Тема 3

Соціальні ризики: поняття, правове

Забезпечення, встановлення

Та підтвердження

І. Теоретичні питання

1. Місце соціального ризику в структурі юридичного факту, що зумовлює реалізацію права на соціальне забезпечення.

2. Поняття та правові ознаки соціального ризику.

3. Види соціальних ризиків.

4. Поняття, юридичні ознаки та види непрацездатності.

5. Пенсійний вік як юридичний факт, що зумовлює виникнення права на соціальне забезпечення.

6. Поняття та правові ознаки інвалідності. Групи інвалідності, порядок їх встановлення.

7. Причини інвалідності та порядок їх встановлення.

8. Поняття, порядок встановлення та підтвердження тимчасової втрати працездатності.

9. Нещасний випадок: поняття, порядок фіксації і підтвердження (загальний і спеціальний).

10. Поняття, порядок підтвердження та розслідування професійного захворювання.

11. Загальне захворювання як причина непрацездатності.

12. Порядок визнання та реєстрації особи як безробітного, ведення обліку безробітних.

13. Поняття та підстави визнання особи як частково безробітної.

14. Юридичні ознаки втрати годувальника як соціальний ризик.

15. Малозабезпеченість як соціальний ризик: поняття та порядок визнання особи чи сім’ї малозабезпеченою.

16. Інші види соціальних ризиків, що спричиняють виникнення права особи на соціальне забезпечення.

Іі. Питання для самоконтролю

1. Сформулюйте визначення понять та порівняйте їхнє змістовне наповнення: 1) соціальний ризик і страховий ризик; 2) страховий ризик та страховий випадок; 3) соціальний ризик та складні життєві обставини (відповідно до Закону України «Про соціальні послуги»).

2. Який порядок розслідування нещасного випадку, який стався під час проходження виробничої практики студентами навчальних закладів?

3. Назвіть правовий наслідок відмови роботодавця скласти акт за формою Н-1 про нещасний випадок.

4. Чи може громадянин України, перебуваючи у службовому відрядженні у Російській Федерації, вимагати розслідування та підтвердження нещасного випадку, що зумовив непрацездатність?

5. Чи передбачено національним законодавством термін, протягом якого працівник зобов’язаний повідомити роботодавця про те, що він тимчасово непрацездатний?

6. Якими є повноваження страхових експертів з охорони праці у сфері соціального забезпечення?

7. Якою є процедура фіксації нещасного випадку, що стався з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно?

ІІІ. Практичні завдання

1. Складіть схему відповідності: соціальні ризики, передбачені вітчизняним законодавством, та види соціального забезпечення, які держава гарантує у випадку настання таких ризиків.

2. Складіть акт про нещасний випадок форми Н-1.

3. Складіть фабулу задачі про реєстрацію особи як безробітної та підготуйте необхідний перелік документів.

ІV. Задачі на розв’язання

1. Працівник підприємства Л. отримав травму на виробництві, про що було складено акт про нещасний випадок на виробництві. Після 2-місячного лікування у лікарні він знову приступив до роботи. Через поганий стан здоров’я Л. попросив, щоб його тимчасово перевели на легшу роботу. Йому відмовили, мотивуючи тим, що підприємство зазнає фінансових труднощів і частина працівників працює на умовах неповного робочого тижня. Крім того, у Л. відсутній медичний висновок, який підтверджував б стан здоров’я та необхідність переведення його на легшу роботу. Л. звернувся до адвоката, який пояснив, що після лікування Л. повинен був звернутися до МСЕК для встановлення ступеня втрати працездатності. Саме такий висновок і містить трудорекомендація конкретній особі.

1) Дайте правову оцінку цій ситуації.

2) Який соціальний ризик має місце у цьому випадку?

3) Який порядок підтвердження необхідності переведення працівника на легшу роботу?

4) Чи може працівник самостійно звернутися до МСЕК для огляду?

2. З громадянином Б. на заводі стався нещасний випадок. У березні поточного року він звернувся до МСЕК для встановлення групи інвалідності. Така інвалідність йому була встановлена терміном на 1 рік. Через 3 місяці після огляду МСЕК Б. досяг пенсійного віку, тому на подальший переогляд не з’явився.

1) Чи правильні дії громадянина Б.?

2) Назвіть порядок та терміни, на які встановлюється інвалідність.

3) Які наслідки нез’явлення громадянина на переогляд до МСЕК у встановлений термін?

3. У березні поточного року на підприємстві сталися зміни в організації виробництва і праці, внаслідок чого у частини працівників змінилися істотні умови праці. Громадянин Ц. відмовився працювати за таких умов, через що трудовий договір з ним було припинено. Він звернувся до державної служби зайнятості із заявою про реєстрацію його як безробітного на умовах, передбачених для осіб, які втратили роботу з незалежних від них обставин. Однак йому відмовили в такій реєстрації, пояснивши, що Ц. пропустив встановлений термін для реєстрації в державній службі зайнятості. Ц. пояснив, що на другий день після звільнення у нього захворіла 7-річна донька, яку він змушений був доглядати, оскільки виховує її без матері.

1) Чи правомірні дії державної служби зайнятості?

2) Який порядок реєстрації та обліку громадян як безробітних?

3) Які обставини вважаються втратою роботи з незалежних від працівника причин?

4) Чи може державна служба зайнятості зняти безробітного з реєстрації?

5) Охарактеризуйте процедуру оскарження дій державної служби зайнятості.

4. В результаті нещасного випадку працівник сталеварного цеху М. отримав травму лівого ока. Відповідно до висновку МСЕК він втратив 35% професійної працездатності терміном на 2 роки. Через деякий час стан здоров’я М. погіршився. МСЕК встановила йому ІІ групу інвалідності внаслідок загального захворювання, пояснивши, що наступна втрата зору М. пов’язана з віковими змінами в організмі. Проаналізуйте ситуацію та дайте відповідь на запитання:

1) Який порядок підтвердження та розслідування нещасних випадків на виробництві з найманими працівниками?

2) Які критерії встановлення ІІ групи інвалідності?

3) В яких випадках інвалідність вважається такою, що настала внаслідок нещасного випадку?

4) Охарактеризуйте процедуру оскарження рішення МСЕК.

5. При наданні допомоги підшефній школі С. отримав травму, внаслідок якої лікувався у місцевій лікарні 1,5 місяця. При розслідуванні було виявлено, що С. отримав травму не зі своєї вини. Потерпілий після закінчення лікування звернувся до роботодавця із заявою про виплату йому допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю. Страховий стаж С. – 2 роки. Йому була призначена така допомога у розмірі 60%. С. оскаржив таке рішення, оскільки вважав, що має право на призначення допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю внаслідок нещасного випадку, а не внаслідок загального захворювання. Проаналізуйте ситуацію та дайте відповідь на запитання:

1) Чи мав місце нещасний випадок на виробництві?

2) Які обставини вважаються нещасним випадком на виробництві?

3) Охарактеризуйте процедуру підтвердження тимчасової непрацездатності.

4) За яким законом призначатиметься допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю М.?

6. Громадянин З., рятуючи від пожежі майно підприємства, на якому працював, загинув. Його сім’я звернулася за призначенням пенсії у зв’язку з втратою годувальника. Неповнолітньому братові З. було відмовлено у призначенні такої пенсії, оскільки він проживав з батьками померлого. На момент призначення пенсії батьки були пенсіонерами та не працювали.

1) Який соціальний ризик за умовою задачі мав місце? Охарактеризуйте його юридичні ознаки.

2) Чи правомірно відмовили братові З. у призначенні пенсії?

3) Який орган призначає пенсійну виплату за умовою задачі?

7. Сім’я Г. складається з 4 осіб: чоловік – працює бухгалтером у ТОВ «Бригада» і отримує заробітну плату у розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на поточний період; дружина – перебуває у відпустці по догляду за дитиною до 3 років; 2 сини – віком 2 і 4 роки. Сім’я має земельні ділянки для ведення особистого підсобного господарства площею 0,25 га та 0,85 га. Проаналізуйте ситуацію і дайте відповідь на запитання:

1) Чи має право сім’я Г. на отримання статусу малозабезпеченої?

2) Який порядок визнання осіб (сімей) малозабезпеченими?

3) Який порядок обчислення сукупного доходу сім’ї для визнання її малозабезпеченою?

4) Назвіть правові підстави відмови визнання особи малозабезпеченою.

8. Громадянка П. звернулась за роз’ясненням до виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання. Її чоловікові було встановлено втрату професійної працездатності 50% через професійне захворювання. 3 травня 2009 року він помер. Судово-медичною експертизою було встановлено причинний зв’язок його смерті з професійним захворюванням. На день смерті чоловіка П. не досягла пенсійного віку, однак вона отримувала пенсію за віком, призначену за 1,5 року до пенсійного віку через скорочення штатів.

1) Чи буде громадянка П. суб’єктом права на соціальні виплати відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»?

2) Дайте правовий аналіз ситуації.

9. Громадянка Л. працює продавцем у ТОВ «Цукерка». З 1 квітня до 10 квітня вона була відсутня на роботі у зв’язку з хворобою. Для підтвердження своєї тимчасової непрацездатності вона принесла довідку від лікаря приватної поліклініки «Медик». Розглянувши цю довідку, комісія із соціального страхування ТОВ «Цукерка» відмовила їй у призначенні допомоги у зв’язку тимчасовою непрацездатністю.

1) Чи правомірною є відмова комісії із соціального страхування у призначенні Л. допомоги?

2) Який порядок підтвердження тимчасової непрацездатності особи?

3) Які випадки зумовлюють тимчасову непрацездатність особи?

4) Чи може Л. оскаржити висновок комісії із соціального страхування?

Нормативно-правові акти до теми

1. Конституція України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

2. Угода країн СНД від 9 грудня 1994 р. про порядок розслідування нещасних випадків на виробництві, що сталися з працівниками під час перебування їх поза державою проживання // Офіційний вісник України. – 2007. – № 91. – Ст. 3351.

3. Основи законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 23. – Ст. 121.

4. Закон України від 21 березня 1991 р. «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 21. – Ст. 252.

5. Закон України від 5 листопада 1991 р. «Про пенсійне забезпечення» // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 3. – Ст. 10.

6. Закон України від 23 вересня 1999 р. «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 46-47. – Ст. 403.

7. Закон України від 9 липня 2003 р. «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 49-51. – Ст. 376.

8. Закон України від 2 березня 2000 p. «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 22. – Ст. 171.

9. Закон України від 21 листопада 1992 р. «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (в редакції Закону від 22 березня 2001 р.) // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 20. – Ст. 102.

10. Закон України від 14 жовтня 1992 р. «Про охорону праці» (в редакції Закону від 21 листопада 2002 р.) // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 2. –Ст. 10.

11. Закон України від 05 липня 2012 р. «Про зайнятість населення» // Відомості Верховної Ради України. – 2013. - №24. – Ст.243..

12. Закон України від 9 липня 2003 р. «Про недержавне пенсійне забезпечення» // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 47-48. – Ст. 372.

13. Закон України від 11 грудня 1998 р. «Про загальні засади подальшої експлуатації і зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення зруйнованого четвертого енергоблока цієї АЕС на екологічно безпечну систему» // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 4. – Ст. 33.

14. Закон України від 25 грудня 2008 р. «Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення» // Відомості Верховної Ради України. – 2009. – № 18. – Ст. 247.

15. Закон України від 19 червня 2003 р. «Про соціальні послуги» // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 45. – Ст. 358.

16. Закон України від 18 січня 2001 р. «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 14. – Ст. 71.

17. Закон України вiд 16 грудня 2009 «Про ратифікацію Конвенції про права інвалідів і Факультативного протоколу до неї» // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 9. – Ст. 77.

18. Закон України вiд 16 листопада 2000 р. «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 1. – Ст. 2.

19. Закон України від 13 січня 2005 р. «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 6. – Ст. 147.

20. Закон України від 1 червня 2000 р. «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 35. – Ст. 290.

21. Закон України від 28 лютого 1991 р. «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції Закону від 19 грудня 1991 р.) // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 13. – Ст. 178.

22. Закон України від 26 квітня 2001 р. «Про охорону дитинства» // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 30. – Ст. 142.

23. Закон України від 2 червня 2005 р. «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 27. – Ст. 226.

24. Указ Президента України від 15 серпня 2001 р. № 637/2001 «Про Стратегію подолання бідності» // Офіційний вісник України. – 2001. – № 33. – Ст. 1525.

25. Постанова Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2000 р. № 1662 «Про затвердження переліку професійних захворювань» // Офіційний вісник України. – 2000. – № 45. – Ст. 1940.

26. Постанова Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. N 1232 «Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» // Офіційний вісник України. – 2011. - №94. – Ст.3426.

27. Постанова Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи» // Офіційний вісник України. – 2009. – № 95. – Ст. 3265.

28. Постанова Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 р. № 198 «Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу» // Офіційний вісник України. – 2013. - №26. – Ст.859.

29. Постанова Кабінету Міністрів України від 1 березня 2010 р. № 194 «Деякі питання тимчасової непрацездатності осіб рядового і начальницького складу» // Офіційний вісник України. – 2010. – № 14. – Ст. 673.

30. Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 5 вересня 2011 р. № 561 «Про затвердження Інструкції про встановлення груп інвалідності» // Офіційний вісник України. – 2011. – № 91. – Ст. 3319.

31. Наказ Міністерства охорони здоров’я України, Академії медичних наук України, Міністерства праці та соціальної політики України від 29 грудня 2000 р. № 374/68/338 «Про затвердження Інструкції про застосування переліку професійних захворювань» // Офіційний вісник України. – 2001. – № 5. – Ст. 199.

32. Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 13 листопада 2001 р. № 455 «Про затвердження Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян» // Офіційний вісник України. – 2001. – № 49. – Ст. 2216.

33. Наказ Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 3 листопада 2004 р. № 532/274/136-ос/1406 «Про затвердження зразка, технічного опису листка непрацездатності та Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності» // Офіційний вісник України. – 2004. – № 47. – Ст. 3111.

34. Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 9 квітня 2008 р. № 189 «Про затвердження Положення про експертизу тимчасової непрацездатності» // Офіційний вісник України. – 2008. – № 51. – Ст. 1716.

35. Наказ Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України, Державного комітету статистики України, Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України від 15 листопада 2001 р. № 486/202/524/455/3370 «Про затвердження Методики обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги» // Офіційний вісник України. – 2002. – № 6. – Ст. 272.

36. Наказ Міністерства соціальної політики України від 07 березня 2013р. № 103 «Про затвердження Порядку надання допомоги по частковому безробіттю» // Офіційний вісник України. – 2013. - №40. – Ст.1448.

Літературні джерела до теми

1. Болотіна Н.Б. Право людини на соціальний захист в Україні. – К.: Знання, 2010.

2. Болотіна Н. Право соціального забезпечення України: системно-структурний аналіз // Право України. – 2001. – № 5.

3. Болотіна Н.Б. Право соціального захисту України: Навч. посібн. – К.: Знання, 2005.

4. Болотіна Н.Б. Право людини на соціальне забезпечення в Україні: проблема термінів і понять // Право України. – 2000. – № 4.

5. Залєтов О.М., Соболєв А.М., Бондар О.В. Страхування від нещасних випадків: Навч. посібн. – К.: Міжнар. агенція «ВееZone», 2003.

6. Кулачок Л.В. Державна допомога сім’ям з дітьми як форма соціально-правового захисту: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.05. – Харків, 2003.

7. Никитин С.М., Феофанов К.Л. Социологическая теория риска в поисках предмета // Социологические исследования. – 1992. – № 10.

8. Право соціального забезпечення: Підручн. для студ. вищ. навч. закл. / За ред. П.Д. Пилипенка. – 2-ге вид., переробл. і доп. – К.: Видавничий Дім «ІнЮре», 2010.

9. Прилипко С.М. Проблеми теорії права соціального забезпечення: Монографія. – Харків: ПП «Берека-Нова», 2006.

10. Сивак С.М. До питання про соціальний ризик // Вісник Львівського національного університету імені Івана Франка. Серія юридична. – 2002. – Вип. 37.

11. Синчук С.М. Теорія соціального ризику за правом соціального забезпечення // Право України. – 2003. – № 3.

12. Синчук С.М. Теоретичні основи визначення інвалідності як соціального ризику // Держава та регіони. Науково-виробничий журнал. Серія: Право. – 2003. – № 1 (7).

13. Синчук С.М. Проблеми законодавчого закріплення поняття непрацездатності // Вісник Львівського національного університету імені Івана Франка. Серія юридична. – 2004. – Вип. 39.

14. Синчук С.М. Стійка непрацездатність в системі соціальних ризиків: правові аспекти // Вісник Львівського національного університету імені Івана Франка. Серія юридична. – 2006. – Вип. 42.

15. Синчук С. Теорія соціального ризику за правом соціального забезпечення // Право України. – 2003. – № 3.

16. Сташків Б. Загальна характеристика юридичних фактів у пенсійному забезпеченні // Право України. – 1998. – № 1.

17. Сташків Б.І. Юридичні факти в праві соціального забезпечення: Монографія. – Чернігів, 2008.

18. Стрепко В.Л. Соціальні ризики – підстави виникнення права на соціальні допомоги / Захист соціальних та економічних прав людини: міжнародні стандарти і законодавство України: Матеріали науково-практичної конференції (12 березня 2004 р., м. Київ) / За ред. О.Ф. Штанька, Н.Б. Болотіної. – К.: МВС КЮІ України, 2004. – Ч. 2.

19. Стрепко В.Л. Про часткове безробіття як підставу надання допомог за правом соціального забезпечення / Соціальний захист та соціальне забезпечення інвалідів: актуальні проблеми правового регулювання: Матеріали науково-практичної конференції (4 грудня 2009 р., м. Київ) / За заг. ред. А.П. Зайця, В.Л. Костюка. – К: ВГОІ «Інститут реабілітації та соціальних технологій», ПВГОІ «ІР СТ Україна», 2010. – 137 с.

20. Тарасова В.А. Юридические факты в области пенсионного обеспечения. – М., 1974.

Тема 4