
- •Елементи лінійної алгебри і аналітичної геометрії.
- •Визначники
- •Числа, що утворюють визначник, називаються його елементами та позначаються подвійними індексами аi j, де I-номер рядка, j –номер стовпця.
- •Властивості визначників
- •Мінори та алгебраїчні доповнення
- •Обчислення визначників
- •1.2. Матриці Основні поняття
- •Дії з матрицями
- •Обернена матриця
- •Властивості оберненої матриці:
- •2.1. Формули Крамера
- •2.2. Метод оберненої матриці
- •Лекція 3. Елементи векторної алгебри
- •Розв’язання.
- •3.1. Лінійні операції з векторами
- •Лекція 4. Аналітична геометрія на площині
- •4.1. Довжина відрізка та ділення відрізка у даному відношенні.
- •Розглянемо відрізок ав, заданий координатами точок та . Точка поділяє відрізок ав у відношенні: (рис 1.1).
- •Координати точки с х та у визначаються формулами:
- •4.2. Рівняння прямої
- •Криві другого порядку
- •Границі і диференціальне числення функцій Лекція 5. Границі
- •Означення границі
- •Властивості нескінченно малих величин
- •Нескінченно великі величини
- •Властивості нескінченно великих величин
- •Границя функції
- •Порівняння нескінченно малих
- •Основні еквівалентності при
- •Визначні границі
- •Неперервність функції
- •Властивості функцій, неперервних у точці.
- •Типи точок розриву
- •Лекція 6. Похідна і диференціал
- •Задачі, що приводять до поняття похідної
- •Означення похідної
- •Необхідна умова диференційовності функції
- •Основні формули диференціювання
- •Основні правила диференціювання
- •. Неявна функція та її диференціювання
- •Контрольний тест.
- •Логарифмічне диференціювання
- •Похідні вищих порядків
- •2.6. Диференціал
- •Лекція 7. Дослідження функцій і побудова графіків
- •7.1. Інтервали монотонності і екстремум функції
- •7.2. Опуклість і угнутість графіка функції. Точки перегину
- •7.3. Асимптоти кривої
- •7.4. Загальна схема дослідження функції. Побудова графіків функцій
- •Найбільше і найменше значення функції на відрізку
- •8. Функції багатьох змінних
- •8.1 Частинні похідні і повний диференціал
- •8.2. Екстремум функцій двох змінних
- •Інтегральне числення Лекція 9. Невизначений інтеграл
- •9.1. Поняття невизначеного інтеграла
- •9.2. Таблиця основних інтегралів
- •9.3. Безпосереднє інтегрування
- •9.4. Метод заміни змінної (метод підстановки)
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •9.5. Інтегрування частинами
- •9.6. Інтеграли від виразів з квадратним тричленом
- •9.7. Інтеграли від деяких ірраціональних функцій
- •9.8. Інтегрування деяких класів тригонометричних функцій
- •Лекція 10. Визначений інтеграл
- •10.1. Основні поняття
- •10.2. Методи обчислення визначеного інтеграла
- •Лекція 11. Застосування визначеного інтеграла
- •11.1. Обчислення площ плоских фігур
- •Лекція 12. Невласні інтеграли
- •12.1. Інтеграли з нескінченними межами (невласні інтеграли I роду)
- •12.2. Інтеграл від необмеженої функції (невласні інтеграли II роду)
- •Лекція 13.Звичайні диференціальні рівняння
- •13.1 Основні поняття
- •13.2. Диференціальні рівняння з відокремлюваними змінними
- •13.3. Однорідні диференціальні рівняння
- •13.4. Лінійні диференціальні рівняння
- •1. Метод Бернуллі
- •2. Метод Лагранжа (метод варіації довільної сталої)
- •13.5. Лінійні однорідні диференціальні рівняння другого порядку зі сталими коефіцієнтами
- •Лекція 14. Ряди
- •14.1. Поняття числового ряду. Сума ряду
- •14.2. Збіжність числових рядів. Необхідна ознака збіжності ряду
- •Достатні ознаки збіжності
- •Приклад 4.20. Визначити збіжність ряду .
- •Приклад 4.22. Дослідити збіжність ряду
- •Інтегральна ознака Коші.
- •Приклад 4.23. Дослідити збіжність ряду
- •14.4. Ряд, знаки членів якого чергуються
- •1 4.5. Степеневі ряди
- •Розв’язання. Знайдемо розкладення в ряд Тейлора функції за формулою (4.26). Знаходимо похідні порядку та їх значення при :
- •14.7. Використання рядів у наближених обчисленнях
Приклад 4.22. Дослідити збіжність ряду
Розв'язання.
тому
що
Радикальна ознака Коші застосовується, якщо загальний член має вигляд an.
Інтегральна ознака Коші.
Якщо
члени ряду
додатні
і монотонно спадають і при
цьому існує функція
f(х),
для
якої виконується умова
f(1)= U1,
f(2)= U2,
f(3)= U3,
…, f(n)=
Un,
тоді,
якщо
невласний інтеграл
збігається,
то збігається і ряд, якщо
ж невласний інтеграл розбігається, то
і ряд розбігається.
Приклад 4.23. Дослідити збіжність ряду
Розв'язання.
Члени ряду
монотонно спадають і
,
Невласний інтеграл збігається, тому і ряд збігається.
Приклад
4.24.
Розглянемо
гармонійний ряд (4.21).
Для нього члени
ряду монотонно спадають і
.
Невласний інтеграл розбігається, тому і ряд розбігається.
Ознаки порівняння рядів. Нехай дано ряди
(4.22)
(4.23)
з додатними членами:
а) 1. Нехай ряд (4.23) збігається, а члени ряду (4.22) не більше відповідних членів ряду (4.23), тоді ряд (4.22) також збігається.
2. Якщо ряд (4.23) розбігається, а члени ряду (4.22) не менше відповідних членів ряду (4.23), то ряд (4.22) також розбігається.
б) якщо
для рядів (4.22)
і (4.23) виконується умова
,
то обидва ряди збігаються або
розбігаються одночасно.
Приклад 4.25. Дослідити збіжність ряду
Розв'язання. Порівняємо його з гармонійним рядом, що розбігається. Члени даного ряду не менше відповідних членів гармонійного ряду, тому він також розбігається.
Приклад 4.26. Визначити збіжність ряду
Розв'язання. Порівняємо його з рядом , який збігається як нескінченно спадна геометрична прогресія.
Члени даного за умовою ряду не більше членів цього ряду і тому даний ряд збігається.
14.4. Ряд, знаки членів якого чергуються
Розглядаються
ряди, у яких два
сусідніх члени ряду мають різні знаки,
наприклад:
для визначення збіжності таких рядів використовується теорема Лейбніця:
Ряд збігається, якщо його члени монотонно спадають за абсолютною величиною і загальний член наближається до нуля при п, яке наближається до нескінченості, тобто виконуються умови:
1.
послідовність
абсолютних величин членів ряду
монотонно спадає, тобто
2.
загальний
член ряду
прямує до нуля
При
цьому сума S
ряду (10) задовольняє нерівності:
.
Абсолютна
збіжність
ряду.
коли
ряд, складений з абсолютних членів ряду,
у якого знаки чергуються,
збігається,
то і заданий ряд збігається абсолютно.
Умовна збіжність ряду. коли ряд, складений з абсолютних членів збіжного ряду, у якого знаки чергуються, розбігається, то заданий ряд збігається умовно.
Приклад
4.27. Дослідити
збіжність ряду
.
Розв'язання.
Ряд
задано у згорнутому вигляді. Представимо
його в розгорнутому виді, підставляючи
послідовно
:
Ряд збігається за ознакою Лейбніця, тому що виконуються обидві її умови, а саме;
1. Абсолютні значення членів ряду монотонно спадають:
2. Загальний член ряду має границею нуль:
Перевіряємо ряд на абсолютну збіжність. ряд, складений з абсолютних членів заданого ряду
розбігається, тому що він утворений з непарних членів гармонійного ряду, який розбігається.
Тому і даний ряд збігається умовно.