- •Охорона праці в Україні – важливий напрям національної політики.
- •Основні параметри, що характеризують здорові умови роботи.
- •Тривалість робочого часу працівників.
- •Безпека облаштування, обладнання та експлуатації механізмів і машин.
- •Основні поняття в галузі охорони праці.
- •Освітлення виробничих приміщень.
- •Основні положення законодавства про працю та охорону праці.
- •8. Повітряне середовище та його роль у створенні сприятливих умов праці
- •«Про обов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві й професійного захворювання, що привели до втрати працездатності».
- •10. Перша допомога при ураженні електричним струмом
- •11. Пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •12. Види штучного освітлення, характеристика джерел штучного освітлення
- •13. Охорона праці жінок
- •14. Дія шуму на людину. Методи та засоби захисту
- •15. Тривалість робочого часу працівників
- •16. Поняття про пожежу та пожежну безпеку.
- •17. Обов’язки роботодавця щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці.
- •18. Профілактичні заходи щодо захисту від дії електромагнітних полів
- •19. Фактори санітарно-гігієнічних умов праці.
- •Державне санітарне законодавство
- •Санітарно-епідеміологічний нагляд і його роль в профілактиці професійних захворювань
- •20. Основні шкідливі чинники на робочому місті.
- •21. Кодекс законів про працю.
- •22. Електричний струм, дія на організм людини, причини ураження електричним струмом, надання долікарскої допомоги при електротравмах.
- •Чинники, що впливають на наслідки ураження електрострумом
- •23. Закон України “Про охорону здоров’я”; “Про забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя населення”; “Про охорону навколишнього природного середовища”.
- •24, 42 Запобігання вибуху газо-, паро- і пилоповітряних сумішей.
- •25. Соціальний захист потерпілих на виробництві.
- •26. Перша допомога при ураженні чинниками, що є на робочому місті.
- •27. Основні нормативні акти, що регламентують вимоги пожежної безпеки.
- •28. Мікрокліматичні умови робочої зони.
- •29. Система попередження пожеж.
- •30. Основні характеристики робочої зони.
- •31.Охорона праці неповнолітніх та осіб із обмеженою працездатністю.
- •32. Вплив характеру праці на функціонування організму.
- •33. Відшкодування шкоди працівникам за ушкоджене здоров’я.
- •34. Вібрація її дія на організм, норми і методи захисту.
- •35. Тривалість робочого часу працівників.
- •36. Основні шкідливі чинники на робочому місті.
- •37. Інструктажі з питань охорони праці.
- •38. Електромагнітні поля, дія на організм, нормування і методи захисту.
- •39. Аналіз причин травматизму та професійних захворювань.
- •40.Іонізуюче випромінювання, дія на організм, нормування і методи захисту
- •41. Системи заходів та засобів безпечної експлуатації електроустановок.
- •43. Інструкції про заходи пожежної безпеки.
- •44. Основні шкідливі чинники на робочому місті.
- •46. Електричний струм, дія на організм людини, причини ураження електричним струмом, надання долікарскої допомоги при електротравмах.
- •47. Аналіз гігієнічних умов праці.
- •48. Стаціонарні засоби гасіння пожеж.
- •49. Класифікатори нещасних випадків.
- •50. Основні шкідливі чинники на робочому місті.
- •51. Травми та професійні захворювання.
- •52. Пожежі, причини виникнення та шляхи розповсюдження, методи гасіння пожеж та
- •Основні причини виробничого травматизму.
- •Показники пожежної та вибухової небезпеки
- •Відшкодування шкоди працівникам за ушкоджене здоровя
- •56. Основні шкідливі чинники на робочому місці
- •57.Обов'язкові медичні огляди працівників певних категорій
- •58.Організація забезпечення пожежної безпеки Правова основа забезпечення пожежної безпеки
- •Загальні принципи організації пожежної безпеки
- •Державний пожежний нагляд
- •Завдання та види пожежної охорони
- •59. Методи аналізу виробничого травматизму.
- •60. Перша допомога при ураженні чинниками, що є на робочому місті.
24, 42 Запобігання вибуху газо-, паро- і пилоповітряних сумішей.
У звичайних умовах горіння є процесом окислення або з'єднання горючої речовини із киснем повітря, який супроводжується виділенням тепла і світла. Проте деякі речовини, наприклад, стислий ацетилен, озон, вибухові речовини, можуть вибухати і без кисню повітря із утворенням тепла і полум'я.
Пил горючих речовин небезпечний. Пил, який осів на устаткуванні або виступаючих частинах конструкцій будівель, може тліти і горіти, а той, що знаходиться в повітрі, здатний утворювати вибухонебезпечну суміш. Швидкість реакції горіння зростає із збільшенням питомої поверхні пилу.
Тому при визначенні ступеня небезпеки пилу, що знаходиться у виробничому приміщенні передусім необхідно враховувати здатність пилу утворювати із повітрям вибухонебезпечні суміші, а також чутливість таких сумішей до різних джерел запалювання.
Нижні концентраційні межі запалювання пилоповітряних сумішей коливаються для більшості речовин від 2,5 до 30 г/м3. Такі концентрації пилу можуть спостерігатися тільки всередині хімічних апаратів або в дуже сильно запорошеному приміщенні. При таких концентрація предмети на відстані 1-2 м вже не розрізняються.
Для запобігання вибуху пилоповітряних сумішей або зменшення руйнуючої дії такого вибуху на апаратах ( бункерах, млинах, сепараторах) встановлюються розривні мембрани, а також пристрої для подачі в пилопроводи інертних газів (двоокису вуглецю або водяної пари).
Впровадження сучасних технологічних процесів на підприємствах неможливо без засобів автоматизації, керування та контролю технологічними процесами. Тому що велика кількість пилів різних речовин, які використаються у технологічних процесах, ставиться до пальних і вони можуть створювати вибухонебезпечні суміші з повітрям, то необхідно приймати заходи щодо запобігання підпалювання цих сумішей електроустаткуванням цих технологічних установок.
25. Соціальний захист потерпілих на виробництві.
Соціальний захист працівників - повне відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Важливим чинником правового захисту робітників є обов’язкове соціальне страхування від нещасних випадків і професійних захворювань.
У 1999 р. був прийнятий Закон «Про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Закон набув чинності з 1.01.2001 р..
Закон являє собою систему прав і гарантій, спрямованих на матеріальну підтримку працюючих у разі повної, часткової або тимчасової втрати ними працездатності.
Допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю видається у разі хвороби, каліцтва, при догляді за хворим членом сім’ї – у розмірі повного заробітку.
Відповідно до Закону, страхування від нещасних випадків здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків (ФСНВ), що є надійною підставою для поступового розв’язування цієї проблеми, яка нині ще існує в державі.
Координує роботу Фонду Кабінет Міністрів, а державний нагляд за його діяльністю здійснюють спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади.
Фонд розпочав свою діяльність і, щоб піднятися до загальноєвропейського рівня, він має використовувати у своїй роботі міжнародний досвід і тісно співпрацювати з подібними структурами в інших країнах світу.