
- •Елементи лінійної алгебри і аналітичної геометрії.
- •Визначники
- •Числа, що утворюють визначник, називаються його елементами та позначаються подвійними індексами аi j, де I-номер рядка, j –номер стовпця.
- •Властивості визначників
- •Мінори та алгебраїчні доповнення
- •Обчислення визначників
- •1.2. Матриці Основні поняття
- •Дії з матрицями
- •Обернена матриця
- •Властивості оберненої матриці:
- •2.1. Формули Крамера
- •2.2. Метод оберненої матриці
- •Лекція 3. Елементи векторної алгебри
- •Розв’язання.
- •3.1. Лінійні операції з векторами
- •Лекція 4. Аналітична геометрія на площині
- •4.1. Довжина відрізка та ділення відрізка у даному відношенні.
- •Розглянемо відрізок ав, заданий координатами точок та . Точка поділяє відрізок ав у відношенні: (рис 1.1).
- •Координати точки с х та у визначаються формулами:
- •4.2. Рівняння прямої
- •Криві другого порядку
- •Границі і диференціальне числення функцій Лекція 5. Границі
- •Означення границі
- •Властивості нескінченно малих величин
- •Нескінченно великі величини
- •Властивості нескінченно великих величин
- •Границя функції
- •Порівняння нескінченно малих
- •Основні еквівалентності при
- •Визначні границі
- •Неперервність функції
- •Властивості функцій, неперервних у точці.
- •Типи точок розриву
- •Лекція 6. Похідна і диференціал
- •Задачі, що приводять до поняття похідної
- •Означення похідної
- •Необхідна умова диференційовності функції
- •Основні формули диференціювання
- •Основні правила диференціювання
- •. Неявна функція та її диференціювання
- •Контрольний тест.
- •Логарифмічне диференціювання
- •Похідні вищих порядків
- •2.6. Диференціал
- •Лекція 7. Дослідження функцій і побудова графіків
- •7.1. Інтервали монотонності і екстремум функції
- •7.2. Опуклість і угнутість графіка функції. Точки перегину
- •7.3. Асимптоти кривої
- •7.4. Загальна схема дослідження функції. Побудова графіків функцій
- •Найбільше і найменше значення функції на відрізку
- •8. Функції багатьох змінних
- •8.1 Частинні похідні і повний диференціал
- •8.2. Екстремум функцій двох змінних
- •Інтегральне числення Лекція 9. Невизначений інтеграл
- •9.1. Поняття невизначеного інтеграла
- •9.2. Таблиця основних інтегралів
- •9.3. Безпосереднє інтегрування
- •9.4. Метод заміни змінної (метод підстановки)
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •9.5. Інтегрування частинами
- •9.6. Інтеграли від виразів з квадратним тричленом
- •9.7. Інтеграли від деяких ірраціональних функцій
- •9.8. Інтегрування деяких класів тригонометричних функцій
- •Лекція 10. Визначений інтеграл
- •10.1. Основні поняття
- •10.2. Методи обчислення визначеного інтеграла
- •Лекція 11. Застосування визначеного інтеграла
- •11.1. Обчислення площ плоских фігур
- •Лекція 12. Невласні інтеграли
- •12.1. Інтеграли з нескінченними межами (невласні інтеграли I роду)
- •12.2. Інтеграл від необмеженої функції (невласні інтеграли II роду)
- •Лекція 13.Звичайні диференціальні рівняння
- •13.1 Основні поняття
- •13.2. Диференціальні рівняння з відокремлюваними змінними
- •13.3. Однорідні диференціальні рівняння
- •13.4. Лінійні диференціальні рівняння
- •1. Метод Бернуллі
- •2. Метод Лагранжа (метод варіації довільної сталої)
- •13.5. Лінійні однорідні диференціальні рівняння другого порядку зі сталими коефіцієнтами
- •Лекція 14. Ряди
- •14.1. Поняття числового ряду. Сума ряду
- •14.2. Збіжність числових рядів. Необхідна ознака збіжності ряду
- •Достатні ознаки збіжності
- •Приклад 4.20. Визначити збіжність ряду .
- •Приклад 4.22. Дослідити збіжність ряду
- •Інтегральна ознака Коші.
- •Приклад 4.23. Дослідити збіжність ряду
- •14.4. Ряд, знаки членів якого чергуються
- •1 4.5. Степеневі ряди
- •Розв’язання. Знайдемо розкладення в ряд Тейлора функції за формулою (4.26). Знаходимо похідні порядку та їх значення при :
- •14.7. Використання рядів у наближених обчисленнях
Лекція 14. Ряди
14.1. Поняття числового ряду. Сума ряду
Розглянемо вираз
(4.18)
Тоді
–
члени
ряду,
які
утворюють нескінченну
последовність,
називають
загальним членом ряду (4.18).
Вони можуть бути числами, функціями і відповідні ряди тоді називаються числовими або функціональними. Якщо числа додатні або від'ємні, то ряди називаються знакосталими.
Ряд
можна записати в згорнутом вигляді:
Будемо далі розглядати додатні числові ряди.
Приклад 4.14. Розглянемо знакосталий ряд, загальний член якого утворює геометричну прогресію
.
Приклад
4.15.
Розглянемо знакосталий ряд, загальний
член якого утворює арифметичну
прогресію
Приклад 4.16. Розглянемо ряд
Тут
чисельник загального члену утворює
арифметичну
прогресію з
,
а знаменник арифметичну
прогресію з
.
14.2. Збіжність числових рядів. Необхідна ознака збіжності ряду
називається
частковою
сумою ряду.
Якщо
існує границя послідовності часткових
сум ряду, то ряд називається збіжним,
а
якщо
границя не існує, або дорівнює
нескінченності, то ряд називається
розбіжним.
(4.19)
Для збіжного ряду його залишок має границю рівну
.
(4.20)
Отже, врахувавши достатньо велику кількість членів збіжного ряду, можна суму цього ряду обчислити з будь-якою точністю. Тому головною задачею теорії рядів є визначення збіжності, а обчислення суми має вже допоміжне значення.
З
(4.20)
випливає
необхідна
ознака збіжності.
Якщо
ряд (4.18)
збігається, то його загальний
член Un
має
границю:
.
Приклад 4.17. Розглянемо суму геометричної прогресії
Тому
сума нескінченої геометричної прогресії
при q<1
дорівнює
.
Так для прикладу
4.9
ряд –
збіжний
і сума дорівнює
.
Таким чином, маємо цілу сім'ю збіжних рядів – геометричні прогрессії зі знаменником q<1.
Так для наведеного ряду (приклад 4.9)- збіжного
ряд
може збігатися;
для ряду
(приклад
4.10)
ряд
розбіжний;
для ряду (приклад 4.11)
ряд
розбіжний.
Приклад 4.18. Розглянемо ряд
(4.21)
Це так
званий гармонійний ряд.
ряд може збігатися.
Але
цієї ознаки не досить, щоб визначити
збіжність ряду.
Приклад 4.19. Дослідити збіжність ряду:
ряд розбігається.
Для визначення збіжності рядів існують достатні ознаки збіжності.
Достатні ознаки збіжності
Розглядаємо
знакододатні
ряди, тобто
.
Ознака
Даламбера.
Якщо для знакододатнього числового
ряду (4.18) існує границя
,
то якщо q<1,
то ряд збігається,якщо q>1,
ряд розбігається, якщо q=1,
треба застосувати іншу достатню ознаку
збіжності.
Приклад 4.20. Визначити збіжність ряду .
Отже, ряд збігається.
Зауваження. Щоб із загального члена Un отримати n+1–й член, треба в формулі для Un замінити n на n+1.
Приклад 4.21. Розглянемо ряд
.
Ряд збігається.
Радикальна ознака збіжності Коші.
Розглянемо для ряду (4.18) вираз
.
(4.22)
Якщо
bn
має границю, то при
<1
- ряд збігається, bn>1
-розбігається, bn=1
-необхідно застосувати іншу ознаку.