
- •Елементи лінійної алгебри і аналітичної геометрії.
- •Визначники
- •Числа, що утворюють визначник, називаються його елементами та позначаються подвійними індексами аi j, де I-номер рядка, j –номер стовпця.
- •Властивості визначників
- •Мінори та алгебраїчні доповнення
- •Обчислення визначників
- •1.2. Матриці Основні поняття
- •Дії з матрицями
- •Обернена матриця
- •Властивості оберненої матриці:
- •2.1. Формули Крамера
- •2.2. Метод оберненої матриці
- •Лекція 3. Елементи векторної алгебри
- •Розв’язання.
- •3.1. Лінійні операції з векторами
- •Лекція 4. Аналітична геометрія на площині
- •4.1. Довжина відрізка та ділення відрізка у даному відношенні.
- •Розглянемо відрізок ав, заданий координатами точок та . Точка поділяє відрізок ав у відношенні: (рис 1.1).
- •Координати точки с х та у визначаються формулами:
- •4.2. Рівняння прямої
- •Криві другого порядку
- •Границі і диференціальне числення функцій Лекція 5. Границі
- •Означення границі
- •Властивості нескінченно малих величин
- •Нескінченно великі величини
- •Властивості нескінченно великих величин
- •Границя функції
- •Порівняння нескінченно малих
- •Основні еквівалентності при
- •Визначні границі
- •Неперервність функції
- •Властивості функцій, неперервних у точці.
- •Типи точок розриву
- •Лекція 6. Похідна і диференціал
- •Задачі, що приводять до поняття похідної
- •Означення похідної
- •Необхідна умова диференційовності функції
- •Основні формули диференціювання
- •Основні правила диференціювання
- •. Неявна функція та її диференціювання
- •Контрольний тест.
- •Логарифмічне диференціювання
- •Похідні вищих порядків
- •2.6. Диференціал
- •Лекція 7. Дослідження функцій і побудова графіків
- •7.1. Інтервали монотонності і екстремум функції
- •7.2. Опуклість і угнутість графіка функції. Точки перегину
- •7.3. Асимптоти кривої
- •7.4. Загальна схема дослідження функції. Побудова графіків функцій
- •Найбільше і найменше значення функції на відрізку
- •8. Функції багатьох змінних
- •8.1 Частинні похідні і повний диференціал
- •8.2. Екстремум функцій двох змінних
- •Інтегральне числення Лекція 9. Невизначений інтеграл
- •9.1. Поняття невизначеного інтеграла
- •9.2. Таблиця основних інтегралів
- •9.3. Безпосереднє інтегрування
- •9.4. Метод заміни змінної (метод підстановки)
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •9.5. Інтегрування частинами
- •9.6. Інтеграли від виразів з квадратним тричленом
- •9.7. Інтеграли від деяких ірраціональних функцій
- •9.8. Інтегрування деяких класів тригонометричних функцій
- •Лекція 10. Визначений інтеграл
- •10.1. Основні поняття
- •10.2. Методи обчислення визначеного інтеграла
- •Лекція 11. Застосування визначеного інтеграла
- •11.1. Обчислення площ плоских фігур
- •Лекція 12. Невласні інтеграли
- •12.1. Інтеграли з нескінченними межами (невласні інтеграли I роду)
- •12.2. Інтеграл від необмеженої функції (невласні інтеграли II роду)
- •Лекція 13.Звичайні диференціальні рівняння
- •13.1 Основні поняття
- •13.2. Диференціальні рівняння з відокремлюваними змінними
- •13.3. Однорідні диференціальні рівняння
- •13.4. Лінійні диференціальні рівняння
- •1. Метод Бернуллі
- •2. Метод Лагранжа (метод варіації довільної сталої)
- •13.5. Лінійні однорідні диференціальні рівняння другого порядку зі сталими коефіцієнтами
- •Лекція 14. Ряди
- •14.1. Поняття числового ряду. Сума ряду
- •14.2. Збіжність числових рядів. Необхідна ознака збіжності ряду
- •Достатні ознаки збіжності
- •Приклад 4.20. Визначити збіжність ряду .
- •Приклад 4.22. Дослідити збіжність ряду
- •Інтегральна ознака Коші.
- •Приклад 4.23. Дослідити збіжність ряду
- •14.4. Ряд, знаки членів якого чергуються
- •1 4.5. Степеневі ряди
- •Розв’язання. Знайдемо розкладення в ряд Тейлора функції за формулою (4.26). Знаходимо похідні порядку та їх значення при :
- •14.7. Використання рядів у наближених обчисленнях
Криві другого порядку
Колом називається
множина точок площини, рівновіддалених
від однієї точки
,
яка називається центром. Канонічне
рівняння кола має вигляд
або
,
(1.34)
коли
центр кола співпадає з початком координат.
– радіус кола (рис. 1.2).
Рис. 1.2
Еліпсом називається множина всіх точок площини, сума відстаней від яких до двох фіксованих точок, які називаються фокусами, є величина стала (рис. 1.3). Канонічне рівняння еліпса має вигляд
Рис. 3
Величини
|
|
Рис. 1.3
Гіперболою називається множина всіх точок площини, для яких модуль різниці відстаней кожної з них до двох фіксованих точок площини, які називаються фокусами, є величина стала (рис. 1.4). Канонічне рівняння гіперболи має вигляд
де
. (1.36)
Рис. 1.4
Прямі лінії
називаються асимптотами гіперболи.
Гілки гіперболи наближаються до даних
асимптот.
Параболою
називається множина всіх точок площини,
рівновіддалених від однієї точки
,
яка називається фокусом, і даної прямої,
яка називається директрисою (рис. 1.5).
Канонічне рівняння параболи має вигляд
(1.37)
де
величина
називається параметром параболи.
Рис. 1.5
Зауваження. Якщо
фокальна вісь параболи буде співпадати
з віссю
,
то рівняння параболи має вигляд
. (1.38)
Рис. 4
Приклад 1.26 1) Знайти
координати центра і величину радіуса
кола
.
2) Довести, що
рівняння
є
рівняння кола.
Розв’язання. 1) Запишемо рівняння кола у канонічному вигляді (1.34), виділяючи повні квадрати відносно кожної змінної величини. Одержимо
.
Центр
кола лежить в точці
,
а радіус
.
2) Згрупуємо змінні так, щоб виділити повні квадрати сум або різниць відповідних змінних:
;
;
;
.
З
останнього рівняння видно, що це коло,
яке має центр у точці С(-3; 1), та
радіус
.
Приклад 1.27. Скласти рівняння еліпсу, якщо мала піввісь дорівнює 6, а ексцентриситет 0,8.
Розв’язання.
За умовою
.
З формули (1.35)
.
За формулою (1.37)
.
Рівняння
еліпсу буде
.
Приклад
1.28. 1) Для гіперболи
знайти величини півосей, координати
фокусів, ексцентриситет та написати
рівняння її асимптот. 2) Скласти рівняння
гіперболи, якщо рівняння асимптот:
, а відстань між фокусами – 20.
Розв’язання. 1)
Якщо поділимо почленно рівняння гіперболи
на
,
то одержимо канонічне рівняння вигляду
(1.36):
,
де
.
Значення
знайдемо з рівняння
.
Тут
.
Фокуси
мають координати:
і
,
а ексцентриситет
.
Рівняння
асимптот відповідно є
.
2) Порівнюючи
рівняння асимптот з заданими рівнянням,
знаходимо
Крім того,
,
а с
=10.
Тоді
Складаємо
систему рівнянь:
Розв’язуємо систему рівнянь:
,
,
.
Рівняння
гіперболи: