- •Охорона праці в Україні – важливий напрям національної політики.
- •Основні параметри, що характеризують здорові умови роботи.
- •Тривалість робочого часу працівників.
- •Безпека облаштування, обладнання та експлуатації механізмів і машин.
- •Основні поняття в галузі охорони праці.
- •Освітлення виробничих приміщень.
- •Основні положення законодавства про працю та охорону праці.
- •8. Повітряне середовище та його роль у створенні сприятливих умов праці
- •«Про обов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві й професійного захворювання, що привели до втрати працездатності».
- •10. Перша допомога при ураженні електричним струмом
- •11. Пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •12. Види штучного освітлення, характеристика джерел штучного освітлення
- •13. Охорона праці жінок
- •14. Дія шуму на людину. Методи та засоби захисту
- •15. Тривалість робочого часу працівників
- •16. Поняття про пожежу та пожежну безпеку.
- •17. Обов’язки роботодавця щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці.
- •18. Профілактичні заходи щодо захисту від дії електромагнітних полів
- •19. Фактори санітарно-гігієнічних умов праці.
- •Державне санітарне законодавство
- •Санітарно-епідеміологічний нагляд і його роль в профілактиці професійних захворювань
- •20. Основні шкідливі чинники на робочому місті.
- •21. Кодекс законів про працю.
- •22. Електричний струм, дія на організм людини, причини ураження електричним струмом, надання долікарскої допомоги при електротравмах.
- •Чинники, що впливають на наслідки ураження електрострумом
- •23. Закон України “Про охорону здоров’я”; “Про забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя населення”; “Про охорону навколишнього природного середовища”.
- •24, 42 Запобігання вибуху газо-, паро- і пилоповітряних сумішей.
- •25. Соціальний захист потерпілих на виробництві.
- •26. Перша допомога при ураженні чинниками, що є на робочому місті.
- •27. Основні нормативні акти, що регламентують вимоги пожежної безпеки.
- •28. Мікрокліматичні умови робочої зони.
- •29. Система попередження пожеж.
- •30. Основні характеристики робочої зони.
- •31.Охорона праці неповнолітніх та осіб із обмеженою працездатністю.
- •32. Вплив характеру праці на функціонування організму.
- •33. Відшкодування шкоди працівникам за ушкоджене здоров’я.
- •34. Вібрація її дія на організм, норми і методи захисту.
- •35. Тривалість робочого часу працівників.
- •36. Основні шкідливі чинники на робочому місті.
- •37. Інструктажі з питань охорони праці.
- •38. Електромагнітні поля, дія на організм, нормування і методи захисту.
- •39. Аналіз причин травматизму та професійних захворювань.
- •40.Іонізуюче випромінювання, дія на організм, нормування і методи захисту
- •41. Системи заходів та засобів безпечної експлуатації електроустановок.
- •43. Інструкції про заходи пожежної безпеки.
- •44. Основні шкідливі чинники на робочому місті.
- •46. Електричний струм, дія на організм людини, причини ураження електричним струмом, надання долікарскої допомоги при електротравмах.
- •47. Аналіз гігієнічних умов праці.
- •48. Стаціонарні засоби гасіння пожеж.
- •49. Класифікатори нещасних випадків.
- •50. Основні шкідливі чинники на робочому місті.
- •51. Травми та професійні захворювання.
- •52. Пожежі, причини виникнення та шляхи розповсюдження, методи гасіння пожеж та
- •Основні причини виробничого травматизму.
- •Показники пожежної та вибухової небезпеки
- •Відшкодування шкоди працівникам за ушкоджене здоровя
- •56. Основні шкідливі чинники на робочому місці
- •57.Обов'язкові медичні огляди працівників певних категорій
- •58.Організація забезпечення пожежної безпеки Правова основа забезпечення пожежної безпеки
- •Загальні принципи організації пожежної безпеки
- •Державний пожежний нагляд
- •Завдання та види пожежної охорони
- •59. Методи аналізу виробничого травматизму.
- •60. Перша допомога при ураженні чинниками, що є на робочому місті.
15. Тривалість робочого часу працівників
Час, протягом якого працівники виконують доручену їм роботу, називають робочим.
Законом встановлено такі види тривалості робочого часу :
-нормальна тривалість ;
-скорочена тривалість ;
-неповний робочий час ;
-ненормований робочий день ;
-робота в нічний час ;
-надурочні роботи.
Якою повинна бути тривалість робочого часу працівників ?
Нормальна тривалість робочого часу працівників не може первищувати 40 годин на тиждень незалежно від форм власності підприємства, де він працює.
Більшість працівників має п´ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. На тих підприємствах, де запровадження п´ятиденного тижня є недоцільним – встановлено шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем.
Ким встановлюється кількість робочих днів тижня ?
П´ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється роботодавцем спільно з профспілковим комітетом з урахуванням специфіки роботи, думки трудового колективу і за погодженням з органами місцевого самоврядування. Тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами – внутрішнього трудового розпорядку роботодавцем за погодженням з профспілковим комітетом підприємства.
Напередодні святкових і неробочих днів тривалість роботи працівників (як при 5 -, так і при 6-денному ) робочому тижні скорочується на одну годину.
Для кого встановлено скорочену тривалість робочого часу ?
Законодавством передбачено скорочену тривалість робочого часу для працівників, зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці (робота під землею в шахтах, ливарних цехах, на хімічних виробництвах, рентгенівських кабінетах ...) Для збереження здоровя таких категорій працівників запроваджено скорочену тривалість робочого тижня – не більше 36 годин на тиждень. Скорочена тривалість робочого часу і для ряду інших працівників – диспечерів, учителів, лікарів, робота яких повязана з великим навантаженням. Для працівників віком від 16 до 18 років - 36 годин на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють у період канікул) - 24 години на тиждень. При цьому тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої для осіб відповідного віку;
Скорочується тривалість роботи (зміни) для тих, хто працює в нічний час.
Право на скорочений робочий час передбачено законом. Власник підприємства зобовязаний його дотримуватися, незалежно від будь-яких умов. При цьому зарплата працівникам не повинна зменшуватися.
Неповний робочий час означає, що працівник працює менше нормальної тривалості робочого тижня (тобто менше сорокагодинного робочого тижня). Неповний робочий час може встановлюватися за погодженням між працівником і роботодавцем. При цьому тривалість його не повинна бути меншою, ніж половина нормальної тривалості робочого дня.
Нічним часом є час з 22 години до 6 години.
Що являє собою ненормований робочий день ?
Термін "ненормований робочий день" зовсім не означає, що працівники, для яких він встановлений, повинні працювати необмежений час. Загальна тривалість роботи і для таких працівників не може перевищувати 40 год на тиждень з відповідним розподілом цього часу на 5 чи 6 робочих днів. На них повністю поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку. Залучення до роботи понад норму робочого дня не перетворює цей робочий день у подовжений. Роботодавець не може постійно залучати працівників до роботи за межами нормального робочого дня. Але, якщо така необхідність виникла, то працівник зобовязаний виконати без будь-якої додаткової оплати роботу за межами робочого дня.
Які роботи вважають надурочними ?
Надурочними вважають роботи понад встановлену тривалість робочого дня. Роботодавець може застосовувати надурочні роботи лише у виняткових випадках, що визначаються законодавством, а саме :
1.при проведенні робіт, необхідних для оборони країни, відвернення громадського або стихійного лиха, виробничої аварії і усунення її наслідків;
2.при проведенні громадсько необхідних робіт по водопостачанню, газопостачанню, опаленню, освітленню, каналізації, транспорту, зв´зку;
3.при необхідності закінчити почату роботу, яка не могла бути закінчена в нормальний робочий час внаслідок непередбачених обставин чи випадкової затримки з технічних умов виробництва, коли припинення її може попсувати майно чи викличе зупинення робіт для значної кількості працівників;
4.при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт для недопущення простою транспорту і скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення;
5.для продовження роботи при нез´явленні працівника, коли робота не допускає перерви; в цих випадках роботодавець повинен негайно вжити заходів для заміни змінника на іншого працівника.