
- •Глава 1. Загальні відомості про перспективу
- •§ 1. Основні поняття
- •Загальновідомими в Росії є панорами, створені ф. А. Рубо,—«Оборона Севастополя» (1902—1904 р.) і «Бородінська битва» (1911 р.), «Сталінградська битва» (1983 р.).
- •§ 2. Апарат, що проектує, і елементи картини
- •Система умовних позначок
- •§ 3. Способи завдання і визначення елементів картини
- •Питання і вправи для самоконтролю
- •Глава 2. Зображення точки і прямої в перспективі
- •§ 4. Перспектива точКи і відрізка прямої
- •§ 5. Перспектива нескінченно продовженої прямої
- •§ 6. Перспектива прямої загального положення
- •§ 7. Прямі часного й особливого положення
- •§ 8. Сліди прямої
- •§ 9. Взаємне положення прямих
- •Глава 3. Побудова перспективних масштабів
- •§ 10. Загальні поняття про перспективні масштаби
- •§ 11. Масштаб глибин
- •§ 13. Масштаб висот
- •§ 14. Перспективний масштаб на довільно спрямованої прямої
- •Для побудови картинного сліду площини q проводять граничну пряму ра . Потім через точку Qо паралельно граничній прямій ра проводять картинний слід QоQк допоміжної площини q.
- •§ 15. Розподіл відрізка
- •Питання для самоконтролю
- •Глава 4. Побудова в перспективі пласких фігур і геометричних тіл
- •§ 16. Побудова геометричних фігур у найпростішому положенні
- •§17. Побудова в перспективі кутів, довільно розташованих у горизонтальній площині
- •З’єднуючи задану вершину а з отриманою граничною точкою проводять другу сторону кута а . Кут а є перспективою заданого кута 60°.
- •§ 18. Побудова окружності у перспективі
- •Способи побудови зображень окружності в перспективі
- •§ 19. Побудова в перспективі зображень круглих предметів
- •Глава 5. Побудова тіней у перспективі
- •§20. Загальні відомості про теорію тіней
- •§ 21. Побудова тіней при штучному висвітленні
- •§ 22. Побудова тіней при сонячному висвітленні
- •Питання для самоперевірки
- •Глава 6. Побудова перспективи відображень у пласкому дзеркалі
- •§ 23. Загальні поняття про побудову відображень у пласкому дзеркалі
- •§ 24. Побудова відображень у дзеркальній площині
- •Питання для самоперевірки
- •Література
Способи побудови зображень окружності в перспективі
Відомо кілька способів побудови окружності в перспективі. Основним, найбільш простим і зручним, є спосіб описаного квадрата. Сутність його полягає в тім, що спочатку будують у перспективі квадрат, потім у нього вписують окружність, визначивши вісім точок — середини сторін квадрата і перетинання окружності з його діагоналями. Цей спосіб зручно застосовувати при зображенні в перспективі окружності невеликих розмірів.
Виконаємо таку побудова окружності, що лежить у предметній площині. Для цього задають натуральну величину окружності, вписаної в квадрат і сполученої з площиною картини. Для спрощення побудови одну зі сторін квадрата сполучають з основою картини (мал. 73).
Побудову виконують у наступній послідовності. Спочатку будують перспективу квадрата і відзначають на ньому чотири точки, що лежать на серединах його сторін. В окружності ці точки будуть кінцями вертикального (1—3) і горизонтального (2—4) діаметрів. Для їхнього знаходження проводять глибинні прямі, що відповідають напрямкам вертикальних сторін квадрата і діаметра окружності. Через правий (чи лівий) кут квадрата проводять його діагональ із точкою сходу D1 (чи D2).
П
еретинання
діагоналі з лівою стороною квадрата
визначить у перспективі його вершину
і далеку сторону. Перетинання діагоналі
з глибинною прямою — зображенням
вертикального діаметра окружності —
визначить її центр і горизонтальний
діаметр. Кінці діаметрів окружності
лежать на серединах сторін квадрата. У
перспективі вони визначать чотири точки
еліпса: 1,
2,
3, 4.
Мал. 73 Мал. 74 Потім будують ще чотири точки перетинання діагоналей квадрата з окружністю (5, 6, 7, 8). Для цього в сполученому фронтальному положенні квадрата проводять дві допоміжні прямі через точки 5 і 6, 7 і 8, паралельні вертикальному діаметру окружності. У перспективі вони будуть глибинними прямими, що у перетинанні з діагоналями квадрата визначать ще чотири точки еліпса: 5, 6, 7, 8. З'єднавши послідовно всі добудовані точки плавною лінією, одержують зображення окружності в перспективі — еліпс.
При використанні способу описаного квадрата можна спростити побудову. Для цього в сполученому положенні з картиною будують половину квадрата (мал. 74) або його чверть і вписують в них відповідно половину або чверть окружності.
Якщо відстань між деякими точками дуже велико, то застосовують проміжні, додаткові точки. Їх знаходять у перетинанні окружності з допоміжною прямою, що проходить через центр О. Так (див. мал. 74) на окружності знайдена точка 9 у перетині глибинної прямої з допоміжною, яка проведена через центр еліпса. У такий же спосіб побудована точка 10. Визначивши у перспективі точки 9 і 10, можна побудувати симетрично їм ще пару точок: 11 і 12, відклавши на горизонтальних прямих відповідну половину хорди.
При побудові в перспективі зображення великої окружності для забезпечення максимальної точності знаходять до 16 точок й більш. Для цього застосовують спосіб побудови парних точок, зв'язаних діагоналлю квадрата, описаного біля даної окружності.
Задамо на картині (мал. 75) перспективу квадрата з центром О і відзначимо точки еліпса, що лежать на його сторонах і діагоналях. В даному прикладі для побудови використане не сполучене положення окружності з картиною, а фронтальна площина, побудована при далекій стороні квадрата. Помітимо, що тут побудована лише чверть окружності і її радіус відповідає половині сторони квадрата в перспективі. На фронтальній окружності відзначають точки 9 і 10, які симетричні щодо діагоналі. Потім через відзначені точки проводять горизонтальні і вертикальні лінії (тут вони штрихові), які будуть перетинати діагоналі квадрата.
Мал. 75 Мал. 76 Мал. 77
Далі цю ж побудову виконують у перспективі. Відповідно до положення вертикальних прямих будують глибинні прямі з точкою сходу Р. А через точки перетинання їх з діагоналями проводять горизонтальні прямі, що визначать у перспективі положення точок 9 і 10. На малюнку відзначені дві пари точок лівої половини квадрата. Симетрично їм праворуч можна побудувати, як у попередньому прикладі, ще дві пари точок, відклавши відрізки хорд.
Якщо окружність розташована у вертикальній площині, то застосовують той же спосіб описаного квадрата і виконують побудови, аналогічні попереднім прикладам. Так, спочатку на картині (мал. 76) у вертикальній площині будують перспективу квадрата з заданою стороною АоВк і визначають чотири точки еліпса, які лежать на його сторонах (1, 2, 3, 4). Потім знаходять точки перетинання діагоналей квадрата з окружністю, для чого використовують допоміжні прямі, що на картині є глибинними. Сполучений квадрат, у який вписана окружність (у даному прикладі узята його 1/4 частина), розташовують збоку при картинному сліді АоВк площини. Для побудови точок, розташованих на діагоналях, застосовують фронтальне положення квадрата, заданого при ближній чи далекій його стороні. Помітимо, що можна будувати тільки 1/8 частину окружності, як це показано на малюнку 77.