
- •Елементи лінійної алгебри і аналітичної геометрії.
- •Визначники
- •Числа, що утворюють визначник, називаються його елементами та позначаються подвійними індексами аi j, де I-номер рядка, j –номер стовпця.
- •Властивості визначників
- •Мінори та алгебраїчні доповнення
- •Обчислення визначників
- •1.2. Матриці Основні поняття
- •Дії з матрицями
- •Обернена матриця
- •Властивості оберненої матриці:
- •2.1. Формули Крамера
- •2.2. Метод оберненої матриці
- •Лекція 3. Елементи векторної алгебри
- •Розв’язання.
- •3.1. Лінійні операції з векторами
- •Лекція 4. Аналітична геометрія на площині
- •4.1. Довжина відрізка та ділення відрізка у даному відношенні.
- •Розглянемо відрізок ав, заданий координатами точок та . Точка поділяє відрізок ав у відношенні: (рис 1.1).
- •Координати точки с х та у визначаються формулами:
- •4.2. Рівняння прямої
- •Криві другого порядку
- •Границі і диференціальне числення функцій Лекція 5. Границі
- •Означення границі
- •Властивості нескінченно малих величин
- •Нескінченно великі величини
- •Властивості нескінченно великих величин
- •Границя функції
- •Порівняння нескінченно малих
- •Основні еквівалентності при
- •Визначні границі
- •Неперервність функції
- •Властивості функцій, неперервних у точці.
- •Типи точок розриву
- •Лекція 6. Похідна і диференціал
- •Задачі, що приводять до поняття похідної
- •Означення похідної
- •Необхідна умова диференційовності функції
- •Основні формули диференціювання
- •Основні правила диференціювання
- •. Неявна функція та її диференціювання
- •Контрольний тест.
- •Логарифмічне диференціювання
- •Похідні вищих порядків
- •2.6. Диференціал
- •Лекція 7. Дослідження функцій і побудова графіків
- •7.1. Інтервали монотонності і екстремум функції
- •7.2. Опуклість і угнутість графіка функції. Точки перегину
- •7.3. Асимптоти кривої
- •7.4. Загальна схема дослідження функції. Побудова графіків функцій
- •Найбільше і найменше значення функції на відрізку
- •8. Функції багатьох змінних
- •8.1 Частинні похідні і повний диференціал
- •8.2. Екстремум функцій двох змінних
- •Інтегральне числення Лекція 9. Невизначений інтеграл
- •9.1. Поняття невизначеного інтеграла
- •9.2. Таблиця основних інтегралів
- •9.3. Безпосереднє інтегрування
- •9.4. Метод заміни змінної (метод підстановки)
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •9.5. Інтегрування частинами
- •9.6. Інтеграли від виразів з квадратним тричленом
- •9.7. Інтеграли від деяких ірраціональних функцій
- •9.8. Інтегрування деяких класів тригонометричних функцій
- •Лекція 10. Визначений інтеграл
- •10.1. Основні поняття
- •10.2. Методи обчислення визначеного інтеграла
- •Лекція 11. Застосування визначеного інтеграла
- •11.1. Обчислення площ плоских фігур
- •Лекція 12. Невласні інтеграли
- •12.1. Інтеграли з нескінченними межами (невласні інтеграли I роду)
- •12.2. Інтеграл від необмеженої функції (невласні інтеграли II роду)
- •Лекція 13.Звичайні диференціальні рівняння
- •13.1 Основні поняття
- •13.2. Диференціальні рівняння з відокремлюваними змінними
- •13.3. Однорідні диференціальні рівняння
- •13.4. Лінійні диференціальні рівняння
- •1. Метод Бернуллі
- •2. Метод Лагранжа (метод варіації довільної сталої)
- •13.5. Лінійні однорідні диференціальні рівняння другого порядку зі сталими коефіцієнтами
- •Лекція 14. Ряди
- •14.1. Поняття числового ряду. Сума ряду
- •14.2. Збіжність числових рядів. Необхідна ознака збіжності ряду
- •Достатні ознаки збіжності
- •Приклад 4.20. Визначити збіжність ряду .
- •Приклад 4.22. Дослідити збіжність ряду
- •Інтегральна ознака Коші.
- •Приклад 4.23. Дослідити збіжність ряду
- •14.4. Ряд, знаки членів якого чергуються
- •1 4.5. Степеневі ряди
- •Розв’язання. Знайдемо розкладення в ряд Тейлора функції за формулою (4.26). Знаходимо похідні порядку та їх значення при :
- •14.7. Використання рядів у наближених обчисленнях
Лекція 4. Аналітична геометрія на площині
4.1. Довжина відрізка та ділення відрізка у даному відношенні.
Відстань
між точками.
Відстань між двома точками
та
дорівнює кореню квадратному із суми
квадратів різниць однойменних координат
цих точок:
(1.20)
приклад 1.19. Задані точки А(8,0; 2,5) та В(8,9; 2,1). Знайти відстань між двома точками А та В.
Розв’язання.
Підставивши координати точок у формулу (1.20), маємо:
Ділення відрізка в заданому відношенню
Розглянемо відрізок ав, заданий координатами точок та . Точка поділяє відрізок ав у відношенні: (рис 1.1).
Рис. 1.1.
Координати точки с х та у визначаються формулами:
(1.21)
Коли
,
тобто точка С
поділяє відрізок АВ
пополам, то формули приймають вигляд:
(1.22)
приклад 1.20. Знайти координати точки С, яка поділяє відрізок АВ пополам.
Розв’язання. Координати точки С визначаємо за формулами (1.22)
4.2. Рівняння прямої
Рівняння прямої в прямокутній системі координат є рівняння першого степеня відносно змінних х та у. Рівняння прямої на площині задається в одному з таких видів.
Рівняння прямої з кутовим коефіцієнтом та заданим відрізком на осі ОY:
(1.23)
де k – кутовий коефіцієнт прямої. Він характеризує напрямок прямої та дорівнює тангенсу кута нахилу прямої від додатного напрямку осі ОХ;
b –ордината точки перетину прямої з віссю ОY.
Рівняння
прямої, яка проходить через дві задані
точки
:
.
(1.24)
Приклад 1.21. Трикутник заданий своїми вершинами А (8,0; 2,5), В(8,9; 2,1), С(2,4; 4,3). Знайти рівняння сторін АС та ВС.
Розв’язання. Рівняння сторін АС та ВС знаходимо, як рівняння прямих, які проходить через дві задані точки (1.24).
Рівняння
сторони АС:
Підставляємо
координати та отримаємо:
або
.
Відповідно
рівняння сторони Вс:
або
;
.
Рівняння прямої, яка проходить через задану точку в заданому напрямі:
(1.25)
де k – кутовий коефіцієнт прямої
Рівняння прямої у відрізках на осях:
(1.26)
де a – величина відрізку, що відтинає пряма на осі ОХ.,
b – величина відрізку, що відтинає пряма на осі ОY.
Загальне рівняння прямої:
.
(1.27)
Нормальне рівняння прямої:
(1.28)
де p – довжина перпендикуляру з початку координат на пряму,
–
кут між
додатним напрямком осі ОХ
та
перпендикуляром
.
Будь-яке
рівняння прямої виду
можна привести до нормального виду, для
чого його треба помножити на нормуючий
множник:
Нормуючий множник повинен мати знак,
протилежний знаку вільного члена С
даного рівняння.
Відстань
від точки
до
прямої
заданої нормальним рівнянням дорівнює:
(1.29)
Якщо пряма задана загальним рівнянням (1.29), то відстань від точки до прямої дорівнює:
.
(1.30)
Приклад 1.22. Для трикутника АВС, заданого своїми вершинами А (8,0; 2,5), В(8,9; 2,1), С(2,4; 4,3), знайти довжину перпендикуляру BF.
Розв’язання. Знайдемо довжину перпендикуляру BF як відстань між точкою В та стороною АС.
Приводимо рівняння сторони АС до загального виду
,
,
.
Знаходимо довжину перпендикуляру BF за формулою (1.30):
Кут між прямими.
Кутом між
прямими.
і
називається
кут, на який треба повернути
навколо
точки їх перетину проти ходу годинникової
стрілки до співпадання її з
.
Для прямих, які задані рівнянням з
кутовим коефіцієнтом
та
,
кут між ними визначається за формулою:
(1.31)
Для паралельних прямих:
.
(1.32)
Для перпендикулярних прямих:
(1.33)
Приклад 1.23. Знайти кут між сторонами АС та ВС трикутника АВС, заданого своїми вершинами А (8,0; 2,5), В(8,9; 2,1), С(2,4; 4,3).
Розв’язання
. Приводимо загальне рівняння сторони
АС
до виду рівняння з кутовим коефіцієнтом
(1.23).
,
,
для рівняння сторони АС
кутовий коефіцієнт
.
Приводимо загальне рівняння сторони ВС до виду рівняння з кутовим коефіцієнтом
,
,
.
Для рівняння
сторони ВС
кутовий коефіцієнт
.
Для визначення кута між сторонами АС та ВС трикутника АВС застосовуємо формулу (1.31):
,
.
Приклад 1.24. Знайти рівняння висоти BF трикутника АВС, заданого своїми вершинами А(8,0; 2,5), В(8,9; 2,1), С(2,4; 4,3).
Розв’язання.
Висота BF
трикутника АВС
перпендикулярна
до сторони АС,
та
проходить через точку В.
Це
відповідає рівнянню прямої, яка проходить
через задану точку
в заданому напрямі
З
умов перпендикулярності двох прямих
(1.35)
знаходимо кутовий коефіцієнт прямої
BF.
Кутовий коефіцієнт АС
.
Кутовий коефіцієнт прямої BF
Рівняння висоти BF трикутника АВС :
Приклад 1.25. Знайти точку перетину медіани АD та висоти BF трикутника АВС, заданого своїми вершинами А(8,0; 2,5), В(8,9; 2,1), С(2,4; 4,3).
Розв’язання.
Точка
,
точка перетину медіани АD
та висоти BF
трикутника
АВС,
знаходиться
як розв’язання системи рівнянь прямих:
медіани АD
та висоти BF.
Рівняння
висоти BF
трикутника АВС
знаходимо координати точки D за формулами (1.22):
Рівняння медіани АD находимо як рівняння прямої, яка проходить через дві точки А та D
;
,
або
Знаходимо точку перетину медіани АD та висоти BF трикутника АВС:
;
.
Розв’язуємо систему рівнянь за формулами Крамера.
Визначник
системи рівнянь
.
Визначник
.
.
Визначник
.
.
Відповідь:
точка перетину медіани АD
та висоти BF
трикутника
АВС–
точка
.