- •Елементи лінійної алгебри і аналітичної геометрії.
- •Визначники
- •Числа, що утворюють визначник, називаються його елементами та позначаються подвійними індексами аi j, де I-номер рядка, j –номер стовпця.
- •Властивості визначників
- •Мінори та алгебраїчні доповнення
- •Обчислення визначників
- •1.2. Матриці Основні поняття
- •Дії з матрицями
- •Обернена матриця
- •Властивості оберненої матриці:
- •2.1. Формули Крамера
- •2.2. Метод оберненої матриці
- •Лекція 3. Елементи векторної алгебри
- •Розв’язання.
- •3.1. Лінійні операції з векторами
- •Лекція 4. Аналітична геометрія на площині
- •4.1. Довжина відрізка та ділення відрізка у даному відношенні.
- •Розглянемо відрізок ав, заданий координатами точок та . Точка поділяє відрізок ав у відношенні: (рис 1.1).
- •Координати точки с х та у визначаються формулами:
- •4.2. Рівняння прямої
- •Криві другого порядку
- •Границі і диференціальне числення функцій Лекція 5. Границі
- •Означення границі
- •Властивості нескінченно малих величин
- •Нескінченно великі величини
- •Властивості нескінченно великих величин
- •Границя функції
- •Порівняння нескінченно малих
- •Основні еквівалентності при
- •Визначні границі
- •Неперервність функції
- •Властивості функцій, неперервних у точці.
- •Типи точок розриву
- •Лекція 6. Похідна і диференціал
- •Задачі, що приводять до поняття похідної
- •Означення похідної
- •Необхідна умова диференційовності функції
- •Основні формули диференціювання
- •Основні правила диференціювання
- •. Неявна функція та її диференціювання
- •Контрольний тест.
- •Логарифмічне диференціювання
- •Похідні вищих порядків
- •2.6. Диференціал
- •Лекція 7. Дослідження функцій і побудова графіків
- •7.1. Інтервали монотонності і екстремум функції
- •7.2. Опуклість і угнутість графіка функції. Точки перегину
- •7.3. Асимптоти кривої
- •7.4. Загальна схема дослідження функції. Побудова графіків функцій
- •Найбільше і найменше значення функції на відрізку
- •8. Функції багатьох змінних
- •8.1 Частинні похідні і повний диференціал
- •8.2. Екстремум функцій двох змінних
- •Інтегральне числення Лекція 9. Невизначений інтеграл
- •9.1. Поняття невизначеного інтеграла
- •9.2. Таблиця основних інтегралів
- •9.3. Безпосереднє інтегрування
- •9.4. Метод заміни змінної (метод підстановки)
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •9.5. Інтегрування частинами
- •9.6. Інтеграли від виразів з квадратним тричленом
- •9.7. Інтеграли від деяких ірраціональних функцій
- •9.8. Інтегрування деяких класів тригонометричних функцій
- •Лекція 10. Визначений інтеграл
- •10.1. Основні поняття
- •10.2. Методи обчислення визначеного інтеграла
- •Лекція 11. Застосування визначеного інтеграла
- •11.1. Обчислення площ плоских фігур
- •Лекція 12. Невласні інтеграли
- •12.1. Інтеграли з нескінченними межами (невласні інтеграли I роду)
- •12.2. Інтеграл від необмеженої функції (невласні інтеграли II роду)
- •Лекція 13.Звичайні диференціальні рівняння
- •13.1 Основні поняття
- •13.2. Диференціальні рівняння з відокремлюваними змінними
- •13.3. Однорідні диференціальні рівняння
- •13.4. Лінійні диференціальні рівняння
- •1. Метод Бернуллі
- •2. Метод Лагранжа (метод варіації довільної сталої)
- •13.5. Лінійні однорідні диференціальні рівняння другого порядку зі сталими коефіцієнтами
- •Лекція 14. Ряди
- •14.1. Поняття числового ряду. Сума ряду
- •14.2. Збіжність числових рядів. Необхідна ознака збіжності ряду
- •Достатні ознаки збіжності
- •Приклад 4.20. Визначити збіжність ряду .
- •Приклад 4.22. Дослідити збіжність ряду
- •Інтегральна ознака Коші.
- •Приклад 4.23. Дослідити збіжність ряду
- •14.4. Ряд, знаки членів якого чергуються
- •1 4.5. Степеневі ряди
- •Розв’язання. Знайдемо розкладення в ряд Тейлора функції за формулою (4.26). Знаходимо похідні порядку та їх значення при :
- •14.7. Використання рядів у наближених обчисленнях
Інтегральне числення Лекція 9. Невизначений інтеграл
9.1. Поняття невизначеного інтеграла
При
диференціюванні задано функцію
і потрібно знайти її похідну
,
тобто в рівності
(3.1)
функція відома, а треба знайти.
При інтегруванні невідома функція , але відома її похідна . Таким чином, інтегрування – дія, обернена диференціюванню.
Якщо
має місце рівність (3.1), то функція
називається первісною функції
.
Ясно, що
,
де
- стала інтегрування, також буде первісною
від
. Можна довести, що інших первісних від
немає, тобто
є сукупність усіх первісних від
.
Означення. Невизначеним інтегралом для неперервної функції називають множину всіх первісних функцій і позначають
. (3.2)
Основні властивості невизначеного інтеграла:
1)
;
2)
2)
;
3)
.
Зауваження:
1) якщо
,
то
.
2) якщо в чисельнику стоїть диференціал знаменника, то первісна такої функції дорівнює натуральному логарифму модуля знаменника
(3.3)
9.2. Таблиця основних інтегралів
11 |
|
99 |
|
22 |
|
110 |
|
33 |
|
111 |
|
44 |
|
112 |
|
55 |
|
113 |
|
66 |
|
114 |
|
77 |
|
115 |
|
88 |
|
1 16 |
|
Частина цих формул (наприклад, 2, 4, 5, 6, 7, 11) є оберненими до формул таблиці похідних, інші отримані за допомогою певних прийомів інтегрування, частину з яких ми розглянемо нижче.
При інтегруванні застосовуються часто дві такі властивості невизначеного інтеграла, безпосередньо пов'язаних з його обчисленням
9.3. Безпосереднє інтегрування
Суть його складається в тому, що іноді вдається складну функцію або добуток функцій за допомогою деяких операцій або формул зводити до суми табличних інтегралів. Безпосереднє інтегрування виконується з використанням таблиці інтегралів і наведених властивостей.
Приклад
3.1.
Знайти
Р
озв’язання.
Приклад
3.2.
Знайти
інтеграл
Розв’язання.
Тут почленним діленням інтеграл звівся до табличних 4 і 6.
Приклад
3.3.
Знайти
інтеграл
.
Розв’язання.
Звернемо
увагу на те, що
,
,
тому інтеграли від цих функцій обчислюються
за
формулою 1 таблиці інтегралів.
Приклад 3.4. Знайти
інтеграл
.
Розв’язання.
Виділимо цілу частину підінтегральної
функції. Для цього поділимо чисельник
на знаменник способом діленням многочлена
на многочлен, або припишемо в чисельнику
та
і розглянемо суму дробів. Одержимо
.
.
9.4. Метод заміни змінної (метод підстановки)
Метод інтегрування підстановкою полягає у введенні нової змінної інтегрування (тобто підстановки). При цьому заданий інтеграл приводиться до нового інтеграла, що є табличним або до такого, що до нього зводиться (у випадку «вдалої» підстановки). Загальних методів підбора підстановок не існує. Уміння правильно визначити підстановку здобувається практикою.
Нехай
потрібно обчислити інтеграл
Зробимо підстановку х
= φ(t),
де φ(t)
—
функція, що має неперервну похідну.
Тоді dx = φ′(t) dt і на підставі властивості інваріантності формули інтегрування невизначеного інтеграла отримуємо формулу інтегрування підстановкою
(3.4)
Формула (3.4) також називається формулою заміни змінних у невизначеному інтегралі. Після знаходження інтеграла правої частини цієї рівності варто перейти від нової змінної інтегрування t назад до змінної х.
Іноді
доцільно підбирати підстановку у вигляді
t =
φ(x),
тоді
де t
= φ(x).
Інакше кажучи, формулу (3.4) можна
застосовувати праворуч і ліворуч.
Приклад
3.5. Знайти
інтеграл
