людини
- •3.2.3.2.Пил як один з найшкідливіших факторів виробничого середовища
- •3.2.3.3.Гранично допустима концентрація шкідливих речовин. Класифікація шкідливих речовин
- •3.2.3.4. Засоби захисту людини від шкідливих речовин
- •3.2.4.Вентиляція виробничих приміщень
- •3.2.4.1. Природна вентиляція та її види
- •3.2.4.2.Механічна вентиляція та її види.
- •3.2.5. Освітлення виробничих приміщень
- •3.2.5.1.Загальне уявлення про освітлення та освітленість
- •3.2.5.2.Природне освітлення, його значення та види.
- •3.2.5.3.Штучне освітлення та його види залежно від призначення та джерела світла
- •3.2.5.4. Робоче освітлення
- •3.2.5.5.Аварійне, чергове, ремонтне, евакуаційне та охоронне освітлення
- •3.2.5.6. Кольорове оформлення виробничих приміщень
- •3.2.6.Електромагнітні поля та електромагнітні випромінювання
- •3.2.6.1. Загальна характеристика електромагнітних полів та джерела їх утворення
- •3.2.6.2. Дія електромагнітних полів на організм людини, рівні допустимого опромінення
- •3.2.6.3.Захист від електромагнітних полів
- •3.2.7. Випромінювання оптичного діапазону,
- •3.2.7.1.Інфрачервоне випромінювання
- •Допустима тривалість безперервного опромінення іч променями та регламентованих перерв протягом години
- •3.2.7.2. Ультрафіолетове випромінювання
- •3.2.7.3. Лазерне випромінювання
- •3.2.8. Іонізуюче випромінювання
- •3.2.8.1. Джерела, властивості та види іонізуючого випромінювання
- •3.2.8.2. Дія іонізуючого випромінювання на організм людини
- •3.2.8.3. Основні параметри іонізуючого випромінювання та його нормування
- •3.2.8.4. Методи дозиметричного контролю іонізуючого випромінювання
- •3.2.8.5. Захист від іонізуючого випромінювання
- •3.2.9 Вплив шуму, ультра- та інфразвуку на організм людини
- •3.2.9.1. Шум, його характеристика, види шуму
- •3.2.9.2. Вплив шуму на організм людини. Нормування шуму
- •3.2.9.3. Заходи та засоби захисту від шуму
- •3.2.9.4. Ультразвук та його нормування
- •3.2.9.5. Інфразвук та його нормування
- •3.2.10. Вібрація
- •3.2.10.1. Характеристика вібрації та її види
- •3.2.10.2. Вплив вібрації на організм людини
- •3.2.10.3. Гігієнічне нормування вібрації
- •3.2.10.4. Заходи і засоби захисту від вібрації
- •3.2.11.Основні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення виробництв
- •3.2.11.1.Вимоги до розміщення підприємств,
- •3.2.11.2. Санітарно-захисні зони
- •II клас - 500 м (виробництва хімічної та металургійної промисловос-
- •IV клас - 100 м (підприємства текстильної, легкої, харчової промисло-
- •Питання до розділу 3 «Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії»
- •Розділ 4. Основи технічної безпеки
- •4.1. Поняття та об’єкт аналізу технічної безпеки
- •4.2. Безпека виробничого устаткування
- •4.3. Безпека виробничих процесів
- •4.4. Технічні засоби безпеки
- •4.4.1 Об’єктивні технічні засоби безпеки
- •4.4.2. Суб’єктивні технічні засоби безпеки
- •4.5. Безпека при експлуатації посудин і систем, що працюють під тиском
- •4.5.1. Поняття «посудини під тиском», їх реєстрація
- •4.5.2. Безпека при експлуатації котельних установок
- •4.5.3. Безпека при експлуатації компресорних установок
- •4.5.4. Безпека при експлуатації трубопроводів
- •4.5.5. Безпека при експлуатації балонів та автоклавів
- •4.6. Безпека при вантажно-розвантажувальних роботах
- •4.6.1. Класифікація вантажів за масою одного місця та небезпечністю. Правила перевезення та складування вантажів
- •4.6.2. Основні причини нещасних випадків при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт
- •4.6.3. Безпека вантажно - підіймального обладнання
- •4.6.4. Технічний огляд вантажопідіймальних машин
- •4.6.5. Безпека при експлуатації ліфтів
- •4.7. Безпека на транспорті
- •4.7.1. Безпека внутрізаводського і внутріцехового транспорту
- •4.7.2. Безпека при використанні автотранспорту
- •4.8. Електробезпека
- •4.8.1. Поняття про електробезпеку. Дія електричного струму на організм людини. Електротравма, електроудар
- •4.8.2. Фактори, що впливають на наслідки
- •4.8.3. Класифікація приміщень за рівнем електробезпеки
- •4.8.4. Електронебезпека. Напруга дотику, напруга кроку
- •4.8.5. Заходи і засоби електробезпеки
- •4.8.6. Надання долікарської допомоги
- •4.9. Захист від статичної та атмосферної електрики
- •4.9.1. Статична електрика та захист від неї
- •4.9.2. Атмосферна електрика та захист від неї
- •4.10. Безпека при роботі з електронно-обчислювальними машинами (еом)
- •4.10.1. Вплив еом на стан здоров’я людини
- •4.10.2. Гігієнічні вимоги до виробничих приміщень з еом
- •Рівні іонізації повітря приміщень з робочими місцями, обладнаними відеотерміналами еом загального та персонального користування
- •4.10.3. Вимоги безпеки до електронно-обчислювальних машин та устаткування
- •4.10.4. Організація робочих місць та вимоги до розміщення еом
- •4.10.5. Вимоги безпеки під час експлуатації,
- •4.10.6.Режим праці та відпочинку працівників еом
- •Питання до розділу 4 «Технічна безпека»
- •Розділ 5. Пожежна безпека
- •5.1. Поняття про пожежу. Основні причини пожеж та їх негативні наслідки
- •5.2. Горіння, його характеристика та різновиди
- •5.3. Здатність речовин і матеріалів до загорання
- •5.4.Розвиток пожежі. Класи пожеж.
- •56 Кг/м2, для сховищ, складів, книгосховищ – 100-800 кг/м2.
- •5.5. Небезпечні та шкідливі фактори пожежі
- •5.6. Дії працівників на випадок пожежі та надання першої допомоги поте-
- •5.7. Категорії виробництв та приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •5.8.Вибухонебезпечні та пожежонебезпечні зони, їх класи
- •5.9. Протипожежні вимоги до улаштування та експлуатації електро- установок.
- •5.10. Забезпечення пожежної безпеки на виробничих об’єктах
- •5.10.2. Система попередження пожеж
- •5.10.3 Протипожежний захист
- •5.10.4. Протипожежний захист місць зберігання матеріальних цінностей.
- •5.10.5. Первинні засоби пожежегасіння
- •5.11. Вогнестійкість будівель, споруд та шляхи її підвищення
- •5.12. Евакуація людей з приміщень при пожежах
- •5.13. Обов’язки підприємств, установ, організацій,
- •5.14. Забезпечення пожежної безпеки підприємств з наявністю піротехнічних виробів
- •5.14.1. Загальне уявлення про піротехнічні вироби та їх небезпечні чинники. Види піротехнічних виробів
- •5.14.2.Безпека при виробництві, транспортування, зберіганні та використанні піротехнічних виробів.
- •Питання до розділу 5 «Пожежна безпека»
5.6. Дії працівників на випадок пожежі та надання першої допомоги поте-
рпілим
Пожежа супроводжується низкою характерних шкідливих небезпечних
факторів, які створюють реальну загрозу для життя і здоров’я людей: висока
температура може призвести до опіків, дим роздратовує слизуваті оболонки верхніх дихальних шляхів і зору, нестача кисню викликає гіпоксію, порушення координації рухів.
Самими небезпечними факторами пожежі є токсичні продукти горіння(
оксиди вуглецю, ціанід водню та ін.).
Виходячи з цього, завжди, в першу чергу, необхідно терміново залишити активну зону горіння. Перед тим, як вийти з приміщення, потрібно перекрити газ та вимкнути усі електроприлади, а краще здійснити повне знеструмення об’єкту. При виході щільно закрити двері.
Якщо пожежа виникла на вашому поверху і безпосередньої загрози для працівників немає, то потрібно здійснити запобіжні заходи від можливого не- гативного впливу води, яку використовують для гасіння. При цьому знеструм- люють приміщення, відсувають від стін меблі, накривають обладнання, пред- мети тощо захисною плівкою або іншими підручними засобами. На випадок виникнення пожежі на нижньому поверсі, виникає загроза негативного впливу диму на людей та перешкода для їх евакуації. У такому разі приміщення по- трібно негайно залишити, але перед тим, як виходити через двері, їх треба тро-
хи привідчинити (ні в якому разі не можна різко відкривати або вибивати две- рі, бо миттєвий доступ кисню може викликати викид полум’я ). Тому під час пожежі двері треба відчиняти обережно з урахуванням перепаду температури і впливу полум’я.
Після відчинення дверей і впевненості, що на шляху виходу з будівлі ще немає сильного задимлення та високої температури, необхідно негайно зали- шити будинок, рухаючись по коридорам та сходовим клітинам. Користуватись ліфтом у разі пожежі категорично заборонено, за винятком ліфтів, які спеціа- льно призначені для транспортування підрозділів пожежної охорони.
Якщо приміщення відрізане вогнем, димом, високою температурою від основних шляхів евакуації, то насамперед необхідно перешкодити доступу диму і продуктів горіння до нього, для чого негайно закрити усі щілини у
дверях будь-яким матеріалом (ганчірки, штори тощо), за винятком синтетич-
них. Краще, щоб вони були змочені водою.
У приміщенні, яке заповнене димом, рухатись потрібно повзком у напря- мку до вікна, закривши при цьому за можливості ніс та рот зволоженою тка- ниною і подати сигнал про допомогу. Ніколи не стрибайте у вікно без самої явної про це необхідності (кожен другий стрибок з четвертого поверху при пожежі є смертельним). Якщо стрибати все ж таки прийдеться, спочатку вики- ньте за можливості через вікно м’які речі: матраци, подушки і ін., спробуйте залізти на підвіконник, повиснути на ньому, на руках, щоб зменшити висоту падіння і, відштовхнувшись, стрибайте, спрямовуючи своє тіло на м’які пред- мети.
При рятуванні потерпілих з будівель, що горять, та при гасінні пожежі ви-
конувати наступні правила:
- перед тим, як увійти у палаюче приміщення, накритися з головою мокрим покривалом, плащем тощо;
- двері в задимлене приміщення відкривати обережно, поволі, при- криваючи корпус тіла дверним полотном для того, щоб уникнути спалаху полум’я від швидкого приливу свіжого повітря;
- у дуже задимленому приміщенні пересуватись поповзом або схи-
лившись, бо більшість нагрітих газоподібних речовин та дим скупчуються у верхній частині приміщення;
- для захисту від чадного газу по можливості дихати крізь зволоже-
ну тканину;
- якщо виникло займання одягу, лягти на землю (підлогу) та пере- кочуватися для збиття полум’я (бігти не можна, тому що полум’я може ще збільшитися);
- побачивши людину, на якій горить одяг, потрібно накинути на неї пальто, плащ, покривало та щільно притиснути і, таким чином, збити по- лум’я;
- при гасінні пожежі використовувати вогнегасники та інші засоби гасіння за призначенням, спрямовуючи їх на поверхню, що горить.
Горіння одягу, безпосередні контакти з полум’ям, розжареними предме-
тами, рідинами, що горять, призводять до опіків різного ступеню.
Опіки І, ІІ, ІІІ А ступенів належать до поверхневих. Вони можуть загоюва- тися самостійно з повним відновленням шкірного покриву навіть на великій площі опіку. Глибокі опіки ІІІ Б та ІV ступенів принципово відрізняються тим, що загоюються рубцюванням та здебільшого вимагають хірургічних методів лікування.
Перша допомога повинна бути спрямована на припинення впливу високої температури на потерпілого. Його кладуть в горизонтальне положення та шви- дко гасять одяг, що горить, будь-яким способом.
При невеликому опіку (І ступеня) необхідно підставити обпечене місце під струмінь холодної води та тримати до стихання болі, а потім змочити ура- жену ділянку спиртом або одеколоном, не накладаючи пов’язки.
При сильних опіках та утворенні пухирів необхідно на них покласти сте- рильну антисептичну пов’язку. У разі відсутності такого роду матеріалів вико- ристовують чистий рушник, простирадло, хустинку тощо, дати знеболювальні препарати.
Привеликихопіковихураженняхшкіри треба негайно викликати швидку допомогу, закутати потерпілого чистим пропрасованим простирадлом, дати знеболювальні препарати та велику кількість рідини (чай, мінеральна вода).
При сильних опіках не можна:
- обробляти шкіру спиртом, одеколоном, поливати пухирі та обвуг-
лену шкіру водою;
- проколювати пухирі, що утворились, щоб не інфікувати рану;
- змащувати вражені місця жиром, розчином брильянтовим зеленим,
засипляти порошками (це перешкоджає подальшому лікуванню);
- зривати прилиплі до місця опіку частини одягу;
- дозволяти потерпілому самостійно пересуватись(можливий шок).