- •Охорона праці в Україні – важливий напрям національної політики.
- •Основні параметри, що характеризують здорові умови роботи.
- •Тривалість робочого часу працівників.
- •Безпека облаштування, обладнання та експлуатації механізмів і машин.
- •Основні поняття в галузі охорони праці.
- •Освітлення виробничих приміщень.
- •Основні положення законодавства про працю та охорону праці.
- •8. Повітряне середовище та його роль у створенні сприятливих умов праці
- •«Про обов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві й професійного захворювання, що привели до втрати працездатності».
- •10. Перша допомога при ураженні електричним струмом
- •11. Пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •12. Види штучного освітлення, характеристика джерел штучного освітлення
- •13. Охорона праці жінок
- •14. Дія шуму на людину. Методи та засоби захисту
- •15. Тривалість робочого часу працівників
- •16. Поняття про пожежу та пожежну безпеку.
- •17. Обов’язки роботодавця щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці.
- •18. Профілактичні заходи щодо захисту від дії електромагнітних полів
- •19. Фактори санітарно-гігієнічних умов праці.
- •Державне санітарне законодавство
- •Санітарно-епідеміологічний нагляд і його роль в профілактиці професійних захворювань
- •20. Основні шкідливі чинники на робочому місті.
- •21. Кодекс законів про працю.
- •22. Електричний струм, дія на організм людини, причини ураження електричним струмом, надання долікарскої допомоги при електротравмах.
- •Чинники, що впливають на наслідки ураження електрострумом
- •23. Закон України “Про охорону здоров’я”; “Про забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя населення”; “Про охорону навколишнього природного середовища”.
- •24, 42 Запобігання вибуху газо-, паро- і пилоповітряних сумішей.
- •25. Соціальний захист потерпілих на виробництві.
- •26. Перша допомога при ураженні чинниками, що є на робочому місті.
- •27. Основні нормативні акти, що регламентують вимоги пожежної безпеки.
- •28. Мікрокліматичні умови робочої зони.
- •29. Система попередження пожеж.
- •30. Основні характеристики робочої зони.
- •31.Охорона праці неповнолітніх та осіб із обмеженою працездатністю.
- •32. Вплив характеру праці на функціонування організму.
- •33. Відшкодування шкоди працівникам за ушкоджене здоров’я.
- •34. Вібрація її дія на організм, норми і методи захисту.
- •35. Тривалість робочого часу працівників.
- •36. Основні шкідливі чинники на робочому місті.
- •37. Інструктажі з питань охорони праці.
- •38. Електромагнітні поля, дія на організм, нормування і методи захисту.
- •39. Аналіз причин травматизму та професійних захворювань.
- •40.Іонізуюче випромінювання, дія на організм, нормування і методи захисту
- •41. Системи заходів та засобів безпечної експлуатації електроустановок.
- •43. Інструкції про заходи пожежної безпеки.
- •44. Основні шкідливі чинники на робочому місті.
- •46. Електричний струм, дія на організм людини, причини ураження електричним струмом, надання долікарскої допомоги при електротравмах.
- •47. Аналіз гігієнічних умов праці.
- •48. Стаціонарні засоби гасіння пожеж.
- •49. Класифікатори нещасних випадків.
- •50. Основні шкідливі чинники на робочому місті.
- •51. Травми та професійні захворювання.
- •52. Пожежі, причини виникнення та шляхи розповсюдження, методи гасіння пожеж та
- •Основні причини виробничого травматизму.
- •Показники пожежної та вибухової небезпеки
- •Відшкодування шкоди працівникам за ушкоджене здоровя
- •56. Основні шкідливі чинники на робочому місці
- •57.Обов'язкові медичні огляди працівників певних категорій
- •58.Організація забезпечення пожежної безпеки Правова основа забезпечення пожежної безпеки
- •Загальні принципи організації пожежної безпеки
- •Державний пожежний нагляд
- •Завдання та види пожежної охорони
- •59. Методи аналізу виробничого травматизму.
- •60. Перша допомога при ураженні чинниками, що є на робочому місті.
26. Перша допомога при ураженні чинниками, що є на робочому місті.
Перша медична (долікарська) допомога включає такі три групи заходів:
Негайне припинення впливу зовнішніх ушкоджуючих факторів (електричний струм, висока або низька температура, здавлення вагою) та видалення постраждалого з несприятливих умов, в які він потрапив (витягання з води, з палаючого приміщення, приміщення, де накопичились отруйні гази тощо).
Надання першої медичної допомоги постраждалому у залежності від характеру та виду травми, нещасного випадку або раптового захворювання (зупинка кровотечі, накладання пов'язки на рану, штучне дихання, масаж серця, введення протиотрути та ін.).
Організація негайної доставки (транспортування) хворого або постраждалого у лікувальний заклад.
Заходи першої групи скоріше є першою допомогою взагалі, а не медичною допомогою. Слід підкреслити: чим довший вказаний вплив, тим більш глибоким та важким буде ушкодження. Тому першу допомогу слід починати саме з цих заходів.
Друга група заходів складає вже медичну допомогу. Надати її можуть медичні працівники або особи, що вивчили основні ознаки ушкоджень та спеціальні заходи першої допомоги.
Велике значення у комплексі заходів першої невідкладної медичної допомоги має найшвидша доставка постраждалого у лікувальний заклад. Транспортувати хворого або постраждалого слід не тільки швидко, але й правильно, тобто у положенні, найбезпечнішому для хворого згідно з характером захворювання або видом травми, наприклад, у положенні на боці — у непритомному стані або при можливому блюванні, при зламаних кістках після створення нерухомості ушкодженому органу тощо.
Найкраще для перевезення постраждалого користуватися спеціалізованим транспортом (санітарна автомашина, санітарний літак). За його відсутності транспортування повинне бути здійснене за допомогою будь-яких доступних у конкретних обставинах засобів пересування. У найнесприятливіших умовах доставка проводиться шляхом перенесення постраждалого на руках, на спеціальних або імпровізованих ношах, брезенті тощо.
Транспортування може тривати від декількох хвилин до декількох годин. Медичний працівник повинен забезпечити правильне перенесення хворого, перекладання його з одного транспортного засобу до іншого, надавати медичну допомогу дорогою до закладу та проводити заходи з попередження ускладнень, які можуть розвинутись при блюванні, порушенні транспортної іммобілізації, переохолодженні, трясці та з інших причин.
27. Основні нормативні акти, що регламентують вимоги пожежної безпеки.
Забезпечення пожежної безпеки – невід'ємна частина державної діяльності щодо охорони життя та здоров'я людей, національного багатства і навколишнього природного середовища. Правовою основою діяльності в галузі пожежної безпеки є Конституція, Закон України "Про пожежну безпеку" та інші закони України, постанови Верховної Ради України, укази і розпорядження Президента України, декрети, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України; рішення органів державної виконавчої влади, місцевого та регіонального самоврядування, прийняті в межах їх компетенції.
Відповідно до Державної програми забезпечення пожежної безпеки на 1995 – 2000 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.95 №238, та згідно з Положенням про порядок розроблення, затвердження, перегляду, скасування та реєстрації нормативних актів з питань пожежної безпеки, затвердженим наказом МВС України 04.12.96 №833, створено Державний реєстр нормативних актів з питань пожежної безпеки, до якого включено біля 360 найменувань документів різних рівнів та видів. За рівнем прийняття і дії реєстр виділяє 8 груп таких актів:
Загальнодержавні акти. До них відносяться: "Закон України про пожежну безпеку", від 17.12.93; НАПБ А.01.001–95 "Правила пожежної безпеки в Україні", від 14.06.95, та "Правила пожарной безопасности в лесах СССР", від 18.06.71.
Міжгалузеві. До документів цього типу віднесено 42 нормативні акти з пожежної безпеки. До цих актів, зокрема, увійшли НАПБ Б.02.001–94 "Положення про державну пожежну охорону", НАПБ Б.07.001–94 "Перелік посад, при призначенні на які особи зобов'язані проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки та порядок його організації”, а також інші правила, положення інструкції та настанови, що окреслюють загальні вимоги пожежної безпеки, обов'язкові для виконання в усіх галузях виробничого та невиробничого середовища. До цієї ж групи входить дуже важливий нормативний акт, який використовується для визначення рівня пожежної небезпеки об'єкта НАПБ Б.07.005–86 "Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности" ОНТП 24–86.
Галузеві нормативні акти. Вимоги цієї групи документів з пожежної безпеки розповсюджуються на окрему галузь. В реєстрі нараховується 109 таких нормативних актів.
Нормативні акти міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, дія яких поширюється на підпорядковані їм підприємства, установи, організації. У цьому розділі 102 документи.
Міждержавні стандарти з питань пожежної безпеки. До них відносяться деякі стандарти системи стандартів безпеки праці СРСР, а також галузеві стандарти СРСР (ГОСТы), які стосуються пожежної безпеки. Всього до цієї групи належать 46 стандартів.
Державні стандарти України (ДСТУ) з питань пожежної безпеки. Ця група нараховує біля 20 стандартів, у тому числі ДСТУ 2272-93 “Пожежна безпека. Терміни та визначення”, а також стандарти на окремі види обладнання для пожежогасіння.
Галузеві стандарти з питань пожежної безпеки (усього 22 найменування) містять вимоги та технічні умови щодо окремих видів обладнання, яке застосовується для попередження, перешкоди розповсюдженню, а також гасіння пожеж, які виникають у специфічних умовах конкретної галузі.
Нормативні документи в галузі будівництва з питань пожежної безпеки. Група нараховує 18 документів, серед яких: СниП 2.01.02–85 “Противопожарные нормы проектирования зданий и сооружений”; СниП 2.04.05–86 “Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха”; СниП 2.04.09–84 “Противопожарная автоматика зданий и сооружений”;
- СТСЭВ 5062 – 85 “Пожарная безопасность в строительстве. Предел огнестойкости конструкций. Технические требования к печам” і т. ін.
Окрім документів, що увійшли до вище згаданого реєcтру нормативних актів з питань пожежної безпеки і безпосередньо стосуються тільки цих питань, існує ряд нормативних актів спеціального призначення, окремі розділи яких регламентують вимоги пожежної безпеки. Серед таких документів слід особливо відзначити ДНАОП 0.00-1.32-01 “Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок”, які визначають класи пожежонебезпечних і вибухонебезпечних зон (див. блок 4, мал.4.1) та вимоги до типу виконання електрообладнання, що має використовуватись у відповідних умовах.