5.12. Евакуація людей з приміщень при пожежах

Евакуація – це одночасне переміщення значної кількості людей в од- ному напрямку під час виникнення пожежі у приміщенні, а також при аваріях. Від правильної організації евакуації і стану комунікацій примі- щень залежить збереження життя людей.

Показником ефективності евакуації є час, протягом якого люди мо- жуть у разі необхідності залишити окремі приміщення і будівлі чи спору- ди взагалі. Безпека евакуації досягається тоді, коли час евакуації не пере- вищує часу настання критичної фази розвитку пожежі (критичних температур, концентрацій кисню, диму та ін.).

Шляхи евакуації (проходи, коридори) повинні мати рівні вертикальні огороджувальні конструкції без будь-яких виступів, що звужують виходи по ширині; природне освітлення або штучне, що працює від звичайної електромережі або від аварійної. Мінімальна ширина проходу має стано- вити не менше 1 м, а висота – 2 м. Двері на шляхах евакуації повинні від- чинятися, як правило, у напрямку виходу з будівлі.

Евакуаційних виходів з приміщення або споруди має бути, як прави- ло, не менше двох. Допускається наявність одного евакуаційного виходу з приміщень, якщо відстань від найбільш віддаленого робочого місця до цього виходу не перевищує 25 м, а кількість працюючих – не більше 5 осіб у приміщеннях з виробництвами категорій А, Б; 25 осіб – у примі- щеннях з виробництвом категорії В; 50 осіб – у приміщеннях з виробниц- твами категорій Г та Д.

Не допускається влаштовувати евакуаційні виходи через приміщення категорій А і Б, а також через виробничі приміщення в будівлях підви- щених ступенів вогнестійкості.

На видних місцях приміщень (у коридорах та проходах, біля виходів з приміщень на стіні) має знаходитись чіткий, зрозумілий план евакуації.

Евакуаційні виходи повинні бути: з приміщень, розташованих у під- вальних і цокольних поверхах, через сходову площадку за умови відсут- ності на шляху евакуації складів горючих матеріалів; з приміщень пер- шого поверху – безпосередньо через коридор, вестибюль до сходової клітки; з приміщень будь-якого поверху, крім першого, – до коридору,

що веде до сходової клітки.

Для забезпечення ефективної евакуації людей при пожежі необхідно своєчасно проводити інструктажі й мати інструкції щодо дій у разі еваку- ації, проводити тренування з евакуації людей з будинку і приміщень не рідше двох разів на рік.

За нормами, необхідний час евакуації з будинку складає: для катего-

рій пожежонебезпечності виробництва А, Б, Е – 0,5-1,75 хв.; категорії В –

1,75-3 хв.; категорії Г і Д – не нормується.

5.13. Обов’язки підприємств, установ, організацій,

громадян щодо забезпечення пожежної безпеки

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про пожежну безпеку» власники під- приємств, установ та організацій або уповноважені ними органи (далі – власники), а також орендарі зобов’язані:

розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної без- пеки, впроваджувати досягнення науки і техніки, позитивний досвід у практику протипожежного захисту;

відповідно до нормативних актів з пожежної безпеки розробляти і затверджувати положення, інструкції, інші нормативні акти, що діють у межах підприємства, установи та організації, здійснювати постійний кон- троль за їх додержанням;

забезпечувати додержання протипожежних вимог стандартів, норм, правил, а також виконання вимог приписів і постанов органів дер- жавного пожежного нагляду;

організовувати навчання працівників правил пожежної безпеки та пропаганду заходів щодо їх забезпечення;

у разі відсутності в нормативних актах вимог, необхідних для за- безпечення пожежної безпеки, вживати відповідних заходів, погоджуючи їх з органами державного пожежного нагляду;

утримувати у справному стані засоби протипожежного захисту і зв’язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не допускати їх вико- ристання не за призначенням;

створювати у разі потреби відповідно до встановленого порядку підрозділи пожежної охорони та необхідну для їх функціонування мате- ріально-технічну базу;

подавати на вимогу державної пожежної охорони відомості та до- кументи про стан пожежної безпеки об’єктів і продукції, що ними вироб- ляється;

здійснювати заходи щодо впровадження автоматичних засобів ви- явлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої авто- матики;

своєчасно інформувати органи пожежної охорони про несправ- ність пожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачан- ня, а також про закриття доріг і проїздів на своїй території;

проводити службове розслідування випадків пожеж.

Чинне законодавство передбачає конкретні обов’язки підприємств, установ та організацій з надання допомоги пожежній охороні в процесі гасіння пожежі. Так, згідно зі ст. 34 Закону України «Про пожежну без- пеку» для участі у гасінні пожежі місцеві органи державної виконавчої влади, підприємства, установи та організації на вимогу керівника гасіння пожежі зобов’язані надавати безкоштовно в його розпорядження вогнега- сні речовини, техніку, паливно-мастильні матеріали, людські ресурси, обладнання, засоби зв’язку тощо, а під час пожежі, що триває понад три години, – харчування, приміщення для відпочинку і реабілітації особово- го складу та осіб, залучених до гасіння пожежі.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про пожежну безпеку» громадяни

України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які перебувають на території України, зобов’язані:

виконувати правила пожежної безпеки: забезпечувати будівлі, які їм належать на праві особистої власності, первинними засобами гасіння пожеж і протипожежним інвентарем, виховувати у дітей обережність у поводженні з вогнем;

повідомляти пожежну охорону про виникнення пожежі та вжива-

ти заходів до її ліквідації, рятування людей і майна.

Ця стаття Закону є юридичною підставою для будь-якого керівни- ка, щоб вимагати від своїх підлеглих, відвідувачів виконувати правила пожежної безпеки.