
- •Охорона праці в Україні – важливий напрям національної політики.
- •Основні параметри, що характеризують здорові умови роботи.
- •Тривалість робочого часу працівників.
- •Безпека облаштування, обладнання та експлуатації механізмів і машин.
- •Основні поняття в галузі охорони праці.
- •Освітлення виробничих приміщень.
- •Основні положення законодавства про працю та охорону праці.
- •8. Повітряне середовище та його роль у створенні сприятливих умов праці
- •«Про обов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві й професійного захворювання, що привели до втрати працездатності».
- •10. Перша допомога при ураженні електричним струмом
- •11. Пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •12. Види штучного освітлення, характеристика джерел штучного освітлення
- •13. Охорона праці жінок
- •14. Дія шуму на людину. Методи та засоби захисту
- •15. Тривалість робочого часу працівників
- •16. Поняття про пожежу та пожежну безпеку.
- •17. Обов’язки роботодавця щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці.
- •18. Профілактичні заходи щодо захисту від дії електромагнітних полів
- •19. Фактори санітарно-гігієнічних умов праці.
- •Державне санітарне законодавство
- •Санітарно-епідеміологічний нагляд і його роль в профілактиці професійних захворювань
- •20. Основні шкідливі чинники на робочому місті.
- •21. Кодекс законів про працю.
- •22. Електричний струм, дія на організм людини, причини ураження електричним струмом, надання долікарскої допомоги при електротравмах.
- •Чинники, що впливають на наслідки ураження електрострумом
- •23. Закон України “Про охорону здоров’я”; “Про забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя населення”; “Про охорону навколишнього природного середовища”.
- •24, 42 Запобігання вибуху газо-, паро- і пилоповітряних сумішей.
- •25. Соціальний захист потерпілих на виробництві.
- •26. Перша допомога при ураженні чинниками, що є на робочому місті.
- •27. Основні нормативні акти, що регламентують вимоги пожежної безпеки.
- •28. Мікрокліматичні умови робочої зони.
- •29. Система попередження пожеж.
- •30. Основні характеристики робочої зони.
- •31.Охорона праці неповнолітніх та осіб із обмеженою працездатністю.
- •32. Вплив характеру праці на функціонування організму.
- •33. Відшкодування шкоди працівникам за ушкоджене здоров’я.
- •34. Вібрація її дія на організм, норми і методи захисту.
- •35. Тривалість робочого часу працівників.
- •36. Основні шкідливі чинники на робочому місті.
- •37. Інструктажі з питань охорони праці.
- •38. Електромагнітні поля, дія на організм, нормування і методи захисту.
- •39. Аналіз причин травматизму та професійних захворювань.
- •40.Іонізуюче випромінювання, дія на організм, нормування і методи захисту
- •41. Системи заходів та засобів безпечної експлуатації електроустановок.
- •43. Інструкції про заходи пожежної безпеки.
- •44. Основні шкідливі чинники на робочому місті.
- •46. Електричний струм, дія на організм людини, причини ураження електричним струмом, надання долікарскої допомоги при електротравмах.
- •47. Аналіз гігієнічних умов праці.
- •48. Стаціонарні засоби гасіння пожеж.
- •49. Класифікатори нещасних випадків.
- •50. Основні шкідливі чинники на робочому місті.
- •51. Травми та професійні захворювання.
- •52. Пожежі, причини виникнення та шляхи розповсюдження, методи гасіння пожеж та
- •Основні причини виробничого травматизму.
- •Показники пожежної та вибухової небезпеки
- •Відшкодування шкоди працівникам за ушкоджене здоровя
- •56. Основні шкідливі чинники на робочому місці
- •57.Обов'язкові медичні огляди працівників певних категорій
- •58.Організація забезпечення пожежної безпеки Правова основа забезпечення пожежної безпеки
- •Загальні принципи організації пожежної безпеки
- •Державний пожежний нагляд
- •Завдання та види пожежної охорони
- •59. Методи аналізу виробничого травматизму.
- •60. Перша допомога при ураженні чинниками, що є на робочому місті.
41. Системи заходів та засобів безпечної експлуатації електроустановок.
Засоби захисту, що використовуються в електроустановках, поділяються на такі, що забезпечують безпеку при нормальному режимі роботи електроустаткування і такі, що забезпечують безпеку при аварійному стані електрообладнання.При пошкодженні електроустаткування причиною ураження струмом може бути поява напруги на металевих частинах електрообладнання (корпус, кожух, огородження) внаслідок пошкодження ізоляції або замикання фазного провідника на землю і поява крокової напруги через порушення заземлення і т. ін.
Згідно з ПУЕ, в електроустановках використовують такі системи заходів для забезпечення їх безпечної експлуатації: захисне заземлення, занулення, ізоляція струмопровідних частин, захисне вимикання, малі напруги, недоступність до неізольованих провідників. У електроустановках існують три види заземлення: захисне заземлення для захисту людей від ураження струмом; робоче заземлення, що забезпечує нормальну роботу устаткування, та заземлення системи блискавкозахисту, що захищає споруди від атмосферної перенапруги.
Захисним заземленням називається навмисне електричне з’єднання із землею або її еквівалентом металевих неструмоведучих частин, які можуть опинитись під напругою в результаті пошкодження електричної ізоляції або при наведенні на них електростатичних зарядів та дії електромагнітної індукції.
Заземленню підлягають усі металеві неструмоведучі частини електричного обладнання, які внаслідок пошкодження ізоляції можуть опинитись під напругою і до яких може торкнутися людина. Це металеві корпуси електричних машин, трансформаторів, світильників, приводи електричних апаратів, металеві кожухи, ящики, щитки електроустановок і ін. Основним завданням заземлення є усунення небезпеки ураження струмом при торканні до металевих частин електрообладнання, яке опинилось під напругою. Захисна дія заземлення полягає у зниженні сили струму, що протікає по тілу людини, до безпечної величини. Досягається це завдяки тому, що малий опір заземлення (одиниці, десятки Ом) приєднується паралельно до великого опору людини (тисячі Ом). Чим більшим буде відношення опору людини до опору заземлення, тим менша величина струму пройде по людині, а відтак і наслідки ураження будуть легшими.
Опір заземлення добирають таким чином, щоб струм який буде проходити через людину, був безпечним. Для виконання своєї захисної ролі заземлення має бути з незначним опором. Цей опір обчислюється з відношення напруги на заземлювач до сили струму, який проходить у землю. Він складається з опору заземлювача відносно землі, опору заземлювача як металевого провідника та опору заземлюючих провідників, які сполучають заземлювач з корпусом електрообладнання. Захисне заземлення влаштовують у всіх електроустановках незалежно від категорії приміщення при напрузі 380 В і більше при змінному струмі та 440 В і більше при постійному струмі. У зовнішніх електроустановках та приміщеннях особливо небезпечних й з підвищеною небезпекою заземлення влаштовують при напрузі понад 42 В змінного струму і понад 110В постійного струму. У вибухонебезпечних приміщеннях його влаштовують - за будь-якого значення напруги, як постійного, так і змінного струму.