
- •Елементи лінійної алгебри і аналітичної геометрії.
- •Визначники
- •Числа, що утворюють визначник, називаються його елементами та позначаються подвійними індексами аi j, де I-номер рядка, j –номер стовпця.
- •Властивості визначників
- •Мінори та алгебраїчні доповнення
- •Обчислення визначників
- •1.2. Матриці Основні поняття
- •Дії з матрицями
- •Обернена матриця
- •Властивості оберненої матриці:
- •2.1. Формули Крамера
- •2.2. Метод оберненої матриці
- •Лекція 3. Елементи векторної алгебри
- •Розв’язання.
- •3.1. Лінійні операції з векторами
- •Лекція 4. Аналітична геометрія на площині
- •4.1. Довжина відрізка та ділення відрізка у даному відношенні.
- •Розглянемо відрізок ав, заданий координатами точок та . Точка поділяє відрізок ав у відношенні: (рис 1.1).
- •Координати точки с х та у визначаються формулами:
- •4.2. Рівняння прямої
- •Криві другого порядку
- •Границі і диференціальне числення функцій Лекція 5. Границі
- •Означення границі
- •Властивості нескінченно малих величин
- •Нескінченно великі величини
- •Властивості нескінченно великих величин
- •Границя функції
- •Порівняння нескінченно малих
- •Основні еквівалентності при
- •Визначні границі
- •Неперервність функції
- •Властивості функцій, неперервних у точці.
- •Типи точок розриву
- •Лекція 6. Похідна і диференціал
- •Задачі, що приводять до поняття похідної
- •Означення похідної
- •Необхідна умова диференційовності функції
- •Основні формули диференціювання
- •Основні правила диференціювання
- •. Неявна функція та її диференціювання
- •Контрольний тест.
- •Логарифмічне диференціювання
- •Похідні вищих порядків
- •2.6. Диференціал
- •Лекція 7. Дослідження функцій і побудова графіків
- •7.1. Інтервали монотонності і екстремум функції
- •7.2. Опуклість і угнутість графіка функції. Точки перегину
- •7.3. Асимптоти кривої
- •7.4. Загальна схема дослідження функції. Побудова графіків функцій
- •Найбільше і найменше значення функції на відрізку
- •8. Функції багатьох змінних
- •8.1 Частинні похідні і повний диференціал
- •8.2. Екстремум функцій двох змінних
- •Інтегральне числення Лекція 9. Невизначений інтеграл
- •9.1. Поняття невизначеного інтеграла
- •9.2. Таблиця основних інтегралів
- •9.3. Безпосереднє інтегрування
- •9.4. Метод заміни змінної (метод підстановки)
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •9.5. Інтегрування частинами
- •9.6. Інтеграли від виразів з квадратним тричленом
- •9.7. Інтеграли від деяких ірраціональних функцій
- •9.8. Інтегрування деяких класів тригонометричних функцій
- •Лекція 10. Визначений інтеграл
- •10.1. Основні поняття
- •10.2. Методи обчислення визначеного інтеграла
- •Лекція 11. Застосування визначеного інтеграла
- •11.1. Обчислення площ плоских фігур
- •Лекція 12. Невласні інтеграли
- •12.1. Інтеграли з нескінченними межами (невласні інтеграли I роду)
- •12.2. Інтеграл від необмеженої функції (невласні інтеграли II роду)
- •Лекція 13.Звичайні диференціальні рівняння
- •13.1 Основні поняття
- •13.2. Диференціальні рівняння з відокремлюваними змінними
- •13.3. Однорідні диференціальні рівняння
- •13.4. Лінійні диференціальні рівняння
- •1. Метод Бернуллі
- •2. Метод Лагранжа (метод варіації довільної сталої)
- •13.5. Лінійні однорідні диференціальні рівняння другого порядку зі сталими коефіцієнтами
- •Лекція 14. Ряди
- •14.1. Поняття числового ряду. Сума ряду
- •14.2. Збіжність числових рядів. Необхідна ознака збіжності ряду
- •Достатні ознаки збіжності
- •Приклад 4.20. Визначити збіжність ряду .
- •Приклад 4.22. Дослідити збіжність ряду
- •Інтегральна ознака Коші.
- •Приклад 4.23. Дослідити збіжність ряду
- •14.4. Ряд, знаки членів якого чергуються
- •1 4.5. Степеневі ряди
- •Розв’язання. Знайдемо розкладення в ряд Тейлора функції за формулою (4.26). Знаходимо похідні порядку та їх значення при :
- •14.7. Використання рядів у наближених обчисленнях
Границі і диференціальне числення функцій Лекція 5. Границі
Означення границі
Якщо кожному
натуральному числу n
N
поставлено у відповідність деяке дійсне
число хn,
то говорять, що задано послідовність
чисел х1,
х2,…,хn,…або
послідовність {хn}.
Числовою
послідовністю
Числа
|
Наприклад,
розглянемо послідовність, яка має
загальний член
обчислюючи
послідовно дріб
при
отримуємо члени послідовності
…,
.
Число а
називається границею
числової, послідовності
{хn},
якщо для кожного наперед заданого, як
завгодно малого числа
Для позначення границі послідовності {хn} використовується запис
|
Послідовність називається збіжною, якщо вона має границю. Якщо послідовність границі не має, то вона називається розбіжною. |
Інтервал виду (а–, а+), де >0, називається - околом точки а.
Нескінченно малі і нескінченно великі величини
Змінна
величина хn
називається
нескінченно
малою,
якщо
|
Отже, члени послідовності {хn}, починаючи з визначеного номера N і для всіх наступних номерів, необмежено наближаються до нуля.
Зауваження. Не слід плутати нескінченно малу з досить маленьким числом. Мале число є величина постійна, наприклад, 0,0001; 0,0000003. Нескінченно мала – величина змінна і зміст її в тому, що вона постійно зменшується. Ніяка постійна величина (крім нуля) не може вважатися нескінченно малою. Окремі члени нескінченно малої числової послідовності можуть бути як завгодно великими.
Нескінченно
малі позначають через n,
n,
n.
Приклади нескінченно малих: n=
,n=
, n=
.
Властивості нескінченно малих величин
Нескінченно мала величина обмежена.
Алгебраїчна сума скінченного числа нескінченно малих величин є нескінченно малою.
Добуток нескінченно малої на обмежену або на постійне число є нескінченно малою.
Добуток скінченного числа нескінченно малих є нескінченно малою величиною.
Зауваження.
Відношення
двох нескінченно малих величин може
бути величиною скінченною, нескінченно
малою і нескінченно великою. Відношення
двох нескінченно малих величин являє
собою “невизначеність” виду
.
Теорема |
Для того, щоб {xn} збігалась до числа а, необхідно і достатньо, щоб n = xn – а була нескінченно малою. |
З теореми випливає, що змінну величину {xn}, яка має границю, можна записати у вигляді суми постійної (границі а) і нескінченно малої:
xn = n + а.