
- •Елементи лінійної алгебри і аналітичної геометрії.
- •Визначники
- •Числа, що утворюють визначник, називаються його елементами та позначаються подвійними індексами аi j, де I-номер рядка, j –номер стовпця.
- •Властивості визначників
- •Мінори та алгебраїчні доповнення
- •Обчислення визначників
- •1.2. Матриці Основні поняття
- •Дії з матрицями
- •Обернена матриця
- •Властивості оберненої матриці:
- •2.1. Формули Крамера
- •2.2. Метод оберненої матриці
- •Лекція 3. Елементи векторної алгебри
- •Розв’язання.
- •3.1. Лінійні операції з векторами
- •Лекція 4. Аналітична геометрія на площині
- •4.1. Довжина відрізка та ділення відрізка у даному відношенні.
- •Розглянемо відрізок ав, заданий координатами точок та . Точка поділяє відрізок ав у відношенні: (рис 1.1).
- •Координати точки с х та у визначаються формулами:
- •4.2. Рівняння прямої
- •Криві другого порядку
- •Границі і диференціальне числення функцій Лекція 5. Границі
- •Означення границі
- •Властивості нескінченно малих величин
- •Нескінченно великі величини
- •Властивості нескінченно великих величин
- •Границя функції
- •Порівняння нескінченно малих
- •Основні еквівалентності при
- •Визначні границі
- •Неперервність функції
- •Властивості функцій, неперервних у точці.
- •Типи точок розриву
- •Лекція 6. Похідна і диференціал
- •Задачі, що приводять до поняття похідної
- •Означення похідної
- •Необхідна умова диференційовності функції
- •Основні формули диференціювання
- •Основні правила диференціювання
- •. Неявна функція та її диференціювання
- •Контрольний тест.
- •Логарифмічне диференціювання
- •Похідні вищих порядків
- •2.6. Диференціал
- •Лекція 7. Дослідження функцій і побудова графіків
- •7.1. Інтервали монотонності і екстремум функції
- •7.2. Опуклість і угнутість графіка функції. Точки перегину
- •7.3. Асимптоти кривої
- •7.4. Загальна схема дослідження функції. Побудова графіків функцій
- •Найбільше і найменше значення функції на відрізку
- •8. Функції багатьох змінних
- •8.1 Частинні похідні і повний диференціал
- •8.2. Екстремум функцій двох змінних
- •Інтегральне числення Лекція 9. Невизначений інтеграл
- •9.1. Поняття невизначеного інтеграла
- •9.2. Таблиця основних інтегралів
- •9.3. Безпосереднє інтегрування
- •9.4. Метод заміни змінної (метод підстановки)
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •9.5. Інтегрування частинами
- •9.6. Інтеграли від виразів з квадратним тричленом
- •9.7. Інтеграли від деяких ірраціональних функцій
- •9.8. Інтегрування деяких класів тригонометричних функцій
- •Лекція 10. Визначений інтеграл
- •10.1. Основні поняття
- •10.2. Методи обчислення визначеного інтеграла
- •Лекція 11. Застосування визначеного інтеграла
- •11.1. Обчислення площ плоских фігур
- •Лекція 12. Невласні інтеграли
- •12.1. Інтеграли з нескінченними межами (невласні інтеграли I роду)
- •12.2. Інтеграл від необмеженої функції (невласні інтеграли II роду)
- •Лекція 13.Звичайні диференціальні рівняння
- •13.1 Основні поняття
- •13.2. Диференціальні рівняння з відокремлюваними змінними
- •13.3. Однорідні диференціальні рівняння
- •13.4. Лінійні диференціальні рівняння
- •1. Метод Бернуллі
- •2. Метод Лагранжа (метод варіації довільної сталої)
- •13.5. Лінійні однорідні диференціальні рівняння другого порядку зі сталими коефіцієнтами
- •Лекція 14. Ряди
- •14.1. Поняття числового ряду. Сума ряду
- •14.2. Збіжність числових рядів. Необхідна ознака збіжності ряду
- •Достатні ознаки збіжності
- •Приклад 4.20. Визначити збіжність ряду .
- •Приклад 4.22. Дослідити збіжність ряду
- •Інтегральна ознака Коші.
- •Приклад 4.23. Дослідити збіжність ряду
- •14.4. Ряд, знаки членів якого чергуються
- •1 4.5. Степеневі ряди
- •Розв’язання. Знайдемо розкладення в ряд Тейлора функції за формулою (4.26). Знаходимо похідні порядку та їх значення при :
- •14.7. Використання рядів у наближених обчисленнях
12.2. Інтеграл від необмеженої функції (невласні інтеграли II роду)
Нехай
функція
визначена і неперервна при
,
а при
функція або не визначена, або містить
розрив. У цьому випадку не можна говорити
про інтеграл
як про границю інтегральних сум, тому
що
не визначена на відрізку
,
і тому ця границя може і не існувати.
Інтеграл
від функції
,
необмеженій в точці b,
означається таким способом:
.
Означення. Якщо границя, яка стоїть справа, існує, то інтеграл називають невласним збіжним інтегралом, інакше інтеграл називають розбіжним.
Якщо функція
необмежена в лівому кінці відрізка
(тобто при
),
то за означенням
.
Якщо функція
необмежена в деякій точці
,
яка лежить усередині відрізка
,
то
,
якщо обидва невласні інтеграли, які
стоять у правій частині рівності,
існують.
Приклад 3.27. Обчислити невласні інтеграли:
а)
б)
.
Отже, даний інтеграл розбігається.
Зауваження.
Якщо функція
,
визначена на відрізку
,
має всередині цього відрізка скінченне
число точок розриву
,
то інтеграл від функції
на відрізку
означається так:
,
якщо кожний із невласних інтегралів у
правій частині рівності збігається.
Якщо ж хоча б один із цих інтегралів
розбігається, то і
називається розбіжним.
Багато прикладів зручніше розв’язувати, використовуючи умовну форму запису.
Приклад
3.28.
Знайти
Розв'язання.
Під
записом,
наприклад,
мається
на увазі
.
Приклад
3.29.
Знайти
Розв’язання.
Підінтегральна
функція
розривна в точці
х
= 0, що лежить
усередині
відрізка
[-1;1]. За означенням,
Обчислимо
перший інтеграл.
За означенням,
Тому що цей інтеграл розбігається, то розбігається і заданий інтеграл.
Зауваження.
Якби
ми не звернули
увагу
на те, що
при
функція
розривна, і
стали
б обчислювати інтеграл
за формулою
Ньютона-Лейбніця,
то одержали
б помилковий результат.
Модуль IV. диференціальні рівняння. Ряди
Лекція 13.Звичайні диференціальні рівняння
13.1 Основні поняття
Означення.
Звичайним
диференціальним рівнянням
називається рівняння, яке пов'язує
незалежну змінну х,
шукану функцію
та її похідні
,
,
…,
,...
Символічно диференціальне рівняння можна записати так:
(4.1)
або
. (4.2)
Означення. Порядком диференціального рівняння називається порядок найвищої похідної, що входить у рівняння.
Так, наприклад, рівняння
є рівняння
першого порядку.
Рівняння
є рівняння
другого порядку.
Означення. Розв'язком або загальним інтегралом диференціального рівняння називається така функція , яка, після підставлення в рівняння, перетворює його в тотожність.
Диференціальне рівняння першого порядку має вигляд
. (4.3)
Якщо це рівняння можна розв'язати відносно , то його можна записати у вигляді
. (4.4)
Означення.
Умова, що при
функція у
повинна дорівнювати заданому числу
,
називається початковою
умовою,
або умовою
Коші.
Вона записується у вигляді
або
. (4.5)
Означення. Задача, у якій потрібно знайти частинний розв’язок рівняння , який задовольняє початковій умові , називається задачею Коші.
Означення. Загальним розв’язком диференціального рівняння першого порядку називається функція
, (4.5)
яка залежить від однієї довільної сталої С і задовольняє наступним умовам:
а) вона задовольняє диференціальному рівнянню при будь-якому конкретному значенні сталої С;
б) яка б не
була початкова умова
при
,
тобто
,
можна знайти таке значення
,
що функція
задовольняє даній початковій умові.
У процесі знаходження загального розв'язку диференціального рівняння ми можемо прийти до співвідношення вигляду
, (4.6)
не розв'язаному відносно у. Розв'язавши це співвідношення відносно у, одержуємо загальний розв'язок. Однак не завжди удається виразити у в елементарних функціях; у таких випадках загальний розв'язок залишається в неявному вигляді.
Означення. Рівність вигляду , яка неявно задає загальний розв'язок, називається загальним інтегралом диференціального рівняння.
Означення.
Частинним
розв'язком
називається будь-яка функція
,
яка утворюється з загального розв'язку
,
якщо в останньому довільної сталої С
придати визначене значення
.
Співвідношення
називається в цьому випадку частинним
інтегралом
рівняння.
З геометричної точки зору загальний інтеграл представляє собою сімейство кривих на координатній площині, які залежать від однієї довільної сталої С. Ці криві називаються інтегральними кривими даного диференціального рівняння. Частинному інтегралу відповідає одна крива цього сімейства, яка проходить через деяку задану точку площини.
Розв’язати або проінтегрувати диференціальне рівняння - значить:
а) знайти його загальний розв'язок або загальний інтеграл (якщо початкові умови не задані) або
б) знайти той частинний розв'язок рівняння, який задовольняє заданим початковим умовам (якщо такі є).
Означення.
Особливим
розв'язком називається
такий розв'язок, у всіх точках якого
умова єдиності не виконується, тобто в
будь-якому околі кожної точки
особливого розв'язку існують принаймні
дві інтегральні криві, які проходять
через цю точку.
Особливі
розв'язки не утворюються з загального
розв'язку диференціального рівняння
ні при яких значеннях довільної сталої
С
(у тому числі і при
).