
- •Елементи лінійної алгебри і аналітичної геометрії.
- •Визначники
- •Числа, що утворюють визначник, називаються його елементами та позначаються подвійними індексами аi j, де I-номер рядка, j –номер стовпця.
- •Властивості визначників
- •Мінори та алгебраїчні доповнення
- •Обчислення визначників
- •1.2. Матриці Основні поняття
- •Дії з матрицями
- •Обернена матриця
- •Властивості оберненої матриці:
- •2.1. Формули Крамера
- •2.2. Метод оберненої матриці
- •Лекція 3. Елементи векторної алгебри
- •Розв’язання.
- •3.1. Лінійні операції з векторами
- •Лекція 4. Аналітична геометрія на площині
- •4.1. Довжина відрізка та ділення відрізка у даному відношенні.
- •Розглянемо відрізок ав, заданий координатами точок та . Точка поділяє відрізок ав у відношенні: (рис 1.1).
- •Координати точки с х та у визначаються формулами:
- •4.2. Рівняння прямої
- •Криві другого порядку
- •Границі і диференціальне числення функцій Лекція 5. Границі
- •Означення границі
- •Властивості нескінченно малих величин
- •Нескінченно великі величини
- •Властивості нескінченно великих величин
- •Границя функції
- •Порівняння нескінченно малих
- •Основні еквівалентності при
- •Визначні границі
- •Неперервність функції
- •Властивості функцій, неперервних у точці.
- •Типи точок розриву
- •Лекція 6. Похідна і диференціал
- •Задачі, що приводять до поняття похідної
- •Означення похідної
- •Необхідна умова диференційовності функції
- •Основні формули диференціювання
- •Основні правила диференціювання
- •. Неявна функція та її диференціювання
- •Контрольний тест.
- •Логарифмічне диференціювання
- •Похідні вищих порядків
- •2.6. Диференціал
- •Лекція 7. Дослідження функцій і побудова графіків
- •7.1. Інтервали монотонності і екстремум функції
- •7.2. Опуклість і угнутість графіка функції. Точки перегину
- •7.3. Асимптоти кривої
- •7.4. Загальна схема дослідження функції. Побудова графіків функцій
- •Найбільше і найменше значення функції на відрізку
- •8. Функції багатьох змінних
- •8.1 Частинні похідні і повний диференціал
- •8.2. Екстремум функцій двох змінних
- •Інтегральне числення Лекція 9. Невизначений інтеграл
- •9.1. Поняття невизначеного інтеграла
- •9.2. Таблиця основних інтегралів
- •9.3. Безпосереднє інтегрування
- •9.4. Метод заміни змінної (метод підстановки)
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •9.5. Інтегрування частинами
- •9.6. Інтеграли від виразів з квадратним тричленом
- •9.7. Інтеграли від деяких ірраціональних функцій
- •9.8. Інтегрування деяких класів тригонометричних функцій
- •Лекція 10. Визначений інтеграл
- •10.1. Основні поняття
- •10.2. Методи обчислення визначеного інтеграла
- •Лекція 11. Застосування визначеного інтеграла
- •11.1. Обчислення площ плоских фігур
- •Лекція 12. Невласні інтеграли
- •12.1. Інтеграли з нескінченними межами (невласні інтеграли I роду)
- •12.2. Інтеграл від необмеженої функції (невласні інтеграли II роду)
- •Лекція 13.Звичайні диференціальні рівняння
- •13.1 Основні поняття
- •13.2. Диференціальні рівняння з відокремлюваними змінними
- •13.3. Однорідні диференціальні рівняння
- •13.4. Лінійні диференціальні рівняння
- •1. Метод Бернуллі
- •2. Метод Лагранжа (метод варіації довільної сталої)
- •13.5. Лінійні однорідні диференціальні рівняння другого порядку зі сталими коефіцієнтами
- •Лекція 14. Ряди
- •14.1. Поняття числового ряду. Сума ряду
- •14.2. Збіжність числових рядів. Необхідна ознака збіжності ряду
- •Достатні ознаки збіжності
- •Приклад 4.20. Визначити збіжність ряду .
- •Приклад 4.22. Дослідити збіжність ряду
- •Інтегральна ознака Коші.
- •Приклад 4.23. Дослідити збіжність ряду
- •14.4. Ряд, знаки членів якого чергуються
- •1 4.5. Степеневі ряди
- •Розв’язання. Знайдемо розкладення в ряд Тейлора функції за формулою (4.26). Знаходимо похідні порядку та їх значення при :
- •14.7. Використання рядів у наближених обчисленнях
9.8. Інтегрування деяких класів тригонометричних функцій
1. Для
знаходження інтегралів типу
використо-вуються наступні прийоми:
1) підстановка sinx = t, якщо n — ціле додатне непарне число;
2) підстановка cosx = t, якщо m— ціле додатне непарне число;
3) формули зниження порядку:
якщо m і n — цілі невід’ємні парні числа;
4) підстановка tg х = t, якщо m+n — парне від’ємне ціле число.
Приклад 3.18. Знайти інтеграли:
а)
;
б)
;
в)
г)
Розв’зання.
а) Оскільки n — ціле додатне непарне число, то застосовуємо заміну sinx = t. Але перш, ніж її застосувати помножимо чисельник і знаменник підінтегральної функції на cosx.
Отриманий дріб легко розкладається на суму найпростіших дробів:
б) Оскільки m — ціле додатне непарне число, те застосовуємо заміну cosx =t. Але перш, ніж її застосувати варто перетворити підінтегральну функцію.
в) Щоб спростити підінтегральну функцію, попередньо виконаємо заміну змінної
,
а потім застосуємо формулу зниження степеня:
г) Оскільки m+n — є парне від’ємне ціле число, те застосовуємо заміну tgх = t.
2. Інтеграли
типу
обчислюються за допомогою відомих
формул тригонометрії:
Приклад
3.19.
Знайти інтеграл
Розв’зання.
Безпосередньо підставляючи формулу добутку синусів, одержуємо:
Лекція 10. Визначений інтеграл
10.1. Основні поняття
Означення
1. Якщо
функція
визначена на відрізку
і
– розбиття відрізка
з відзначеними точками
,
то сума
називається інтегральною
сумою функції
,
відповідної розбиттю
з відзначеними точками
.
Означення
2.
Число
називається визначеним інтегралом
(Рімана) від функції
на відрізку
,
якщо
таке, що для будь-якого розбиття
з відзначеними точками
,
для
виконано співвідношення
Позначення
Теорема 1. Неперервна на відрізку функція – інтегровна.
Властивості визначеного інтеграла
1.
(Лінійність).
Якщо
і
функції ,
які інтегровні на відрізку
,
то функція
,
де
,
функція, що так само інтегровна,
і
2.
(Аддитивність).
Якщо
і
інтегровна на відрізку
то
інтегровна
і
на відрізках
,
і при цьому
.
3.
(Монотонність).
Якщо
і функції
інтегруються
на
відрізку
і
,
то
.
Наслідок
1.
Якщо на
відрізку
,
то
Наслідок
2.
Якщо
функція
неперервна на відрізку
,
то
для деякого
.
10.2. Методи обчислення визначеного інтеграла
Теорема 2. (Барроу). Нехай функція неперервна на відрізку . Тоді
.
З
теореми слідує,
що
- первісна функції
.
Оскільки
всі первісні відрізняються на константу,
то
Підставивши замість
,
знайдемо значення константи.
Отже,
і, вважаючи в цьому інтегралі
маємо
.
Формулу
називають формулою Ньютона-Лейбніця.
Згідно з формулою Ньютона-Лейбніця ввизначений інтеграл дорівнює різниці між значенням первісної на верхній границі (межі) інтегрування й значенням первісної на нижній границі інтегрування.